Учительська презентація до біографії та творості Г. Г. Маркеса

Габріель Гарсіа Маркес 6 березня 1927 р. Аракатака, провінція Магдалена, Колумбія 17 квітня 2014 р. Мехіко, Мексика У ту мить, коли письменник утратить зв’язок із реальністю, він припинить бути письменником. Г. Гарсіа Маркес

“Карибське диво ” П. Неруда – Чилі Ж. Амаду – Бразилія Х. Л. Боргес – Аргентина Х. Кортасар – Аргентина А. Карпентьєр – Куба М. Варгас Льосі - Перу

Життєвий і творчий шлях письменника Один з найзначніших прозаїків Латин- ської Америки Г. Г. Маркес народився у містечку Аракатака на березі Карибського моря

Дід Ніколас Бабуся Транкіліна Розповіді про істо- рію рідного краю, про громадянські війни та несправедливість Безліч фантастич- них оповідань розповідала так, ніби бачила їх на власні очі Реалізм розповідей “Магія” оповідок Дитинство Навчання у Барранкільї, куди переїхав після смерті дідуся. Навчання у єзуїтському ліцеї міста Сіпакіра, формування політичних уподобань під впливом викладачів. Читання пригодницьких романів. Мистецьке кредо: “Романи повинні бути поетичною трансформацією дійсності”

Перші кроки З 1947 р. – студент юридичного ф-ту університету м. Боготи. Цікавість до письменства, читання найкращих творів світової літ-ри. Друкування творів у студентському журналі. Вплив Кафки, Е. Хемінгуея, В. Фолкнера, Д. Джойса, В. Вулф на твори письменника, обізнаність у західноєвропейській літературі. Переїзд до Картахени, робота репортером, продовження навчання. 1954 р. Повернення до Боготи, робота в газеті “Ель Еспектадор”, кореспондентська діяльність у Європі, відвідування режисерських курсів в Римі, тимчасові заробітки після закриття владою газети. Письменник завжди активно займався політикою й ніколи не приховував своїх лівих поглядів, розповідав, як військові кораблі Колумбії перевозять контрабанду…

Від Франції до Мексики 1955 р. Повість “Опале листя”. Саме у цій повісті окреслилась одна з провідних тем творчості Маркеса – тема самотності, “людської розділеності, відчуження людини від людини, від суспільства”. (Ю. Покальчук) 1955 р. Оповідання “День після суботи” здобуло перемогу на відкритому конкурсі асоціації пись- менників та митців Колумбії. Маркес виїздить із країни як кореспондент журналу “Еспектадор” до Женеви, потім у Париж. Залишається у Парижі після закриття журналу. 1959 р. Після перемоги кубинської революції стає одним із засновників кубинського агенства “Пренса Латина” у Боготі. 1961 р. Через політичні розходження виходить зі складу агенства і перебирається у Мексику.

1967: Світова слава. Автор відомих творів “Полковникові ніхто не пише” (1961), збірки оповідань “Похорон великої мами” (1962) Гарсіа Маркес переїхав в Іспанію. Тріумфом письменника став роман “Сто років самотності” (1967). Перше видання роману розійшлося за тиждень і стало літератур- ною сенсацією. Пабло Неруда писав, що це, “можливо, най- величніше одкровення на іспанській мові з часів “Дон Кіхота”. Після повернення Гарсіа Маркеса у Мексику В 1975 році вийшов роман “Осінь патріарха”, де письменник вивів гіперболізований образ латиноамериканського диктатора, який править навіть після своєї смерті.

Отримання Маркесом Нобелівської премії 1982: Нобелівська премія Гарсіа Маркес отримав Нобелівську пре- мію з літератури “за романи та оповідан- ня, в яких фантазія і реальність, поєдну- ючись, відображають життя і конфлікти цілого континенту. У Нобелівській лекції Маркес зазначив, що письменник несе відповідальність за “створення утопій, де ніхто не зможе вирішити за інших як їм помирати, де кохання буде справжнім, а щастя – можливим, і де народи, приречені на сто років самотності, здобудуть врешті- решт право на життя”.

Стариган із крилами. Хто він такий? Яким ви уявляєте Янгола?

“Янгол” (у перекладі з грецької “вісник”) – це зв'язуюча ланка між небом та землею, між Богом та людьми. Янголи створені Богом як надприродні безтілесні істоти, що повідомляють людям Божу волю. Атрибутами янгола є крила, книга, музичні інструмен- ти, вогненний меч, красиве обличчя… Янголи поводяться шляхетно, спокійно, діють енер- гійно, хвилюються за людей, сумують, коли люди грішать, радіють добрим вчинкам. Отже, хто це? Старенький дід – страховисько – кумедний, навіть симпатичний – людина, яка потерпіла під час аварії якогось іноземного пароплава – ангел – перевтілений диявол – космічний прибулець – іноземець - ? За Біблією далеко не завжди янголи та святі з'являлися перед очі людям у небесному сяйві. Перевіря- ючі моральний, духовний стан людей, вони прибирали скромного вигляду. Згадаємо Содом і Гоморру… “Ми народжуємося і живемо у світі фантастичної реальності” (Г. Маркес) “…в глибині подвір'я щось ворушиться і стогне…”, “…це старесенький дід, який упав обличчям у грязюку, борсається там, але не може підвестися, бо йому заважають великі крила.” “Він був одягнений, як жебрак, череп його був лисий, як коліно, рот беззубий, як у старезного діда, великі пташині крила, обскубані і брудні, лежали у болоті…”

Пелайо Елісенда дитина сусідка отець Гонзага дівчина-павук мешканці селища лікар віруючі “…вони – люди як люди… і милосердя інколи достукується в їхні серця… звичайні люди…” М. Булгаков “Майстер і Маргарита” Герої твору та загальнолюдські цінності Добро Зло Справедливість Зневіра Віра Відчай Мудрість Безглуздя Надія Бездушність Милосердя Жорстокість Любов Зрада Великодушність Ошуканство Краса Потворність Нетерпимість до зла Вбивство Взаємодопомога Жадібність Безкорисливість Пасивність

Чому ангел покинув рибальське селище? Перевірка на людяність Сусіди стояли юрмою перед кур- Дід сидів у кутку, розправивши кри- ником, роздивляючись на ангела ла, які сохли на сонці;.. старий, бай- без аніякісінької святобливості, й дужий до людей, неохоче глянув на кидали йому їжу крізь сітку, не – нього й буркнув щось своєю мовою. мовби то було не надприродне Очманілий від нестерпної спеки створіння,а якась циркова звірина. й смороду свічок, що віруючи ста - …недужі видирали з крил вили перед курником, ангел нама- пір'я, щоб доторкнутися ними гався якдалі забитися у куток. до своїх болячок, а безбожники …старий злякано підхопився, кидали у нього камінням, щоб бурмочучи щось своєю незрозумі - старий підвівся і вони змогли лою мовою, очі його наповнилися роздивитись на його тіло. слізьми, він змахнув крилами, здій- Один сміливець навіть припік нявши цілу хмару пилюки в курни- йому бік розпеченою залізякою, ку й викликавши страшенну паніку якою таврують бичків, бо ангел у натовпі. так довго не ворушився, що всі …нечисленні чудеса, які подумали, чи він, бува, вже не приписували ангелові, були вмер… якимись сумнівними…

Селище – модель людства. Дощ – символ необхідності духовного очищення землі. Морська стихія – бурхливе й суперечливе життя. Морський вітер – відчуття свободи. Стариган із крилами – Божий посланець, символ знехтуваної віри та уособлення Природи. Хлопчик – жорстоке дитя хворого суспільства. Жінка-павук – символ деградації суспільства. Пелайо та Елісенда – втілення приземленості. Образи світу людей Образи світу природи Образи-люди 1. Чи є бажання (сили) у людей та персонажів твору боротися зі злом? 2. Чим схожі Стариган із крилами та Грегор Замза? 3. Чому система моральних загальнолюдських цінностей дає збій у творі та нинішньому суспільстві? Образи-символи твору

Теорія літератури Жанр. Оповідання-притча чи новела? Новела – невеликий за обсягом прозовий твір, у якому йдеться про не- звичайну подію, з напруженим сюжетом та несподіваним фіналом. Оповідання-притча – невеличка алегорична розповідь з символіко- фі- лософським змістом, в якій фабула підпорядкована моралізаторській частині твору. Тема твору. Ідея твору. Художній напрямок. Магічний реалізм – художній метод, у якому органічно поєднуються елементи реального й фантастичного, побутового й міфічного, справжнього та вигаданого, таємного. Найповніше виявився в латиноамериканській літературі. У творах “магічного реалізму” раціонально-логічна картина світу химерно поєднується з алогічними, міфологічними формами її смислового виміру та інтерпретації. Витоки “магічного реалізму” про- стежуються із 1949 р.

Роман-міф “Сто років самотності” Ілюстрації до роману; родинне дерево Буендіа.

Самотність у Маркеса – це психологічний стан людини, її внутрішнє захворювання. Воно із середини підточує її фізичні та моральні сили і, урешті-решт, зводить у могилу. Це добре проявляється у другому поколінні сім’ї Буендіа. Вони всі замкнені в собі, відірвані від ре – ального часу і саме це призводить їх спочатку до самотності, а потім – до вимирання. Якщо людина, сім’я, рід самотні, бездуховні, то приречені на самознищення. Анкета твору “Сто років самотності” Назва: “Сто років самотності” Автор: Габріель Гарсіа Маркес Рік видання: 1967 Жанр: роман-міф, роман-притча, сімейна хроніка, інтелектуальний роман Нагороди: Нобелівська премія Тематика: історія шести поколінь роду Буендіа (в алегоричному сенсі – історія розвитку свідомості людства від жадібного пізнання світу до перенасичення ним і відчуження від нього) Час і місце дії: час – від середини ХІХ до середини ХХ ст. Жодних дат у творі немає, як і назви країни. Дія відбувається ніби поза часом і простором. Проблематика: самотність, відповідальність за свій вибір, роз'єднаність і солідарність, історична пам’ять, кохання, сім’я. Герої: Хосе Аркадіо й Урсула Буендіа; Хосе Аркадіо-молодший, Ауреліано (полковник Буендіа), Амаранта; Хосе Аркадіо , Ауреліано Другий, Хосе Аркадіо Другий, Ремедіос Прекрасна; Меме, Хосе Аркадіо; Амаранта Урсула, Ауреліано Бабілонья; Ауреліано, кінець роду.