Творчий звіт на тему " Розвиток діалогічного мовлення"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти

 

 

 

 

 

 

 

 

Розвиток діалогічного мовлення на уроках англійської мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель англійської мови

Широківської ЗОШ  І-ІІІ ступенів

                                                                                     Виноградівського  району

Купар  Вікторії  Михайлівни

 

 

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Складові загальної методики

1.1Індивідуалізація та диференціація навчального процесу…………………….4

Розділ 2. Складові спеціальної  методики

2.1.Методи……………………………………………………………………….6

2.2.Підходи………………………………………………………………………6

2.3.Мотивація……………………………………………………………………7

2.4.Цілі та зміст, принципи навчання………………………………………….7

Розділ 3. Навчання діалогічному мовленню (технологія досвіду)…………..8

Розділ 4. Додатки ……………………………………………………………… 11

Висновки………………………………………………………………..………17

Список використаних джерел та літератури…………………………….….18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Вступ

‘So many languages you know , so many times you are a man’            Мислення і мовлення підняли людину на найвищий щабель розвитку. Завдяки мовленню людина винайшла письмо і зуміла зберегти та передати власний досвід нащадкам. Це стало важливим фактором еволюції та технічного прогресу.

Уміння спілкуватися, як вродливе обличчя чи дорогий одяг допомагає людям відчинити будь-які двері, реалізувати будь-які можливості, досягти бажаного успіху.Уміння спілкуватися дуже важливе, адже ми частіше ходимо за покупками у магазин, де нам кажуть: "Доброго дня! Ну й погода надворі ! Чи ви не змокли?"; а стригтися – в салон, де перукар питає: "А як ваш синочок?"; і політикові довіряємо тому, який уміє переконувати у своїх поглядах, а не читає з папірця, часто-густо роблячи помилки.

У час глобалізації, в якому ми живемо, і який повністю стер кордони між країнами Європи, та час науково-технічного прогресу, який завдяки Інтернету стирає поняття відстані, національності, статусу, люди все частіше  спілкуються іноземними мовами. Знання іноземних мов допомагає людям не лише подорожувати та спілкуватися, а й навчатися, працювати та жити, одним словом, само реалізуватися у будь-якій країні, а не тільки у себе вдома. І чим більше мов знає людина, тим більше у неї й можливостей.

Звідси – й надзвичайно великий інтерес до вивчення іноземних мов, який не згасає на протязі багатьох десятиліть, а , навпаки, дістався до кожного найвіддаленішого куточка та процвітає у кожній, найповноціннішій школі.

Звідси – й переосмислення ролі вчителя та розуміння його цінності у цивілізованому світі.

Звідси – й вимоги до рівня вчителя, рівня освіти та виховання у сучасній школі, бо від цього залежить майбутнє людей у нашій державі.

Звідси – й увага держави до вивчення іноземних мов у школах. Адже хто думає на рік наперед – сіє хліб, хто думає на десять років – садить сад, а хто на сто – навчає.

Розділ 1. Складові загальної методики

Індивідуалізація та диференціація навчального процесу

           Компетентно спрямована освіта, як зазначається в Державному стандарті базової і повної середньої освіти, створює передумови для індивідуалізації та диференціації навчання, його профільності в старшій школі,забезпечує запровадження особистісно- орієнтованих педагогічних технологій, розвиток соціальної , комунікативної, комп'ютерної та інших компетенцій учнів, поглиб-лення практичної і творчої домінанти навчальної діяльності. 

  Перед школою постає необхідність застосування технології становлення учня як суб'єкта й проектувальника життя, створення життєвого простору, спрямованого на розвиток і саморозвиток компетентної, конкурентноспроможної, креативної особистості. Варто додати і європейську мотиваційну складову-бажання вчитися, бути переможцем, уміння будувати власну навчальну, а потім і життєву траєкторію.
               Розвиток компетентностей учнів у проектній діяльності( їхньої здатності мобілізувати знання в реальній життєвій ситуації)- найактуальніша проблема су-часної школи.  Компетентність- це результат особистої підготовки учня, що дає йому змогу найбільш ефективно й адекватно здійснювати освітню діяльність, забезпечує його розвиток.  Комунікативна спрямованість навчання - передумова успіху в практичному оволодінні учнями англійською мовою, при цьому ми постійно шукаємо нові активні способи і форми навчальної діяльності учнів на уроці, а саме: як організувати навчальний процес, щоб учні були здатні використовувати іноземну  мову як під час спілкування в реальних життєвих ситуаціях, так і для набуття знань, могли орієнтуватися в соціокультурних аспектах країни, мова якої вивчається.       Розвиток комунікативності можливий тільки через вирішення реальних завдань на уроці, що викликають в учнів задоволення й упевненість у собі, бажання говорити англійською. Для здійснення мовного контакту необхідні також відповідні комунікативні умови. При цьому треба враховувати, що учень, перебуваючи в класі, не може повністю підпорядкувати існуючі умови меті своєї розмови. Звідси можна зробити висновок, що навіть наближена до природного мовлення ситуація в умовах школи завжди певною мірою буде штучною. Отже, вчитель повинен сам організовувати мовний контакт учнів і пропонувати їм мовленнєву підтримку, а саме:

1. Текст, складений з незакінчених речень, - особливо корисна опора при вивченні монологів.
2. Ключові слова, які можна написати на дошці, плакаті або інших індивідуальних картах.
3. Мовні зразки, які можна використати як початок для розмови.
4. Повний текст діалогу або монологу інколи може бути корисним на початку роботи над ситуацією, якщо учні погано володіють матеріалом мови.    

  Будь - яка  діяльність є ефективною, якщо вона мотивована, виконується із задоволенням. Учням подобаються різні мовленнєві зарядки(мозковий штурм, завдання на асоціацію, тематичні вірші, логічні зарядки, скоромовки тощо), рухливі ігри, елементи кооперативного навчання та Європейського мовного портфоліо, розв'язування кросвордів, складання пазлів, мовного лото, пошук слів.  Найоптимальнішим способом поєднання улюблених видів діяльності, створення умов для навчання через ситуацію успіху, практичного застосування знань, умінь, досвіду, вияву фантазії дітей є їхня участь у проектній діяльності. В подальшому навчанні ми обговорюємо з учнями завдання, які можуть бути використані в проектній роботі. Звичайно кожен учень проявляє в проекті свою творчу індивідуальність, оригінальність змісту та визначає кількість сторінок. Проте під час вивчення теми , яку досліджують слід обговорити ті пункти плану, які обов'язково повинні бути вкюченими у зміст роботи.

Визначення головних та проміжних цілей вивчення і викладання мови має будуватись на врахуванні потреб учнів і суспільства, на завданнях і видах діяльності та процесах, які учням потрібно вміти реалізувати для задоволення цих потреб, та на компетенція і стратегіях, якими їм необхідно для цього володіти та їх удосконалювати. Для справді ефективної участі в актах комунікації учні повинні навчитись або оволодіти: 1)необхідними компетенціями;2)   здатністю застосовувати ці компетенції на практиці;3)  здатністю використовувати стратегії, необхідні для застосування    компетенцій.

Розділ 2. Методика викладання англійської мови

2.1.Методи

Комунікативний метод з'явився у минулому столітті, і він має у своїй основі когнітивну теорію. За цим методом, навчання вважається активним розумовим процессом, і всі чотири аспекти мови – і читання, і аудіювання, і мовлення, і письмо – є одинаково важливими.

У вузькому значенні слово "метод" означає систему роботи вчителя та учня на уроці на шляху до поставленої мети і є вирішенням проблеми "як вчити".

 Основними методами вчителя є: 1)демонстрація ( показ, введення); 2)пояснення; 3)організація практикування ( вправляння); 4)контроль, що включає корекцію та оцінювання.

                                Основними методами учня є: 1)ознайомлення (проговорювання ); 2)усвідомлення та осмислення того, що пояснить вчитель; 3)виконання вправ; 4)самокорекція.

   Для реалізації методів вчитель використовує різні прийоми. Сьогоднішні методики викладання іноземних мов дають можливість використовувати два основних типи прийомів : тренувальні і проективні. Тренувальні прийоми – це, в основному, виконання різних вправ на уроці, що допоможуть учням краще засвоїти матеріал, а проективні – це опрацювання та засвоєння матеріалу самостійно

2.2.Підходи

"Підхід – це точка зору на напрямок певного дослідження".

Існує багато підходів, якими педагоги користувалися на протязі століть – біхевіористський, когнітивний, граматичний, комплексний, диференційний, індивідуальний, і все вони користувалися популярністю у свій час.

Сучасні фахівці особливу увагу приділяють комунікативному та особистісно орієнтованому підходам. Щодо навчання саме іноземної мови найбільш важливим є саме комунікативний підхід. Головна ідея цього підходу – навчити учня користуватися мовою у реальних цілях. Особистісно орієнтований підхід – це врахування всіх особливостей особистості учня, починаючи від віку, фізичного, розумового, духовного розвитку і закінчуючи його бажанням до співпраці на уроці.

2.3. Мотивація.

Мотивація – матерія суб'єктивна, вона залежить від потреб та уподобань учня, від його бажання вчитися, від його світогляду.

Завдання вчителя – правильно побудувати  урок і створити таку атмосферу, щоб в учня викликати інтерес та бажання вчитися. І якщо в кінці уроку учень досягне конкретного результату і успіху ( складе власний діалог, виконає вправи на розуміння тексту, правильно напише граматичну вправу і т.д. ) , то це заохотить його до подальшої праці як в школі, так і вдома ( мотивація усвідомленого прогресу ) ; а якщо успіху не буде , тобто результату роботи на уроці не буде, то мотивація буде поступово згасати.

2.4.Цілі та зміст, принципи навчання

Вагомим у процесі навчання є те, щоб учень не лише накопичував знання, а й умів ними користуватися у повсякденному житті .Тому практична ціль, тобто оволодіння учнями навичками спілкування у типових ситуаціях, є основою на сучасному етапі. Та не менш важливими є й освітня, розвиваюча та виховна цілі. Без них неможливий гармонійний розвиток особистості.

 Змістом навчання іноземної мови є мовний матеріал, мовленнєвий матеріал, країнознавчі та  лінгвокраїнознавчі знання, навички мовлення, уміння мовлення, теми, ситуації, діалоги та мовні поняття, відсутні в рідній мові.

Визначення принципів у системі навчання іноземної мови має велике значення для організації навчального процесу.

 В методиці виділяють такі основні принципи: 1)принцип комунікативності; 2)принцип домінуючої ролі вправ; 3)принцип комплексного навчання всіх видів мовленнєвої діяльності; 4)принцип врахування рідної мови; 5)принцип актуальності; 6)принцип диференціації навчання; 7)принцип свідомого навчання; 8)принцип врахування вікових особливостей.

 

Розділ 3. Навчання діалогічному мовленню

Людина читає те, що було написано, і говорить тоді, коли хтось її слухає. Це природний зв'язок чотирьох видів мовної діяльності – читання та письма, аудіювання та мовлення. Вони поділяються на  продуктивні ( мовлення та письмо ) та рецептивні ( аудіювання та читання ). Мовлення та аудіювання є усними видами мовної діяльності, а читання та письмо – писемними.

Мовлення це усний продуктивний  вид мовної діяльності, в результаті якого мовець виражає свої думки іноземною мовою. Найважливішими умовами мовлення є мотив висловлювання, ситуативність та особистісна орієнтація. Все це разом взяте надає мовленню комунікативного характеру. Методологи кажуть, що саме потреба та внутрішнє бажання висловитися є найважливішою умовою спілкування іноземною мовою Базовими мовленнєвими навичками ( за Соловйовою Е.Н. ) є :1)уміння ставити запитання різних типів;2)уміння логічно, послідовно, зрозуміло відповідати на поставлені запитання;3)уміння користуватися репліками реагування, проявляти зацікавленість, увагу до розмови;4)уміння користуватися ввідними структурами та кліше;5)уміння виражати згоду, незгоду, сумнів, задоволення, незадоволення, прохання, вибачення, і т.д.

 Мовлення може бути монологічним, діалогічним та полілогічним (спілкування у групі, колективі ).

Монологічне мовлення – це логічно послідовне, зв'язане. комунікативно спрямоване, лексично насичене та правильно оформлене висловлювання. В ньому виражається особисте ставлення до явищ, подій, фактів.

Діалог – це пара реплік, що належать різним співрозмовникам, але об'єднані в єдине ціле за змістом. Тільки у сукупності ці репліки є закінченим висловлюванням. Наприклад, значення репліки – відповіді at music school можна розуміти лише в контексті діалогу:

-Where did you meet Oleg?

-At music school.

       В методиці розрізняють стандартні та вільні діалоги. Стандартні діалоги використовуються у типових ситуаціях. У стандартних діалогах чіткий розподіл ролей та стереотипні формули та кліше. Наприклад,

 у магазині :

- Can I help you ?

- Yes. I'm looking for a sweater.

- What size are you?

- I'm an extra large…

у приймальні лікаря :

- Good morning nurse. I want to see the dentist? please/

- Have you an appointment?

- No, I haven't/

- Is it urgent?

- Yes, it is very urgent. I have a terrible toothache.

в аеропорту :

•      Can I see your passport?
•      Here you are.
•      Thank you very much . Are you a tourist or on business?
•      I'm a tourist/

Вільні діалоги це інтерв’ю, опитування, дискусія, бесіда. Для них характерний різний ступінь активності співрозмовників. В інтерв’ю та опитуванні один з учасників займає активну позицію, а його співрозмовник тільки реагує на мовну ініціативу того, хто бере інтерв’ю.

У діалогічному спілкуванні кожен із співрозмовників промовляє реагуючі та стимулюючі репліки, діалогічно-комунікативної мети. Наприклад :

•      What's your hobby? Jane? (стимул )
•      I collect dolls? you know. Are  you surprised? ( реакція + стимул)
•      Oh, no. I think it must be a very interesting pastime/ Would you like this one to join your collection? ( реакція + стимул )
•      Thank you. But unfortunately it won't do. The matter is that I collect only porcelain dolls. ( реакція )

Робота над розвитком діалогічного мовлення ведеться у напрямку вдосконалення та розвитку уміння вести діалоги різних типів : діалоги–розпитування, діалоги–уточнення, діалоги-переконання, діалоги-дискусії, діалоги-інтерв'ю . Діалогічне мовлення повинно містити достатню кількість висловлювань та емоційне ставлення до фактів. Для навчання діалогічного мовлення у підручниках використовуються діалоги-взірці. Способи опрацювання цих діалогів надзвичайно різноманітні : від розучування за ролями та відтворення до складання самостійних за поданою ситуацією.

Робота над діалогами може бути як репродуктивного так і творчого характеру. Особливе місце у навчанні діалогічному мовленню займають рольові ігри, до яких проводиться підготовча робота.

Як же на практиці ведеться робота над навчанням учнів діалогічному мовленню? Згідно з комунікативним підходом до навчання англійської мови, успішно навчити учнів спілкуватися допомагають вправи:1)рецептивні ( учні читають діалог з метою його розуміння );2)репродуктивні ( учні відтворюють прочитаний діалог );3)продуктивні ( учні змінюють прочитаний діалог ); 4)комунікативні ( учні створюють власний діалог у ситуативній умові).

Такі вправи допомагають учням багато практикувати і доводити свої мовленнєві навички до автоматизму. Звичайно, що на початкових рівнях вивчення іноземної мови діалоги переважним чином вивчаються напам'ять і відтворюються у класі. На середньому – додаються кліше та емоційне забарвлення, а на вищому – оцінка, порівняння, власне ставлення, аргументація, аналіз ситуації. Виконуючи вправи, учні оволодівають значенням, формою і функціями мовних засобів. Міцні та гнучкі лексичні та граматичні навички виступають основою для формування комунікативних навичок.

 

   Розділ 4. Додатки

                                              Teaching Speaking

Speaking is the process of building and sharing meaning/ Speaking is a crucial part of second language learning. For many years teaching speaking was just a repetition of drills or memorization of dialogues/ However, today's  world requires that the goal of teaching speaking should improve students' communicative skills, because, only in that way, students can express themselves and learn how to follow the social and cultural rules appropriate in each communicative circumstance. Thus, for an obvious reason, we should progress from classroom exercises to real communication. And try to find a final answer what the most reliable route is to true communication. It can be a directed process of three Ps ( presenting, practicing and producing experience ), thought which students will be able to express their personal ideas and needs in the context of reality.

During the early stages of communication the teacher is bound to maintain a fairly controlled situation in which the student interacts with him and other students. During later stages the teacher provides the opportunity to enter the realm of real communication. These stages show how language teaching and learning progressively moves from one phase to another, where the participant is in the centre of this process, and the main aim is to conserve in the foreign language.

Oral communication is a complex and multifaceted language process. Communicative language teaching is based on real life situations that require communication. Here are some of the skills  involoved in using talk for transactions ( according to Hayriye Kayi ) :

• explaining a need or intention;
• describing something;
• asking questions;
• asking for clarification;
• confirming information;
• justifying an opinion;
• making suggestions;
• clarifying understanding;
• making comparisons;
• agreeing and disagreeing.

Principles for the development of teaching method include:

1. careful selection of what is to be taught;
2. imposing limits of on what is to be taught;
3. arranging what is to be taught in terms of the four skills of listening, speaking, reading, and writing;
4. grading materials from simple to complex.

The activities to promote Speaking are:

Role Play. Students pretend they are in various social context and have a variety of social roles. The teacher gives information to the learners such as who they are and what they think or feel.

Simulations. Simulations are very similar to role plays but they are more elaborate. In simulations students can bring items to the class to create a realistic environment.

Information gap. In this activity, students are supposed to be working in pairs. One student will have information that the other partner does not have and the partners will share information.

Brainstorming. On a given topic, students can produce ideas in a limited time.

Storytelling. Students can briefly summarize a tale or a story they heard.

Interviews. Students can conduct interviews on selected topics with various people. They should prepare their own interview questions.

Story completion. For this activity a teacher starts to tell a story, but after a few sentences he or she stops narrating. Then each student starts to narrate from the point where the previous stopped.

Reporting. Students are asked to read a newspaper or a magazine and, in class, they report to their friends what they find as the most interesting news.

Picture narrating. Students are asked to tell the story taking place in the sequential pictures.

Picture describing. This activity is to give students just one picture and having them describe what is in the picture.

Finding the difference. Students are given two different pictures and they discuss the differences in the pictures.

The principles of teaching  Speaking which should be followed in contemporary teaching Speaking :

• never translate: demonstrate;
• never explain: act;
• never make a speech: ask questions;
• never imitate mistakes: correct;
• never speak with single words: use sentences;
• never speak too much: make students speak much;
• never use the book: your lesson plan;
• never jump around: follow your plan;
• never go too fast: keep the pace of the student;
• never speak too slowly: speak normally;
• never speak too quickly: speak naturally;
• never speak too loudly: speak naturally;
• never be impatient: take it easy.

Teaching speaking is a very important part of second language learning. The ability to communicate in a second language clearly and efficiently contributes to the success of the learner in school and success later in every phase of life. Therefore, it is essential that language teachers play great attention to teaching speaking. With this aim, various speaking activities such as those listed above can contribute a great deal to students in developing basic interactive skills necessary for life. This activities make students more active in the learning process and at the same time make their learning more meaningful and fun for them.

Lesson 1    Food

Key words: breakfast, lunch, dinner, supper, to have breakfast/ lunch/ dinner/ supper, to eat, mineral water, oranges, salad, ice-cream.

Key phrases: to be hungry, as hungry as hunter, to be thirsty, I'm afraid.

First stage. Presentation of mini-dialogues.

T: Look at the pictures and read the dialogues.

• Here's a café. Let's go in and have lunch.
• But it's too early for lunch.
• Oh, no. It's never too early for lunch. I'm hungry as a hunter.
• You're always hungry.
• Not always, only at lunch time.

3-4 pairs of pupils are reading the dialogue. ( Oral practice of teach utterance in the dialogue ).

Second stage. Practicing.

T: Change the dialogue using the words: school canteen, dinner, at dinner time.

• Here’s the school canteen. Let's go in and have dinner.
• But it's too early for dinner.
• Oh, no. It's never too early for dinner. I'm hungry as a hunter.
• You're always hungry.
• Not always, only at dinner time.

Third stage. Work out own dialogues with these words and expressions: at breakfast time, breakfast, lunch, dinner, supper, to be hungry as a hunter, to be thirsty, I'm afraid, I'm sorry.

E.g.

-I'm thirsty. Is there any cola, mum?

-I'm afraid, there isn't any. But there is some orange juice in the fridge.

-Oh, fine. I like orange juice.

          E.g.

-When do you usually have breakfast?

-I have breakfast at a quarter past seven. And you?

-I'm not hungry at breakfast time. I take a sandwich and an apple to school.

 E.g.

• Where do you have your lunch?
• I have my lunch at the school canteen. And what about you?
• I' not hungry at lunch time. I go home after classes and have dinner.

Lesson 2 Dinner

Key words: soup, fish, meat, cutlet, rice, pizza, potatoes, salad, cut, tasty.

Key phrases: What can I do for you?; It’s time to have …; Come and help me, please. Hurry up!

1. Presentation.

T: Read the dialogue.

Mother: Kate! It’s time to have dinner. Come and help me, please.

Kate: With pleasure, mum. What can I do for you?

Mother: Lay the table, please. Go to the kitchen and take knives, forks, spoons and plates.

Kate: Oh, mum. I can’t find spoons. Where did you put them?

Mother: They are in the cupboard. Hurry up, Kate!

Kate: And what about bread? Do you want white or brown bread?

Mother: Cut brown bread for dinner, please. Our dinner is very tasty today: we have a potato soup, fish with rice and a fruit salad.

Kate: Oh, it’s great! A fruit salad is fantastic!

2. Practicing. a) Changing the situation.

а)T: You help your mum to lay the table for breakfast. Make short dialogues.

• George! It’s time to have breakfast. Come and help me, please.
• With pleasure, mum. What can I do for you?
• Lay the table, please. Go to the kitchen and take spoons and bowls for cereals.
• Oh, mum. I can’t find the bowls. Where did you put them?
• Look in the cupboard. Hurry up, George, or you’ll be late for school.

b) T: Arrange questions and answers in order to make a dialogue.

         -Our dinner is very tasty today. We have a chicken soup, meat with vegetables

        -Come and help me, please, to lay the table.

       -Hello, I’m home. What have we got for dinner, mum?

      -With pleasure, mum.

     -Oh, it’s great. I’m hungry as a hunter!

 

• Hello, I’m home. What have we got for dinner, mum?
• Our dinner is very tasty today. We have a chicken soup, meat with vegetables and a fruit salad.
• Oh, it’s great. I’m hungry as a hunter!
• Come and help me, please, to lay the table.
• With pleasure, mum.

3. Oral production activities. Work out your own dialogues using key and key phrases.

                              Висновки

   Діалог – це розмова двох або більшої кількості людей. Діалогічне мовлення завжди вмотивоване. Проте в умовах навчання мотив сам по собі виникає далеко не завжди. Отже , необхідно створити умови , за яких у школярів з”явилося б бажання та потреба щось сказати, передати почуття, тобто, за висловом К. Станіславського, слід поставити їх у ‘запропоновані обставини’ крім того, сприятливий психологічний клімат на уроці, доброзичливі стосунки, зацікавленість у роботі сприятимуть вмотивованості діалогічного мовлення.

   Методисти цілком справедливо вважають, що навчання усному       мовленню потрібно починати з діалогу. І не  тільки тому, що ця форма спілкування засвоюється учнями найменше. Справа в іншому. Ми з самого початку представляємо учням іноземну мову як процес, як нову форму спілкування і починаємо навчання з того, що намагаємося встановити контакт з класом та окремими учнями іноземною мовою. Навчаючи їх будувати найпростіші фрази ( наприклад, називаючи предмети, їх колір, їх місцезнаходження ) ми одразу ж здійснюємо короткі акти спілкування, нехай і умовні. А це вже елементи діалогічного мовлення. Потім, у процесі засвоєння лексики та граматичних структур, ми спонукаємо учнів до побудови більш розширених реплік у рамках діалогу.

Так,навчаючи діалогічному мовленню,ми починаємо навчати будувати монологічні висловлювання. Звичайно ж,навчати монологічному мовленню ще не означає навчити тільки розширювати  репліки діалогу, але значною мірою це так. Навчаючись діалогічному мовленню та шляхам побудови розширених реплік діалогу, учні поступово переходять до вільного спілкування, що і є кінцевою метою навчання говорінню у школі.

              Список використаних джерел та літератури

1.Общая методика обучения иностранным языкам в средней школе. Под редакцией А.А. Миролюбова, И.В. Рахманова, В.С. Цетлин. Издательство "Просвещение", Москва, 1967, - 504 с.

2.Соловова Е.Н. Методика обучения иностранным языкам. Базовый курс лекцый. Москва, "Просвещение", 2002, - 241 с.

3.Г.В.Рогова, Ф.М.Робинович, Т.Е. Сахарова. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. Москва, "Просвещение", 1991, - 288 с.

4.О. Карп'юк. Методичнырекомендацыъ для робот из НМК English Study  у 10, 11 класах шкіл з поглибленим вивченням англійської мови. Видавництво Карп'юка, 2002, - 140 с.

5.G.V Rogova, F.M. Rozhkova. English in two years. Москва, "Просвещение",1993, - 384 с.

6.Ludmilla Hulypa. Developing Communication Practice/ Methodologycal manual. Uzhhorod, 2002,-  72 p.

7.Зінов'єва Л.О., Омеляненко В.І. Усі фрази та діалоги.English. Харків, "Торсінг плюс", 2009, - 352 с.

8.Mariana Pintilie. Metode modern de învâţare – evaluare.Pentru învâţâmântul preuniversitar.  Editura Eurodidact, Cluj-Napoca? 2006, - 106p.

9.Л.С. Панова. Обучение иностранному языку в школе. Київ, "Радянська школа", 1989,- 144 с.

10.Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ.Ірпінь ВТФ "Перун", 2005, - 1728 с.

 11.Тетяна Шавва. Методика викладання французької. Київ, "Шкільний світ",

12.Approaches and methods   in language teaching J.C. Richards, 2001 – books google.com.

13Hayriye Kayi. Teaching Speaking: Activities to promote Speaking in a Second Language.

14.О.І.Вишневський. Методика навчання іноземних мов, Київ, «Знання», 2011,-2011-208 с.