Творчість Василя Симоненка

Творчість Василя Симоненка

Мета: зацікавити семикласників особою письменника та його творчістю, перейняти душі дітей красою його слова; удосконалювати навички виразного і вдумливо­го читання поезії, вміння аналізувати її; плекати почут­тя патріотизму, власної гідності і самодостатності.

Цілі: після уроку учні знатимуть:

• цікаві факти з біографії письменника;

• зміст поезії «Ти знаєш, що ти — людина?»;

• основні ознаки поняття «ліричний герой»;

• співвідношення понять духовна і фізична краса;

умітимуть:

• виразно читати поезію;

• досліджувати основні проблеми, порушені автором у творі;

• коментувати художні засоби;

• висловлювати власні судження про сенс людського життя;

• осмислювати необхідність активної життєвої пози­ції та максимальної самореалізації;

• оцінювати власну діяльність.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Методи, прийоми і форми роботи: розповідь учителя, виразне читання (вчителем і учнями), бесіда, випе­реджувальні завдання (групова проектна діяльність), «Мікрофон», «Коло друзів».

Обладнання: портрет В. Симоненка, роздавальні картки-завдання, схема «Способи вираження авторської позиції у ліриці», пазли (людина, серця), кольорові олівці, текстові маркери, картки самооцінювання.

Міжпредметні зв’язки: біологія, психологія, українська мова, образотворче мистецтво

Випереджувальні завдання (індивідуальні повідомлення):

• група «фізіологів» — про складові людського організму;

• група «мистецтвознавців» — про духовну і фізичну красу засобами мистецтва;

• група «психологів» — про темперамент;

• група «літераторів» — про величну місію людини на Землі у творах літератури.

ХІД УРОКУ

І. Мотиваційний етап (4хв)

1. Забезпечення емоційної готовності

Від дня народження і до останньої хвилини

Є мить прекрасна — це життя людини.

По-різному йдемо життєвим шляхом:

Хтось пролітає непомітним сірим птахом,

Комусь доводиться пливти за течією,

А хтось горить яскравою зорею...

Для того, аби знайти своє місце під сонцем, людина ніколи не повинна зупинятися ні у своєму навчанні, ні у творчості, оволодівати новими знаннями. Вона пос­тійно повинна себе удосконалювати, адже невпинний пошук — це потреба її душі.

Простягніть долоню. Подаруйте для роботи на уроці старанність, наполегливість, творчість. Простягніть іншу долоню. На неї я дарую вам свою любов, терпін­ня, повагу. А тепер обміняймося дарунками. Доторк­ніться долонькою до долоньки.

2. Актуалізація суб’єктного досвіду

«І створив Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її — і стала людина живою душею»,— читаємо у Книзі книг про появу людини на світ Божий.

Мільярди людей... Усі вони неповторні й несхожі. Вони,— як зірки на небі, де кожна горить незвичайним світлом...

Додаток 1

А чи замислювались ви коли-небудь, хто така людина, для чого вона прийшла у цей невідомий, але такий пре­красний світ? Чому ми всі такі різні?

(Відповіді учнів.)

ІІ. Етап визначення мети та планування роботи (2 хв)

1. Оголошення теми уроку

Епіграфом сьогоднішнього уроку будуть слова Ошо Рожнеш: «Кожен є незрівнянним та неповторним».

Наприкінці уроку ви повинні підтвердити правиль­ність цього твердження або спростувати хибну думку. Свій вибір потрібно буде захистити.

Вивчаючи поезію, ми намагатимемося усвідомити, у чому ж неповторність кожної особистості, яке її при­значення на землі.

(Запис у зошиті з літератури теми уроку.)

2. Учні ознайомлюються з поданим переліком цілей і за бажанням доповнюють його

Погодження плану роботи.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу (33 хв)

— Готуючись до сьогоднішнього уроку, ви об’єдналися у групи, щоби дослідити, щолюдина — істота багатогранна.

Групова проектна діяльність

1. Озвучення результатів роботи у групах.

Група «фізіологів»

Чоловіки і жінки, хлопчики і дівчатка — всі ми люди. І хоча у світі не знайти двох абсолютно однакових людей, тіла наші влаштовані однаково.

Людське тіло складається з багатьох частин, і кожна частина має своє призначення. І всіма ними керує мозок, і він же відповідає за наше мислення і рухи. Наші чуття: зір, слух, дотик, смак і нюх допомагають нам орієнтуватись у повсякденному житті. А необхідну енергію ми дістаємо з їжі.

• Кістки забезпечують тверду поверхню організму, даючи змогу людині рухатися.

• Будь-який рух — від бігу і стрибків до вдихання й усмішки — здійснюють м’язи.

• Серце — найдужчий м’яз, який качає кров, спрямо­вуючи її в усі частини тіла.

• При кожному вдиху ми поглинаємо з повітря газ, що називається киснем. Кисень необхідний нам для життя.

• Важливу роль у нашому житті відіграють звуки. Ми можемо розмовляти, шепотіти, сміятися, кричати і співати. Всі ці звуки народжуються в горлі.

• Увесь наш організм пронизаний мережею нервів. Нерви несуть у всі куточки тіла накази мозку і послання від органів чуття до мозку.

• Дотик дає нам інформацію про довкілля, допомагає розпізнавати речі, яких ми не бачимо.

• Дуже важливим є відчуття смаку і нюху. Нюхові рецептори носа по нервах посилають сигнали в мозок, і він розпізнає запахи. Смакові рецепто-ри посилають сигнали про смак.

• А світ ми бачимо очима.

Отже, людський організм — це міцні кістки, еластичні м’язи, тонкі нервові волокна... Здається, ми все має­мо однакове, проте кожна людина — індивідуальна і неповторна.

Додаток 2

Погляньте на свої долоні. На перший погляд, вони у всіх однакові. Але відбитки пальців і лінії життя у кожного різні. Це є ще одним свідченням того, що людина унікальна і єдина.

Мистецький контекст: живопис, скульптура

Група «мистецтвознавців»

Засобами живопису можна передати і відтворити видимий та уявний світи, все, що оточує художника, пізнається через почуття. А володіє почуттям око.

«Око — це вікно людського тіла, через яке людина дивиться на свій шлях і насолоджується красою світу».

(Демонструється репродукція картини Леонардо да Вінчі «Джоконда».)

Додаток 3

«Джоконда» — найвідоміша, найзагадковіша картина у світовому мистецтві. Майже півтисячоліття хвилює вона глядачів. Просто на нас спокійно, з розумінням та увагою дивиться велична жінка, сповнена гідності і благородства. Її погляд зачаровує всіх, хто вдивляється в неї. У ньому — і мудрість, і грайливість, і знання якоїсь таємниці, і передчуття невідомості. Загадкова посміш­ка ледь торкнула вуста. Що в ній? Насмішка, співчуття, заклик чи спонука, милосердя чи погорда, затамована печаль? Минають століття, а таємничу посмішку Джо­конди людство не може розгадати. Невимовний вираз обличчя постійно змінюється. Він залежить від нашого погляду, настрою. То вона видається страшною і втом­леною, то веселою і молодою, то — холодною і непри­ступною, то — замріяною чи замисленоюЛеонардо да Вінчі майстерно передав внутрішній стан людини, складність, вишуканість і мінливість її пси­хологічних переживань, допитливий розум і глибину душевних поривань. Леонардо малював багато людських облич. Він намагався зрозуміти, чи можна за зовнішністю людини розпізнати таємниці її характеру. Справедливо зробити висновок, що у Джоконді Лео­нардо втілив пріоритет інтелекту й мистецтва. Велич цього твору мистецтва — у гармонії.

Співвідношення духовної й фізичної краси

Красу людського тіла уособлює гігантське мармуро­ве зображення Давида роботи Мікеланджело. (Демонстрація скульптури.)

Додаток 4

Скульпторові вдалося передати життя в неживому. Основою гармонії є правильна пропорція тіла. М’язистий, красивий, оголений юнак з тривогою дивиться вдалину, начебто оцінюючи свого ворога — Голіафа, з яким мусив битися.

Мікеланджело — особистість, що вміщує в собі цілий світ. Коли він навчався у школі, його надзвичайні успі­хи у ліпленні і малюванні викликали навіть заздрість однокласників. Це свідчить насамперед про цілеспря­мованість людини. Любов Мікеланджело до каменю прищепив каменяр, який його виховував. Хлопець навчився тесати каміння раніше, ніж писати. У 14 років він займався у школі скульпторів у саду Лоренцо де Медічі.

Отже, людина не може бути особистістю без прагнення до краси. Вона може бути красивою, але не прекрас­ною!

Група «психологів» розповідає про типи людського темпераменту.

Група «літераторів»

— Як ви гадаєте, що є суто індивідуальним у кожної людини? (Відповіді учнів.)

— Так, це мрії, сни, а ще — думки.

Багато поетів і письменників у своїй творчості зверта­лися до вічних питань: добра і зла, сенсу життя, актив­ної життєвої позиції. Ліна Костенко, Євген Гуцало, Спиридон Черкасенко, Емма Андієвська... З творчістю цих письменників ми знайомилися на уроках літе­ратури. Ми хочемо привернути увагу до поезії Івана Коваленка «Квітковий роздум». На нашу думку, саме ця поезія сповнена поваги до особистості, осмислення активної життєвої позиції та максимальної самореалі­зації.

(Учень читає поезію напам’ять.)

Людино, друже мій! Одне ти мусиш знати:

Незнані вміння у тобі таяться,

Безмірні сили просяться на світ.

Не дай! Не дай себе ти затоптати,

Бо ти родивсь, щоб виконать своє,

Лише тобі призначене завдання!

Ще рідний край чекає твого внеску,

Ще твій народ чекає на твій цвіт,

Бо ще не знайдено усіх любові слів,

І ще не всі написано вірші,

І ще не всі проспівано пісні,

Не створені ще всі картини і скульптури,

Не всі будови зведено до зір,

Не всю неправду знищено на світі,

Не все на світі зроблено добро.

Лишилася ще часточка твоя,

Вона твоя! У всесвіті у всьому

Не може інший замінить тебе —

Ні друг, ні брат, ні учні, ні нащадки,

Ні діти, ні соратники твої...

І якщо ти не розцвітеш, не зробиш

Того, що заповідано тобі,

То світ від цього лишиться біднішим,

То світ від цього стане нещасливим,

І будуть зорі гірко, гірко плакать,

Коли твоя покотиться зоря,

Коли зів’яне квітка нерозквітла,

Коли тебе не стане на землі...

Людино, розцвіти!

Спільний проект

Кожна група після виступу складає свою частину пазла «Людина».

— Дякуємо всім групам. Своїми ретельно продумани­ми, цікавими виступами ви довели, що людина — то не тільки фізична оболонка, а й яскравий, індивідуальний внутрішній світ. На складеному пазлі — утілення гар­монійного поєднання духовного і біологічного.

Розповідь учителя.

— Із виступу наших дослідників-літературознавців ми дізналися, що у творчості багатьох письменників вели­чезна увага приділяється людині, її характеру, почут­тям, долі.

Є поети — законодавці літературних мод і віянь у літе­ратурі.

Є поети — суворі ревнителі національних традицій.

Є поети — духовні лідери і духовні донори для всієї культури.

Мало кому щастить поєднати у своїй особі всі ці риси.

В. Симоненко — еталон саме такого, абсолютно уні­кального поєднання.

(Демонстрація світлин В. Симоненка.)

Великий людинолюб Василь Симоненко не залишався осторонь теми людини. В його поезіях вона зазвучала з новою силою. Він сміливо заявляв: «На світі безліч таких, як я, Та я, їй-Богу, один» або «Ми не безліч стан­дартних “Я”, а безліч всесвітів різних».

Широкий і багатогранний світ поета давав можливість митцю створювати чудові образи, провідною думкою в яких стала ідея про те, що «у кожного своє ім’я» і якщо мільйони цих «я» зібрати воєдино, то вийде «ми» — «океанна вселюдська сім’я».

Зустрічалися Симоненкові й «камінні душі», яких поет попереджав: «воскресайте.., розчиняйте серце й чоло, щоб не сказали про вас грядущі: їх на землі не було...»

Сам же поспішав жити, намагався встигнути все. Не судилось. Але й того, що залишилось по ньому, цілком достатньо, щоб грядущі завжди пам’ятали — він був на цій землі. № 11 (231) Особливої уваги заслуговує його поезія, що звернена до кожного з нас, зокрема вірш «Ти знаєш, що ти — людина?» (Учитель читає поезію напам’ять.)

Робота з підручником.

Підготовка до виразного читання поезії.

— Прочитаймо поезію, ніби заспіваємо пісню, на «різ­ні голоси». Прошу вас об’єднатися і визначитися, хто буде читати першим, другим, третім.

Ви отримаєте партитуру вірша, де розписано, хто який рядок читатиме.

(Читання «дощиком».)

— Чи сподобалося так читати поезію? Можливо, ви запропонуєте інший варіант читання?

Робота над текстом.

— Чи не склалося у вас враження, що Василь Симо­ненко звертається з питанням «Ти знаєш, що ти — людина?» саме до вас?

(Відповіді учнів.)

— Яку проблему порушує автор у вірші?

Робота з індивідуальними картками.

Додаток 5

Завдання 1

Виділіть текстовим маркером проблему, яку порушує автор у поезії:

• проблема історичної пам’яті народу;

• економічна проблема;

• проблема неповторності, індивідуальності кожної особистості;

• проблема стосунків батьків і дітей;

• розуміння тяжких умов, за яких доводилося працю­вати жінкам;

• проблема активної життєвої позиції.

(Якщо діти виділили 3 і 6 варіанти — завдання викона­но правильно.)

Вивчення теорії літератури.

Додаток 6

Консультація ТЛ

Проблема — основне питання, сторона життя, яка особливо цікавить письменника.

— Усім відомо, що у кожному творі мистецтва обов’язково залишається часточка душі автора.

Завдання 2

З’ясуйте, хто ліричний герой вірша.

ТЛ Ліричний герой — друге ліричне «я» поета, його художній «двійник», образ тієї людини, думки й пере­живання якої висловлює автор.

Друге «Я» поета, типізовані думки і почуття людей.

Власні переживання, почуття, ідеали поета, автобіографічні мотиви.

Способи вираження авторської позиції у ліриці.

— Як ви вважаєте, якою людиною закликає нас бути Василь Симоненко?

(Відповіді учнів.)

Додаток 7

Так, людиною із прекрасною душею. А які ж моральні якості необхідні для формування такої людини?

Завдання 3

Із пазлів (назв якостей людей) складіть серце людини із прекрасною душею. Поясніть, які пазли ви не візьмете і чому.

Групова робота. Складання пазлів.

Додаток 8

— Вам добре відомо, що для того щоб донести до чита­ча свої думки, переживання, враження, автор викорис­товує різноманітні художні засоби. А чи є вони у творі Василя Симоненка?

Завдання 4

Випишіть із поезії епітети і доберіть до них синоніми.

Завдання 5

Передайте кольором людину добру, злу, сумну, веселу, себе.

Індивідуальна робота

(Коментування вислову нідерландського художника Кареля ван Мандера: «Колір робить людину хороброю або боягузливою, потворною або красивою, засмуче­ною або радісною, колір принижує і звеличує багато речей».)

Завдання 6

Підкресліть у вірші рефрени.

Скажіть, яку роль вони відіграють.

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап (6 хв)

— Сьогодні на уроці ви вперше прочитали вірш Васи­ля Симоненка «Ти знаєш, що ти — людина?» Чи може­те ви сказати, чого навчила вас поезія?

Метод «Мікрофон»

Цей вірш навчив мене...

Додаток 9

Робота з епіграфом.

(Завдання «Захист епіграфа» — розвиток інверсійної пам’яті.)

— Перегляньте цілі уроку. Чи досягли ви їх? Позначте ті очікування, які виправдалися.

Робота з карткою самооцінювання.

Додаток 10

Домашнє завдання.

Обов’язкове: вивчити вірш напам’ять. За бажанням: написати лист В. Симоненку, або міні-твір «Ти знаєш, що ти — людина?»; для тих, хто розуміється на комп’ютері, створити Web-сторінку за творчістю поета.

Додаток 11

Стратегія «Похвала і нагорода для всіх».

Мета: заохочувати всіх дітей, не нехтуючи при цьому жодним учнем, розвивати почуття єдності.

— Який ви гарний клас! Хоч матеріал уроку і був об’ємним, ви намагалися все засвоїти. Ми усе встигли. Ви молодці! Сьогодні ми попрацювали як одна дружна команда. Дякую всім за роботу.

Живіть й творіть законами краси,

Зумійте душі почути голоси.

Любіть себе, а у собі — Людину.

Тоді підкорите ви будь-яку вершину!