Мета школи – підготувати до життя, розуміти його, знайти в ньому своє місце. Щоб підготувати учнів до життя, суспільно-корисної праці, школа повинна особливу увагу звертати на ті питання, з якими можуть зустрічатися її вихованці в житті. В цьому і полягають практичні цілі навчання математики. Кожному учневі доведеться в майбутньому розв’язувати різні життєві завдання, тому вчитель повинен подбати, щоб його учні робили все це впевнено і швидко.
Як зазначено в пояснювальній записці до навчальної програми з математики, мета базової загальної середньої освіти – випускник основної школи — це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості та ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.
ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ ЯК ЗАГАЛЬНА УМОВА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Сучасний педагогічний процес вимагає принципової зміни ролі педагога, його взаємовідносин з учнями, перетворення його в організатора пізнавальної діяльності учнів, а учнів –у активних суб'єктів пізнання і перетворення Основна ідея компетентнісно орієнтованого підходу до навчання полягає у тому, що головним результатом освіти мають стати не окремі знання, навички й уміння, а здатність і готовність людини до ефективної і продуктивної діяльності в різних соціально-значущих ситуаціях. Учитель математики обов’язково має володіти знаннями з психології та педагогіки для кращого розуміння особистості кожного учня, для здійснення індивідуального підходу. Професійні компетентності вчителя утворені комплексом його педагогічних здібностей і можливостей, наявністю вмотивованої спрямованості на навчально-виховний процес, системою необхідних знань, навичок, умінь і досвіду, які постійно вдосконалюються й реалізуються на практиці.
Мета і завдання логіко – математичного розвитку дитини: розвиток пізнавальної активності й елементів навчальної діяльності: - самостійності; - самооцінки; - самоконтролю тощо; розвиток доказового та логічного мислення дитини через взаємодію з предметно – ігровим середовищем; розвиток конструктивного мислення; розширення спектра пізнавальних дій; виховання інтересу до логіко – математичної діяльності.