Україна напередодні Другої світової війни

Про матеріал

За допомогою матеріалу можна проаналізувати становище українських земель напередодні Другої світової війни. Плани різних країн до майбутнього розвитку України. Довоєнні договори Радянського Союзу та Німеччини. Дипломатична діяльність німецького та радянського урядів в зовнішній політиці.

Перегляд файлу

Розділ VІ. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

ТЕМА: «Українське питання в міжнародній політиці напередодні

Другої світової війни»

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 10 клас

Дата: _______________________

Мета:

охарактеризувати геополітичні плани СРСР та Німеччини щодо України; розкрити різні точки зору щодо подій початкового етапу Другої світової й визначати власну позицію; показувати на карті напрямки наступу німецьких військ та місця основних бойових дій літа-осені 1941 року;
формувати уміння давати оцінку історичним подіям, зіставляти різні погляди та робити висновки.
виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Цілі уроку та компетентності:

охарактеризувати міжнародну обстановку в 30-ті роки, історичні умови прийняття пакту Молотова – Ріббентропа;
розкрити та проаналізувати пункти таємного протоколу;
навчити дітей аналізувати й зіставляти історичні факти та події, робити висновки, формувати власну точку зору і вміти її відстоювати.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

визначати хронологічну послідовність подій Другої світової та Великої Вітчизняної війн;
характеризувати геополітичні плани СРСР та Німеччини щодо України;
описувати повсякденне життя людей та визначати зміни, пов’язані з війною;
порівнювати різні точки зору щодо подій початкового етапу Другої світової й визначати власну позицію;
показувати на карті напрямки наступу німецьких військ та місця основних бойових дій літа-осені 1941 р.

Обладнання: мультимедійний проектор.

Тип уроку: комбінований

Методично-дидактичне забезпечення: Струкевич О.К., Гупан Н.М. Історія України. 10 клас: підручн. для загальноосвіт.навч.закл. – К: "Грамота", 2018. – 240 с, карта, роздатковий матеріал, схеми, таблиці.

Основні дати:

23 серпня 1939 р. – пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР.

1 вересня 1939 р. – напад Німеччини на Польщу.

17 вересня 1939 р. – наступ радянських військ на західну Україну.

28 вересня 1939 р. – «Договір про дружбу і кордони» між СРСР і Німеччиною.

15 листопада 1939 р. – входження Західної України до СРСР.

2 серпня 1940р. – входження Північної Буковини та Бессарабії до складу СРСР.

22 червня 1941 р. – напад Німеччини на СРСР.

Поняття та терміни: радянізація, пакт, бліцкриг.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Охарактеризуйте політичну обстановку у світі напередодні Другої світової війни. Яке місце посідала Україна у міжнародних подіях кінця 30-х років?

2. До складу яких держав входили Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття напередодні Другої світової війни?

3. Яким був статус західноукраїнських земель у складі цих держав?

4. Чи були у західноукраїнського населення підстави для незадоволення своїм становищем?

5. Як ви розумієте термін «українське питання» та що ви вкладаєте в його зміст?

6. Як Гітлер пропонував вирішити майбутнє України? Як ви вважаєте, чим був зумовлений його інтерес до «українського питання»?

III . Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Як нам уже відомо, наприкінці 30-х років Версальсько-Вашингтонська система, не витримавши тиску з боку Німеччини, починає давати збій. Відбувається перегрупування сил у світі, виникає ціла низка суперечностей між провідними державами світу. За цих умов «українське питання» поступово висувається на одне з чільних місць у міжнародній політиці.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Учитель. Українські землі станом на 1939 р. були у складі чотирьох держав: Польщі, Румунії, Чехословаччини (після розчленування — Угорщини), СРСР. Кожна з цих країн проводила самостійну політику щодо українських земель. Кожна з цих країн мала самостійний соціально-економічний розвиток.

Вправа «Мозковий штурм»

• Як ви розумієте термін «українське питання» та що ви вкладаєте в його зміст?

Учитель. Напередодні Другої світової війни роз’єднаність українських земель, їх перебування у складі чотирьох держав, що мали різний соціально-політичний устрій, були важливим дестабілізаційним чинником політичного життя Європи. Це робило «українське питання» клубком серйозних суперечностей, а «українську карту» — козирем у великій дипломатичній грі. Напередодні Другої світової війни чітко визначилося три групи країн, зацікавлених у вирішенні «українського питання»:

Перша група — СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина — країни, у складі яких були українські землі. їхня основна мета — утримати підвладні землі й приєднати нові.

Друга група — Англія, Франція і частково США (тобто країни — творці Версальсько-Вашингтонської системи), які своїм втручанням у розв’язання українського питання або, навпаки, дипломатичним нейтралітетом задовольняли свої геополітичні інтереси.

Третя група — Німеччина, яка виборювала для себе «життєвий простір», претендуючи, серед іншого, на українські землі, і Угорщина, яка прагнула скасувати умови Тріанонського мирного договору 1920 р. і знову підпорядкувати собі Закарпатську Україну.

⇒⇒ Радянсько-німецькі договори 1939 року.

Робота з термінами

Пакт (від лат. угода) — міжнародний договір, угода великого політичного значення.

Учитель. Напередодні остаточної ліквідації Чехословацької держави та окупації Карпатської України угорськими військами німецька преса раптово припиняє публікацію антирадянських статей. Починається процес зближення з радянською стороною. У керівних колах Радянського Союзу вважали міжнародне становище несприятливим для конфлікту з нацистською Німеччиною.

23 серпня 1939 р. Молотов та Ріббентроп підписали договір про ненапад між СРСР та Німеччиною терміном на 10 років. Цей договір містив також таємний протокол.

Робота з документами (ДОДАТОК 1)

Клас поділяється на дві групи.

1-ша група

Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом

«Уряд СРСР і Уряд Німеччини, керовані бажанням зміцнення справи миру між СРСР і Німеччиною і виходячи з основних положень договору про нейтралітет, укладеного між СРСР і Німеччиною в квітні 1926 року, дійшли такої угоди:

Стаття І. Обидві Договірні Сторони зобов’язуються утримуватися від будь-якого насильства, від будь-якої агресивної дії і будь-якого нападу один щодо одного як окремо, так і разом з іншими державами.

Стаття II. У випадку, якщо одна з Договірних Сторін виявиться об’єктом воєнних дій з боку третьої держави, інша Договірна Сторона не буде підтримувати в жодній формі цю державу.

Стаття III. Уряди обох Договірних Сторін Залишаться в майбутньому в контакті один з одним для консультації, щоб інформувати один одного про питання, стосуються їхніх спільних інтересів.

Стаття IV. Жодна з Договірних Сторін не братиме участь у якому-небудь угрупованні держав, що прямо чи побічно спрямоване проти іншої сторони.

Стаття V. У випадку виникнення спорів чи конфліктів між Договірними Сторонами з питань того чи іншого роду обидві сторони будуть вирішувати ці суперечки чи конфлікти винятково мирним шляхом у порядку дружнього обміну чи думками в потрібних випадках шляхом створення комісій із врегулювання конфлікту.

Стаття VI. Даний договір укладається терміном на десять років з тим, що, оскільки одна з Договірних Сторін не денонсує його за рік до закінчення терміну, термін дії договору буде вважатися автоматично продовженим на наступні п’ять років.

Стаття VII. Даний договір підлягає ратифікації в найкоротший термін. Обмін ратифікаційним и грамотами повинен відбутися в Берліні. Договір набуває чинності негайно після його підписання. Складений у двох оригіналах, німецькою і російською мовами, у Москві, 23 серпня 1939 року».

Завдання

1. Охарактеризуйте зміст цього договору. Чому сторони погодилися на його підписання?

2. Дайте оцінку позиції міжнародного співтовариства щодо СРСР. Чи була альтернатива не укладати пакт?

2-га група

Таємний додатковий протокол до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом ( ДОДАТОК 2)

«Під час підписання договору про ненапад ніж Німеччиною і Союзом Радянських Соціалістичних Республік підписані нижче уповноважені обох сторін обговорили в строго конфіденційному порядку питання про розмежування сфер обопільних інтересів у Східній Європі. Це обговорення призвело до нижченаведеного результату:

1. У випадку територіально-політичної, перебудови областей, що входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є кордоном сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси щодо Віденської області визнаються обома сторонами.

2. У випадку територіально-політичної, перебудови областей, що входять до складу Польської Держави, межа сфер інтересів Німеччини і СРСР буде приблизно проходити по лінії рік Нарева, Вісли і Сану.

Питання, чи є в обопільних інтересах бажаним збереження незалежної. Польської Держави і які будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з’ясовано тільки протягом подальшого політичного розвитку.

У будь-якому разі обидва Уряди будуть розв’язувати це питання в порядку дружньої обопільної згоди.

3. Щодо південно-східної Європи з радянської сторони підкреслюється інтерес СРСР до Бессарабії. З німецької сторони заявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях.

4. Цей протокол буде зберігатися обома сторонами в суворій таємниці.

Москва, 23 серпня 1939 року»

Завдання

1. Охарактеризуйте зміст таємного протоколу до пакту Молотова-Ріббентропа. Чому його вирішено було зберігати в суворій таємниці?

2. Яким є ваше ставлення до таємного протоколу? Визначте його моральність та правомочність. Чи мав він право на існування?

За результатами роботи з джерелами інформації діти складають узагальнювальну таблицю.

Вправа «Дерево рішень»

• За результатами роботи з джерелами інформації скласти узагальнюючу таблицю «Пакт Молотова-Ріббентропа 23 серпня 1939 р.».

Зміст договору	Зміст таємного протоколу	Значення

Орієнтовний вигляд таблиці

ПАКТ МОЛОТОВА - РІББЕНТРОПА 23 СЕРПНЯ 1939 року.

Зміст договору

Зміст таємного протоколу

Значення

• Утримання від агресивних дій щодо один одного;

• у разі нападу третьої держави на СРСР або Німеччину не підтримувати агресора у жодній формі;

• термін дії угоди — 10 років

• Розмежування сфер інтересів обох держав у Східній Європі по лінії річок Нарев, Вісла, Сян;

• радянська сторона підкреслює свою зацікавленість у Бессарабії, на що Німеччина не мала претензій

• Переважна частина західноукраїнських земель потрапили у сферу впливу СРСР;

• 1 вересня 1939 р. з нападу Німеччини на Польщу розпочинається Друга світова війна;

• 17 вересня 1939 р. Червона армія перетнула кордони Польщі і зайняла територію Західної України

Зміст радянсько-німецького договору 28 вересня 1939 р.

Кордон між державами пройшов по «лінії Керзона». Переважна більшість території Західної України увійшла до складу СРСР.

Лемківщина, Посяння, Холмщина і Підляшшя (майже 16 тис. км2 з 1,2 млн населення) опинилися в зоні німецької окупації.

На карті-додатку до тексту протоколу Й. Сталін поставив підпис (довжиною 58 см).

Завдання

1. Дайте оцінку змісту цього договору. Які наслідки він мав для України?

2. Чому Сталін погодився на передання частини українських земель Німеччині?

3. Про що свідчить такий незвичний підпис Й. Сталіна під цим документом?

4. Радянсько-німецьке співробітництво, розпочате договором про ненапад, Гітлер дуже влучно назвав «шлюбом за розрахунком». Чи погоджуєтеся ви з даним висловлюванням? Чому?

⇒⇒ Початок Другої світової війни. Вступ Червоної армії на територію Західної України

Учитель. Після початку Другої світової війни військові частини Червоної армії західних округів були приведені у стан боєготовності. 14 вересня в радянській пресі з’явились статті про повстання галичан проти Польщі. Польському послові в Москві В. Гжибовському була вручена нота радянського уряду.

Робота з документом З ноти радянського уряду

«Польська держава та її уряд фактично припинили існування. Тим самим втратили чинність договори, укладені між СРСР і Польщею. Полишена напризволяще, залишившись керівництва, Польща перетворилася на зручне поле для всіляких випадків і несподіванок, що можуть становити загрозу для СРСР. Тому радянський уряд, який досі дотримував нейтралітету, не може більш нейтрально ставитися до цих фактів... Внаслідок ситуації, що склалася, радянський уряд віддав розпорядження Головному командуванню Червоної армії наказати військам перетнути кордон і взяти під свій захист життя й майно населення Західної України та Західної Білорусії» .

Запитання

1. Чому СРСР не допоміг Польщі?

2. Чи можна назвати дану ноту агресивною?

3. Чим мотивувало радянське керівництво введення своїх військ на територію Польщі? Чи так це було насправді?

Учитель. 17 вересня 1939 р. Український фронт маршала С. Тимошенка у складі 634 тис. війська, яке мало на озброєнні 4700 гармат, 3300 літаків, 4736 танків, увійшов на територію Південно-Східної Польщі (Західної України). У ніч на 22 вересня Червона армія увійшла до Львова. Після низки дипломатичних перемовин і відповідного остаточного узгодження демаркаційної лінії німецькі війська почали передавати СРСР раніше захоплені ними українські та білоруські міста. У квітні-травні 1940 р. у Катинському лісі під Смоленськом, а ще раніше - під Харковом та в інших місцях було розстріляно понад 15 тисяч польських офіцерів - від молодших командирів до генералів.

28 вересня 1939 р. був підписаний радянсько-німецький договір про дружбу і кордони.

Робота з підручником

Прочитайте параграф підручника, що стосується вступу Червоної армії на територію Польщі.

1. Як населення західноукраїнських земель зустрічало Червону армію? Чим це можна пояснити?

2. Чи згодні ви з думкою, що місцеве населення зустрічало радянського солдата як визволителя?

Учитель. Відповідно до рішення Політбюро ЦК ВКП(б) від 26 вересня 1939 p., розгорнулася робота зі встановлення радянської влади. 6 жовтня 1939 р. Військова Рада Українського фронту призначила вибори до Народних Зборів Західної України 22 жовтня 1939 р. У них взяли участь 93 % місцевого населення. Народні Збори Західної України працювали 26-28 жовтня 1939 р. у Львові. У прийнятій Народними Зборами Декларації про державну владу на Західній Україні було заявлено, що влада належить трудящим міста та села в особі рад депутатів трудящих.

Робота з документом

Із Декларації про входження Західної України до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки «Просити Верховну Раду СРСР прийняти Західну Україну до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік, включити

Західну Україну до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки з тим, щоб з’єднати український народ в єдиній державі, покласти край віковому роз’єднанню українського народу».

Робота з терміном

Радянізація — це насадження в усіх сферах життя західноукраїнських земель нових, радянських порядків, радянського способу життя (націоналізації, колективізації, культурної революції), що супроводжувалися масовими репресіями, депортаціями, перебудова всіх сторін життя відповідно до вироблених за роки радянської влади зразків.

Запитання

У чому полягало значення входження Західної України до складу УРСР?

Учитель. 4 грудня 1939 р. було утворено 6 областей:

• Волинська область (центр - Луцьк, 28 районів);

• Дрогобицька область (30 районів);

• Львівська область (37 районів);

• Рівненська область (30 районів);

• Станіславська область (34 райони);

• Тернопільська область (38 районів).

Робота з візуальними джерелами ДОДАТОК 3

1. Розгляньте візуальне джерело.2. Визначте основну ідею плакату.3. Опишіть одяг селян. 4. Хто стоїть за червоноармійцем? 5. Що це символізує?

Робота з картою

Покажіть на карті ці області.

⇒⇒ Входження Бессарабії і Північної Буковини до СРСР і УССР

Учитель. 23 червня 1940 p., другого дня після офіційної капітуляції Франції, Молотов у зверненні до німецької сторони зазначив, що «вирішення бессарабського питання не терпить більше зволікань», порушив він також питання і про Буковину.

28 червня 1940 р. румунський уряд заявив про свою згоду передати Радянському Союзу Бессарабію і Північну Буковину. 28 червня 1940 р. війська Південного фронту у складі 460 тис. бійців, 12 тис. гармат, 3 тис. танків, 2160 літаків перетнули Дністер і вступили на територію Бессарабії й Північної Буковини, майже не зустрівши там опору, і до 30 червня зайняли Бессарабію та Північну Буковину.

Запитання

1. Як місцеве населення зустрічало Червону армію? Чим це було зумовлено?

2. Яке значення мало приєднання Північної Буковини та Південної Бессарабії до складу УРСР?

Учитель. 2 серпня 1940 року Верховна Рада СРСР вирішила включити Північну Буковину і Південну Бессарабію до складу УРСР, а з решти Бессарабії і колишньої Молдавської Автономної РСР 15 серпня 1940 р. Було утворено Молдавську РСР.

Таким чином, завдяки входженню західноукраїнських земель населення України збільшилося на 8 809 тис. осіб і на середину 1941 р. становило 41 657 тис, а територія розширилася до 565 тис. км2.

Запитання

1. Дайте оцінку характеру політичних зазіхань Радянського Союзу.

2. Чи можна погодитись з трактуванням радянським урядом походу частин Червоної армії як «визвольної місії від іноземного поневолення » ?

3. Яка ваша думка щодо визнання дій СРСР агресією стосовно держав, у складі яких перебували етнічні українські землі?

⇒⇒ Радянізація нових територій. Становище в Україні в 1939 - у першій половині 1941 pp.

Робота з підручником

Виписати заходи політики радянізації в західноукраїнських землях:

• заборона діяльності усіх партій, окрім КПЗУ, яка стала складовою КПУ;

• закриття громадських, культурних, наукових, торговельних товариств і установ, періодичних видань;

• ліквідація приватної власності, націоналізація промисловості та землі, колективізація;

• наступ на права церкви: заборона діяльності православної церкви на Волині, обмеження прав греко-католицької церкви;

• репресії щодо інтелігенції, масові депортації українців у північні райони СРСР;

• українізація, розширення мережі освітніх закладів.

Запитання

1. У чому ви вбачаєте суть економічних та соціальних перетворень у Західній Україні? Про що свідчать методи, якими радянська влада їх здійснювала?

2. Чим, на ваш погляд, зумовлена репресивна політика СРСР у Західній Україні? Які категорії населення і чому стали жертвами репресій?

3. Визначте політичні прорахунки дій радянського керівництва в Західній Україні.

Учитель. За різними даними, за час з 1939 р. до червня

1941 р. із Західної України було депортовано до 800 тис. осіб або приблизно 10 % населення цього регіону. Із них дорогою померло 32 733 особи.

"Займи позицію"

Завдання

Дайте оцінку наведеним вище фактам. Як ви вважаєте, чим був зумовлений такий масштаб депортації населення західноукраїнських земель? Свою думку аргументуйте.

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Покажіть на карті українські землі, що увійшли до складу Радянського Союзу напередодні Другої світової війни.

2. Які адміністративно-територіальні зміни відбулися в Україні у 1939-1940 pp.? Покажіть їх на карті.

Тестові завдання (всього 22 бали)

1. До яких держав мала територіальні претензії Німеччина у 1939 році? (2б)

А. Польща Б. Угорщина В. Литва. Г. Латвія. Д. СРСР.

2. Яке місто стало столицею Литви через територіальні зазіхання інших держав?

А. Вільнюс. Б. Данціг. В. Каунас. Г. Віленськ.

3. Яке море прагнула отримати Німеччина у свої володіння?

А. Середземне. Б. Балтійське. В. Чорне Г. всі варіанти вірні.

4. В чому полягала суть "теорії невпинності" СРСР?

А. Воювати заради досягнення миру. Б. Проголосити нейтралітет.

В. Припинити війну будь-яким шляхом. Г. Воювати до остаточної перемоги.

5. Хто був міністром закордонних справ СРСР із травня 1939 року?

А. В. Молотов Б. С. Косіор. В. Й. Сталін. Г. М. Литвинов.

6. Які території викликали суперечки у СРСР та Румунії?

А. Буковин.а Б. Молдова. В. Бессарабія. Г. Закарпаття.

7. Що сталося 3 квітня 1939 року?

А. Гітлер затвердив план "Вайс".

Б. Сталін затвердив план "Вайс».

В. Підписано пакт Молотова-Ріббентропа.

Г. Створено вісь "Берлін-Рим-Токіо."

8. Кому був найбільше вигідний договір Німеччини та СРСР?

А.США. Б. СРСР. В. Франції . Г. Німеччині. Д. Країнам Балтії.

9. Яку державу було поділено згідно таємного протоколу пакту про дружбу?

А. УРСР. Б. Польщу. В. Литву. Г. Румунію. Д. Фінляндію.

10. Кому дісталася Бессарабія за договором 23 серпня 1939 року?

А. СРСР. Б. Румунії. В. Німеччині. Г. Угорщині. Д. Польщі.

11. Коли було підписано Пакт Молотова-Ріббентропа?

А. 20 серпня 1939 року. Б. 23 серпня 1939 року.

В. 26 серпня 1939 року. Г. 28 серпня 1939 року.

12. На скільки років була підписана угода між Молотовим та Ріббентропом?

А. 1. Б. 5. В. 10. Д. Назавжди.

13. По яких річках було встановлено кордон? (3 бали)

А. Нарев. Б. Вісла В. Сян Г. Дунай Д. Дніпро Е. Дністер

14. Перерахуйте держави, котрі стали зонами впливу СРСР після договору між Німеччиною та СРСР. (3 бали)

А. Польща Б. Фінляндія В. Естонія Г. Литва Д. Латвія

Е. Карпатська Україна Є. Чехословаччина.

15. Які питання були предметом радянсько-франко-британських переговорів? (3 бали)

А. Укладення політичної угоди про взаємодопомогу.

Б. Доповнення угоди воєнною конвенцією.

В. Загарбання держав, розташованих між Балтійським та Чорним морем.

Г. Надання незалежності країнам Балтії.

Д. Надання незалежності Карпатській Україні.

Е. Надання гарантій державам, що розташовані між Балтійським та Чорним морем.

Є. Напад на Японію.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати текст § 1 підручника.
Підготувати повідомлення реакцію причини поразок радянської армії на початку війни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Пометун О.І., Гупан Н.Н. Історія України. 11 клас: підручн. для загальноосвіт.навч.закл. Харків: "Сиция", 2012. 336 с.
Історія України. Комплексний довідник: 4-те вид., доп. та перероб. /Укладачі: Воропаєва В.В., Губіна С.Л., Земерова Т.Ю., Коніщева С.Є., Сідорчук В.П., Скирда І.М. Х.: ФОП Співак В.Л., 2012. 480 с.
Історія України: Хрестоматія / Упоряд. В. М. Литвин; Відп. ред. В. А. Смолій. НАН України. Інститут історії України. К.: Наукова думка, 2013. 1056 с.
Островський В.В. Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання: Збірник тестових завдань з історії України. 2-ге видання, доповнене. Тернопіль: Мандрівець, 2011. 424 с.
Панчук І. Історія України: Тестові завдання для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. Тернопіль: Підручники і посібники, 2011. 416 с.
Губарев, В. К. Історія України : універсальний ілюстрований довідник [Текст] /В. К. Губарев. Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2008. 576 с. : іл.
Новий довідник : історія України [Текст] / упоряд. С. Крупчан, Т. Крупчан, О. Скопненко, О. Іванюк. К. : ТОВ «Казка», 2005. 736 с. : іл.
Україна крізь віки. У 15 т. [Текст]. К. : Вид. дім «Альтернативи», 1999. Т. 13. Баран, В. К. Україна в умовах системної кризи (1946-1980-і рр.) /В. К. Баран, В. М. Даниленко. 304 с. : іл.
Атлас Історія України 11 клас.
Текст договору про ненапад https://history.vn.ua/book/xrestomatia/605.html і таємного протоколу https://history.vn.ua/book/xrestomatia/605.html
Текст договору про дружбу і кордони між СРСР і Німеччиною https://zbruc.eu/node/27538

РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Робота з документами

ДОДАТОК 1

Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом

Завдання

1. Охарактеризуйте зміст цього договору. Чому сторони погодилися на його підписання?

2. Дайте оцінку позиції міжнародного співтовариства щодо СРСР. Чи була альтернатива не укладати пакт?

Робота з документом

ДОДАТОК 2

Таємний додатковий протокол до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом

У будь-якому разі обидва Уряди будуть розв’язувати це питання в порядку дружньої обопільної згоди.

4. Цей протокол буде зберігатися обома сторонами в суворій таємниці.

Москва, 23 серпня 1939 року»

Завдання

РОБОТА З ВІЗУАЛЬНИМ ДЖЕРЕЛОМ

ДОДАТОК 3

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Ляпка Юрій

Пов’язані теми

Історія України, 10 клас, Матеріали до уроків

Додано

29 березня 2020

Переглядів

4799

Оцінка розробки

Відгуки відсутні