1
Міністерство освіти і науки України
Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради
Кафедра філософії та суспільно-гуманітарних дисциплін
Випускна робота
«Удосконалення уроків української мови та літератури шляхом упровадження інформаційно-комунікаційних технологій»
Виконала:
слухач курсів підвищення кваліфікації вчителів української мови та літератури
27.08.2018 – 07.09.2018
Ходирєва Інна Олександрівна
Запоріжжя
2018
Зміст
1. І Вступ.
2. ІІ Розділ. ІКТ як засіб вирішення протиріч сучасного уроку.
2.1 Формування комунікативних компетенцій учнів на основі впровадження ІКТ.
2.2 Загальні підходи до проведення, удосконалення та конструювання уроків з використанням ІКТ.
3. ІІІ Розділ. Доцільність використання ІКТ на уроках української мови та літератури.
3.1. Реалізація головних дидактичних функцій за допомогою ІКТ.
4.Висновок
5.Література.
І Вступ .
Модернізація навчально-виховного процесу на сучасному етапі сприяє формуванню та розвитку творчої особистості, спроможної повноцінно реалізуватись в житті.
Освіта – найпотужніша та найпотрібніша ланка повноцінного життя людини. Канула в минуле архаїчна формула «Я – вчитель, ти – учень». На противагу їй зайняла тверді позиції формула успіху «Учитель + учні = творча співпраця,ефективність навчання». Тільки у співпраці вчителя і учня можна отримати результативний урок.
Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до використання нових ідей, задумів, нових підходів та рішень. Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення. Для цього їй потрібні певні навички: думати, розуміти сутність речей, аналізувати, осмислювати ідеї, шукати потрібну інформацію, тлумачити її, застосовувати за певних умов.
Уроки мови – це напружена, науково організована й результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителем, яка розвиває творчі здібності учнів; сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вдосконалює розвиток мовлення (як усного, так і писемного), вміння робити узагальнення; формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.
Сучасні підходи до модернізації освіти, впровадження стандартів нового покоління визначають пріоритетні цілі й завдання, вирішення яких вимагає високого рівня якості освіти. Сьогодні суспільство зацікавлене у випускниках з розвиненими пізнавальними потребами, націлених на саморозвиток і самореалізацію, вміють оперувати отриманими знаннями, орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі, продуктивно працювати, ефективно співпрацювати, адекватно оцінювати себе та свої досягнення. Для підготовки таких учнів педагогам необхідно використовувати в навчанні сучасні освітні технології. Однією з педагогічних завдань сьогодні є впровадження у навчальний процес таких методів і прийомів, які допоможуть учням не тільки оволодіти певними знаннями, уміннями і навичками в тій чи іншій сфері діяльності, але і розвивати їх творчі здібності, де важлива роль відводиться урокам української мови та літератури.
Пошук відповіді не тільки на питання "чому вчити?", "навіщо вчити?", "як вчити?", але й на питання "як навчати результативно?" привели вчених і практиків до спроби "технологізувати" навчальний процес, тобто перетворити навчання у свого роду виробничо-технологічний процес з гарантованим результатом, і в зв'язку з цим у педагогіці з'явилося напрям – новітні технології. Вони є продуманою у всіх деталях моделлю спільної навчальної і педагогічної діяльності по проектуванню, організації і проведенню навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя. Нові освітні технології пропонують інноваційні моделі побудови такого навчального процесу, де на перший план висувається взаємопов'язана діяльність вчителя і учня, націлена на вирішення як навчальної, так і практично значущою завдання. Це не суперечить творчим процесам особистісного вдосконалення, так як кожна з педагогічних технологій має власну зону, в межах якої відбувається розвиток особистості.
Об’єкт даного дослідження: зацікавленість учнів та розвиток пізнавальної діяльності при застосуванні новітніх технологій на уроках української мови і літератури.
Предмет дослідження: уроки української мови і літератури з використанням новітніх технологій.
Мета роботи – довести доцільність використання новітніх технологій на уроці мови та літератури.
Головне завдання роботи:
- проаналізувати інтерактивні методи навчання і форми уведення їх у структуру уроку;
- виявити позитивні та негативні сторони використання новітніх технологій на уроках української мови та літератури;
ІІ Розділ. Новітні технології як засіб вирішення протиріч сучасного уроку.
Урок є основною формою організації навчання в загальноосвітній школі. Причому сучасна дидактика виділяє цілий ряд об'єктивно існуючих протиріч уроку:
1)між колективним способом організації навчання й індивідуальним характером сприйняття і розвитку кожного учня;
2)між регулярністю прямого зв'язку суб'єктів навчального процесу та нерегулярністю зворотного зв'язку;
3)між необхідністю розвитку навичок практичної діяльності і переважно вербальним характером навчання;
4)між часом, необхідним для вивчення все зростаючого обсягу навчального матеріалу, і стандартними тимчасовими рамками уроку.
Розглянемо можливості використання інноваційних технологій щодо подолання притаманних класно-урочній системі навчання протиріч. Основним протиріччям традиційного уроку є протиріччя між колективним способом організації навчання та індивідуальним характером засвоєння навчального матеріалу, інтелектуального особистісного розвитку учня.
Радикальним засобом підвищення ефективності навчання на уроках української мови та літератури може бути, як показує експериментальна робота, використання саме новітніх технологій. Особливе значення при побудові такого уроку має принцип раціонального поєднання колективних та індивідуальних форм роботи. Гармонійне використання двох підходів до навчання, кожний з яких має як позитивні, так і негативні сторони, не тільки можливо, але і ефективно для розвитку особистості.
Використання новітніх технологій на уроці дає можливість раціонально використовувати кожну хвилини уроку; вживати активні методи навчання; проводити зв'язок із раніше вивченим досвідом, набутим учнем;створювати умови для успішного навчання учнів;чітко формулювати освітні задачі та їхній зв'язок із розвиваючими та виховними задачами;вибір форм організації, що забезпечує максимальну самостійність у навчанні учнів;реалізація на уроці всіх дидактичних принципів;організоване закінчення уроку.
Запровадження у навчальний процес сучасних технологій відкриває нові способи, надає широкі можливості для подальшої диференціації загального та професійного навчання, всебічної реалізації творчих, пошукових, особистісно-орієнтованих, комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики.
2.1Формулювання результатів інтерактивного уроку
Для сприяння успішності навчання учнів урок має відповідати таким вимогам:
-висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя, і бути сформульованими таким чином: «Після цього уроку учні зможуть...»;
-чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку. Тому потрібно передбачати: обсяг і рівень засвоєння знань учнів, що буде забезпечений на уроці; обсяг і рівень розвитку навичок і вмінь, який буде досягнуто після уроку; розвиток (формування) емоційно-ціннісної сфери учня, яка забезпечує формування переконань, характеру, вплив на поведінку тощо. Останній компонент навчальних результатів, до якого можна прагнути на окремому уроці, це — визначення, усвідомлення або формування емоційно-наповненого ставлення учнів до тих явищ, подій, процесів, що є предметом вивчення на уроці. Отже, результати мають бути сформульовані за допомогою відповідних дієслів, наприклад знання: пояснювати, визначати, характеризувати, порівнювати, відрізняти... тощо; уміння і навички: дискутувати, аргументувати думку, дати власну оцінку, проаналізувати тощо; ставлення: сформувати та висловлювати власне ставлення до..., пояснювати своє ставлення до...;щоб було зрозуміло, як можна виміряти такі результати, коли вони будуть досягнуті, наприклад: якщо після Вашого уроку учні вмітимуть «пояснювати суть явища та наводити приклади подібних явищ» — це легко перевірити і виміряти в оціночних балах, врахувавши, наприклад, точність і повноту пояснення і кількість прикладів, що наведено;
бути коротким, ясним і абсолютно зрозумілим і для учнів, і для самого учителя, і для батьків учнів, і для інших вчителів, і для директора школи або завуча, який має перевіряти Ваш урок з огляду на те, чи досяг він очікуваних результатів. Таким чином, формулювання результатів вчителем під час
проектування уроку є обов'язковою і важливою процедурою. В інтерактивній моделі навчання це надзвичайно важливо, оскільки, як уже зазначалось, побудування технології навчання НЕМОЖЛИВЕ без чіткого визначення дидактичної мети. Правильно сформульовані, а потім досягнені результати — 90% відсотків Вашого успіху.
Однак досягти результатів у інтерактивній моделі ми можемо, тільки залучивши учнів до діяльності. Отже, вони теж повинні розуміти, для чого вони прийшли на Ваш урок, до чого їм треба прагнути і як будуть перевірятись їхні досягнення. Еталонною є ситуація, коли після Вашого уроку учень не тільки знає, розуміє, чого він досяг, а й чого він хотів би, мав би досягти на наступному уроці з Вашого предмета, чого він взагалі хоче від Вас і Вашого курсу для свого життя.
2.2. Загальні підходи до проведення, удосконалення та конструювання уроків з використанням іноваційних технологій
Урок в сучасній школі. Яким він повинен бути? Чи застаріли вимоги, що пред'являються до побудови уроку, методика його проведення? Звичайно ж ні. Триєдність цілей (навчальна, розвиваюча і виховна) - обов'язковий компонент будь-якого уроку.
Проте сучасне життя вносить свої корективи в методику викладання. Сьогодні немає такого викладача, який не мріяв би про те, щоб його спілкування з учнями було б захоплюючим, цікавим, емоційним, а головне - тим цінним надбанням, яке б учні змогли перетворити у власне світосприйняття і світовідчуття. Формування нового мислення нерозривно пов'язане з тим інформаційним простором, в якому проживає учень, в якому пізнає навколишню дійсність, в якому він активно діє.
Проведення уроків із залученням інформаційних технологій потребує серйозної підготовки. Конструювання такого уроку відбувається у кілька етапів. Це концептуальний (визначення дидактичної мети, доцільності використання інформаційних технологій для досягнення кінцевих результатів), технологічний ( визначення форми уроку, відбір електронних засобів навчального призначення (ЕЗНП)), операціональний (виділення основних елементів уроку, визначення місця електронних засобів навчального призначення у структурі уроку, вибір способів взаємодії фігурантів уроку з навчальними засобами) і етап педагогічної реалізації (переведення педагогічних принципів у конкретний навчальний вплив).
Спостерігаючи за дітьми, можна помітити, що роботу з інформаційними технологіями краще планувати в другій половині уроку, оскільки під час спілкування з комп’ютером відбувається надмірна активізація психічних структур, діти перезбуджуються, і це заважає подальшому ефективному засвоєнню матеріалу. Безумовно, час, відведений на безперервну роботу з комп’ютером, повинний відповідати встановленим санітарно-гігієнічним нормам.
Використання творчих комп’ютерних завдань потребує попереднього ознайомлення учнів із тематикою та суттю проблеми, окреслення термінів виконання, допомоги учневі в пошуку необхідних матеріалів, оцінюванні їх та систематизації, створенні умов для оформлення та подання підготовлених завдань у комп’ютерному варіанті.
Труднощі, з яким найчастіше зустрічається вчитель під час застосування на уроках української мови та літератури комп’ютерних технологій, переважно зумовлені недостатнім забезпеченням шкіл якісними технічними засобами навчання.
ІІІ Розділ. Доцільність використання новітніх технологій на уроках української мови та літератури.
Ще у ХVІІ столітті великий чеський педагог і мислитель Ян Амос Коменський у своїй капітальній праці «Велика дидактика» писав: «Усіма можливими способами потрібно запалювати в дітях гаряче прагнення до знання і до вченню».
Об'єктивною необхідністю в умовах сучасної освіти стає освоєння вчителем і застосування їм на своїх уроках інноваційних технологій при навчанні дітей.
При цьому основна мета навчання – це не тільки накопичення учнем певної суми знань, умінь, навичок, але і підготовка школяра як самостійного суб'єкта освітньої діяльності. Саме цій меті – вихованню творчої, активної особистості, яка вміє вчитися, вдосконалюватися самостійно, і підпорядковуються основні завдання сучасної освіти.
Інноваційний підхід до навчання дозволяє так організувати навчальний процес, що дітям урок і радість, і приносить користь, не перетворюючись просто в гру.
Ефективність інноваційного навчання полягає в наступному:
- відповідність концепції гуманізації освіти;
- подолання формалізму, авторитарного стилю в системі викладання;
- використання особистісно-орієнтованого навчання;
- пошук умов для розкриття творчого потенціалу учня;
- відповідність соціокультурної потреби сучасного суспільства самостійної творчої діяльності.
Основними цілями інноваційного навчання є:
- розвиток інтелектуальних, комунікативних, лінгвістичних і творчих здібностей учнів;
- формування особистісних якостей учнів;
- вироблення умінь, що впливають на навчально-пізнавальну
-діяльність і перехід на рівень продуктивної творчості;
- формування якісних знань, умінь і навичок.
Використання інноваційних технологій у навчальному процесі дозволяє активізувати розумову діяльність учнів, сприяє розвитку мовних навичок, формуються аналітичні здібності учнів, підвищується якість і міцність отриманих знань.
В основі інноваційного навчання лежать наступні технології:
проблемне навчання;
проектне навчання;
розвиток критичного мислення через читання і письмо;
технологія модульного навчання;
диференційований підхід до навчання;
інформаційні технології;
Успішність будь-якої педагогічної технології залежить від особистості вчителя, грамотної спрямованості його педагогічної діяльності. Завдання вчителя – допомогти учневі побачити його роль на уроці, перевести навчальну діяльність школяра в творчу площину Впевнена, що застосування нових технологій на різних етапах уроку, допомагає зробити його ефективним, результативним, а процес отримання знань для учнів – цікавим і продуктивним.
3.1. Реалізація головних дидактичних функцій за допомогою новітніх технологій
Хочу поділитися досвідом впровадження новітніх т технологій на своїх уроках в умовах сільської школи. Далі мова піде про технології, найбільш уживаних мною на уроках української мови і літератури.
Завдання, що стоять перед вчителем - словесником при застосуванні інформаційних технологій, передбачають роботу з текстом, з художнім словом, книгою. Вчителю української мови необхідно сформувати міцні орфографічні та пунктуаційні вміння та навички, збагатити словниковий запас учнів, навчити їх володіти нормами літературної мови, дати дітям знання лінгвістичних і літературознавчих термінів. Використання інформаційно-комунікаційних технологій ефективно на всіх уроках: при вивченні нового матеріалу, на уроках повторення та узагальнення, прикінцевих лекціях з курсу і інших типах уроків. Використання електронної техніки можливо на різних етапах уроку: на етапах орфографічної розминки, закріплення нової теми, проведення самостійної роботи. При цьому для учня техніка виконує різні функції:учителя, робочого інструменту, об'єкту навчання. У мене в кабінеті української мови є комп’ютер і постійний доступ до мережі Internet. Я по-різному застосовую комп'ютер в роботі: на уроках, при обміні інформацією з учнями за допомогою електронної пошти і т. д. Комп'ютер використовую на всіх етапах навчання: при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі знань, умінь і навичок. При цьому для учня він виконує різні функції: учителя, робочого інструменту, об'єкту навчання, співпрацю колективу, ігрового середовища. У функції вчителя комп'ютер являє джерело навчальної інформації (частково або повністю замінюючий вчителя і книгу), наочна допомога (якісно нового рівня з можливостями мультимедіа і телекомунікації), індивідуальний інформаційний простір, тренажер; засіб діагностики і контролю.
Комуникативні здібності учнів розвивають діалогові технології. Використання їх спонукає учнів знаходити способи для вираження своїх думок. Діалог починається в тому випадку, коли учень робить висловлювання типу «я хочу сказати», «моя думка», «мені хочеться доповнити», «моя точка зору». Діалог може бути двох видів: інформаційний (коли в процесі сприйняття кожен партнер отримує нову інформацію) та интерпретационный (коли в ході діалогу відбувається обмін думками, оцінка відомих обом партнерам фактів, їх інтерпретація).
На уроках української мови учні складають діалоги на різні ситуації «На уроці...», «У магазині», «У бібліотеці» і т. д.
Ігрові технології не тільки розвивають мовленнєві навички, але і значно підвищують інтерес до предмета, стимулюють діяльність учнів.
«Початок гри – це, перш за все емоційна установка на гру, на сприйняття ігрових завдань, коли активізується розумова діяльність і уяву дитини». Гра є, як відомо, одним з найдавніших прийомів навчання.
Існує безліч видів ігор, використовуваних на уроках російської мови.
Фонетичні ігри необхідні на кожному уроці, оскільки вони тренують в учнів правильну вимову. Ефективно використання скоромовок, лічилок, загадок, прислів'їв і приказок
У своїй практиці активно використовую лексичні ігри. Вивчення лексики дає багаті можливості для використання на уроках різних ігор з метою активізувати навчальну діяльність школярів. .Це такі ігри, як «Аукціон» (перемагає той, хто останнім називає слово), "Ерудит"(вгадати слово за тлумаченням його лексичного значення, пояснити різницю у значенні слів), "Коректор" (1.Знайди помилку у виборі слова: В конструкції є негативні і позитивні дефекти... 2.Знайди зайве слово: Шлях кораблю перегородив крижаний айсберг.)
Граматичні ігри, метою яких є формування умінь вживати мовні звороти, що містять граматичні труднощі, доцільно проводити в середній ланці. Гра «Хто швидше?» - вчитель називає слова, а учні записують до них синоніми, антоніми, «Мозаїка» – відновити текст, Назвіть одним словом» – знаходження узагальнюючого слова, «Загадковий лист» – розшифрування слів та ін.
Практично на будь-якому уроці можна звертатися до технології розвитку критичного мислення через читання та письмо (РКМЧП) і працювати з учнями будь-якого віку.
Перша стадія – виклик. Її присутність на кожному уроці обов'язково. Ця стадія дозволяє:
- актуалізувати та узагальнити наявні в учня знання з даної теми або проблеми;
- викликати стійкий інтерес до досліджуваної теми, мотивувати учня до навчальної діяльності;
-сформулювати питання, на які хотілося б отримати відповіді;
- спонукати учня до активної роботи на уроці та вдома.
На стадії виклику відбувається актуалізація наявних знань по оголошеній темі, тобто ще до знайомства з текстом (під текстом розуміється і письмовий текст, і мова викладача, і відеоматеріал) учень починає розмірковувати з приводу конкретного матеріалу.
Друга стадія – осмислення. На стадії осмислення відбувається безпосередня робота з текстом. В результаті учні отримують нову інформацію, співвідносять нові і наявні знання, систематизують отримані дані.
Третя стадія – рефлексія. На стадії рефлексії відбувається узагальнення інформації, зростає роль листи. Лист допомагає не тільки розібратися в матеріалі і поміркувати над прочитаним, але і висловити нові гіпотези.
У технології РКМЧП використовуються різні методи і прийоми, застосовувані як на певному етапі, так і в якості стратегії ведення уроку в цілому.
Прийом «Кошик ідей» дозволяє з'ясувати все, що знають учні по обговорюваній темі уроку. На дошці прикріплюється значок корзини, в яку умовно збирається те, що учні знають про досліджуваної теми.
Сенс прийому «Складання кластера» полягає в спробі систематизувати наявні знання. Він пов'язаний з попереднім прийомом . Система кластерів охоплює більшу кількість інформації. Кластери можна використовувати на різних етапах уроку.
Прийом «Вірні і невірні твердження» може бути початком уроку. Учитель пропонує ряд тверджень з певної теми. Учні вибирають «вірні» твердження, покладаючись на власний досвід або інтуїцію. У будь-якому випадку вони налаштовуються на вивчення теми, виділяють ключові моменти, а елемент змагання дозволяє утримувати увагу до кінця уроку. На стадії рефлексії повертаємося до цього прийому, щоб з'ясувати, які з тверджень були вірними.
Прийом «Написання есе»
Дуже ефективна художня форма письмовій рефлексії - есе. Це вільний лист на задану тему. Есе - це твір невеликого обсягу, що розкриває конкретну тему і має підкреслено суб'єктивну трактування, вільну композицію, орієнтацію на розмовну мову, схильність до парадоксів. Залежно від мети написання відбирається автором і зміст. У будь-якому випадку есе - художня форма роздуми, що підштовхує учня звернутися до власного, може бути і суперечливому, досвіду.
Технологія розвитку критичного мислення через читання та письмо дає можливість особистісного зростання школяра, привчає дитину до духовного досвіду людства, розвиває його розум, індивідуальність. Технологія відкрита для вирішення великого спектра проблем в освітній сфері. Вона являє собою набір особливих прийомів і стратегій, застосування яких дозволяє побудувати освітній процес так, щоб забезпечити самостійну і свідому діяльність учнів для досягнення поставлених навчальних цілей. РКМЧП дозволяє підвищити
ефективність занять. Розробка нових технологій – процес безперервний.
Однак успішність будь-якої педагогічної технології залежить від особистості вчителя, грамотної спрямованості його педагогічної діяльності. Завдання вчителя – допомогти учневі побачити його роль на уроці, перевести навчальну діяльність школяра в творчу площину Впевнена, що застосування нових технологій на різних етапах уроку, допомагає зробити його ефективним, результативним, а процес отримання знань для учнів – цікавим і продуктивним.
4.Висновок
Як і чим зацікавити учнів різного віку, щоб предмет був для них цікавим, потрібним, таким, коли на урок хочеться йти, а з уроку - ні. Напевно, найважливіше — створювати такі ситуації на уроці, щоб учні були постійно в пошуку і знаходили відповіді на різні питання.
Гуманізація й диференціація шкільної освіти вимагає пошуків нових підходів не лише до змісту, форм і методів навчання, а й до учіння - активної пізнавальної діяльності школярів у процесі навчання.
З-поміж найбільш ефективних і цікавих для учнів форм організації і проведення занять можна назвати різноманітні тренінги, моделюючі заняття, практичні заняття з навчання діагностики рівнів інтелектуального та морального розвитку учнів, виконання вправ, характерних для шкільного навчально- виховного процесу, конкурси педагогічної майстерності, ділові, рольові ігри, дискусії різних видів.
При цьому я спиралась на наявні у сучасній педагогічній літературі рекомендації, зокрема про те, що основний сенс сучасної навчальної діяльності повинен полягати у підвищенні пізнавальної активності учнів, стимуляції інтересу до навчальних занять; розвитку ініціативи і творчості потенціалу особистості учня;вона також повинна допомогти створити у вчителів установку на творчу професійну діяльність, на постійний пошук.
Добра поінформованість вчителів про новації є передумовою схильності до творчості.
Задоволення професією і своїм місцем роботи збільшує позитивне відношення до новацій.
Застосування новацій в навчальній технології стимулює вчителя застосовувати відповідні новації в організації і методиці навчальної роботи.
Інноваційні процеси визначають динаміку прогресивного розвитку освіти і виховання
І найістотніший висновок - учні більше цінять вчителів ,які застосовують
інновації, на таких уроках вони більш активні, творчість вчителя збуджує в них бажання випробовувати й власні сили в творчій діяльності.
5.Література.
2. Обухова Н. Сучасні інформаційні технології // Відкритий урок. – 2011. – №2.
3. Пищик О. Інформаційно-комп’ютерні технології та сучасний урок // Відкритий урок. – 2010. – №3.
4. Шуляр В. І. Сучасний урок літератури: технологічні моделі : [навчальний посібник] / Василь Іванович Шуляр. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – 136 с.
Левицька Л. В. Впровадження інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури [Електронний ресурс] / Л. В. Левицька // Навчально-методичний посібник. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: https://dorobok.edu.vn.ua/article/view/1229.
Єффективность применения инновационных технологий на уроках русского языка и литературы [Електронний ресурс] / В. Н. Цемкина. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://aneks.spb.ru/obrazovatelnye-tekhnologii/effektivnost-primeneniia-innovatcionnykh-tekhnologii-na-urokakh-russkogo-iazyka-i-literatury.html.