8 липня о 18:00Вебінар: Проєктне навчання: розвиваємо логічне, критичне та креативне мислення школярів

Творчий проект з трудового навчання та технологій "Створення оригінального кавового сервізу з природних матеріалів"

Про матеріал

Чайний або кавовий сервіз - це класичний подарунок і вираження своїх теплих почуттів друзям або родичам. Звичайно, купити набір для чаю або кави для себе теж можна. А чому б не спробувати зробити такий набір власноруч?!

Одним із варіантів нашого проекту може бути кавовий сервіз, виготовлений з природного матеріалу - кокосової шкаралупи - структура якого в гармонійному поєднанні зі здоровою їжею створить справжню музику свята на столі.

Такий сервіз дозволить Вам пригостити друзів або гостей чи компаньйонів з бізнесу дивовижною чашкою напою, що бадьорить. До того ж, кавовий сервіз в экостилі матиме приголомшливий вигляд, що стане невід'ємною частиною інтер'єру кухні або вітальні.

Перегляд файлу

Автор Соловей Віктор

 творчий проект «Кава на двох»

 

 

 

 

 

 

ТВОРЧИЙ ПРОЕКТ

з трудового навчання та технологій

 

КАВОВИЙ СЕРВІЗ

«Кава на двох»

 


Зміст

 

 

Стор.

 

Вступ

3

І

Організаційно-підготовчий етап

5

1.1

Пошук проблеми

6

1.2

Прогнозування ідей вирішення проблеми

6

1.3

Визначення параметрів і граничних вимог

9

2.

Конструкторський етап

12

2.1

Вибір оптимального варіанту та обґрунтування

13

2.2

Добір матеріалів, вибір інструментів та обладнання

16

2.4

Економічне обґрунтування проекту

21

2.5

Екологічне обґрунтування

21

2.6

Маркетингові дослідження проекту

22

3.

Технологічний етап

24

3.1

Організація робочого місця

25

3.2

Вибір технології обробки деталей, їх з'єднання та оздоблення

27

4.

Заключний етап

35

4.1

Аналіз виконаної роботи

36

 

Список використаних джерел

37

 


Вступ

 

Кава та чай - напої, без яких не обійдеться жоден пересічний громадянин. За деякими оцінками, кавовий напій є другою за об'ємами споживання речовиною на Землі після води (за іншими джерелами - другим після води є чай).

Ще у 1000 р. до н.е. на Сході цей напій описували як ліки, коли помітили, що він пробуджує від сну, додає сил, підвищує працездатність та покращує настрій. Впродовж століть каву називали “еліксиром життя” та вважали її дієвим і приємним засобом від головного болю.

У наші дні, коли часу на сон – мінімум, а через це й сил на роботу теж не вистачає, кава перестає бути ліками і стає невід’ємною складовою повсякденного життя.

Виявляється кава абсолютно не шкідлива і навіть корисна для здоров'я. Це підтверджують чисельні дослідження вчених щодо цього благородного напою. Але не варто забувати, що навіть найкорисніший продукт може завдати шкоди організму, якщо не знати міри. Тому намагайтеся не пити більше 3-5 чашок кави на день, і тоді улюблений напій принесе не лише задоволення, але й користь

Особливо, коли йдеться про дружні посиденьки чи романтичне побачення. Кава зміцнює стосунки закоханих, посилює почуття і допомагає парам зберегти романтичні стосунки від неприємностей. Хочете, щоб романтики у вашому житті стало більше, і вона ніколи не закінчувалася – тоді пийте каву. У цьому переконались американські учені з Мерілендського університету. Участь у кавовому дослідженні взяли 70 пар закоханих.

Існує багато легенд і версій відкриття людьми кави як напою, але майже всі вони називають батьківщиною кави Ефіопію. Ще до 1 ст. Різдва Христового мешканці провінції Каффа знали про властивості ягід кавового дерева надавати сил і бадьорості. Щоправда, у той час кавові боби не заварювали, а споживали загорнутими у тваринний жир. Такі енергетичні «палички» були чи не єдиним джерелом харчування під час довгих та виснажливих походів у пустелі.

Близько 1 ст. Різдва Христового араби через Ємен привезли кавове дерево і почали його вирощувати на своїх землях. Саме араби почали заварювати кавові зерна у окропі і пити цей напій (за іншими версіями це почали робити османи). З арабських країн і прийшло до нас слово кава, арабською qahwa, буквально «те, що позбавляє сну».

У єгипетських кав'ярнях розповідали арабську легенду про те, як в Ефіопії один пастух помітив, що кози, які поїли ягід з кавового куща, не сплять, а всю ніч граються, стрибають. Він розповів про це муллі, який вирішив на собі випробувати дію цих ягід, щоб не засинати в мечеті. Дослід вдався.

Про каву в Європі вперше дізналися від італійського лікаря Просперо Альпіні, який супроводжував венеціанське посольство в Єгипет і привіз звідти в 1591 році розповіді про каву. Він же дав перший опис кави як медичного засобу: "В одному з єгипетських садів бачив я дерево, що приносить насіння, усім тут відоме і вельми поширене: з нього араби і єгиптяни готують улюблений свій напій, який всі п'ють замість вина і в готелях продають так само, як у нас вино, а називають його «Кофа». Насіння його привозять із щасливої Аравії. Деревце схоже на бересклет, але лише листя товще, жорсткіше й вічно зелене. Настій п'ють для зміцнення шлунку, для збудження травлення, від завалів і пухлин печінки та селезінки"

Широке поширення кави як популярного в Європі напою почалось у Відні з 1683 р. і пов'язане з ім'ям українського козака, товмача, який в одному з походів потрапив до османського полону, де досконало вивчив османську мову та звичаї - Юрія Кульчицького. Згодом добре опанував угорську, румунську та німецьку мови. Під час облоги османами Відня у ніч 14 серпня 1683 року Кульчицький, за дорученням віденського бургомістра Лібенберґа, вибрався з міста та через османські лінії дістався до табору австрійського головнокомандувача князя Карла Лотаринзького, що йшов на допомогу віденцям. Галичанин передав листа, розповів союзникам про становище в місті та повідомив про план координації бойових дій міста в облозі та військ союзників. 17 серпня він повернувся до міста, а 12 вересня об'єднані сили союзників завдали поразки османській армії і врятували місто, за що Юрій Кульчицький був щиро нагороджений віденцями, у тому числі 300 мішками кави з османського обозу. Перебуваючи в Османській імперії, Юрій ознайомився із технологією приготування напою, яку вміло припасував до смаків європейців - почав додавати до кави цукор та молоко. Так з'явилася знаменита віденська кава. Згодом Юрій Кульчицький відкрив у подарованому йому будинку кав'ярню, де продавав філіжанку кави за крейцер. За деякий час напій набув популяризації серед віденців. Згодом, за сприяння підприємливого українця, в багатьох куточках міста почали діяти схожі заклади, а Юрій Кульчицький очолив цех продавців кави.

В Україні знали й пили каву принаймні з XVII століття. Але є підстави вважати, що з огляду на давні стосунки України й Османської імперії, козаки могли скуштувати каву майже одночасно з османами. За деякими даними, перші кав'ярні на території сучасної України з'явилися ще в 1676 році в Кам'янці-Подільському, коли османи захопили місто. В місті розмістився перший османській гарнізон, і для його потреб було відкрито першу кав'ярню. Стверджують, що впродовж перебування османів в Кам'янці було відкрито до 10 кав'ярень. І вже після того вживання кави стало поширюватися й у Європі, коли османи пішли туди далі війною.

Офіційно вважається, що перша кав'ярня в Україні відкрилася у м. Львові 1871 року. У цьому ж місті відбувається щорічне свято - «На каву до Львова».

Зима затягнулася, проте холодні ранки та довгі вечори можна зробити теплими і романтичними!!!

 

 

  1. Організаційно-підготовчий

етап


1.1 Пошук проблеми

Одним із завдань гурткової роботи з художньої обробки матеріалів є розробка та виконання творчого проекту «Я це умію найкраще».

Перед нами постала низка проблем, а саме: який виріб обрати; у якій техніці виконати проект; які технології обробки застосовувати під час його виготовлення, щоб він був естетично привабливим, оригінальним, містив елементи новизни; був функціонального характеру, мав незначні економічні та гарні екологічні показники. Важливим було також врахувати матеріально-технічне забезпечення і можливість виконання проекту в домашніх умовах.

Після тривалих роздумів виникла ідея виконати проект, який би став подарунком і мав функціональне призначення. Об'єктом проектування було обрано кавовий сервіз із не традиційних матеріалів, техніки виконання якого дозволять продемонструвати певні знання, вміння, навички та сформовані компетенції вчителя трудового навчання та технологій.

Метою проекту є створення оригінального кавового сервізу з природних матеріалів процес роботи над яким сприятиме засвоєнню знань із проектної діяльності, формуванню вміння самостійно працювати з інформаційними джерелами та оволодінню навичками технології виготовлення виробу.

 

1.2 Прогнозування ідей вирішення проблеми

Екскурсія в історію

Ніби посуд і не помічаєш в шаленому ритмі сучасного життя. Може, це дрібниця, і в людини багато нині різних проблем і турбот, щоб про посуд роздумувати. Все це зрозуміло, але уявімо, якою було б наше життя без посуду. Якби ми їли борщ чи м'ясо по-французьки? Та що там їли! Як би ми готували їжу? Хіба що над багаттям або на рожні смажили б м'ясо цілими тушами. Сумнівне задоволення, чи не так?

Картинки по запросу історія  деревяного посудуОтже, коли ж з'явився посуд? Приблизно 6-7 тисяч років тому. Природно, ні про які красиві порцелянові тарілочки або витончені келихи для вина мова в ті далекі часи не йшла. Початок процесу виготовлення посуду знаходимо в землі-матінці. Мова йде про глину. Саме з неї, звичайно з неї, вручну були зроблені перші зразки посуду. Вийшли вони кострубатими, негарними й неміцними. Але все ж вони були. Процес, як кажуть, пішов: саме глиняні миски стали прообразами сучасних тарілок, каструль, сковорідок.

Окрім глиняного посуду людина почала використовувати посуд з дерева далеко від того часу, як виник столовий етикет.

На Русі виготовлення посуду з дерева впродовж століть було звичайною справою. Еволюція людини відобразилась на способах обробки деревини і якості столового посуду. Примітивні миски змінилися витонченим посудом. Художній розпис ввів предмети побуту в ранг творів мистецтва. Витоки петриківського, хохломського, мезенського розпису сягають корінням до часів формування слов’янських племен.

Наші предки користувалися таким посудом, поки його місце не зайняли металеві, керамічні або скляні столові прилади. Незважаючи на всю зручність сучасного посуду, виконаного з металу або кераміки, він далеко не завжди має корисні властивості. Зовсім інша історія відбувається з дерев'яним посудом. Крім своєї довговічності й простоти у використанні, дерево є самим корисним і не токсичним матеріалом для використання в процесі приготування їжі.

Переваги і недоліки дерев’яного посуду. Екологічність – безперечна якість натурального різьбленого посуду. Лише нагадування про натуральність робить продукт привабливим для споживача. Підтримання національних традицій обробки деревини – ще один важливий аргумент. Окрім естетичних факторів, існують ще й параметри функціональності.

До переваг дерев’яного посуду варто віднести:

  •            унікальні протизапальні або антибактеріальні властивості різних порід дерева;
  •            наявність особливих ферментів, що наділяють їжу особливим смаком і ароматом під час сервірування столу або зберігання їжі;
  •            нульова теплопровідність не дає мискам, тарілкам, кухлям нагріватися, температура їжі зберігається довше;
  •            вони легкі, міцні, падіння на підлогу не призводить до сумних наслідків руйнування;
  •            нешкідливість посуду дасть можливість використовувати для дітей з малого віку;
  •            кухонне начиння з дерева поєднується з виробами з порцеляни, скла або металу.

До недоліків посуду з дерева варто віднести:

  •            пористість структури дерева заважає ретельно вимити столові прилади;
  •            зміна кольору дерева, потемніння при активному повсякденному використанні;
  •            тарілки з дерева коштують дорожче, ніж виготовлені з порцеляни.

 

Прагнення сучасних людей зробити своє життя більш екологічним створило умови для популярності дерев’яного посуду.

Філософія натурального посуду підтримується загальним захопленням екостилем. Дерев’яний посуд з їжею апетитніше виглядає, а столові приладдя цього стилю нагадують нам історію наших предків. Теплий відтінок і природна шорсткість незабарвленого дерева не вимагають додаткового декору. Головна принадність екопосуду в тому, що в таких виробах присутня данина традиціям, що підтримується сучасним прагненням до простоти.

 

Упродовж дня кожен з нас користується різною питною або столовою тарою. І досить часто трапляється так, що подібні пристосування, окрім своєї основної функції, виконують ще й естетичну роль. Саме тому келихи і склянки, тарілки й салатниці, що наявні в кожній оселі, мають бути одночасно практичними й стильними.

Чайний та кавовий сервіз здатний створити особливу атмосферу для проведення дружніх бесід за філіжанкою ароматного чаю або кави.

Види сервізів для чаю та кави.

Основна відмінність чайного і кавового комплектів у розмірі чашок. Для кави підходять чашки об’ємом від 60 до 150 мл, а для чаю - 160-250 мл.

Зазвичай набір для кави або чаю розрахований на 6 осіб. У ньому може бути як 12 предметів (6 чашок з 6 блюдцями), так і більше. У сервізі можуть бути додатково:

  • чайник для заварювання (кавник);
  • маслянка;
  • цукорниця;
  • молочник (вершник);
  • рознос;
  • ложки;
  • десертні тарілки.

 

Також бувають сервізи на 12 осіб, які зазвичай використовуються для великих урочистостей або банкетів. Такі комплекти можуть включати до 68 предметів.

 

За матеріалом, з якого виконаний комплект (сервіз), їх поділяють на:

  • керамічні;
  • скляні;
  • глиняні,
  • порцелянові;
  • металеві.

Для повсякденного застосування найчастіше використовується керамічні або скляні сервізи.

Здається, що нині купити набір посуду можна будь-де. Але, якість і довговічність подібного облаштування буде безпосередньо залежати від використовуваних матеріалів і технологій виготовлення

Чайний або кавовий сервіз - це класичний подарунок і вираження своїх теплих почуттів друзям або родичам. Звичайно, купити набір для чаю або кави для себе теж можна. А чому б не спробувати зробити такий набір власноруч?!

Одним із варіантів нашого проекту може бути кавовий сервіз, виготовлений з природного матеріалу, структура якого в гармонійному поєднанні зі здоровою їжею створить справжню музику свята на столі.

Такий сервіз дозволить Вам пригостити друзів або гостей чи компаньйонів з бізнесу дивовижною чашкою напою, що бадьорить. До того ж, кавовий сервіз в экостилі матиме приголомшливий вигляд, що стане невід'ємною частиною інтер'єру кухні або вітальні.

 

1.3 Визначення параметрів і граничних вимог

 

Перш ніж розпочати виготовлення кавового сервізу, нам потрібна була інформація про види та особливості таких наборів. Тому було витрачено багато часу для пошуку інформації в Інтернеті на різних сайтах, для її обробки та систематизації. Також ми звернулась за допомогою до викладачів та студентів факультету математики, фізики і технологій, які радили, як з найменшими витратами часу й коштів виготовити якісний сервіз.

Ми прагнемо, щоб наша творча робота була об’ємною, але нескладною, щоб ми змогли зробити її швидко й акуратно, адже часу в наш час завжди замало. Виріб має бути сучасним, гарним, привабливим (вписуватися в інтер'єр кухні чи вітальні, де буде розташований) й безпечним, тобто ергономічним.

Ми прогнозуємо, що даний проект не буде складним у виконанні, проте робота над ним потребуватиме високого рівня майстерності, навичок обробки різних конструкційних матеріалів, технік і технологій виготовлення. Виріб має бути економічно вигідним і виготовленим із екологічно чистих матеріалів, що не шкодять здоров'ю. Для досягнення мети проекту визначимо завдання:

-обґрунтувати вибір об'єкта проектування;

-проаналізувати ідеї і варіанти конструкцій моделей аналогів і визначити параметри свого виробу;

-підібрати матеріали та інструменти, необхідні для виготовлення сервізу, визначивши доцільні технології його виконання;

-виконати економічні, екологічні та міні-маркетингові дослідження у процесі проектування й виготовлення проектованого виробу;

-розробити технічну документацію на деталі виробу та технологію його виготовлення;

-виготовити власне виріб і провести самоаналіз виконаної роботи.

 

Аналіз практичних робіт дає змогу визначити низку типових помилок, які можуть бути зроблені в процесі самостійної розробки та виготовлення виробів із природніх матеріалів та їх оздоблення: відсутність пропорційності окремих елементів форми та надмірне її ускладнення; невдале розміщення композиційного центру; порушення пропорції між основними і другорядними елементами, що мають підкреслювати виразність основних; надмірне ускладнення окремих ділянок композиції; перенасиченість поверхні виробу оздоблювальними елементами; невідповідність розмірів оздоблювальних елементів розмірам художнього виробу.

Особливу специфіку має оцінювання складності й художньої завершеності композиції. У першу чергу враховуються: вміння використовувати декоративні властивості матеріалу; рівень художнього оформлення виробу; відповідність оздоблення функціональному призначенню; творча новизна; відповідність стилю орнаменту до місцевих традицій.

Вимоги до виробу:

  • ергономічність;
  • мала кількість деталей;
  • надійність та довговічність;
  • простота декорування;
  • оригінальність конструкції;
  • безпечність;
  • наявність певного стилю та дизайну форми;
  • стійкість;
  • використання дешевих конструкційних матеріалів.

 

Кавовий набір як комплексний виріб має відповідати естетичним вимогам, повинен мати привабливий вигляд, нестандартне рішення конструкції і виготовлення в цікавій техніці, завдяки чому буде логічним завершенням у будь-якому інтер'єрі. Даний проект з техніки виконання має бути посильним як для хлопців, так і для дівчат.

Картинки по запросу цукорниця

 


 

 

ІІ. Конструкторський

етап


2.1 Вибір оптимального варіанту та обґрунтування

 

Щоб виготовити кавовий сервіз, нам довелося проаналізувати певні аспекти й прийняти рішення щодо конструкції, комплектації, зовнішнього вигляду, застосування певних матеріалів у виробі. Цікавим виявилось бажання виготовлення декоративного, і, водночас, функціонального сервізу з плодів кокосової пальми, а саме з шкаралуп так званого кокосового горіха.

Кокосова шкаралупа – це несподіваний, але дивовижний за своїми можливостями природний матеріал. Умілі майстри створюють з неї різноманітні предмети декору та побуту: світильники, вази, чаші, свічники, фігурки. З шкаралупи роблять й оригінальні прикраси - від сережок до браслетів, і навіть ґудзики. Трапляються й зовсім незвичні об'єкти.

Що Ви скажете, наприклад, про кокосову сумку або навушники?

 

Опрацьовуючи й аналізуючи літературу та інформацію в Інтернеті, ми знайшли варіанти настільних кавових сервізів із різноманітними профілями і видами оздоблення, кольоровою гамою, оригінальністю та естетичністю зовнішнього вигляду.

Проаналізувавши пропоновані варіанти сервізів, ми прийняли таке рішення: набір для кави або чаю буде розрахований на 2 особи. Сервіз буде комплектований додатково такими одиницями:

 

  • чайник для заварювання (кавник);
  • цукорниця;
  • молочник (вершник);
  • цукерниця;
  • ложки, щипці для рафінаду;
  • серветниця;
  • підсвічник;
  • рознос.

 

Із переглянутої значної кількісті зразків нам сподобались окремі варіанти форм та конструкцій предметів даного виробу, що одночасно будуть красивими й функціональними. Кращі ідеї та ознаки кожного варіанту ми використаємо у створенні проекту сервізу зі кокосової шкаралупи.

Остаточно все обміркувавши і порадившись з друзями щодо наявності необхідних інструментів і матеріалів, ми обрали власний варіант виготовлення сервізу. За конструкцією він має гарний дизайн, витрата матеріалів є незначною, і для виготовлення буде потрібно відносно небагато часу (до 12 годин), отже, й собівартість сервізу буде невисокою.

 

Деякі варіанти форм та конструкцій предметів

Цукорниця. Прості за конструкцією та виготовленням ручки

 

 

Цукерниця. Форма обгортки цукерки відповідає формі кокоса

Картинки по запросу цукерниця

Чайник для заварювання (кавник). Простий за конструкцією та виготовленням, носик зі бамбуку

 

Молочник (вершник). Прості за конструкцією та виготовленням ніжки

Серветниця. Форму легко одержати з сегментів шкаралупи кокосу

Свічник. Оздобити свічник візерунком можна простим свердлінням.

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/8/6/9/150520181544.jpeg

Щипці. Проста конструкція щипців

Похожее изображение

 


2.4 Добір матеріалів, вибір інструментів та обладнання

 

Для проекту ми використаємо плоди кокосової пальми – кістянку (для простоти будемо називати горіхом).

Кокосова шкаралупа - матеріал дійсно фантастичний. В умілих руках майстра вона легко перетворюється в надзвичайної краси практичну й корисну річ - келих, глечик, шкатулку, вазу, будиночок для акваріумних рибок або мелодійні дзвіночки. Ростуть кокосові пальми, як відомо, на тропічних узбережжях, тому туристи, які побували на Шрі-Ланці, на Мальдівах, на Кубі, часто привозять в якості сувенірів вироби з кокосового горіха, традиційні місцеві символи - фігурки мавп або слонів.

У нашій нетропічній країні кокоси давно перестали бути дивиною, а отже не складно й навчитися цьому дивовижному ремеслу - створенню власних неповторних виробів з кокосової шкаралупи, які й інтер'єр прикрасять, і стануть чудовим подарунком друзям і близьким.

Які матеріали нам знадобляться?

Горіх - круглий або еліпсоїдний, головне, щоб форма була максимально симетричною. У магазині можна купити очищений кокос або у волокнистій оболонці - койра.

Інструменти для роботи з деревом і металом: ножівка, ручний електродриль, наждак, фреза.

Сама по собі шкаралупа кокоса досить тверда й міцна - якщо Вам хоч раз доводилося відкривати кокосовий горіх, то знаєте, як це непросто.

Очистити кокос від койри можна як до розпилу, так і після, шліфувальною насадкою. Наступний етап - видалення внутрішнього вмісту горіха, для цього застосуємо звичайний ніж: відокремлюємо копру (м'якоть) від тонкої деревної оболонки. Простіше це зробити, якщо кокос трохи «залежався»: тоді копра всередині горіха висихає, стискається і вільно відстає від стінок. Добре очищуємо кокос зсередини і лише потім починаємо створювати задумане.

 

Опис рослини «Кокосова пальма»

Наукова назва кокосової пальмиCocos nucifera”. Слово “cocos”, ймовірно, походить від португальського слова “coco” (мавпа), оскільки кокосовий горіх трохи нагадує мавпячу морду. Слово “nucifera” утворено від латинських коренів і означає “горіхоніс”. Кокос відноситься до сімейства пальмових. Упізнані з першого погляду широкі біля основи стовбури закінчуються величезною кроною листків у формі плюмажу. Стовбур кокосової пальми сірий і гладкий, його поверхня покрита кільцевими тріщинами, залишеними опалим листям.

Зростання кокосової пальми відбувається досить своєрідно, все починається з плодів – кокосових горіхів, які впавши на землю, починають проростати. Завдяки запасам речовин в горіху, росток з горіха починає збільшуватися: спочатку він стає розеткою з маленького листя, потім воно виростає більшим. У цей період у кокоса немає стовбура, росте тільки листя і бруньки пальми, як тільки брунька досягне певного розміру, пальма почне тягнутися у висоту. Формування кокосової пальми відбувається в два етапи – спочатку розвивається брунька, потім зростає стовбур.

До того, як кокос досягне великих розмірів, а може легко зрости до 25 метрів, він залишається молодим. До того ж, якщо подивитися на молоде кокосове дерево, неодмінно здивує його діаметр, він такий же, як у дорослого кокоса. Якщо ж взяти стовбур будь-якого іншого дерева, то можна побачити, що у молодого дерева стовбур не товщий, ніж мізинець, а коли він виростає, основа стовбура сильно збільшується, і продовжує збільшуватися впродовж життя дерева – тонке стебло перетворюється в товстий стовбур. У кокосової пальми все навпаки, хоча біля основи стовбура дорослого дерева теж є потовщення, але воно служить виключно для запасів речовин, воно не грає механічної ролі – це сховище поживних речовин. У п’ятирічному віці кокос вже здатний плодоносити. Якщо кокосове дерево не вражене хворобою і не пошкоджене циклоном, то воно може жити до ста років. По кільцям на стовбурі, що розташовані досить рівномірно, можна дізнатися вік пальми. Кожен рік на пальмі з’являється одна й та ж кількість листя – це постійний процес, і це одна з причин, чому кокосова пальма дуже погано сприймає періоди посухи або сезони дощів, бо це тропічне дерево.

Гілки кокосових пальм досягають в довжину 4-6 метрів. Більш або менш вигнуте, тверде, смарагдово-зеленого кольору постійне листя позбавлене колючок. Листова крона налічує близько 30 гілок, основу кожної майже повністю охоплює стовбур, і гілки саме тому можуть чинити опір сильному вітру. В пазусі гілок знаходяться квітки. Кокосова пальма самозапильна, її жіночі квітки розташовані внизу колосків і мають форму горошин 2-3 см в діаметрі, зазвичай їх 20-30 одиниць, а кількість горошин може досягати і кількох сотень. Чоловічі квітки, більш чисельні, займають верхню частину колосків. Після запилення з’являється плід. Зростання кокосового горіха триває від 4 до 10 місяців. Кокосова пальма приносить перші плоди у віці 5-6 років і досягає максимальної врожайності до 15 років. Доросла пальма може давати від 50 до 500 кокосових горіхів на рік. Після 50 років її продуктивність помітно спадає. Плоди можна збирати зеленими, знімаючи їх з пальми, або підбирати зрілі горіхи, що впали на землю. Перш, ніж горіх досягне повної стиглості, пройде майже цілий рік.

Завдяки будові горіха кокосова пальма завойовує великі простори. Дуже твердий горіх, що складається з волокна, здатний добре триматись у воді, тому якщо він впав з пальми в море, то легко переноситься морськими течіями. Рано чи пізно горіх опиниться на березі і почне проростати, тому кокосові пальми здатні колонізувати цілі пляжі у різних теплих країнах світу. Зрозуміло, що таким чином кокосові пальми не можуть потрапити в гори, до того ж вони навряд чи витримали б гірський клімат, кокосові пальми не виживають там, де середньорічна температура нижче 20°C. Якщо росте кокосова пальма, то середньорічна температура в цьому місці вище 20°C. Кокосовий горіх здатний проростати навіть після кількох місяців плавання, з попутною течією він може подорожувати й п’ять тисяч кілометрів, адже лише так можна пояснити широке поширення кокосових пальм на планеті. В деякі частини світу їх завезли люди, як наприклад, на острови Уолліс в південній частині Тихого океану. На острови Фіджі вони, ймовірно, потрапили з Південно-Східної Азії за 2,5 тисячі років до нашої ери, а через тисячу років на острови Тонга і Самоа. А потім в четвертому столітті вони влаштувалися на Маркізових островах, у наступному столітті на острові Пасхи, а сто років тому на Гаваях. Пливучи на хвилях або в трюмах, ці горіхи досягли західного узбережжя Панами в Центральній Америці у 14 столітті. Починаючи з 16 століття, португальські та іспанські мореплавці завезли їх в Західну Африку і в Північну Америку. На Карибських островах перші кокоси з’явилися в Пуерто-Ріко на початку 17 століття. З цього часу кокосові пальми стали поширюватися на Малих і Великих Антильських островах.

Рідину, що міститься в незрілих горіхах, п’ють як прохолодний напій. Під час Другої світової війни цю рідину використовували як фізіологічний розчин. Але, кокосовий сік можна пити лише на першій стадії дозрівання горіха, а ось на останній стадії дозрівання сік пити не варто, інакше можна отримати розлад шлунку. Кокосовий горіх багатий калієм, залізом, магнієм, фосфором, міддю і цинком. Горіх має дуже велику харчову цінність. М’якоть стиглого горіха їстівна і застосовується у приготуванні багатьох тропічних страв, має дуже приємний характерний смак та аромат. Сушена м’якоть на 60% складається з ліпідів і називається “копра”, з неї роблять масло, яке використовується у приготуванні маргарину, мила і моної – запашного масла. Ремісники використовують абсолютно все – стовбур, горіхи, гілки кокосової пальми. Вони створюють: ліхтарі, барабани, скульптури і величезну кількість інших цікавих речей.

Кокосова пальма широко використовується в Полінезії, з неї навіть будують кораблі.

Кокосова пальма дуже витривала рослина, однак, давня хвороба, характерна для пальм Кайманових островів починає поширюватися по всьому Карибському районі. Хвороба починається з почорніння плодів і суцвіть, потім пальмові гілки жовтіють і опадають, залишаючи стовбур абсолютно голим. Ця хвороба завдає великої шкоди скрізь, де з’являється, але точно передбачити напрям її поширення поки що неможливо. Ймовірно, вона переноситься  комахами, але поки що єдиним способом боротьби з нею є вирубування хворих пальм. Широко поширена у всіх тропічних широтах планети кокосова пальма зустрічається не лише в береговій смузі, але й на рівнинах. Для мандрівників вона стала символом екзотичного відпочинку, проте вона займає важливе місце не лише в цій ідилічній картині, але й у повсякденному житті місцевого населення.

Люди цінують кокосову пальму за молоко і м’якотілість плодів. Її стовбур і гілки використовуються досить різноманітно – для створення сувенірів, у будівництві та косметології. Кокосова пальма, як ніяке інше дерево, високо цінується людьми. Від Південно-Східної Азії до Антильських островів, від Африки до островів Тихого океану, кокосова пальма це не просто дерево, а дерево життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

Похожее изображение

Мал. Карта природного поширення кокосової пальми

Похожее изображение 

 

 

 

 

 

 

Похожее изображение 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Картинки по запросу кокосова пальма 

Похожее изображение 

 

 

 

 


2.5 Економічне обґрунтування проекту

Для економічного обґрунтування свого проекту необхідно розрахувати його собівартість. Це нескладно зробити, тому що купуючи матеріали, ми вели облік усіх витрат, але деякі матеріали були знайдені вдома, що значно знизило вартість виробу. Наприклад, шкаралупи кокоса мали статус таких витратних матеріалів, так як ми полюбляємо їх смакувати.

Якщо купувати спеціально кокоси для виготовлення предметів даного сервізу, то їх потрібно 9 шт. Найдешевші в продажу були в мережі супермаркетів «АТБ» м. Вінниці.

Зазначимо матеріальні витрати на виконання проекту в таблиці.

Таблиця

Матеріальні витрати на виконання проекту

Матеріали

Ціна за 1 м, од., уп.

Витрати мм, см, м, од., уп.

Витрати за м, од., уп.

Кокос

21 грн/од.

9 од.

189 грн.

Шліфувальний папір

7 грн/м

3 м

21 грн.

Клей ПВА В3 вологостійкий

100 грн/л

0,05 л

5 грн.

Усього (М)

215 грн.

 

Розрахунок оплати праці

Робота з виконання сервізу зайняла 9 год. Уся робота виконується в світлу частину доби, тому не враховуються витрати електроенергії на освітлення.

Нарахування на заробітну плату проводиться за тарифами: художника-декоратора - 15 грн. за год. Заробітна плата становитиме: Х=15x9= 135 грн.

 

Собівартість проекту складає:

С= М+Х=215+ 135=350 грн.

 

Ціна на реалізацію складає 18% від собівартості проекту:

Р=0,18 С= 0,18 х 350 = 63 грн.

 

Вартість сервізу становитиме:

В= С + Р = 350 + 63 = 413 грн.

 

2.6 Екологічне обґрунтування проекту

Кавовий сервіз виготовлений із натуральних та екологічно чистих матеріалів, що не шкодять здоров'ю.

Під час виготовлення сервізу відходи матеріалів були мінімальними, тобто матеріали використовувались раціонально. Залишки матеріалів було утилізовано, тому забруднення середовища не відбулось. Робота виконувалась переважно вручну, тому рівень шуму був мінімальним.

Утилізація даного об’єкту не завдає шкоди навколишньому середовищу.

 

2.7 Маркетингові дослідження проекту

Під час виконання проекту особливу увагу варто звертати на економічні й екологічні показники. Впродовж певного часу варто проводити дослідження попиту, вивчати можливість одночасного врахування інтересів виробників і споживачів.

 

Тема дослідження: «Можливості реалізації кавового сервізу»

Мета дослідження: визначити оптимальні шляхи придбання сувенірів; оцінити результати власної діяльності; виявити можливості реалізації виробу.

Респонденти: студенти та викладачі ВДПУ імені Михайла Коцюбинського.

Кількість опитаних: 100 осіб.

Метод проведення: анкетування.

 

Для проведення опитування була розроблена відповідна анкета:

1. Для яких потреб можна використати кокосовий кавовий сервіз?

2. Оцініть якість виконаної роботи від 1 до 5.

3. Яка з цін є найбільш відповідною для кавового сервізу з кокосового горіха?

4. Чи придбали б ви даний сервіз за 413 грн. ?

 

Провівши міні-маркетингове дослідження серед викладачів і студентів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, можна зробити висновок, що дані вироби користуються попитом і з легкістю могли б реалізовуватися.


Результати анкетування  «Можливості реалізації кавового сервізу»

  1. Для яких потреб можна використати кокосовий кавовий сервіз?

1. сервіз – окраса інтер’єру - 48%;

2. сервіз – для пиття кави - 22%;

3. сервіз – як незвичайна річ (антикваріат) - 22%;

4. інше - 8%.

  1. Оцініть якість виконаної роботи від 1 до 5

1. 5 - 78%;

2. 4 - 11%;

3. 3 - 8%;

4. 2 - 3%;

5. 1 - 0%.

 

  1. Яка з цін є найбільш привабливою для сервізу?

 

1. 200 грн – 15%;

2. 300 грн – 31%;

3. 400 грн - 31%;

4. 500 грн – 15%;

5. 600 грн – 8 %.

4.Чи придбали б Ви даний сервіз  за 413 грн.?

 

1. так - 80%;

2. ні – 20%.

 

 

ІІІ. Технологічний етап


3.1 Організація робочого місця

 

Під час виконання технологічних операцій особливої уваги варто надавати дотриманню правил безпеки праці та виробничої санітарії.

Щоб запобігти травмуванню і виникненню травмонебезпечних ситуацій, необхідно дотримуйтесь таких вимог:

  • працювати на робочому устаткуванні;
  • використовувати справний, добре налагоджений інструмент;
  • використовувати інструмент за призначенням;
  • не перевіряти різальний край інструментів руками. Для цього варто використовувати тренувальні заготовки;
  • передавати різальний і колючий інструмент ручкою вперед;
  • не класти інструмент різальним краєм догори і до себе;
  • не відволікатись під час роботи;
  • користуватись правильними прийомами роботи;
  • дотримуватись вимог особистої гігієни.

Перед початком роботи варто дотримуватись таких вимог безпеки:

  • правильно  одягнути спецодяг  (застебнути його на всі ґудзики, сховати волосся під головний убір);
  • ретельно підготувати робоче місце до безпечної роботи;
  • підготувати до роботи свій інструмент і пристрої, впевнитись у їхній справності.

Під час роботи варто дотримуватись таких умов безпеки праці:

  • утримувати в чистоті робоче місце;
  • дбайливо ставитись до устаткування та інструментів.

Після закінчення роботи варто:

  • упорядкувати робоче місце, прибрати деталі, матеріали, сміття, відходи;
  • привести у робочий стан інструменти;
  • старанно прибрати робоче місце (стружку не здувати і не змахувати руками).

Під час виконання конкретних видів робіт інструкцію з охорони праці варто доповнювати:

при розмічанні:

- використовуючи пристрої варто бути особливо уважними;

- слідкувати, щоб довгомірні заготовки не заважали;

- особливо уважно варто використовувати рисувалки та шила, надмірні зусилля можуть призвести до поранення;

- не можна виконувати розмітку, тримаючи заготовку на колінах.

при роботі з використанням переносних електроінструментів (дриля, шліфувальної машини, пилки, рубанка):

- підготувати до роботи інструмент і пристрої, переконатися:

- у надійності кріплення всіх різьбових з'єднань; якості та плавності руху всіх ходових частин; правильності напряму обертання різального інструменту; справності струмоведучого кабелю і захисного заземлення; надійності роботи вимикача;

- стежити за тим, щоб у матеріалі, що обробляється, не було цвяхів та інших металевих предметів;

- не допускати потрапляння на електроінструмент вологи, бруду, стружки та інших сторонніх предметів;

- умикати електроінструмент лише після встановлення деталі на верстаку або іншому робочому місці;

- натискати на інструмент так, щоб не було різкого руху або поштовху;

- не працювати під час вібрації електроінструменту;

- якщо необхідно відійти від робочого місця, обов'язково вимкнути електроінструмент із мережі;

- ставити або класти інструмент у безпечному положенні;

- під час роботи з переносним електроінструментом стежити за кабелем живлення, не допускати його скручування, згину та інших механічних впливів;

- не виконувати часткового розбирання і регулювання різального інструменту без попереднього вимикання електроінструменту з мережі живлення;

- не переходити з однієї ділянки роботи на іншу з невимкненим електроінструментом;

- при пошкодженні або загорянні електропроводів чи інструменту, вимкнути рубильник.

Основні операції з художньої обробки дерева проходять на столярних верстатах, тому під час різьблення деревини:

- верстат повинен мати надійні затискачі для кріплення оброблюваних заготівок;

- на верстаті не має бути нічого зайвого;

- у зв'язку з тим, що в різьбленні по дереву багато операцій виконуються стамесками, особливу увагу варто звернути на роботу з ними;

- не можна виконувати різьблення у висячому положенні без упору, тримаючи виріб на колінах або впираючись ним у груди;

- у процесі різьблення по дереву неодмінною умовою є міцне закріплення оброблюваної заготівки між кілочками верстата або в спеціальних затискачах;

- використовувати стамеску як долото не можна, тому що при сильних ударах киянкою може розколотися ручка, що може бути причиною травми;

- різьблення стамескою має бути лише від себе;

- коли стамеска не в роботі, то вона має лежати на столі лезом від працюючого;

- передавати один одному стамески не рекомендується;

- не можна вкладати ніж у верхню кишеню піджака або халата.

Під час оздоблення виробів:

- перед фарбуванням або лакуванням одягнути на руки гумові рукавички;

- наносити покриття тільки в добре провітрюваному приміщені або на відкритому повітрі (випари лаків і фарб шкідливі для здоров'я);

- у приміщенні, де виконується обробка, не можна користуватися електронагрівальними приладами.

- після закінчення роботи старанно вимийте руки з милом. Якщо фарба не змивається, змочіть руки оліфою або нашатирним спиртом.

 

3.2 Вибір технології обробки деталей, їх з'єднання та оздоблення

 

Для виконання нашого проекту використовуються різні техніки та технології обробки обраних матеріалів. Визначимо процес виконання кавового сервізу в три етапи:

- створення композиції набору сервізу (пошук інформації, визначення граничних вимог);

- підготовка кокосової шкаралупи (злив кокосового молока, розрізання кокоса на дві половинки (частинки), чистка кокосової шкаралупи)

- виготовлення основних деталей сервізу (розмічання, різання, шліфування, оздоблення тощо)

 

Створення -композиції набору сервізу. Пошуки об'єктів можна здійснити у мережі Internet чи проявити свій творчий потенціал. Вибираючи та здійснюючи ескізні варіанти для задуму проекту, ми відштовхувались від форми кокосу. Залежно від конструкції, форми  та призначення предмету сервізу, зрізається верхівка кокоса. Ця частина розпилюється вздовж горіха або поперек за допомогою ножівки по металу. Зробити рівний зріз нелегко, за цим потрібно уважно стежити. Можна виготовити спеціальну форму - з листа фанери, наприклад, з отвором потрібного діаметра, надійно зафіксувати в ній кокос і лише потім пиляти.

Чистка кокосової шкаралупи. Зазвичай відділення м’якоті від шкаралупи здійснюють ложкою, встромляючи її між м’якоттю і шкаралупою. Не вся м'якоть може бути вичищена (деякі кокоси особливо вперті). М'якоть деяких кокосів очищається важче, ніж у інших. У такому випадку невеликим ножем для чищення овочів кришиться м'якоть: робиться надріз на м'якоті і проводиться ножем уздовж краю розрізу так, як відбувається чищення апельсину.

Також можна використати альтернативний спосіб: покласти дві половинки горіхової шкаралупи на деко в духовку, розігріту до 150°C на 1-2 години. Необхідний час залежить від розміру кокоса і товщини його м'якоті. Після цього м'якоть зсохнеться, і її можна буде витягнути одним шматком.

Люди Мікронезії на островах Палау, Понапе, Чуук, Каролінські островах викладають половинки кокосів на сонці на декілька днів і чекають, поки м'якоть не відшарується.

Декорування виробу з кокоса. Очищену від оболонки з волокна поверхню кокосового горіха шліфуємо, поліруємо до блиску. Далі можна залишити в натуральному вигляді як є або прикрасити різьбленням, якщо є для цього достатні навички - знадобиться гравірувальна машинка та інші інструменти. Зверху виріб покриваємо лаком.

Варіантом оздоблення може бути: приклеювання накладних елементів - наприклад, вирізані зі шкіри або дерева намистини, мушлі, можна обмотати кокос візерунком ниткою або шнуром.

Естетично виглядає і неочищений від копри кокос. Зверху можна нанести малюнок рослинними фарбами або вирізати будь-який мотив або картину прямо по волокну.

Таблиця 2

Технологічна картка виготовлення кавового сервізу з кокосових горіхів

Технологічна операція

Зображення операції

  1.     Злив кокосового молока

 

1.1. Знайдіть очки на кокосі. У кокосового горіха є три очки, що роблять його схожим на кулю для боулінгу. Вони є простими плямами з одного кінця кокоса. Два будуть розташовані одне проти одного, а третє, що відрізняється, трохи осторонь. Саме це очко, що відрізняється, і є слабким місцем, яке можна пробити, щоб злити молоко.

Іноді з кокоса вимагається зчистити волокно, щоб знайти очки. Це досить просто зробити руками або невеликим ножем. Місце навколо очок має бути чистим.

https://www.wikihow.com/images_en/thumb/a/a1/Hollow-Out-a-Coconut-Step-1Bullet1.jpg/v4-900px-Hollow-Out-a-Coconut-Step-1Bullet1.jpg

  1. Проткніть очко, що відрізняється, ножем, свердлом або викруткою. Якщо ніж досить вузький, то ви зможете проколоти ним відразу і очко, і м'якуш, діставшись до рідини. Якщо ж ні, то знайдіть викрутку або досить тонке свердло, щоб розкрити кокос.

Варто постукати по тильній стороні викрутки або свердла молотком. Достатньо здійснити кілька легких ударів.

https://www.wikihow.com/images_en/thumb/0/07/Hollow-Out-a-Coconut-Step-2Bullet1.jpg/v4-900px-Hollow-Out-a-Coconut-Step-2Bullet1.jpg

  1. Злийте молоко в миску, банку або чашку. Кокосове молочко дуже смачне, тому не виливайте його. Проте, перевірте, що воно не зіпсувалося, перш ніж зливати його з молоком від іншого кокоса, ви ж не хочете зіпсувати увесь об'єм напою.

https://www.wikihow.com/images_en/thumb/9/9a/Hollow-Out-a-Coconut-Step-3.jpg/v4-900px-Hollow-Out-a-Coconut-Step-3.jpg

  1.     Розділення кокоса на дві частинки

В залежності від призначення предмету сервізу можна розділити кокос великим ножем або ножівкою по металу.

 

https://www.wikihow.com/images_en/thumb/1/11/Hollow-Out-a-Coconut-Step-4.jpg/v4-900px-Hollow-Out-a-Coconut-Step-4.jpg

  1. Розбивання кокоса великим ножем. Стукніть кокос по центральній лінії тильною стороною великого ножа. Ніколи не бийте кокос заточеною стороною ножа! Так ви можете не лише поранитися, але і розбити кокос на найдрібніші шматочки. Використання тупої сторони важкого леза ножа дозволить розламати кокос навпіл.

https://www.wikihow.com/images_en/thumb/2/22/Hollow-Out-a-Coconut-Step-5Bullet1.jpg/v4-900px-Hollow-Out-a-Coconut-Step-5Bullet1.jpg

  1. Розрізання кокоса ножівкою по металу. Застосування ножівки є іншим методом розрізання кокоса на дві половини. Проте, цей метод непростий і може бути небезпечний, оскільки ножівка зісковзує з круглого горіха. Варто пиляти кокос невеликими ділянками по кругу. Не намагайтеся розрізати кокос в один прийом. Пиляйте неглибоко до досягнення м'якуша, повертайте кокос і продовжуйте пиляти.

D:\Doc\методика навчання технологій\розробки уроків\фото на проект\IMG_20180326_162236.jpg

  1. Чищення кокосової шкаралупи
    1. Вичистіть м'якуш з шкаралупи. Візьміть ложку і увіткніть її між м'якушем кокоса і шкаралупою дном ложки до шкаралупи. М'якуш відходитиме шматками. Також можна скористатися ножем і подрібнити м’якоть, це полегшить чищення.

https://www.wikihow.com/images_en/thumb/1/13/Hollow-Out-a-Coconut-Step-7.jpg/v4-900px-Hollow-Out-a-Coconut-Step-7.jpg

  1. Перш ніж викидати м'якуш кокоса, розглянете можливість її зберегти. Вона дуже смачна, особливо в охолодженому вигляді або у складі коктейлів.

https://www.wikihow.com/images_en/thumb/2/21/Hollow-Out-a-Coconut-Step-7Bullet2.jpg/v4-900px-Hollow-Out-a-Coconut-Step-7Bullet2.jpg

  1. Покладіть половинки кокосів денцем вниз в добре вентильованому місці. Дайте їм декілька днів(аж до тижня) для остаточного висихання і тверднення. Збільшення періоду сушки дозволяє полегшити подальше використання кокоса для виготовлення виробів або мисок/чашок.

https://www.wikihow.com/images_en/thumb/e/e9/Hollow-Out-a-Coconut-Step-9.jpg/v4-900px-Hollow-Out-a-Coconut-Step-9.jpg

  1. Шліфування шкаралупи кокоса.

Очистити кокос від копри можна як до розпилу, так і після шліфувальним папером або шліфувальною насадкою для дрилю.

D:\Doc\методика навчання технологій\розробки уроків\фото на проект\IMG_20180326_162341.jpg

  1. Конструювання предметів сервізу
    1. Вибираючи та здійснюючи ескізні варіанти для задуму проекту, ми відштовхувались від форми кокосу. Враховуючи призначення предмету сервізу, ми зрізаємо верхівку кокоса, пиляємо його вздовж горіха або поперек за допомогою ножівки по металу.

D:\Doc\методика навчання технологій\розробки уроків\фото на проект\IMG_20180326_162450.jpg

4.2 Виготовлення кухлів (чашок)

Попередньо підібрані деталі чашок склеїти клеєм.

D:\Doc\методика навчання технологій\розробки уроків\фото на проект\IMG_20180326_162546.jpg

З дерев’яної заготівлі виготовляємо ручки для чашок та приклеюємо їх до основи

 

Handmade Coconut shell cups

4.3 Виготовлення кавника (запарника)

Картинки по запросу arte con cascaras de coco

4.4 Виготовлення цукерниці

coconut shell bowl

4.5 Виготовлення цукорниці

http://www.art-export.com/handicraft/coconut/page_2/dscn0466.jpg

4.6 Виготовлення вершника (молочника)

A unique and delightful work of art, this tea kettle has been made from coconut shells. Sure to attract alluring glances and appreciation, this kettle is a testimony to the distinguished skill of the artist. Smooth contours and a wide handle make it easy to use while lending it an elegance stemming from simplicity.

  1.  Виготовлення серветниці. В попередньо обраному горіху кокоса в діаметрально протилежних сторонах  висвердлюємо ряд отворів Ø 4. Ножівкою по металу вздовж горіха прорізаємо паз на певну ширину. Бокорізами руйнуємо вирізану полосу. Нерівності вирівнюємо напилком. Деталі (основу та підставку) серветниці склеюємо клеєм.

D:\Doc\методика навчання технологій\розробки уроків\фото на проект\IMG_20180327_111619.jpgD:\Doc\методика навчання технологій\розробки уроків\фото на проект\IMG_20180327_150431_BURST2.jpg

  1.  Виготовлення декоративного свічника.

Гарячим клеєм прикріпити фітіль до шкарлупи. На плиті розтопити на водяній бані парафін. Для фіксації половинок шкаралуп кокоса можна використати наприклад коробочки від майонезу або ж стаканчики. Обережно, щоб не обпектись, розлити гарячий парафін в ємності.

Making Coconut Shell Candle in 3 Simple Steps » EntrePinoys Atbp.

поделка из скорлупы кокоса своими руками

 


 

 

IV. Заключний

етап


4.1 Аналіз виконаної роботи

Виконавши виріб, можемо зробити висновки, що мети проекту досягнуто й виріб відповідає всім зазначеним вимогам.

Ми мали можливість оцінила власні можливості в проектній діяльності: ознайомились з багатьма інформаційними джерелами, зокрема з історією розпису на склі та різьблення по дереву, з технологіями обробки та матеріалами, що використовуються.

Робота над проектом була цікавою і розширила наш світогляд, сприяла вихованню працелюбності, наполегливості та старанності.

Виготовлений кавовий сервіз повністю відповідає своєму функціональному призначенню, є декоративним елементом інтер'єру й кухонного облаштування, доповнює його і надає завершеності, викликає відчуття комфорту.

Даний виріб є нескладним у виготовленні, цікавим за дизайном, вимагає певного рівня майстерності та досвіду роботи з різними матеріалами засобами різних технік.

Виріб виготовлений з природних матеріалів, практично з відходів, не є токсичним, не шкодить здоров'ю. Матеріальні витрати незначні, як для виробу такого формату і такої незвичайної техніки виконання.

 

 

 


Список використаних джерел

 

  1. Бедина, Майя Викторовна Поделки и картины из природных материалов / Майя Бедина ; рисунки автора. - Харьков ; Белгород : Клуб семейного досуга, 2011. - 350 с. : ил.
  2. Бондар І. Р.Вироби з природного матеріалу. — Тернопіль–Харків: Видавництво «Ранок», 2010. — 96 с. — (Серія «Шкільний гурток»).
  3. Дачные самоделки / авт.-сост. : Владимир Онищенко. - Харьков : "Фолио", 2008. - 216,[4] с. - (Сер. "Мастер-класс")
  4. Дизайн дома своими руками. 1000 модных аксессуаров / авт.-сост. : Т. М. Ткачук. - М. : АСТ ; Донецк : Сталкер , 2008. - 350,[2] с. : ил. - Библиогр. с. 345-346.
  5. Методика трудового навчання: проектно-технологічний підхід/ за ред. О.М. Коберника, В.К. Сидоренка. - Уманський державний педагогічний університет, 2008. – 185с.
  6. Моргунова, Клавдія Петрівна. Фігурки тварин із природних матеріалів / Клавдія Моргунова ; фотографії О. Жилін. - Донецьк : СКІФ, 2010. - 64 с. : кол.іл. - (Сер. "Крок за кроком").
  7. [Електронний ресурс]. - Режим доступу :https://ru.pinterest.com
  8. [Електронний ресурс]. - Режим доступу :https://ru.wikihow.com/
  9. [Електронний ресурс]. - Режим доступу :https://www.livemaster.ru /topic/1236305-chto-mozhno-sdelat-iz-kokosa-30-idej-dlya-tvorchestva
  10. [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://www.svoimi-rukamy.com/kakie-podelki-sdelyat-iz-scorlupi-kokosa.html

docx
Додано
23 травня
Переглядів
67
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку