Творчий шлях Генріха Сенкевича

Творчий шлях. Генрік Сенкевич1986-1916

Як все починалось... Польський письменник Генрік Сенкевич походив із збіднілої шляхетської родини. Навчався у 1866-70 роках на медичному та історико-філологічному факультетах у Головній школі. Через брак коштів Сенкевич не зміг закінчити університет, і з 1871 року його основною роботою стає журналістика.

З ім'ям Генріка Сенкевича пов'язані досягнення польського історичного роману, а також роману психологічного та новели. Літературну діяльність він розпочав вже у студентські роки.

Початок літературної діяльностіПерша повість молодого письменника "Даремно" (1872) відбивала настрої, поширені в колах молодої польської інтелігенції після повстання 1863 року. Ліберально-позитивістські тенденції ранньої творчості Сенкевича позначилися, зокрема, в оповіданнях "Гуморески з портфеля Воршілли" (1872), в яких критика аристократії поєднується з ідеалізацією ділків. Проте вже в ранніх оповіданнях, що принесли молодому автору популярність ("Старий слуга" 1875, "Ганя" 1876), відчувається ностальгія за шляхетсько-лицарськими часами.

У 1876-1879 роках Сенкевич мандрував містами Європи (Англія, Франція, Італія) та США. Ця мандрівка суттєво вплинула на письменника. Американські враження знайшли відбиття в його оповіданнях "Орсо", "Сахем", "За хлібом".

У 80-ті роки Сенкевич звертається до історичної тематики. Інтерес письменника до минулого батьківщини не був випадковим. Посилення русифікації в Королівстві Польському в ці роки, національне гноблення поляків спонукали Сенкевича звернутися до героїчних сторінок історії польського народу, надихнути співвітчизників на продовження боротьби за національне визволення. Проте головною рушійною силою національної історії письменник вважав шляхту, відводячи народним масам другорядну роль

Вельми показовим в цьому відношенні є роман "Вогнем і мечем" (1883), який став першою частиною історичної трилогії, до якої пізніше увійшли романи "Потоп" (1886) та "Пан Володиєвський" (1888). У цьому творі чітко виявляється тенденційна позиція автора щодо національно-визвольної війни українського народу, очолюваної Богданом Хмельницьким. Всі симпатії Сенкевича на боці польської шляхти, лицарські чесноти якої в романі вкрай перебільшуються та ідеалізуються. Передові представники національної польської культури, зокрема Болеслав Прус, піддали роман "Вогнем і мечем" гострій критиці за відсутність в ньому історичної правди та за ідеалізацію шляхти.

Високий художній рівень твору, майстерно написані захоплюючі пригоди, яскраві образи трилогії, зокрема роману "Потоп", сприяли успіху письменника. Образи героїв романів трилогії збагатили польську літературу. Попри схильність до ідеалізації шляхти, Сенкевич зміг відбити в персонажах своїх творів як позитивні, так і негативні риси шляхтичів.

Сенкевич продемонстрував величезний епічний талант: вміння будувати сюжет, створювати яскраві образи персонажів і вражаючі епізоди. Всі три частини «Трилогії» були переведені на більш ніж двадцять мов, а театральну версію «Вогнем і мечем» зіграли в театрі Сари Бернар в 1904 році.

Нобелівська премія. Журі присудило Сенкевичу Премію за «видатний талант епічного письменника» у 1905 році. В своїй промові на врочистій церемонії Сенкевич підкреслив, що Нобелівська Премія має особливе значення для сина Польщі — країни, якої у той момент навіть не було на карті.

Письменник не дочекався незалежної Польщі. Помер 15 листопада 1916 р. у швейцарському місті Веве. Прах Генрика Сенкевича урочисто перевезли до Польщі в 1924 р., а 27 жовтня його перепоховали в підземеллях варшавського кафедрального собору Святого Йоана Хрестителя.