Творчий проект з трудового навчання та технологій "Декоративний свічник "Новорічна піраміда""

 

 

 

 

 

ТВОРЧИЙ ПРОЕКТ

 

з трудового навчання та технологій

 

СВІЧНИК

«Новорічна піраміда»

Зміст

		Стор.
І	Організаційно-підготовчий етап	3
1.1	Пошук проблеми	4
1.2	Прогнозування ідей вирішення проблеми	7
1.3	Визначення параметрів і граничних вимог	14
ІІ.	Конструкторський етап	17
2.1	Вибір оптимального варіанту та обґрунтування	18
2.2	Клаузура (складання ескізу)	23
2.3	Добір матеріалів, вибір інструментів та обладнання	24
2.4	Економічне обґрунтування проекту	27
2.5	Екологічне обґрунтування	27
2.6	Маркетингові дослідження проекту	28
ІІІ.	Технологічний етап	30
3.1	Організація робочого місця	31
3.2	Вибір технології обробки деталей, їх з'єднання та оздоблення	33
IV.	Заключний етап	39
4.1	Аналіз виконаної роботи	40
	Список використаних джерел	41
	Додатки	43

 

 

 

 

1. Організаційно-підготовчий

етап
1.1. Пошук проблеми

Від епохи палеоліту людина намагалася розсіяти світлом моторошну темряву, випробовуючи для цього доступні різноманітні світлоносні матеріали й засоби їхнього збереження.

Первісне джерело світла – вогонь – застосовувалось не лише для буденних практичних потреб, але майже до середини XX століття становило чарівну сакральну силу церковної літургії, посилювало таємничість обрядового дійства тощо.

А яка роль свічки в нашому динамічному техногенному житті? Думаю, що досить значна. Живий вогонь свічки необхідний у наш швидкий час, щоб не забути, навіщо живемо. Запалена свічка - романтичний теплий аксесуар свята. Живий вогонь, сяючий в свічнику, настільки привабливий і красивий, що від нього, часом, важко відірвати очі

Полум'я заспокоює, втішає, піднімає настрій, створює затишну інтимну обстановку. У мерехтінні полум'я свічок темрява не лякає, а, навпаки, стає "милою" і "доброю", вона огортає спокоєм і умиротворенням.

Підсвічник, як і свічки, відіграє важливу роль у створенні певного настрою, причому він часто непросто доповнює свічку, але й підкреслює красу полум'я, його декоративну функцію. Дорогі ковані свічники зі срібла і бронзи завжди були предметом гордості їхніх власників. Однак сучасна динаміка життя вносить свої корективи в обстановку навколо нас. Змінюються ролі звичних речей і ставлення до них. Ось і масивні класичні свічники поступилися місцем невеликим і мобільним, створюваним для певного випадку, конкретного декору столу і кімнати. Нескладно зробити такий свічник власноруч із самих звичайних матеріалів, він буде гідною прикрасою, а після свята або вечірки його без жалю можна утилізувати або залишити до наступного разу.

Свічники – це чарівне диво живого вогню у Ваших руках. Ви задумувалися над тим, яку дорогу пройшов свічник від звичайного палаючого вогника до сучасного витвору мистецтва? А починалося все з простого. Людині завжди хотілося більше світла навколо себе, і вона зрозуміла, що для цього можна використовувати живий вогонь. І палаючу стихію, як це б не здавалося неможливо, умістили в маленькому гнотику свічки. З цього і почалася довга дорога цієї чарівного задуму людства. Свічники змінювали форми і матеріали, огорталися у вишукані шати різьблень і оздоблень, ставали величними чи повітряно-ніжними. Але основним у підсвічнику залишався живий вогонь і його життєдайне світло. Минав час і науковий прогрес залив вулиці міст та селищ електричним, яскравішим світлом. Здавалося б свічники втратили свою значущість у сучасному світі світломузики. Та, о диво! Аж тепер ми змогли по іншому поглянути на казкову чарівність і важливість свічників. Переставши губитись у просторах буденності, свічники вийшли на перші шпальти романтичних уявлень, несучи у своєму прекрасному нутрі маленьке палаюче серце. А містика вогню зачаровує навіть найраціональніші розуми. Саме завдяки свічнику, ми, знаходячись у серці мегаполісу, можемо на деякий час повернутися в лоно природи і відчути містичний зв’язок з духом вогню.

Свічники за довгий час історії дуже сильно урізноманітнились за зовнішнім виглядом. Не останню роль у цьому відіграють матеріали, з яких вони зроблені. Бувають ковані свічники, підсвічники з кераміки, соляні свічники тощо.

Ковані свічники можуть виконуватися різними техніками (пайка, зварювання, гаряче кування), що значно впливає на їхній зовнішній вигляд і ціну. В зв’язку з цим, ковані підсвічники можуть бути як ювелірних витончених форм, так і масивних та величних.

Ковані свічники можуть служити підставкою як для однієї свічки, так і для багатьох, навіть сотень. Це надає кованим свічникам значної переваги серед широкого спектру аналогів. Крім того, метал є пластичним матеріалом, який здатен втілити у формі найвибагливіші фантазії. Тому ковані свічники з однаковим успіхом можуть створювати романтично-робочу атмосферу і настроювати духовно, як це роблять церковні підсвічники.

Окремою категорією можна виокремити керамічні свічники, які пасують і для проведення урочистих свят, і для створення затишку у вашому домі. Керамічні свічники – це подих історії і традицій у сім’ї. Кераміка – матеріал, який наближає нас до Матінки Природи. Керамічні свічники поєднують в собі чотири стихії (земля, вода, вогонь і повітря): замішана на воді глина випалюється у полум’ї і загартовується димом.

Керамічні свічники служать підставкою від однієї до п’яти, в окремих випадках - більшої кількості свічок. Вони бувають малими й великими, строгі без оздоблень і прикрашені класичними чи альтернативними візерунками.

Окремо виділяють візерунчасті свічники і свічники для ароматизації приміщень. Проте всі вони є прекрасним прикладом збереження і вдосконалення народних традицій.

Особливу ауру формують соляні свічники, що поєднують романтику з позитивним впливом на здоров’я. Сіль свічника, нагріваючись, виділяє негативно заряджені іони, які, зв’язуючись із позитивно зарядженими іонами, очищують повітря і нормалізують мікроклімат в приміщеннях. Кам’яна сіль допомагає у лікуванні різних захворювань, зокрема: системних респіраторних, хвороб системи крові, ревматизму, полегшує перебіг алергії тощо. Соляні підсвічники – це краса, яка лікує ( http://artvertep.com/print?cont=7265).

 

Вибір та обґрунтування теми проекту. Із вищезазначеного можна зробити висновок, що існує безліч різноманітних матеріалів, в які можна втілити художній задум людини і поєднати його з життєдайним вогнем. Тому ми завжди маємо можливість підкреслити формою свічника стилістику свого дому і власні естетичні уподобання. Головне відчути, який матеріал свічника найбільш близький у певний момент – сила металу, сіль землі чи пластика глини Матінки Природи. А форму й оздоблення нам підкаже наш художній смак.

Отже, наразі постала низка проблем, зокрема: у якій техніці виконати об’єкт проектування; які технології обробки застосовувати під час його виготовлення, щоб він був естетично привабливим, оригінальним, містив елементи новизни; був функціонального характеру, мав незначні економічні та гарні екологічні показники. А ще б хотілося щоб об’єкт проектування поєднав у собі різні речі, як наука, техніка, мистецтво, що дозволить реалізувати власний творчий потенціал. За цих умов важливим аспектом було урахування матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу.

 

Метою проекту є створення оригінального свічника з природних матеріалів процес роботи над яким сприятиме засвоєнню знань із проектної діяльності, формуванню вміння самостійно працювати з інформаційними джерелами та оволодінню навичками технології виготовлення виробу.

Для досягнення мети проекту визначимо завдання:

1. Користуючись різноманітними інформаційними джерелами (журналами, книгами, мережею Інтернет), скориставшись методом опитування, визначити вимоги, які необхідно врахувати під час створення свічника набору, а також підготувати інформацію про об’єкт проектування

2. Підібрати декілька моделей-аналогів і проаналізувати їх за встановленими критеріями відповідно до функціонального призначення.

3. Розробити конструкторсько-технологічну документацію для виготовлення виробу, підібрати конструкційні матеріали, інструменти й обладнання, необхідні для роботи.

4. Виготовити виріб.

5. Виконати економічні розрахунки виробу та дати йому екологічну оцінку.

6. Створити презентацію та провести рекламу виготовленого виробу.

7. Підвести підсумки роботи над проектом.

 

 

1.2. Прогнозування ідей вирішення проблеми (банк ідей)

• Свічки, як і багато століть тому, приваблюють нас і є улюбленим декоративним елементом оздоблення столу і кімнати. Але й від свічника теж багато залежить. Свічник здатний підкреслити або перекреслити красу свічки.
• Тому свічник стає все більш значущим декоративним елементом інтер’єру. Також його можливо використати як сувенір та подарунок.

Настільний свічник має виконувати наступні функції:

• утилітарну - утримувати свічки;
• технологічну – забезпечувати оригінальність та неповторність виконання;
• експлуатаційну - служити декоративним елементом інтер'єру;
• безпеки користування - відповідати вимогам пожежної безпеки.

 

Метою цього етапу є ознайомлення з видами свічників (формування банку ідей), технологією їхнього створення. Перш ніж приступити до виготовлення свічника, було проведено багато часу у пошуках інформації в Інтернеті на різних сайтах. Також ми звернувся за допомогою до викладачів та студентів факультету математики, фізики і технологій, які радили, як з найменшими витратами часу й коштів виготовити якісно наш об’єкт проектування.

Свічка – предмет символічний. Це обов'язковий атрибут багатьох традицій, релігійних та святкових ритуалів і таїнств із давніх часів і до сьогодні. За допомогою свічок виганяли злі сили з дому. Свічка – джерело світла. І це основне її значення в прямому і переносному змісті. Традиційно свічка – це світло у темряві, прозріння та відродження душі і свідомості, життєдайна сила вогню і сонця. І людина має, як свічка, горіти, дарувати тепло і світло.

Чому романтичну вечерю не можна уявити без свічок? А все тому, що свічка, яка горить у напівтемряві, відображається в очах, і привертає до них увагу. А очі – шлях до душі і довіри. Таким чином відбувається таїнство єднання душ і сердець.

У сучасному дизайні приміщень свічкам надають особливого значення. Вони набувають найрізноманітніших форм і кольорів, їх ароматизують.

 

 

 

Історія свічки

Свічки були єдиним джерелом світла для людей упродовж понад 5000 років. Незважаючи на всю важливість цього предмета в людському житті, історія свічки не може переконувати цілком достовірними фактами. Відомо, що першими використовувати гарячі предмети почали єгиптяни приблизно у 3000 рр. до н.е. Правда, перша офіційна згадка про свічки з'явилася вже в біблійні часи. Незважаючи на цей факт, у світовій культурі вважається, що розвинули виробництво свічок римляни. Вони навчилися занурювати скручений папірус у розчин жиру. Частина розчину залишалася на ґноті, що й дозволяло йому горіти. Після цього інші цивілізації почали використовували цей аксесуар у побуті. Китайці винайшли свої свічки зі щільного картонного паперу, японці – з воску горіхових дерев, індійці варили кору коричного дерева.

Упродовж століть індустрія свічок успішно розвивалася. Люди навчилися використовувати бджолиний віск і віск китів, що значно розвинуло виробництво. Але в 1879 році сталася подія, яка могла повністю викреслити свічки зі щоденного вжитку людини. Томас Едісон винайшов лампу розжарювання. Свічка, яка впродовж багатьох років служила єдиним предметом освітлення для людей, відійшла на другий план. Щоправда, про свічки не забули – аксесуар почали використовувати для інших, зокрема й духовних потреб.

У 1980-х роках свічки знову стали дуже популярними. Спочатку жителі США, а потім і Європи почали дарувати один одному цей виріб на свята, використовувати її для створення романтичного настрою і затишку в домі. Наприкінці ХХ сторіччя свічки пережили ще одну революцію – вчені винайшли соєвий віск, який витіснив парафін. Саме тоді жителі країн по обидва боки Атлантики почали використовувати новинки практично в усіх сферах життя. Свічки дарували радість і відчуття щастя, вони перетворилися на чудовий подарунок до Дня народження або Дня святого Валентина. З'явилися аромасвічки, які допомагали людям відпочити після важкого робочого дня або, навпаки, налаштуватися на трудові будні. І, звичайно ж, цей виріб став невід'ємною частиною декорування святкового столу, а для багатьох людей почала асоціюватися саме з Новим роком.

Новий рік. Кожен новий рік несе в собі таємницю, невідомість. Але людина за своєю природою сподівається, що в наступному році забудуться всі негаразди і суми, і настануть лише щасливі й добрі події. Новорічні свічки – це і є той символ надії, вогник якого освітлює шлях в омріяне життя.

Атмосферу надії і казки, яку дарують ці маленькі деталі святкового столу, можна зберегти довше, якщо трохи проекспериментувати зі святковими свічками.

Отже, визначаємося, яким ми бачимо наш майбутній  свічник і в якому саме місці він буде розташований.

 

 

Рис. 1. Свічники деревяні, точені.

Рис. 2. Свічники тематичні для чайних свічок.

 

 

Рис. 3. Свічники, виготовлені з фанери.

 

 

Рис. 4. Свічник дерев’яний розкладний.

 

 

Рис. 5. Свічник вітражний.

 

Рис. 6. Підвісний пляшковий  свічник.

 

Рис. 7. Керамічний свічник.                       Рис. 8. Свічники з мушлів.

 

 

 

Рис. 9. Металеві свічники.

 

Кілька рекомендацій. Щоб вдало прикрасити застілля свічками, варто дотримуватися певних рекомендацій. Ми вирішили запропонувати Вам декілька з них.

По-перше, якщо Ви вирішили поставити свічки у келихи, вази або скляні ємності, обов'язково переконайтеся, що вони вогнетривкі. Від високої температури полум'я посуд лопається. І це може призвести не лише до зіпсованого настрою, а ще й до травм або пожежі.

По-друге, не використовуйте сірники для запалювання свічок, особливо тих, що стоять у важкодоступних місцях. Фахівці рекомендують бутанову запальничку – це оптимальний варіант, якщо необхідно запалити маленький ґніт, навіть якщо він ледве видніється на великому святковому столі.

По-третє, не рекомендується встановлювати свічки біля відчинених вікон, вентиляторів, на протягах або на повітрі, що рухається з великою швидкістю. Раптовий потік повітря може перекинути полум'я на предмети, розташовані поблизу. Всім відомо, до чого це призведе.

Нарешті, після святкування не забутьте витягнути свічки з свічників. Адже залишки воску можуть накрапати в ємності, а під час підпалювання вони загораються так само, як і сама свічка. Подивіться, як можна прикрасити свій будинок свічками. Напевно, знайдеться цікава ідея і для Вас.

 

 

1.3. Визначення параметрів і граничних вимог

 

Ми прагнемо, щоб наша творча робота була об’ємною, але нескладною, щоб ми змогли зробити її швидко й акуратно, адже часу в наш час завжди замало. Виріб має бути сучасним, гарним, привабливим (вписуватися в інтер'єр кухні чи вітальні, де буде розташований) й безпечним та ергономічним.

Ми прогнозуємо, що даний проект не буде складним у виконанні, проте робота над ним потребуватиме високого рівня майстерності, навичок обробки різних конструкційних матеріалів, технік і технологій виготовлення. Виріб має бути економічно вигідним і виготовленим із екологічно чистих матеріалів, що не шкодять здоров'ю.

 

Для досягнення мети проекту визначимо завдання:

 

•                   обґрунтувати вибір об'єкту проектування;
•                   проаналізувати ідеї і варіанти конструкцій моделей аналогів і визначити параметри обраного виробу;
•                   підібрати матеріали та інструменти, необхідні для виготовлення свічника, визначивши доцільні технології його виконання;
•                   виконати економічні, екологічні та міні-маркетингові дослідження у процесі проектування й виготовлення проектованого виробу;
•                   розробити технічну документацію на деталі виробу та технологію його виготовлення;
•                   виготовити власне виріб і провести самоаналіз виконаної роботи.

 

Аналіз практичних робіт дає змогу визначити низку типових помилок, які можуть бути допущені у процесі самостійної розробки та виготовлення виробів із природних матеріалів та їх оздоблення: відсутність пропорційності окремих елементів форми та надмірне її ускладнення; невдале розміщення композиційного центру; порушення пропорції між основними і другорядними елементами, що мають підкреслювати виразність основних; надмірне ускладнення окремих ділянок композиції; перенасиченість поверхні виробу оздоблювальними елементами; невідповідність розмірів оздоблювальних елементів розмірам художнього виробу.

 

Особливу специфіку має оцінювання складності й художньої завершеності композиції. У першу чергу враховуються:

• вміння використовувати декоративні властивості матеріалу;
• рівень художнього оформлення виробу;
• відповідність оздоблення функціональному призначенню;
• творча новизна;
• відповідність стилю орнаменту до місцевих традицій.

 

Вимоги до виробу:

• ергономічність;
• мала кількість деталей;
• надійність та довговічність;
• простота декорування;
• оригінальність конструкції;
• безпечність;
• наявність певного стилю та дизайну форми;
• стійкість;
• використання дешевих конструкційних матеріалів.

 

Свічник як комплексний виріб має відповідати естетичним вимогам, повинен мати привабливий вигляд, нестандартне рішення конструкції і виготовлення в цікавій техніці, завдяки чому буде логічним завершенням у будь-якому інтер'єрі. Даний проект з техніки виконання має бути посильним як для хлопців, так і для дівчат.

 

Рис. 10. Новорічні композиції з свічками.

 

 

 

ІІ. Конструкторський

етап

2.1. Вибір оптимального варіанту та обґрунтування

 

Щоб виготовити свічник, нам довелося проаналізувати певні аспекти й прийняти рішення щодо конструкції, комплектації, зовнішнього вигляду, застосування певних матеріалів у виробі. Цікавим виявилось бажання виготовлення експлуатаційного, і, водночас, декоративного світильника.

Опрацьовуючи й аналізуючи літературу та інформацію в Інтернеті, ми знайшли варіанти настільних свічників із різноманітними профілями і видами оздоблення, кольоровою гамою, оригінальністю та естетичністю зовнішнього вигляду.

Таблиця 1

Деякі варіанти форм та конструкцій свічників

1.Свічний дерев’яний точений
2. Свічник «Дід Мороз»
3. Свічник з фігурками янголят та різдвяною зіркою
4. Новорічна композиція з свічками
5. Стельова підвісна піраміда (свічник) з можливістю вставки різних декоративних елементів для цілорічного використання ( золотих дзвіночків,  розписаних великодніх яєць,  натуральних куль)
6. Німецька Різдвяна піраміда. Ця сучасна різдвяна піраміда може бути оснащена власними фігурками на рухомому дерев’яному кільці

 

Критерії оцінювання альтернативних варіантів

за 10 бальною шкалою

Таблиця 2

Порівняння параметрів пропонованих виробів-аналогів

Параметри для порівняння	№1	№2	№3	№4	№5	№6
Функціональність	10	10	10	10	10	10
Зручність конструкції	10	10	10	9	9	10
Естетичність та оригінальність	10	9	10	10	10	10
Вибір методів обробки (простота у виконанні)	8	9	9	7	6	8
Витрата матеріалів	9	10	10	8	9	9
Складність конструкції та надійність	9	9	9	9	10	10
Відповідність вимогам безпечного користування	9	9	10	9	9	9
Всього балів	65	66	68	62	63	66

 

За результатами аналізу табличних даних робимо висновок, що суми балів усіх п’яти моделей коливаються в одному числовому діапазоні. Для здійснення вмотивованого вибору визначаємо позитивні конструкційні особливості, кращі ідеї та ознаки кожного варіанту і використаємо їх у створенні проекту.

Із переглянутої значної кількості зразків нам сподобались окремі варіанти форм та конструкцій предметів даного виробу, що одночасно будуть красивими й функціональними. Кращі ідеї та ознаки кожного варіанту ми використаємо у створенні проекту новорічного свічника. Пам'ятаємо, що свічник задає тон і визначає стиль.

Таблиця 3

Конструкційні особливості, кращі ідеї та ознаки пропонованих варіантів

 

Варіант №1	Свічник із природного матеріалу - дерева, простота у виготовленні
Варіант №2	Цікава ідея використання символу нового року – діда Мороза.
Варіант №3	Оригінальна ідея свічника для різдвяних свят.
Варіант №4	Естетична новорічна лісова композиція з свічками
Варіант №5	Оригінальний підвісний світильник який можна використовувати впродовж року, змінюючи декоративні елементи в залежності від декади свят.
Варіант №6	Креативна ідея для свічника. Демонстрація фізичного явища - ефекту конвекції.

Здійснений аналіз варіантів виробів-аналогів свічників та комбінування кращих ознак обраного варіанту конструкції дає змогу запропонувати такий остаточний варіант.

На дерев’яній підставці закріплена новорічна композиція та чайні свічки. Щоб надати динамічності об’єкту проекту, можливо зробити рухоме дерев’яне кільце, на якому доцільно розмістити так звані новорічні символи (ялинку, сніговика, Санту, оленя). Дерев’яне кільце («сцена») буде обертатись від повітряного гвинта, з яким буде з’єднане віссю. Робота цього світильника заснована на явищі конвекції. Конвекція - це один з видів теплопередачі, за якого тепло переноситься нагрітими струменями газу або рідини. У нашому випадку повітря, нагріте чайними свічками, піднімається вгору і обертає повітряний гвинт.

Остаточно все обміркувавши і порадившись з друзями щодо наявності необхідних інструментів і матеріалів, було вирішено виготовити настільний свічник, що прогнозовано доповнюватиме інтер'єр кімнати. За конструкцією він матиме гарний дизайн, витрата матеріалів буде незначною, і для виготовлення  потрібно відносно небагато часу (до 10 годин), отже, й собівартість свічника буде невисокою.

 

Опис зовнішнього вигляду обраного варіанта конструкції:

 

1. Дерев’яна основа свічника товщиною 25мм має овальну форму габаритних розмірів 190 х 140 мм;

2. Посередині дерев’яної основи на рухомій металевій осі внизу кріпиться кільце-«сцена» а зверху повітряний гвинт. Вісь утримується скобою, яка закріплена на основі.

3. Верхній повітряний гвинт діаметром 190 мм – виготовлений з дерев’яних планочок товщиною 2 мм, що приклеєні до втулки під кутом.

4. На дерев’яну основу та рухоме кільце-сцену прикріплені фігурки (новорічні символи).

5.Дерев’яну основу та повітряний гвинт оброблено морилкою та лаком.

6. Габаритні розміри - 190x190x200 мм.

2.2. Клаузура (cкладання ескізу)

2.3 Добір матеріалів, вибір інструментів та обладнання

 

У декоративно-вжитковому мистецтві важливу роль відіграє матеріал, з якого виготовляють той чи інший виріб. Від його особливостей, технології обробки залежить результат виконаної роботи.

Нижню дерев’яну основу та верхній повітряний гвинт для проекту доцільно виготовити з деревини та оздобити їх розписом. У процесі художньої обробки враховуються такі властивості деревини, як: щільність, пружність, вологість тощо. Деревина, призначена для  розпису та різьблення, має бути без вад. Окрім того велике значення має характер зрізу дошки. Ростові волокна або шари разом із серцевинним промінням створюють певний малюнок - текстуру деревини. Кожній породі дерева властива певна текстура з різноманітним малюнком, від дрібного, ледь помітного, до великого, виразного, від простого до складного. Залежно від розпилу дерева (радіального, тангенціаотного, напіврадіального, напівторцевого тощо) створюються різноманітні текстури в межах однієї породи. В одних породах (горіх, черешня) вона яскраво виражена, в інших - майже непомітна (липа). Особливо легко обробляється деревина липи, вільхи, осики - м'які породи з однорідною деревиною.

Саме деревину вільхи було вирішено взяти для виготовлення основи свічника і оздобити її розписом.

Опис рослини «Вільха»

Вільха - без'ядрова порода із світло-коричневою деревиною рожевого відтінку. Річні шари мало помітні, а судини не помітні зовсім. Серцевинні промені у вільхи двох типів: вузькі - непомітні для ока, і несправжньо-широкі -добре помітні на поперечному розрізі у вигляді радіальних ліній. Деревина вільхи м'яка і має однорідну тонку структуру, нетривка, нееластична схожа за властивостями на деревину липи.

Вільха добре і швидко сохне без схильності до викривлення або розтріскування, легко піддається обробці різанням, пилянням, струганням, свердлінням тощо. Добре витримує навантаження під час з'єднання шурупами і склеювання, але має схильність до розколювання під час механічних навантажень. Остаточна обробка поліруванням, тонуванням, лакуванням не створює проблем. Обираючи заготовки для виготовлення деталей рамки, варто підбирати суху деревину, без тріщин, сучків, грибкових пошкоджень і пошкоджень комахами з чітко вираженою текстурою та кольором.

Вільха чорна, вільха клейка - дерево родини березових (10-30 м заввишки) з невеликою яйцеподібною кроною і струнким стовбуром, укритим темно-бурою тріщинуватою корою. Молоді пагони зеленуваті, тригранні, гладенькі або з рідким опушенням, клейкі. Бруньки, як і молоді листки, клейкі, тугі, на коротких ніжках. Листки обернено-яйцеподібні або округлі (4-10 см завдовжки, 3-9 см завширшки), часто на верхівці з виїмкою, в основі широко-клиноподібні, зубчасті, листки темно-зелені, гладенькі, блискучі, з нижнього боку світліші, з пучками волосків у кутках жилок. Квітки одностатеві, тичинкові - зібрані в кінцеві пониклі сережки (4-7 см завдовжки), оцвітина чотирироздільна, тичинок чотири, квітка зовні прикрита червонувато-бурою лускою, до нижньої частини якої зсередини приростають один-два приквітки. Маточкова квітка у двоквіткових дихазіях, зібрана на розгалуженому безлистому квітконосі, гілочки якого поступово видовжуються (від 5 до 20 мм). Приквітки маточкових квіток при плодах дерев'яніють і утворюють луски - «шишечки» (2 см завдовжки). Оцвітини немає, зав'язь нижня, двогнізда. Плід - плоский червоно-бурий яйцеподібний горішок (до 2 мм у діаметрі). Вільха чорна росте на лісових низинних болотах, на берегах річок, біля джерел, утворюючи чисті або мішані насадження, так звані вільшняки. Тіньовитривала, морозостійка рослина. Цвіте у квітні-травні. Поширена майже по всій Україні, особливо на Поліссі, менше в лісостепу і Карпатах, рідко трапляється в степу, здебільшого на берегах великих річок, біля гирла Дністра, у плавнях Бугу і Дніпра, на березі Дніпровського лиману. Вільхи займають 4,2% державного лісового фонду України. Райони заготівель - Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська, Хмельницька, Полтавська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області. Запаси сировини значні.

Вільха сіра - дерево родини березових, від вільхи чорної відрізняється опушенням, неклейкими бруньками і пагонами. Листки опушені, яйцеподібноокруглі, загострені. Росте на заболочених узліссях, на болотах, біля берегів річок, часто утворює густі чагарникові й дрібнолісні зарості. Світлолюбна рослина. Цвіте у березні-квітні.

Деревина вільхи сірої трохи світліша, щільніша, менш стійка проти гниття у воді; використовується для виготовлення столярних і токарних виробів, дрова ціняться у вуглярстві для виробництва креслярського вугілля та вугілля, що йде на виготовлення пороху.

Вільха сіра навесні дає бджолам багато пилку й клею, яким укриті молоді листочки й пагони. Рекомендується підгодовувати бджіл пилком вільхи ще до її квітнення. Для цього зрізують гілочки, кладуть у теплому приміщенні в сито, застелене папером. Як тільки пиляки розкриються, сито обережно струшують і пилок висипається на папір. Його змішують з медом і цукровим сиропом і дають бджолам.

Дрова з вільхи чорної і сірої горять добре, але вугілля не втримує жару.

Вільха сіра в лісомеліоративних насадженнях використовується на півночі лісостепу для закріплення берегів рік, схилів і ярів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вільха
2.4. Економічне обґрунтування проекту

Для економічного обґрунтування свого проекту необхідно розрахувати його собівартість. Це нескладно зробити, тому що купуючи матеріали, ми вели облік усіх витрат, але деякі матеріали були знайдені вдома, що знизило вартість виробу. Наприклад, для осі ми використали старі шпиці від велосипеда.

Зазначимо матеріальні витрати на виконання проекту в таблиці 4.

Таблиця 4

Матеріальні витрати на виконання проекту

Матеріали	Ціна за 1 м, од., уп.	Витрати мм, см, м, од., уп.	Витрати за м, од., уп.
Деревина породи вільха	2100 грн/м3.	0,005 од.	11 грн.
Шліфувальний папір	10 грн/м	1 м	10 грн.
Клей ПВА В3 вологостійкий	100 грн/л	0,05 л	5 грн.
Лак масляний глянцевий	120грн/л	0,1л	12 грн
Усього (М)			38 грн.

 

Розрахунок оплати праці

Робота з виконання свічника зайняла 8 год. Уся робота виконується в світлу частину доби, тому не враховуються витрати електроенергії на освітлення.

Нарахування на заробітну плату проводиться за тарифами: столяра-декоратора - 25 грн. за год. Заробітна плата становитиме: Х=22 x 8= 176 грн.

 

Собівартість проекту складає:

С= М+Х=38+ 176=214 грн.

 

Ціна на реалізацію складає 18% від собівартості проекту:

Р=0,18 С= 0,18 х 214 = 38,52 грн.

 

Вартість свічника становитиме:

В= С + Р = 214 + 38,5 = 252,5 грн.

 

2.5. Екологічне обґрунтування проекту

Свічник виготовлений із натуральних та екологічно чистих матеріалів, що не шкодять здоров'ю.

Під час виготовлення свічника відходи матеріалів були мінімальними, тобто матеріали використовувались раціонально. Залишки матеріалів було утилізовано, тому забруднення середовища не відбулось. Робота виконувалась переважно вручну, тому рівень шуму був мінімальним.

Утилізація даного об’єкту не завдає шкоди навколишньому середовищу.

2.6. Маркетингові дослідження проекту

Під час виконання проекту особливу увагу варто звертати на економічні й екологічні показники. Впродовж певного часу варто проводити дослідження попиту, вивчати можливість одночасного врахування інтересів виробників і споживачів.

 

Тема дослідження: «Можливості реалізації новорічного свічника»

Мета дослідження: визначити оптимальні шляхи придбання сувенірів; оцінити результати власної діяльності; виявити можливості реалізації виробу.

Респонденти: студенти та викладачі ВДПУ імені Михайла Коцюбинського.

Кількість опитаних: 100 осіб.

Метод проведення: анкетування.

 

Для проведення опитування була розроблена відповідна анкета:

1. Який з освітлювальних приладів Ви хотіли б отримати у подарунок для декорування святкового вечора??

2. Оцініть якість виконаної роботи від 1 до 5.

3. Яка з цін є найбільш відповідною для свічника «Новорічна піраміда»?

4. Чи придбали б ви даний свічник за 300 грн. ?

 

Провівши міні-маркетингове дослідження серед викладачів і студентів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, можна зробити висновок, що дані вироби користуються попитом і з легкістю могли б реалізовуватися.

Результати анкетування  «Можливості реалізації свічникау»

Для яких потреб можна використати січник сервіз?
1. Декоративний стилістичний свічник - 48%; 2. Декоративна настільна лампа - 22%; 3. Торшер - 22%; 4. Декоративна свічка - 8%.
Оцініть якість виконаної роботи від 1 до 5
1. 5 - 78%; 2. 4 - 11%; 3. 3 - 8%; 4. 2 - 3%; 5. 1 - 0%.
Яка з цін є найбільш привабливою для сервізу?
1. 250 грн. – 15%; 2. 300 грн. – 31%; 3. 350 грн. - 31%; 4. 400 грн. – 15%; 5. 500 грн. – 8 %.
4.Чи придбали б Ви даний сервіз  за 300 грн.?
1. так - 80%; 2. ні – 20%.

 

 

ІІІ. Технологічний етап

3.1 Організація робочого місця

 

Під час виконання технологічних операцій особливої уваги варто надавати дотриманню правил безпеки праці та виробничої санітарії.

Щоб запобігти травмуванню і виникненню травмонебезпечних ситуацій, необхідно дотримуйтесь таких вимог:

•                   працювати на робочому устаткуванні;
•                   використовувати справний, добре налагоджений інструмент;
•                   використовувати інструмент за призначенням;
•                   не перевіряти різальний край інструментів руками. Для цього варто використовувати тренувальні заготовки;
•                   передавати різальний і колючий інструмент ручкою вперед;
•                   не класти інструмент різальним краєм догори і до себе;
•                   не відволікатись під час роботи;
•                   користуватись правильними прийомами роботи;
•                   дотримуватись вимог особистої гігієни.

 

Перед початком роботи варто дотримуватись таких вимог безпеки:

•                  правильно  одягнути спецодяг  (застебнути його на всі ґудзики, сховати волосся під головний убір);
•                  ретельно підготувати робоче місце до безпечної роботи;
•                  підготувати до роботи свій інструмент і пристрої, впевнитись у їхній справності.

 

Під час роботи варто дотримуватись таких умов безпеки праці:

•                  утримувати в чистоті робоче місце;
•                  дбайливо ставитись до устаткування та інструментів.

 

Після закінчення роботи варто:

•                   упорядкувати робоче місце, прибрати деталі, матеріали, сміття, відходи;
•                   привести у робочий стан інструменти;
•                   старанно прибрати робоче місце (стружку не здувати і не змахувати руками).

Під час виконання певних видів робіт інструкцію з охорони праці варто доповнювати:

при розмічанні:

- використовуючи пристрої варто бути особливо уважними;

- слідкувати, щоб довгомірні заготовки не заважали;

- особливо уважно варто використовувати рисувалки та шила, надмірні зусилля можуть призвести до поранення;

- не можна виконувати розмітку, тримаючи заготовку на колінах.

при роботі з використанням переносних електроінструментів (дриля, шліфувальної машини, пилки, рубанка):

- підготувати до роботи інструмент і пристрої, переконатися:

- у надійності кріплення всіх різьбових з'єднань; якості та плавності руху всіх ходових частин; правильності напряму обертання різального інструменту; справності струмоведучого кабелю і захисного заземлення; надійності роботи вимикача;

- стежити за тим, щоб у матеріалі, що обробляється, не було цвяхів та інших металевих предметів;

- не допускати потрапляння на електроінструмент вологи, бруду, стружки та інших сторонніх предметів;

- умикати електроінструмент лише після встановлення деталі на верстаку або іншому робочому місці;

- натискати на інструмент так, щоб не було різкого руху або поштовху;

- не працювати під час вібрації електроінструменту;

- якщо необхідно відійти від робочого місця, обов'язково вимкнути електроінструмент із мережі;

- ставити або класти інструмент у безпечному положенні;

- під час роботи з переносним електроінструментом стежити за кабелем живлення, не допускати його скручування, згину та інших механічних впливів;

- не виконувати часткового розбирання і регулювання різального інструменту без попереднього вимикання електроінструменту з мережі живлення;

- не переходити з однієї ділянки роботи на іншу з невимкненим електроінструментом;

- при пошкодженні або загорянні електропроводів чи інструменту, вимкнути рубильник.

 

Основні операції з художньої обробки дерева проходять на столярних верстатах, тому під час різання деревини:

- верстат повинен мати надійні затискачі для кріплення оброблюваних заготівок;

- на верстаті не має бути нічого зайвого;

- у зв'язку з тим, що в різьбленні по дереву багато операцій виконуються стамесками, особливу увагу варто звернути на роботу з ними;

- не можна виконувати різьблення у висячому положенні без упору, тримаючи виріб на колінах або впираючись ним у груди;

- у процесі різьблення по дереву неодмінною умовою є міцне закріплення оброблюваної заготівки між кілочками верстата або в спеціальних затискачах;

- використовувати стамеску як долото не можна, тому що при сильних ударах киянкою може розколотися ручка, що може бути причиною травми;

- різьблення стамескою має бути лише від себе;

- коли стамеска не в роботі, то вона має лежати на столі лезом від працюючого;

- передавати один одному стамески не рекомендується;

- не можна вкладати ніж у верхню кишеню піджака або халата.

 

Під час складання столярних виробів:

•       під час використання струбцин слідкувати, щоб деталі не деформувалися від надмірних зусиль;
•       залежно від розмірів, заготовки добирати відповідно до товщини саморізів;
•       під час з'єднання деталей шурупами, перед закручуванням їх у заготовці, потрібно зробити отвори, трохи менші, ніж діаметр шурупа.

 

Під час оздоблення виробів:

- перед фарбуванням або лакуванням одягнути на руки гумові рукавички;

- наносити покриття тільки в добре провітрюваному приміщені або на відкритому повітрі (випари лаків і фарб шкідливі для здоров'я);

- у приміщенні, де виконується обробка, не можна користуватися електронагрівальними приладами.

- після закінчення роботи старанно вимийте руки з милом. Якщо фарба не змивається, змочіть руки оліфою або нашатирним спиртом.

 

3.2. Вибір технології обробки деталей, їх з'єднання та оздоблення

 

Для виконання нашого проекту використовуються різні техніки та технології обробки обраних матеріалів. Визначимо процес виконання свічника в три етапи:

- створення композиції новорічного свічника (пошук інформації, визначення граничних вимог);

- - виготовлення основних деталей свічника (розмічання, різання, шліфування, оздоблення тощо)

 

Створення композиції новорічного свічника. Пошуки об'єктів можна здійснити у мережі Internet чи проявити свій творчий потенціал. Вибираючи та здійснюючи ескізні варіанти для задуму проекту, ми відштовхувались від оригінальності, технологічності, експлуатаційних характеристик та безпечності.

Таблиця 3

Технологічна картка виготовлення свічника

 

№	Зміст операції	Поетапний ескіз	Обладнання, матеріали та інструменти
	Розмітити дерев’яну основу свічника згідно з кресленням		Лінійка, кутник, олівець.
	Висвердлити отвори під чайні свічки та випиляти основу		Свердлильний верстат, фреза Ø40, лобзик.
	Розмітити та випиляти скобу-тримач		Лінійка, кутник, олівець, лобзик.
	Розмітити та випиляти круг -«сцену»		Лінійка, кутник, олівець, лобзик
	Виточити втулку для кріплення лопастей повітряного гвинта		Токарний верстат, реєр, штангенциркуль
	Нарізати пази на втулці для кріплення лопатей гвинта
	Розмітити та випиляти лопаті повітряного гвинта		Лінійка, кутник, олівець, лобзик
	Зібрати повітряний гвинт		Струбцини, клей ПВА, пензлик, лінійка, кутник
	Прикріпити скобу-тримач до основи свічника		Викрутка, саморізи Ø4х32, клей ПВА
	Прикріпити до металевої осі круг-«сцену» та повітряний гвинт		Струбцини, клей ПВА, пензлик, лінійка, кутник
	Розмітити та випиляти новорічні декоративні фігурки (ялинки, олені, зайчики)		Лінійка, кутник, олівець, лобзик
	Здійснити декоративне оздоблення основи свічника та фігурок		Набір пензликів, гуаш.
	Прикріпити фігурки до основи та круга-«сцени»		Гарячий клей, клей ПВА, пензлик
	Завершити оздоблення виробу лакуванням		Лак масляний, пензлик, пульверизатор

 

 

 

IV. Заключний

етап

4.1 Аналіз виконаної роботи

 

Виконавши виріб, можемо зробити висновки, що мети проекту досягнуто, й виріб відповідає всім зазначеним вимогам.

Ми мали можливість оцінила власні можливості в проектній діяльності: ознайомились з багатьма інформаційними джерелами, зокрема з історією розвитку свічників як декоративних виробів та обробки деревини й інших матеріалів, з технологіями обробки та матеріалами, що використовуються.

Робота над проектом була цікавою і розширила наш світогляд, сприяла вихованню працелюбності, наполегливості та старанності.

Виготовлений свічник повністю відповідає своєму функціональному призначенню, є декоративним елементом інтер'єру й кухонного облаштування, доповнює його і надає завершеності, викликає відчуття комфорту.

Даний виріб є нескладним у виготовленні, цікавим за дизайном, вимагає певного рівня майстерності та досвіду роботи з різними матеріалами засобами різних технік.

Виріб виготовлений з природних матеріалів, практично з відходів, не є токсичним, не шкодить здоров'ю. Матеріальні витрати незначні, як для виробу такого формату і такої незвичайної техніки виконання.

Список використаних джерел

 

1.              Бедина, Майя Викторовна Поделки и картины из природных материалов / Майя Бедина ; рисунки автора. - Харьков ; Белгород : Клуб семейного досуга, 2011. - 350 с. : ил.
2.              Бондар І. Р.Вироби з природного матеріалу. — Тернопіль–Харків: Видавництво «Ранок», 2010. — 96 с. — (Серія «Шкільний гурток»).
3.              Дачные самоделки / авт.-сост. : Владимир Онищенко. - Харьков : "Фолио", 2008. - 216,[4] с. - (Сер. "Мастер-класс")
4.              Дизайн дома своими руками. 1000 модных аксессуаров / авт.-сост. : Т. М. Ткачук. - М. : АСТ ; Донецк : Сталкер , 2008. - 350,[2] с. : ил. - Библиогр. с. 345-346.
5.              Методика трудового навчання: проектно-технологічний підхід/ за ред. О.М. Коберника, В.К. Сидоренка. - Уманський державний педагогічний університет, 2008. – 185с.
6.              Моргунова, Клавдія Петрівна. Фігурки тварин із природних матеріалів / Клавдія Моргунова ; фотографії О. Жилін. - Донецьк : СКІФ, 2010. - 64 с. : кол.іл. - (Сер. "Крок за кроком").
7.              [Електронний ресурс]. - Режим доступу :https://ru.pinterest.com
8.              [Електронний ресурс]. - Режим доступу :https://ru.wikihow.com/
9.              [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://www.svoimi-rukamy.com/kakie-podelki-sdelyat-iz-scorlupi-kokosa.html

Додатки