1
Заняття І. Абетка.
Українська мова належить до східної групи слов’янських мов індоєвропейської родини. Існують припущення про те, що у протоукраїнців існували писемні традиції ще до Х ст., які були першоосновою формування спільно давньоруської літературної мови в Києві – центрі середньонаддніпрянських полян.
Існують дві основні концепції зародження і розвитку української мови як окремої слов’янської. Згідно з першою з них українська мова виникла після розпаду давньоруської, який припадає нібито на ХІУ сторіччя.
Друга концепція полягає в тому, що безпосереднім джерелом розвитку української мови, як і інших слов’янських мов, виступає праслов’янська мова, розпад якої розпочинається орієнтовно в УІІ сторіччі.
У становленні української мови виділяються такі періоди:
4. нова українська мова.
Наголос
Складні слова, особливо багатоскладові, можуть мати один або кіkька слабких наголосів, наприклад: сільськогосподарський, електроводолікарня.
У зв’язку з цим розрізняють наголос головний і побічний. Поява побічного наголосу не пов’язана з лексичним значенням слова, і це утруднює його вживання. Побічного наголосу можна чекати в складних переважно багатоскладових словах, більш нових або незвичайних, книжних за своїм характером, або тих, що стосуються професійної лексики (науки, техніки), а також у тих, перша частина яких має іншомовне походження: термогідродинаміка, шестипелюстковий, перекваліфіковувати, усміхаються, загадковий, перемогти, поговоримо.
В українській мові наголос вільний, різномісцевий, тобто він може падати на будь-який склад слова: варта, перехід.
В інших мовах слова мають постійне місце наголосу. Так, у французькій мові наголос падає на останній склад, у чеській – на перший, у польській – на передостанній тощо. В українській мові наголос рухомий, тобто при зміні слова він може змінювати своє місце, виконуючи розрізнювальні функції:
Абетка
буква |
Назва |
буква |
назва |
буква |
назва |
А, а |
А |
І, і |
І |
Т, т |
Те |
Б, б |
Бе |
Ї, ї |
Ї |
У, у |
У |
В, в |
Ве |
Й, й |
Йот |
Ф, ф |
Еф |
Г, г |
Ге |
К, к |
Ка |
Х, х |
Ха |
Г, г |
Ге |
Л, л |
Ел |
Ц, ц |
Це |
Д, д |
Де |
М, м |
Ем |
Ч, ч |
Че |
Е, е |
Е |
Н, н |
Ен |
Ш, ш |
Ша |
Є, є |
Є |
О, о |
О |
Щ, щ |
Ща |
Ж, ж |
Же |
П, п |
Пе |
Ь, ь |
М’який знак |
З, з |
Зе |
Р, р |
Ер |
Ю, ю |
Ю |
И, и |
И |
С, с |
ес |
Я, я |
я |
Значення літер – співвідносність літер з фонемами. Українське письмо наближається до цих вимог.
Голосні звуки\гласные фонемы
„Буква Е, е соответствует русской э: екран\экран\, поет\поэт\, день\ден’\, веселка\вэсэлка\радуга, серце\сэрцэ\сердце. Перед этой буквой все согласные произносятся твердо.
Буква Є,є имеет то же значение, что и русская буква е в слове летнее\давнє\давне, знає\знайэ\знает, порт’єра\портйэра\портьера. Русской букве ё в украинском языке соответствуют буквосочетания йо,ьо: серйозно\сэрйозно\серьёзно.”
і менше перед складом з іншим голосним, особливо з \і\, \и\ та в кінці слова: селися
иній, - така вимова лишилася від давнішої української орфоепічної норми.
Є ряд літер, що позначають дві фонеми або для позначення однієї фонеми використовуються дві літери:
поля-я, означає \’а\
люк-ю, означає \’у\
синє-є, означає \’е\
Чергування\чередования закономірна взаємозміна звуків у тій самій морфемі в різних словоформах або словах. Чергування бувають фонетичні (або живі) та історичні. Фонетичні (або живі) чергування зумовлені певними фонетичними умовами, що діють у сучасній мові. Так, у словоформах стіл-на столі, звук –л- чергується з –л’- перед –і-
Чергування, які не можуть бути пояснені фонетичними закономірностями, властивими сучасній мові, називаються історичними:
Винятки: випадні (вставні) \о\ та \е\: день, сон, вітер,
а також \о\ та \е\ в звукосполученні –ор-, -ер-, -ов- в корені слів: гордий, серце,
а також \о\ та \е\= оро-оло-ере-еле між приголосними: молот, берег, але поріг, сторін
Після шиплячих ж, ч, ш, щ, дж та й вживається як \е\, так і \о\
\е\ після мякої приголосної, але перед складом з \е\ та \и\, що походить з давньої \і\: женити, шести, вечеря. Зберігається в суфіксах: -ечк-, -енк-, -ечек-, -еньк-, -езн-: широчезний, діжечка
\о\ перед твердою приголосною, зокрема складом з \а\, \о\, \у\, що походить з давньої \и\: жовтий, чоловік, щока
Отже, четвертий-чотири, женити-жонати, чернетка-чорний
\о\ та \е\, що входять до складу суфіксів –очк-, -ечк-, -оньк-, -еньк-, -енк-, -сеньк-, -тель-: колечко, серденько, учитель, приятель, а також у родовому відмінку множини віддієслівних іменників середнього роду на –ення-: значень, вражень; У запозичених словах: балон, готель
Фонетичне (живе) чергування голосних з приголосними
Це чергування полягає в тому, що голосні \і\ та \у\ можуть чергуватися з сонорними /и/ та /в/:
І-И(^І) та У-В(^у)
Він (у)читель – вона (^у)чителька, був (у) Києві – була (^у) Києві – були (в) Алушті
Він (і) вона - вона (^і) він, Іван (і) Петро - Петро (^і) Пилип - Петро (й) Андрій.
Уникаючи збігу приголосних чи голосних: чергування в прийменниках у-в,сполучниках і-й
Маємо паралельні форми:Увечері-ввечері.Учений-вчений.Уміти-вміти.Удень-вдень.Україна-Вкраїна.Іти-йти.Ім’я-ймення.Іван-Йван
Відтворення власних назв\передача имен собственных
-ин- пишемо у прізвищах, твірна основа яких закінчується на твердий приголосний звук: |
-ін- пишемо тоді, коли твірна основа закінчується на м’який приголосний, крім шиплячих та –й- |
-їн- пишемо, твірна основа яких закінчується на шиплячий приголосний: ж, дж, ш, щ, ч та –й- |
Рогожин, Гаршин |
Гагарін, Сусанін |
Захар’їн, Ананьїн |
-ев- пишемо після ж, ч, ш, щ, дж |
-єв- пишемо в усіх інших випадках |
Бестужев, Тютчев, Куйбишев, Зайцев |
Тургенєв, Мятлєв, Полихаєв, Васильєв |
-йо- на початку складу |
-ьо- в середині та кінці складу |
-о-, якщо вона стоїть після літери: -ч-, -щ- |
Йолкін, Воробйов, Муравйов |
Корольов, Верьовкін, Будьоний |
Пугачов, Борщов |
По-батькові
Вимова
Проривний –г-
автотренінг , -у
агрус, -у
агу
алегрі
ангажемент, -у, ангажований, заангажований, ангажувати, заангажувати
ангіна
андерграунд, -у
арго
аргонія (діал. Жоржина)
багет, -а
бігос, -у (кул.)
бравнінг, -а
бюргер, -а
Іншомовні антропоніми
Агрипа
Беринг
Бурггардт (Юрій Клен)
Енгельс
Зиґмунд
Зигфрид
Калігула
Кіплінг
Лесинг
Лоенгрин
Лонгфело
Людвіг
Магелан
Магеланова протока
Меринг
Мопасан Гі де
Найтингейл
Ольгерд
Паганіні
Пантагрюель
Реґіна
Риголето
Родриго
Тагор
Уленшпігель Тиль
Фігаро
Юнг
Ягайло і Ягело,
Ягелони
Яго
Ядвіга
Українські прізвища
Галамага (Д. В. –дзі)
Г арнега (Д.в. –дзі)
Герега (д.в. -дзі)
Гжицький
Гол омега (д.в. –дзі)
Гоць
Гудз
Гудзій
Дейнега (д.в. –дзі)
Джевага (д.в. –дзі)
Дзига (д.в. – дзі)
Дзиґар, -я
Ладига (д.в. –дзі)
Ломага (д.в. –дзі)
Недригайло
Папарига (д.в. –дзі)
Ремига (д.в. –дзі)
Садига (д.в. –дзі)
Салига (д.в. –дзі)
Сарамага (д.в. –дзі)
Татига (д.в. –дзі)
Фурдига (д.в. –дзі)
Цвигун
Шмига (д.в. –дзі)
Штеліга (д.в. –дзі)
Юрдига (д.в. –дзі)
Ярига (д.в. –дзі)
Географічні назви
Ганг, -у
Ґетеборг
Глотковий –г- у словах грецького походження:
Авгієві стайні
Агава
Агапій
Агат,-у
Агата
Агатангел
агіографія
агностицизм, -у, агностик, агностичний
агонія, агонічний, агонізувати
агора
агорафобія
аграрій, -я
аграрник, аграрний, агро-
алегорія, алегоризм, алегоричність, алегоричний
амальгама, амальгамація, амальгамний, амальгувати
ангел, -а, ангельський
ангідрид, -у, ангідридний, ангідридовий
ангідрит, -у, ангідритовий
антагонізм, -у
антагоніст, -ка, антагоністичний
апологія, аполог, апологет, -ка, апологетика, апологетичний
аргон, -у
аргонавт, -а
аргус, -а
архіпелаг, -у
астигмат, -а, астигматизм, -у
Географічні назви
Авсбург
Бранденбург
Вінніпег
Віргінія
Гаага
Гейдельберг
Гамбург
Герцеговина
Гонконг
Гетинген
Зальцбург
Кенігсберг
Копенгаген
Люксембург
Магдебург
Нюрнберг
Оренбург
Петербург
Пітсбург
Страсбург
Того
Чикаго
Шлісельбург
Шпільгаген
Шпіцберген
Штутгарт
Вимова: Використано вірші В.Кленца, Є.Гуцала, Г.Чубач, Ю.Кругляка, Петра Короля та інших...
А
Алла в Алли запитала:
Чом тебе назвали Алла ?
Посміялась Алла з Алли:
Бо тебе отак назвали...
Б
Бобри на кобру гострять зуба,
Що та гарцює біля дуба.
Сказали кобрі на відруб:
Тут не гарцюй – засохне дуб !
Без ніг, а біжить; без рук, а рукава має (Річка).
Словник-тема:
Вправи:
Вправа 1. Прочитайте предложения и диалоги несколько раз вслух, добиваясь свободного и беглого чтения. Выучите произношение и значение употребленных в них слов:
а)
- Як Вас звати ?
- Мене звати …
- А як Ваше прізвище ?
- Моє прізвище…
- Ви учень ?
- Ні, я вже студент.
- А Ваша сестра ?
- Вона теж студентка.
- Ваш батько – інженер ?
- Так, мій батько – інженер.
- А мама ?
- Моя мама – вчителька. Вони зараз в лабораторії.
- Котра тепер година ?
- Шоста.
- Дякую. Я з Вашого дозволу зачекаю.
- Прошу.
б)
- Який тепер місяць ?
- Тепер лютий, незабаром весна.
- Ще холодно ?
- Так, часом ще холодно.
- Справді, знову хмари, небо сіре. Холодний вітер.
- А яка пора року Вам найбільше до вподоби ?
- Чи подобається Вам теплий травень, сонячний червень, спекотний серпень, непостійний лютий чи сніжний січень ?
- Звичайно, та найбільше мені подобається квітень та липень, вересень та жовтень, а також листопад, грудень, березень, січень та інші.
в)
- Що це ?
- Це хата.
- А це що ?
- Це наша кішка.
- А ось це що ?
- Це сад.
- Хто це ?
- Це тато і мама.
- А це хто ?
- Це Галя, моя сестра.
- Тут різні родинні фотокартки.
- Це вся Ваша родина ?
- Так, тут ми всі.
- У Вас нова квартира ?
- Так, запрошую на новосілля.
- Дякую, з великим задоволенням. Гарна квартира ?
- Непогана: трикімнатна, кухня, ванна, туалетна кімната, і передпокій.
- Який поверх ?
- Четвертий.
- А ліфт маєш ?
- Так, звичайно. Тож чекаю на тебе .
- Дякую, обов’язково прийду до тебе на гостини.
Вправа 2. Прочитайте вслух приведенные слова, обращая внимание на произношение –е- , -и- в безударном слоге: тепер, четвер, цибуля, берег, живе, пливе, живий, жива, кривий, зелений, веселий, високий, низький, неділя, музей, понеділок, аптека, три.
Вправа 3. а)Переписуючи, замість крапок поставте пропущені літери. Назвіть лінгвістичні умови вживання ненаголошених голосних -е-, -и-, -о-; ненаголошеного –а- замість –о-; -о-,-е- після шиплячих та –й-; -и-, -і- після шиплячих та –г-. –к-, -х-: в..селий, бл..скавиця, греб..лька, м..реживо, кол..вати, перем..гати, к..чан, п..ганий, стріч..чка. еш..лон, ч..рнетка, ж..рстокість, щ..гла, пш..ниця, ш..ршавість, щ..чка, г..сть, г..ркати;
Вправа 4. Прочитайте вслух данные слова, обращая внимание на произношение букв –і-, -ї-: літо, річка, вісім, сім, дівчина, біль, ні, ніж, сіль,віз, їжа, їжак, поїзд, їсти, їдальня, їда, їздити, їхати, Київ.
Вправа 5. Прочитайте вслух слова, обращая внимание на чтение буквы –е- вначале слова, после гласных и после согласных: моє, твоє, чиє, двоє, троє, Европа, Єгипет, Єрусалим, Єреван, ллє, життєвий миттєвий.
Вправа 6. Составьте десять коротких предложений.
Вправа 7. Прочитайте, обращая внимание на произношение букв і, є, ю, я : яблуня, людина, лють, лекція, моє, твоє, консультація, юнак, ніч, піч, лякати, річка.
Приголосні звуки\согласные звуки
„В украинском языке есть звуки \г\ и \г\ . Буква –г- обозначает звонкий протяжный звук, парный глухому –х-. Этот звук образовывается в глотке и произносится почти так же, как в русских междометиях «ого», «гоп». В транскрипции его будем передавать знаком \h\: гудок - \hудок\, груша - \hруша\, гай -\hай\ (роща), згода - \зhода\ (согласие), багато -\баhато\ (много). Буква -Г – обозначает тот же звонкий прорывной звук, что и русская буква -г-: г анок (крыльцо), агрус, гуля (шишка на лбу)».
Українська мова належить до тих індоєвропейських мов, де проривний задньоязиковий приголосний -г- перейшов у глотковий, або фарингальний –г- (іноді його ще називають фрикативним). Зі слов’янських мов таке явище спостерігаємо також у білоруській, верхньолужицькій, словацькій та чеській мовах. Там, де в інших слов’ян на місці праслов’янського -g- зберігся проривний г, у зазначених п’ятьох мовах маємо фрикативний г (h), тобто слова спільного кореня в одних словян уживаються з проривним г, а в інших із фрикативним г, до того ж це поширюється не лише на загальні , а й на власні назви. Скажімо, чехи звуть свою столицю Praha, а поляки Praga, хорвати Zagreb, болгари България, а чехи Zahreb, Bulharsko. Тож і нам немає потреби писати й вимовляти Загреб, Голубєв, бо в назві хорватської столиці той самий корінь, що й у дієслові гребти, а російське прізвище походить від птаха, який зветься по-нашому голуб: отже, пишімо й вимовляймо Загреб, Голубєв.
З несловянських мов звук –г- перейшов у глотковий. Дивно було б українцям гекатив грецьких словах, коли самі греки гекають. Є люди, які гадають, що вимова г править за ознаку низької освіченості або сільського походження, і вживають –г- там, де його немає в жодній мові світу (крім російської): гімн (гр. Hymnos). Як бачимо, йдеться здебільшого про іншомовні слова, де через різні причини мовного та позамовного характеру не розрізняються фонеми h=г, ch=х, g=г.
Ми маємо власні традиції відтворення чужих слів, які доволі вдало були застосовані в „Українському правописі” 1928 року, забороненому під час „боротьби з українським націоналізмом на мовному фронті” 1933. У давно засвоєних словах проривний –г- українізуємо: інтелігенція, гімназія, агітувати. У мові французькій цей звук віддається звуком –ж-, в італійській – звуком –дж-, а в іспанській –х-. Слід не уподібнюватися до росіян, які за відсутності цих варіантів звука не розмежовують мовних звуків h(г) - ch (х): Гельмут і Хельмут, Гельсинкі й Хельсинкі
Ch: Харбін, Харибда, харита, хартія, херувим, хірург, хлор, хорей
H: гайдук, гарт, геві метал, гепі енд, гінді, гіт (не хіт), гобі ( не хоббі), гокей (не хокей), гонор, гуманізм, магараджа, Вальдгайм, Гавптман, Гамер (не Хаммер), Гамлет, Гамсун, Ганібал, Ганс, Гельмут, Гемінгвей (не Хемінгуей), Генрих, Гонекер, Гофман, Гумбольт, Г’юм, Нетаньягу
G: Гете, Гюго, Гегель
За звучанням, тобто кількістю голосу й шуму, звуки української мови поділяються на голосні й приголосні. Звуки, що мають тільки голос, називаються голосними. Їх шість: а, о, у, и, е, і. Голосні звуки поділяються на губні о, у та негубні (всі інші).
Звуки, що мають у своєму складі й голос, і шум, називаються приголосними. За кількістю звучності (голосу) приголосні поділяються на сонорні та шумні. Сонорні наближаються за тоном звучання до голосних. Їх небагато: р, л, м, н, й, в. Інші приголосні належать до шумних. У свою чергу шумні звуки за кількістю шуму й голосу поділяються на дзвінкі й глухі. Дзвінкі звуки мають у своєму складі шум і голос: б, д, ж, дж, дз, г, г. Глухі звуки складаються тільки з шуму: п, т, с, ш, ц, ч, к, х, ф.
За схожістю артикуляції дзвінкі й глухі звуки складають пари: дзвінкі: б, д, г, г, з, дж, дз
глухі: п, т, х, к, с, ш, ц, ч, ф
Дзвінкі приголосні перед глухими ( в середині слова) також не втрачають своєї дзвінкості:
Б-П
З-С, З’-С’’
ДЗ-Ц, ДЗ’-С’’
Д-Т, Д’-Т’’,
Ж-Ш
Дж-Ч
Г-К, Г-Х
Ф
Губка, казка, а –г- у кількох словах перед \т\, \к\ змінюється на \х\:\лехко\, \вохко\, \н’іхт’і\, к’іхт’і\
Глухо вимовляється –з- лише в прийменнику й префіксі з- перед \к\, \п\, \т\, \ф\, \х\ - \спитати\, \схопити\, \с хати\. У префіксі-прийменнику роз- рідше без- можливе оглушення –з- у швидкому темпі мовлення: без тебе -\бес тебе\
Дзвінкі приголосні в кінці слова не втрачають своєї дзвінкості й не змінюються на відповідні глухі – горб, сніг, народ, дід, сторож, змерз
Глухі приголосні перед дзвінкими в середині слова звичайно вимовляються дзвінко: \бород’ба\ - боротьба, \приз’ба\ - призьба, \анегдот\- анекдот
Усі приголосні, крім \л\ перед \е\ в українській мові вимовляються твердо: тепер, десять, семеро
Приголосний \л\ перед \е\, \и\ вимовляється як середній, нейтральний: мале, лис
Перед наступним пом’якшеним або напів пом’якшеним приголосним виступає пом’якшено: \д’\, \т’\, \з’\, \с’\, \н’\, \л’\: пісня - \п’іс’на\, дні - \ д’ні\, сільські -\с’іл’с’к’і\
За місцем творення приголосні звуки поділяються на губні, носові, язикові та глоткові.
Губні звуки творяться при активній участі губ або нижньої губи і верхніх зубів: б, п, в, м, ф.
Носовими називають звуки, при творенні яких видихуване повітря виходить через ніс: м, н
Глотковий звук один: г. Решта звуків є язиковими. Їх ще називають ротовими. За місцем творення вони також поділяються на три групи залежно від того, яка частинка язика бере участь у їх творенні: задньоязикові, середньоязикові та передньоязикові.
До задньоязикових належать звуки г, к, х. В українській мові вони є твердими. Тому після літер, що їх позначають, ніколи не пишеться м’який знак. Перед звуком –і- задньоязикові можуть пом’якшуватися: кігті, хід, хімія. До середньоязикових належать звук –й- та м’які звуки д’, т’, л’, н’. Всі середньоязикові звуки м’які. Всі інші звуки є передньоязиковими: д, т, н, з, с, дз, ц, л, р, ж, дж, ч. У мовленні передньоязикові можуть бути або твердими або пом’якшеними. За способом творення приголосні звуки поділяються на зімкнені, щілинні, зімкнено-щілинні, або злиті, й дрижачі.
Зімкнені звуки творяться в момент прориву струменем повітря зімкнених мовних органів. Їх ще називають проривними, вибуховими, миттєвими, бо творення таких звуків є швидким, його не можна протягнути. Вони не бувають подовженими. Це звуки б, п, д, т, г.
Щілинні звуки творяться при проходженні струменя видихуваного повітря в щілині мовних органів. Такі звуки можна подовжити, протягнути: з, с, ж, ш, ч, х, ф, л, й, в.
Зімкнено-щілинні звуки (африкати) поєднують при своєму творенні моменти зімкнення і прориву:
д+з =дз, д+ж=дж, т+с=ц, т+ш=ч. Одним із важливих орфоепічних правил української мови є злита, а не роздільна вимова компонентів африкат: дзвін, кукурудза, відродження, утвердження, народження, джміль, джаз, джем.
Дрижачими (або вібрантами) у нашій мові є лише звуки р та р’. Приголосний –р- на кінці слова і складу послідовно твердий, а на початку складу може вимовлятися м’яко: рясний, рябий, буряк, трьох, бурю.
Типи складів характеризуються за тими звуками, якими склади починаються й закінчуються. Розрізняються склади відкриті й закриті, а також неприкриті й прикриті.
Відкритим називається склад, що закінчується на голосний: се-ре-да; го-ло-ва; закритим склад, що закінчується на приголосний: сур-мач, кож-ний. Неприкритим називається склад, що починається на голосний: ін-ший, о-ко, прикритим – склад, що починається приголосним: гру-ша, гор-дий. Звуки -в-, -й- вимовляються як приголосні тільки перед голосними: \вага\, \вихор\, \вітер\,
\jама\, \jого\, \jжа\. Але на початку слова, перед приголосними, у кінці слова або в кінці складу вони переходять у нескладові голосні \у\, \і\ - \учора\, \удвоjеи\, \іти\, \гаі\, \с’тіі\.
Губні приголосні б, п, в, м, ф, задньоязикові г, к, х, фарингальний г та шиплячі ж, ч, ш, щ, дж, ж в українській мові звичайно ж тверді, лише перед голосним \і\ вони вимовляються напівпомякшено \б’ік\, \г’ірко\. Виняток становить лише губний \в’\, який у кількох словах помякшується перед \а\: \ц’в’ах\ - цвях, \с’в’ято\ - свято та \м’\ у слові тьмяний \т’м’аний\.
Напівпом’якшену вимову мають подовжені шиплячі: Запоріжжя – \запор’іж’:а\, Узбіччя - \узб’іч’:а\
На слухове сприймання серед щілинних виділяються свистячі з, с, ц, дз та шиплячі ж, ш, ч, дж звуки. Шиплячі в українській мові вимовляються твердо: жаба, жити, шило, шолом, час, чоботи, джура.
„Буква Ц, в отличие от русской буквы ц,, может обозначать и твердый, и мягкий звуки: сонце\сонцэ\солнце, цирк\цырк\цирк, цяцька \ц’ац’ка\-игрушка, цылий\ц’илый-целый, козацький\козац’кый\казацкий
Буква Ч читается всегда твердо: чистий\чыстый\, чесний\чэсный\честный, чудовий\чудовый\чудесный, часто, початок\початок\начало.
Буква Щ обозначает сочетание двух твердых звуков шч: щука\шчука\, плащ\плашч\, горище\hоришчэ\чердак, щирий\шчырый\, искренний
Отже,
Усі літери на позначення приголосних, крім названих однозначних (б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, й, г, г, х, к), позначають як тверді, так і м’які приголосні, тобто вони двозначні. Диференційні ознаки фонем твердість (м’якість позначаються на письмі наступними літерами: ь, і, я, ю, є: день, тінь, дружня, дружню, дружнє). М’якість приголосних на письмі інколи взагалі не позначається. Наприклад, слово гордість вимовляється \горд’іс’т’\, ірпінський - \ірп’ін’с’киі\, тобто в них м’які приголосні \с’\ і \н’\ не позначені графічно. Літера ь самостійного значення не має, вона тільки уточнює значення сусідньої літери (кінь, донька), або одночасно позначає м’якість попереднього приголосного і вказує на те, що наступні літери я, ю, є передають по дві фонеми \йа\, \йу\, \йе\: альянс, ательє
Цю ж функцію уточнення значення сусідньої літери виконує і графічний знак апостроф, який не є літерою. Нині одночасно позначається твердість попередньої приголосної і вказується на те, що наступні я, ю,є передають по дві фонеми:
\йа\ -м’яч
\йу\ - інтерв’ю
\йе\ - п’єдестал
У багатьох випадках відповідність між літерами й фонемами може бути й зовсім відсутньою: розписується\розписуйец’ц’а\. У таких випадках діють правила орфографії, а не графіки.
Отже,
Вимова:
В
Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає (Сонечко). Зимою і літом однакові цвітом (Ялинки). Хто малюнок на вікні за ніч намалював мені? (Мороз). Вийшла звідкись гарна дівка, на ній стрічка-семицвітка; а де з річки воду брала, там коромисло зламала (Веселка).
Віл везе важучий віз –
Вовну, вату, верболіз.
Вперся віл і впало з воза
Вісім в’язок верболозу.
Г,Г
Галасливі гави й галки
В гусенят взяли скакалки.
Гусенята їм гелг очуть,
Що й вони скакати хочуть.
Дж, дз
Джміль бджолі в гаю гудів:
- Довго я під дубом жив.
А тепло дало нам літо,
То подався я до цвіту.
Під кущами цілий день:
Дзень-дзелень, дзень-дзелень...
То дзвіночки лісові
Вчать співаночки нові.
Проривний –г-
Вігвам, -а
Вігонь, -і
Гегельянець, -нця
Герцог, -а
Гідальго
Гугенот, -ка
Габелок, -лка (шкіра молодого теляти)
Габзувати (ганьбити)
Габлі (діал. Вила)
Гава, гав’ячий, гавити, загавити, прогавити
Гавега (збірне)
Гавдеамус, -у
Гавот,
Гавра (ведмежий барліг, паща), гаврати
Газда, газдиня, газдівка, газдівство, газдівський, газдинити, газдувати
Галаган, -а (діал. Головешка; великий мідний горщик; поплавок)
Галамагати (варнякати)
Галанці (вузькі штанці)
Галанки (спіднів)
Галда (хабар)
Гангстер, -а, гангстеризм, ганстерський
Гандж, -у і ганджа, ганджовитий, ганджувати
Ганок, -нку, ганковий
Гара (паз, жолобець)
Гарований, гарувати
Гарсон, -а
Гатунок, -нку
Гахуватися (чепуритися)
Гвалт, -у, гвалтівник, гвалтування, гвалтівний, гвалтовний, гвалтівно, гвалтовно, гвалтувати, згвалтувати
Гвер, -а (діал. Рушниця)
Гвинт, -а, гвинтовий, гвинтити, загвинчувати
Гевал і гевел, -а (діал.здоровило)
Гегати і гагати
Ге-ге-ге
Гегекати
Геготати
Гедзилля (тирса)
Гедзунок, -нку (хист)
Гедзь, -я, гедзел, -дзла
Гедз, -я
Гедзень, -я (липневі дні, коли гедзі особливо дошкуляють худобі)
Гедзатися
Гедзкатися
Гецатися
Гейм, -у
Гей
Гелгіт, -оту
Гелготун, гелготуха
Гелгати
Гелготати
Гелета (діал. Діжка на сир)
Гелка (діал. Гуля, пухлина)
Генітив, -а
Гергелі (гуси великої породи)
Герготати і герготіти
Гергіт, -оту
Гердан, -у (діал. Нагрудна прикраса, повязка з бісеру)
Герега (дзига)
Герувати (правити)
Герундив, -у
Герундій, -ю
Гестапо
Гетто
Гешефт, -у
Гзимс, -у (діал. Карниз)
Гзитися
Гигнути
Гила (діал. Грижа, вид гри)
Гилавий
Гилун, -а
Гирлига і герлига
Гільйотина, гільйотинувати
Глей, -ю
Глейкий, глейкуватий
Глейовий
Глетчер, -у
Гльогати (жадібно ковтати)
Гляг, -у й гляга (частина шлунка жуйних тварин, уживана для звурджування молока)
Гляганець, гляганка, гляганий, глягати
Глямати (їсти через силу)
Глянс, -у, глянсувати
Глясе
Гнип, а (діал. Шевський ніж)
Гніт, -ота
Гноття
Гну
Гогель-могель, ю
Гоголь-моголь, ю
Гой, -я
Голка, (безоста пшениця)
Гонг, -у
Гондзоль, я
Гондзоля (брязкальце)
гондола
гондольєр, -а
гонт, -у і гонта
гонталь
гонтар, -я
гонтина
гонтя, гонтовий
горгоші, (діал. Плечі)
готи, готський, готика, готичний
гофре, гофрований, гофрувати
грамузляти (писати карлючками)
гран прі,
гранд , -а (іспанський шляхтич)
грант, -у
граса (діал. Сапа)
грасувати
грата, частіше мн. Грати, гратки, гратований, гратчастий, гратувати, загратувати
гратулювати (вітати)
гратуляція, гратуляційний
гречний, гречність
гринджоли, -ол
грис, -у (діал. Висівки)
грог, -у
гросбух, -а
груля (діал. Картопля), грулянка
грум, -а
грундзювати (діал. Міцно звє’язувати)
грунт, -у, грунтівка, грунтовність, грунтування, грунтовний, грунтовно, грунтувати, грунтуватися, грунтознавство, грунтопідпушувач, грунтозахисний, безгрунтовний, безгрунтовність, необгрунтований, обгрунтувати, підгрунтя.
Грунь, -я (діал. Верх гори)
Гугля (гуцульський верхній одяг із відлогою)
Гудзик, -а, гудзиковий, гудзикуватий
Гудзь, -я й гудз, -а (гудзик.гуля, вузлик)
Гулий (безрогий)
Гульден, -а
Гуля,Гулька, Гульовий, гулястий
Гума, Гумка, гумовик, гумовий, прогумований
Гуміарабіка
Гургуля (гуля)
Гуру (санскр. Учитель)
Густ, -у
Гяур, -а (тюрк. Іновірець, немусульманин)
Джерготати і джерготіти
Джигіт, -а, джигітський, джигітувати
Джунглі
Дзига, дзигар, -я, дзигарі (мн)
Дзиглик, –а
Динго
Дог, -а
Дриг, дригати, задригати
Власні назви
Вашингтон
Вега Лопе де
Вергілій
Вольфганг
Габсбург
Гегель
Гемінгвей
Гюго
Галілей
Галуа
Ганді
Гаргантюа
Гарибальді
Гедимін
Гете
Гоген
Голсуорсі
Гонкур
Готфрид
Готьє
Гретхен
Григ
Грим
Грінвич
Густав
Данте Аліг’єрі
Дега
Дюринг
Глотковий –г-
Гагат, -у, гагатовий
Галактика, галактичний
Галоген, -у, галогенний
Галоїд, -у, галоїдний
Гама (третя літера грецького алфавіту)
Гама (барв, звуків, настроїв тощо)
Гама (-залізо, -проміння, -функція тощо)
Гамета (біол.)
-гамія (моно, полі тощо)
ганглій, -я
гангрена, гангренозний
Ганімед
Гаплологія
Гармонія, гармонізація, гармонізований, гармонійний, гармонізувати, енгармонізм, сингармонізм
Гарпія
Гастеро-, гастр-, гастро- (гасте- роміцети, гастралгія, гастроподи тощо)
Гастрит, -у (мед.)
Гастрономія
Гастроном, гастрономічний
Геба
Гегемон, -а, гегемонія
Гедонізм, -у, гедоніст, -ка, гедоністичний
Геєна
-гей (апо, пери тощо)
Гекаба і Гекуба
Геката
Гекатомба
Гекзаметр, -у, гекзаметричний
Гекса- (едр, хлоран тощо)
Гектар, -а
Гекто- (ват, грам тощо)
Гелій, -ю
-гелій (апо, пери тощо)
геліо- (коп, стат тощо), гелікон, -а, гелікоптер, -а
гельмінтологія, гельмінтолог
гема (мист.)
гематит, -у
гематоген, -у, гематологія, гематолог
гемо- (рой, торакс, філія тощо)
ген, -у, генеалогія, генеалогічний, генеза, (рідко) – генезис, -у, генетика, генетичний
гео- (ботаніка, графія, логія, магнетизм тощо)
Георгій
Гепард, -а
Гера
Геракл і Геркулес
Герма, гермафродит, -а, гермафродитизм
Герменевтика
Герметичний, герметичність
Геродот
Герой, героїзм, героїня, геройство, героїчний
Герпетологія, герпетолог
Гетера
Гетеро- (гамія, генний, філія тощо)
Гефест
Гіятус, -у
Гіяцинт, -а, гіяцинтовий
Гігант, -а, гігантизм, гігантський, гігантоманія
Гігієна, гігієніст, -ка, гігієнічний
Гігро- (граф, скоп тощо),
Гідра
гідравліка, гідравлічний,
Гідрат, -у, гідрант, -а,
Гідро- (біологія, енергія, ліз, логія, споруда тощо).
Гієна
Гіменей
гімн, -у
гімназія, гімназист, -ка, гімназійний
гімнастика, гімнаст, -ка, гімнастичний
гінекей, -ю
гінекологія, гінеколог, гінекологічний
Гіпарх
Гіпер- (бореєць, плазія, тонія, трофія тощо)
Гіпербола, гіперболічний, гіперболізувати, гіперболоїд, -а
Гіпноз, -у, гіпнотизація, гіпнотизм, гіпнотизувати
Гіпо- (стаз, таксис, тонія, фіз тощо)
Гіпократ
Гіпопотам, -а
Гіпотеза, гіпотетичний
Гіпотенуза
Гіпс, -у, гіпсовий, гіпсувати
Гіпсо- (метр, метрія тощо)
Гіро- (компас, скоп тощо)
Гістологія, гістолог, гістологічний
Глаукома (мед.)
Глафіра
Гликерія
Глік-, гліко- (глікемія, глікоген, гліколіз тощо)
Гліоксаль
Гліома
Гліптика (мист.)
Гліпт, гліпто- (генез, донт тощо)
Гліпто- (генез, донт тощо)
Гліцерин, -у, гліцериновий
Гліцинія (бот.)
Глоса, глосарій, -ю
Глосит, -у (мед.)
Глюкоза, глюкозний
-гноз (діа, про тощо)
гнома (літ.)
гносеологія, гносеологічний, гностик, -а, гностицизм, -у, гностичний
Голгота
Голо- (гамія, графія, кост тощо)
Гомеопатія, гомеопат, гомеопатичний, гомео- (морфізм, полярний тощо)
Гомер, гомеричний, гомерівський
Гомо- (генний, динамія, зиготність, сексуалізм тощо)
Гомора
горгона
Гордіїв вузол
Горизонт, -у, горизонталь, горизонтальний
Гормон, -у, гормональний, гормонотерапія
Гороскоп, -у
Грам, -а
-грам (кіло, мілі тощо)
грам- (-атом, -молекула тощо)
-грама (діа, епі, кардіо тощо)
граматика, граматист, граматичний
грамота, грамотій, -я, грамотність, грамотний
грамофон, -а, грамофонний
-граф (авто, епі, пара тощо)
графа, графити
графема
графіка, графік
графіт, -у
графіті
-графія (гео, демо, моно, стено тощо)
графо- (лог, ман тощо)
Греція, грек, грекиня, грецький
Григорій і Григір, ора
Григоріянський і грегоріянський (календар)
Гриф, -а
Грифель, -я
Грифон, -а
Демагогія, демагог, демагогічний
Дисгармонія, дисгармонійний, дисгармонічний, дисгармоніювати, дисгармонувати
Діагональ, діагоналевий, діагональний
Діафрагма, діафрагмування, діафрагмувати
Словник-тема:
Вправи:
Вправа 1. Прочитайте несколько раз вслух следующие украинские слова, обращая внимание на слитность звучання согласных дж,дз: джерело, джмыль, джгут, джемпер, дзвін, джгут, джемпер, дзенькіт, дзеркало, дзьоб, кукурудза, ходжу, сиджу, суджу, воджу, бджола, бджілка, дзига.
Вправа 2. Напишіть правильно слова, підібравши відповідну літеру з дужок. Поясніть їх вимову і написання: во\х,г\ко, пі\ш,ч,щ\аний, доро\ш,ж\чий,бе\з,с\илий,\з,ш,с\шити,бе\з,с\характерний, шв\д,т\ко, ле\х,г\кість, моло\д,т\шати, ї\ж,ш\те, ду\ш,ж\че, ві\т,д\чути, \з,с\чепити, про\з,с\ьба.
Вправа 3. На місці крапок поставте пропущені літери, поясніть, якими принципами правопису при цьому керувалися: бе..порадний, бе..болісний, бе..карний. бе..культурний, ..кріпити, ..бити. ..шкребти, ..хилити, ..орати, ..шити, ро..саджувати, ..сохнути, ..фабрикувати, ..хвалити, бе..посередній, ..формувати, ..казати, бе..силля, ..чинити, ро..клад, ..творити, бе..коштивний, пр..берегти, пр..славний, пр..мудрий, пр..зводити. пр..парувати. пр..своїти, пр..буток, пр..мовляти, пр..своїти. пр..мат, пр..варений, пр..зидент, пр..бій, пр..крашати, пр..давній, пр..чудовий, пр..злий, пр..морозити, пр..відкритий,
Вправа 4. Выпишите отдельно слова с мягкими согласными –ж-,-ч-,-ш-,- ц- и отдельно слова, в которых эти согласные произносятся твердо: чорний, жолудь, шість, річка, дівчина, шити, жито, час, чоло, четвер, чотири, тиждень, вчителька, лекція, шум, кінець, шоста, вінець, прошу.
Вправа 5. Прочитайте несколько раз вслух, помня о произношении украинской буквы щ: щастя, борщ, що, ще, щирий, щогла, щасливий, кущ, хрущ, щит, щіпка, щось, щука.
Вправа 6. Прочитайте вслух, обращая внимание на правильное произношение украинских звонких согласных: а) в конце слова; б) перед глухими согласными: ягідка, народ, кров, біолог, філолог, поїзд, мороз, заразд, казка, книжка, стежка, молотьба, боротьба.
Вправа 7. Прочитайте диалог по несколько раз вслух. Запомните слова, их написание и произношение:
- Четвер ?
Вправа 8. Прочитайте вслух приведенные ниже украинские слова, объясните правописание в них –о- после шипящих: жовтий, жовтень, жовток, човен, чого, чоло, чорнозем, шовк, жолудь, пшоно, чотири, звечора, жонатий, шостий.
Заняття ІІ. Словники. Правопис
Чергування приголосних звуків
г-ж, к-ч, х-ш
А) юнак-юначе, козак-козаче, друг-друже, пастух-пастуше
Б) кликати-кличу, берегти- бережу, колихати- колишу, ткати-тчу
В) вухо-вушей, око-очей
Г) рука-ручка, нога-ніжка, книга-книжка, друг-дружба, знак-значок, міх-мішок, берег-побережжя, рука-рушник, пісок-піщаний, запах-запашний, Ольга-Ольжин, ворог-ворожий, гнати-жену, тітка-тітчин, рух-рушати.
г-з, к-ц, х-с
А) балка-балці, жінка-жінці, нога-нозі, рука-руці, муха-мусі, книга-книзі, повага – у повазі, вухо – у вусі, молоко – у молоці, універмаг – в універмазі
Б) турок-турецький, грек-грецький, Буг-бузький, Рига-Ризький, Прага-празький
д\дж садити-саджу, родити-роджу
т\ч крутити-кручу
з\ж возити-вожу, мазати-мажу
с\ш носити-ношу, писати-пишу
г\ж могти-можу
к-ч плакати-плачу
х-ш колихати-колишу
б\бл любити-люблю, робити-роблю
в\вл ловити-ловлю
п\пл топити-топлю
м\мл ломити-ломлю
ф\фл графити-графлю
п\пй пити-п(ЙА)ний
б\бй голуб-голуб(ЙА)ний
в\вй дрова-дерев(ЙА)ний
м\мй імена-(імйа)
ф\фй верф-верф(йу)
р\рй матір-матір(йу)
М’який знак
д, т, з, с, ц, дз, л, н
А) Сядь, донька, тінь, швець, гляньте, гедзь
Б) льон, сьомий, сьогодні, дзьоб, синього
В) український, європейський, козацький, запорізький, паризький, чеський, французький, близькість, людськість, по-французьки, по-французькому
Г) легенько, голівонька, рученька, самісінька, малюсінька, учительський, стільця, пальці, їдальня, читальня, вітальня, відпочивальня
Г) пісень, робітниць, учениць
Д) стань, виходь, станьте, виносьте, виходьте
Е) стоїть, спить, стоять, читають, пишуть, думають, складають
Є) степ, голуб, кров, любов, сім, вісім, ніж, ніч, піч, ідеш
Ж) кобзар, писар, секретар, Харків, Горький
З) сонця, пісня, радість, якість, кінця
И) тонший, менший, інший, кінчик
Апостроф
А) б’ється, п’ять, дев’ять, п’ється, п’яний, м’ятий, м’який, в’юн, солов’ї, здоров’я, зв’язок, пам’ять, торф’яний
Б) з’їзд, під’їзд, роз’їзд, від’їзд, з’єднання, роз’єднання, від’ємний, без’ядерний, роз’ярити, дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука, але пів-Європи, безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти
В) бур’ян, подвір’я, міжгір’я, сузір’я, матір’ю, кар’єра, прем’єра, об’єкт, бар’єр, Х’юстон, ін’єкція, кон’юктура, п’єдестал, В’єтнам, але буряк, буряний, крякати, рябий, крюк, ряд, Рєпін
Г) свято, морквяний, тьмяний, мавпячий, духмяний, дзвякнути, рутвяний, бюро, пюре, гравюра, кювет, бюлетень, бюджет, мюзикл, але верб’я, торф’яний, черв’як, зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити
Подвоєння,подовження та спрощення приголосних
(В украинском языке мягкие и шипящие согласные между двумя гласними могут удлиняться. В родственных словах русского языка после таких согласных стоит -ья-, -ье-, -ие-, -ью-: судья – суддя, статья – стаття, затишье – затишшя, знание – зання, ночью – ніччю...)
А) віддалити, віддаль, відділ, віддавна, розз’єднання, роззброїти, роззявити, поораний.
Б) щоденник, щоденно, письменник, Вінниця, осінній, кінний, денний, винний, туманний, туманно, туманність, законний, законно, законність.
В) вознісся, розрісся.
Г) міськком, заввідділом, деффак.
Г) Ганна, лляний, бовваніти, овва, ссати та похідних від них.
Д) здоровенний, силенний, численний.
Е) незрівнянний, несказанний-несказаний, нескінченний-нескінчений, непримиренний, невблаганний, недоторканний-недоторканий, старанний, старанно, здійсненний-здійснений.
д’, т’, з’, с’, ц’, л’, н’, ж, ч, ш історично подовжені:
А) насіння, колосся, волосся, зілля, гілля, бадилля, знаряддя, клоччя, розселення, сторіччя, піддашшя, життєвий, гіллястий, знань, знарядь, стаття-статей, суддя, рілля, Ілля, угіддя-угідь, галуззю –галузь, подорожжю, тушшю-туш, міццю-міць, сіллю-сіль, лляти-лити, узбіччя-узбіч.
В) навмання, зрання, спросоння, попідвіконню, попідтинню.
Г) річчю, піччю, ніччю, молоддю, тінню, миттю, сіллю, віссю, подорожжю, розкішшю, міццю.
Г) ллю, ллєш, зіллю, зіллєш, виллю, ллються.
Д) ванна, манна, Ніцца, -слова іншомовного походження
Випадання д, т, к, л
ж\д\н тиждень – тижневий
з\д\н виїздити-виїзний, проїзд-проїзний
с\т\л лестощі-улесливий, щастя-щасливий
с\т\н честь-чесний, якість-якісний, користь-корисний, вість-вісник, проте – кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять, баластний, контрастний, компостний, форпостний...
з\к\н бризкати-бризнути, брязк-брязнути
с\к\н блиск-блиснути, тиск-тиснути, плюск-плюснути, тріск-тріснути, проте випускний...
с\л\н масло-масний, мисль-умисний, ремесло-ремісник.
Вимова:
Проривний –г-
Екстравагантний
Елегантний, елегантність
Ерцгерцог, а
Жаргон, -у, жаргонізм, жаргонний
Жига (назва танцю)
Жонглер, -ка
Жонглювання
Жонглерський
Жонглювати
Глотковий –г-
Егіда
Его- (футуризм, центризм тощо)
Егоїзм, -у, егоїст, -ка., егоїстичність, егоїстичний
Еготизм, -у
Екзегеза, екзегет, екзегетика, екзегетичний
Еклога (літ.)
Елегія, елегійний, елегічний
Енергія
енергетик, енергетика, енергетичний
енергійний
енерго- (база, ємний, мережа тощо)
ерг, -а
ергастерій, -ю
ергативний (лінгв.)
ерго- (граф, метр, номіка тощо)
євангелія (заст.) євангеліє
євангелик
євангеліст, євангелічний, євангельський
Євген, Євгенія
Євгеніка (біол.)
Євгеніст, -ка
Євгенічний
Євграф
Е
Едик вгледів на екрані
Екзотичний евкаліпт,
Закричав: - Від мене й Тані
Евкаліптові – привіт!
Є
Євген Ігору ніс єнота –
Чкурнув єнот той до болота.
Зітха Євген: - Нема єнота.
Побіг шукати бегемота.
Ж
Жабка вчила жабенятко
Жваво квакати в калюжі.
Жабеня сказало жабці:
Горло вже втомилось дуже.
Вітерець-пастушок
Позганяв з тополь пушок
І пасе їх над лужком
Із шовковим батіжком.
Словник-тема:
Вправи:
Вправа 1. Составьте десять коротких предложений из тех украинских слов и словосочетаний, которые Вы знаете.
Вправа 2. Прочитайте, стараясь правильно произносить удвоенные мягкие согласные в словах: волосся, колосся, безголосся, узлісся, перенісся, завдання, питання, знання, пізнання, повстання, коливання, життя, багаття, биття, суддя, чуття, оповідання, галуззя.
Вправа 3. Переведите на украинский язык следующие предложения: Сколько Вам лет ? Кто этот человек ? Это мой знакомый. Рад тебя видеть, Сергей. Какая встреча, Павел!
Вправа 4. Прочитайте вслух следующие слова и объясните правописание в них апострофа: б’є, бар’єр, м’ясо, м‘яч, м’який, м’яз, рум’яний, п’ю, роз’їзд, розв’ язка, хом’як, прем’єра, п’єса, об’їзд, солов’ї.
Вправа 5. Прочитайте следующие слова и объясните правописание в них мягкого знака: близький, слизький, низький, сільський, міський, подільський, московський, ленінградський, харківський, річенька, львівський.
Вправа 6. З’ясуйте основні відмінності між лінгвістичними та енциклопедичними словниками. Назвіть основні різновиди цих двох типів словників. Наприклад:
Вправа 7. Дайте письмову характеристику словникам різних типів (орфографічному, тлумачному, словнику іншомовних слів, перекладному, історичному, етимологічному, словнику мови письменників. Діалектологічному, синонімічному, словнику власних імен). Характеристику словників подайте за схемою: Вихідні дані про словник (повна назва словника, його автор чи колектив авторів, упорядник, кількість томів, місце видання, видавництво, рік видання; якщо видання багатотомне – роки). Тип аналізованого словника, специфіка його будови, особливості розробки словникових статей (доцільно звернути увагу на розробку слів різних частин мови); Завдання цього типу словника; Коротка оцінка словника. Його практичне застосування.
Вправа 8. Ознайомтеся з кількома термінологічними словниками української мови. Дайте характеристику двом різновидам цього типу словника: а) перекладному; б) тлумачному.
Вправа 9. Використовуючи „Українсько-російський словник”, поясніть значення слів, які можна помилково визначити як однакові за значенням.
Українське Російське
Вправа 10. Перекладіть слова з української мови на російську та з російської мови на українську. З’ясуйте їх лексичне значення: речівник; частка; умовний спосіб; уподобление звуков; качественное прилагательное, имя числительное; абетка; сравнительная степень; родительный падеж; однина; деепричастие; совершенный вид; відмінок; междометие; склонение; відносний прикметник; творительный падеж; гласный звук; дієприкметник; ударение; мова та мовлення; причастие; давноминулий час; дієвідмінювання; герундій; віддієслівний іменник; окончание; знахідний відмінок; звательный падеж; місцевий відмінок; имя существительное; местоимение; спряжение; прошедшее время; особа; наречие; союз; сочетание; наклонение; творительный падеж; безударный звук; родительный падеж; предлог; удлинение звуков; початкова форма; приголосний звук; недоконаний вид; найвищий ступінь; именительный падеж; проривний звук; слитный звук; наклонение глагола; настоящее время; уподібнення звуків; внутрішня форма слова; соціалема; психолінгвістика, двочленні речення, приросток, наросток, дієйменник, складня української мови.
Заняття ІІІ. Частини мови. Займенники, різновиди
Словообразование - словотвір
Производящая основа – твірна основа
Суффиксальный способ образования слов – суфіксальний спосіб творення слів
Приставочный – префіксальний
Приставочно-суффиксальный – префіксально-суфіксальний
Бессуффиксальный – відкидання суфікса як спосіб творення слів
Сложение – складання як спосіб творення слів
Сложносокращенные слова – складноскорочені слова
Способ слияния сочетания слов в одно слово – злиття сполучень слів в одне слово
Путем перехода из одной части речи в другую – перехід слів з одної частини мови в іншу.
Рід
Українська мова російська мова
……………………………………………………………………………………………
запис (Ч.р.) запись (Ж.р.)
картопля (Ж.р.) картофель (Ч.р.)
степ (Ч.р.) степь (Ж.р.)
тополя (Ж.р.) тополь (Ч.р.)
прізвище (С.р.) фамилия (Ж.р.)
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
общего рода – спільного роду
мужской род – чоловічий рід (Ч.р.) на –(..)-
женский род – жіночий рід (Ж.р.) на –а(я)-
средний род – середній рід (С.р.) на –о-, -е- із суфіксом на –ат-, -ят-, -ен-
единственное число - однина
множественное число – множина
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
однина
абстрактні поняття: білизна, боротьба, сум, любов
збірні: селянство, жіноцтво, юнацтво, косовиця
речовинні: сукно, молоко, аміак
власні назви: Іван, Петро, Ірпінь, Чернігів
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
множина
парні предмети: сани, ножиці, окуляри, штани
збірні поняття: гуси, діти, люди
назви речовин: дрова, вивіски
назви процесів: заробітки, канікули, вибори, іменини
назви ігор: шахи, нарди
власні назви: Карпати, Чернівці
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
спільний рід
на –а-(я): заїка, каліка
прізвища: Скрипник, Муха, Левченко
назви осіб: суддя, листоноша, колега, лікар
на –о-: базікало, ледащо, забудько
суфікс згрубілості –ищ-: вовчище, дубища, свекрушище
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
рід незмінюваних назв
гірське Онтаріо (озеро)
ВПК (військово-промисловий комплекс)
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
родові форми: зал-зала, клавіш-клавіша
Заперечні\ Отрицател. |
Присвійні\ Притяжател. |
Вказівні\ Указател. |
Означальні\ Определ. |
Питальні\ Вопросител. |
Відносні\ Относител. |
Неогзначені\ Неопредел. |
Никто ніхто |
Мой Мій |
Этот Цей |
Сам сам |
Кто хто |
Кто хто |
Нечто Дещо |
Ничто ніщо |
Наш Наш |
Тот Той |
Самый самий |
Что що |
Что що |
Некто Дехто |
Никакой Ніякий |
Твой Твій |
Такой Такий |
Весь весь |
Какой який |
Какой який |
Некоторый Деякий |
Ничей Нічий |
Ваш Ваш |
Таков |
Каждый кожний |
Каков |
Чей чий |
Что-то Щось |
Некого Нікого |
Свой Свій |
Столько Стільки |
Другой інший |
Сколько скільки |
Сколько скільки |
Кто-то Хтось |
Нечего Нічого |
Его Його |
|
|
Который котрий |
Который котрий |
Какой-то Якийсь |
|
Ёё Її |
|
|
|
|
Чей-то Чийсь |
|
Их Їх |
|
|
|
|
Кто-либо Хто-небудь, Абихто |
|
|
|
|
|
|
Что-нибудь Що-небудь |
|
|
|
|
|
|
Кое-кто Будь-хто Дехто |
|
|
|
|
|
|
Кое-какой Будь-який |
|
|
|
|
|
|
Невесть какой Казна-який |
|
|
|
|
|
|
Чем-то Чимсь |
|
|
|
|
|
|
Когда-нибудь колись |
Местоимение – займенник, личные – особові
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..
Однина множина
…………………………………………….
Я – я...................мы - ми
Ты – ти………….. вы - ви
Он –він
Она – вона
Оно – воно……они – вони
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….
Возвратное «себя» – «зворотний себе» склоняется, как «ти» в косвенніх падежах. А «ми» и «ви» так же, как и в русском языке:
По падежам – за відмінками
Именительный (прямой) – називний (прямий)
Косвенные (непрямы): непрямі:
Родительный –родовий
Дательный – давальний
Винительный – знахідний
Творительный – орудний
Предложный – місцевий
Клична форма – звательная форма
Відмінювання займенника\склонения местоимения |
|
||||||||||||
В. ч. |
Особові, І |
Особові, ІІ |
Особові, ІІІ |
||||||||||
Одн. |
Множ. |
Одн. |
Множ. |
Ч.р., с.р. |
Ж.р. |
множина |
|||||||
Н. |
Я |
Ми |
Ти |
Ви |
Він, воно |
Вона |
Вони |
||||||
Р. |
Мене |
Нас |
Тебе |
Вас |
Його, до нього |
Її, до неї |
Їх, до них |
||||||
Д. |
Мені |
Нам |
Тобі |
Вам |
Йому |
Їй |
їм |
||||||
З. |
Мене |
Нас |
Тебе |
Вас |
Його, на нього |
Її, на неї |
Їх, на них |
||||||
О. |
Мною |
Ним, Нею Ним Ними |
Тобою |
Вами |
Ним |
Нею |
Ними |
||||||
М |
Мені |
Ньому Ній Них |
Тобі |
Вас |
Ньому |
Ній |
Них |
||||||
к. |
Я |
Ми |
Ти |
Ви |
Він, воно |
вона |
Вони |
||||||
В. ч. |
Вказівні |
Питальні\відносні |
|||||||||||
Ч.р. |
С.р. |
Ж.р. |
Множ. |
Жив. |
Нежив. |
||||||||
Н. |
Цей |
Це |
Ця |
Ці |
Хто |
Що |
|||||||
Р. |
Цього |
Цього |
Цієї |
Цих |
Кого |
Чого |
|||||||
Д. |
Цьому |
Цьому |
Цій |
Цим |
Кому |
Чому |
|||||||
З. |
Цей, цього |
Це |
Цю |
Ці, цих |
На Кого |
На Що |
|||||||
О. |
Цим |
Цим |
Цією |
Цими |
Ким |
Чим |
|||||||
М |
Цьому |
Цьому |
Цій |
Цих |
На Кому |
На Чому |
|||||||
к. |
Цей |
Це |
ця |
Ці |
Хто |
Що |
|||||||
Вимова:
Проривний –г-
Зигзаг, –у, зигзагоподібний
Інавгурація, інавгураційний
Інгредієнт, -а
інкогніто
Глотковий –г-
Зиго- (гамія, морфний, спора тощо)
Зигота (біол.)
Ієрогліф, -а, ієрогліфічний
З
У веселому трамваї
Їдуть зайчики до гаю.
Про дівчаток і хлоп’яток
Пісеньки вони співають.
Ліз карасик через перелазик та в воду – плююсь (Кухлик). По морі йде, а до берега дійде – зразу пропаде (Хвиля).
Заєць зайця взимку стрів,
Заєць зайцю говорив:
- Важко зараз для зайців:
Ми без моркви й качанців.
И
«И» в словах, повір нам ти,
На початку не знайти.
Проживають букви ці
Усередині й кінці.
І
Індик Гука стару індичку:
- Іди сюди, під грушу-дичку!
Белькоче голосно індичка:
- Та то ж берізка невеличка!
У малого котеняти
Підростають вусенята.
Гладить котика Петрусь:
- Хто ти? Котик чи дідусь?
Живе вона в лісочку, має червону сорочку. Хто іде, той поклониться.
Словник-тема:
Вправи:
Вправа 1. Переведите на украинский язык следующие предложения: Что это ? Это яблоко. А это что ? Это тоже яблоко. Это кошка ? Да, это наша кошка Мурка. Кто это ? Это наша собака Рябко. А это ? Это мама и дочка. А вот моя сестра Галя. Вот лес и сад, а это дом и сарай. Благодарю. С Вашего разрешения, я подожду.
Вправа 2. Ответьте на следущие вопросы по-украински: Який сьогодні день ? Це яблуня чи дуб. Дуб – це кущ чи дерево ? Де Ваш брат ? Котра тепер година?
Вправа 3. Слід перекласти слова з російської мови на українську. Зробити лексичний та морфологічний аналіз, а також зіставити відмінкові закінчення: их, тот, каждый, другой, какой, который, кто-либо, кое-кто, кто-нибудь, невесть-какой, им, кто-то, чей, сколько, свой, его, ничей, себе, тебе, ему.
Вправа 4. Виразно прочитайте речення. Визначте розряди займенників. Спробуйте перекласти з української мови на російську : О мій народе, Прометея ти маєш душу молоду (В.Сосюра). З-за кіп промінь сонячний і собі плинув на полотно (А.Головко). Думи мої, думи мої, Ви мої єдині (Т.Шевченко). Хто може випити Дніпро ? (М.Рильський). Я той, що греблі рвав (П.Воронько). Усяк кулик своє болото хвалить (Н.тв.). Весною Чижик молоденький, такий співучий, проворненький...(Л.Глібов). Заграйте що-небудь, як Ваша ласка (Леся Українка).
Вправа 5. Визначте розряди займенників, складіть речення, зробіть мовний аналіз: ніскільки, звідси, тому, ніяк, доти, досі, доки, звідусюди, як, де, туди, кожнісінький, жоден, цей, отакий, абищо, дещо, що-будь, аби-хто, щось.
Заняття ІУ. Частки
Частки\частицы
Формообразующие\ Формотворчі |
Отрицательные\ заперечні
|
Модальные\модальні |
||||
Вопросит. питальні |
Восклицател., Усилени\ питальні, підсидення |
Указател.\ вказівні |
Выдилител.\ виділення |
Уточнения\ уточнення |
||
Пусть\хай Пускай\нехай Давай\бодай Бы, б\ би, б |
Не\не Ни\ні, ані |
Разве\хіба Неужели\невже Ли\чи |
Что за\що за Как\як |
Вот\ось Вон\ген Это\це |
Только\ Тільки Лишь\лише Почти\ майже |
Именно\ Якраз, саме Даже\навіть |
Правопис часток
Прийменник\предлог
Непохідні |
похідні |
К\до у\коло, біля, край, перед под\під от\від о\про в\о с\із, зі, з по\з, за, на …………………………………………………………………………………………………………………. по моему мнению\ на мою думку по принуждению \ з примусу учебник по истории\ підручник з історії |
Вдоль\вздовж Возле\біля, поблизу Вокруг\довкола Вопреки\всупереч Впереди\попереду Кроме\крім Мимо\повз Напротив\навпаки Согласно\згідно Рядом\поруч Сквозь\крізь З-за\заради, задля, через |
Сполучники\союзы
Сурядні\сочинительные |
Підрядні\Подчинительные |
||||||
Єднальний\ соединител. |
протиставні |
Розділові\ Разделител. |
З’ясувальні\ Изъяснител. |
Мети\цели |
Умови\ условия |
причини |
Порывняльны\ сравнител. |
И\ й, та, і |
Но\ Але, та Однако\ проте Или\ або |
Или\або,чи Либо-либо\ або-або |
Тоже\теж Также\ Також Как\як |
Чтобы\щоб |
Если\якщо Если бы\якби |
Потому что\бо, Тому що |
Чем\ніж Словно, как будто\ Мов, немов, немовбито, наче, ніби, буцім |
Междометия\вигуки
Эй\гей
Добрый день\добрий день
Ура\Слава
Вон\геть
………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
Вимова:
Проривний –г-
Конгломерат, -у, конгломерація
Конгрес, -у
Конгресмен, -ка
Культуртрегер, -а, культуртрегерський
Ларго (мкз.)
Легато (муз.)
Легейда (діал.незграбний)
Легінь, -я
Легітимація
Легітиміст, легітимістський
Легітимний
Манго, манговий
Маргіналія, маргінальний
Мига (пантоміма)
Морг, -а (міра землі)
Мустанг, -а
Глотковий –г-
Летаргія, летаргійний, летаргічний
-лог (діа, ката, моно, про тощо)
логаритм, -а, логаритмічний, логаритмувати
логіка., логік, логічність, логічний
-логія (архео, гідро, еко, зоо, спелео тощо)
магія, маг, магізм, магік, магічний
магма, магматичний
магнезит, -у, магнезитований
магнезія, магнезійний
магнетизм, -у
магнетит, -у, магнетитовий
магнето, магнетон, -а
магній, -ю, магнієвий
магніт, -у, магнітний, магнітити
магніто- (граф, лог, метр, фон тощо)
мега- (ват, герц, літ, терій, фон тощо)
мегало- (завр, кефалія, манія тощо)
металургія, металург, металургійний, металургічний
Й
Йди до мене, котенятко,
Йод на ранку – все в порядку.
Йод пекучий – постривай,
Йорж колючий – не чіпай.
К
Чують в нашому селі
І дорослі, і малі
Із маленького ставка:
- Крюм-ква, крюм-ква,
Ква-крюм, ква-крюм,
Гарний в нас квакваріум!
Біг зайчик попід лісок, сипав з гори пісок (Місяць і зорі).
Непосида галка Клара
Окуляри вкрала.
На гілляку сіла: - Карр!
Я сьогодні буду Карл!
Л
Лис просив маленьку лиску:
-Лиско, погойдай колиску,
Погойдай колиску, лиско,
Там в колисці менша лиска.
М
Грім гримів – не боявся нікого.
Раптом вийшов бичок на дорогу.
Грім злякався і змовк…
Це ж не смішки:
Наставляє бичок свої ріжки!
Словник-тема:
Вправа 1. Расскажите о своей семье, используя слова предыдущих упражнений.
Заняття У. Іменник
Відмінювання іменника. І відміна \склонение |
|||||||||||
Число Рід, відмінок |
Тверда: Ж.р. та Ч.р. на –а-(я) Тверді приголосні: Б,П, В, М, Ф, Д, Т, Р, Л, З, ДЗ, С, Ж, ДЖ, К, Г |
М’яка: Ж.р. та Ч.р. на –а-(я) М’які приголосні: Д’, Т’, Л’, Н’, Р’, З’, ДЗ’, С’, Ц’, Й |
Мішана: Ж.р. та Ч.р. на –а-(я) Шиплячі приголосні: ч, ж, ш, щ, дж
|
||||||||
Називний |
Нога |
Ноги |
Межа |
Межі |
Земля |
Землі |
|||||
Родовий |
Ноги |
Ніг |
Межі |
Меж |
Землі |
Земель |
|||||
Давальний |
Нозі |
Ногам |
Межі |
Межам |
Землі |
Землям |
|||||
Знахідний |
Ногу |
Ноги |
Межу |
Межі |
Землю |
Землі |
|||||
Орудний |
Ногою |
Ногами |
Межею |
Межами |
Землею |
Землями |
|||||
Місцевий |
Нозі |
Ногах |
Межі |
Межах |
Землі |
Землях |
|||||
Кличний
|
Ного |
Ноги |
Меже |
Межі |
Земле |
Землі |
|||||
Відмінювання іменника. ІІ відміна \склонение |
|||||||||||
Рід, відмінок |
Тверда: Ч.р. та С.р. на -(..)- -о- та –е- Тверді приголосні: Б,П, В, М, Ф, Д, Т, Р, Л, З, ДЗ, С, Ж, ДЖ, К, Г |
М’яка: С.р. та Ч.р. на –а-(я) М’які приголосні: Д’, Т’, Л’, Н’, Р’, З’, ДЗ’, С’, Ц’, Й |
|||||||||
Число |
Однина\множина |
Однина\множина |
|||||||||
Називний |
Віл, воли |
Село, села |
Шлях, шляхи |
Край Краї |
Кобзар Кобзарі |
||||||
Родовий |
Вола, волів |
Села, сіл |
Шляху, шляхів |
Краю Країв |
Кобзаря(а) Кобзарів |
||||||
Давальний |
Волові, волам |
Селу, селам |
Шляху, шляхові, шляхам |
Краєві Краям |
Кобзареві Кобзарям(ам) |
||||||
Знахідний |
Вола, волів |
Село, села |
Шлях, шляхи |
Край Краї |
Кобзаря(а) Кобзарів |
||||||
Орудний |
Волом, волами |
Селом, Селами |
Шляхом, шляхами |
Краєм Краями |
Кобзарем Кобзарями(ами) |
||||||
Місцевий |
Волові, волах |
Селі, селах |
На шляху, на шляхах |
Краї,краю Краях |
Кобзареві Кобзарях(ах) |
||||||
Кличний
|
Воле, воли |
Село, села |
Шляху, шляхи |
Краю краї |
Кобзарю Кобзарі |
||||||
Відмінювання іменника. ІІ відміна \склонение. Мішана: С.р. та Ч.р. на –е- та -(..)- Шиплячі приголосні: ч, ж, ш, щ, дж |
|||||||||||
|
однина |
множина |
однина |
Множина |
|||||||
Називний |
Куліш |
Куліші |
Школяр |
Школярі |
|||||||
Родовий |
Кулешу |
Кулішів |
Школяра |
Школярів |
|||||||
Давальний |
Кулешеві, кулешу |
Кулешам |
Школяреві, школяру |
Школярам |
|||||||
Знахідний |
Куліш |
Кулеші |
Школяр, школяра |
Школярів |
|||||||
Орудний |
Кулешеві |
Кулешами |
Школярем |
Школярами |
|||||||
Місцевий |
Кулешеві, кулешу |
Кулешах |
Школяреві, школярі |
Школярах |
|||||||
Кличний
|
Кулешу |
Кулеші |
школяре |
Школярі |
|||||||
Відмінювання іменника. ІІІ відміна\склонение: Ж.р. на –(..)- |
|||||||||||
Число Відмінок |
Однина
|
множина
|
|||||||||
Називний |
Сіль |
Ніч |
Солі |
Ночі |
|||||||
Родовий |
Солі |
Ночі |
Солей |
Ночей |
|||||||
Давальний |
Солі |
Ночі |
Солям |
Ночам |
|||||||
Знахідний |
Сіль |
Ніч |
Солі |
Ночі |
|||||||
Орудний |
Сіллю |
Ніччю |
Солями |
Ночами |
|||||||
Місцевий |
Солі |
Ночі |
Солях |
Ночах |
|||||||
Кличний
|
Соле |
ноче |
Солі |
ночі |
|||||||
Відмінювання іменника. ІУ відміна \склонение: Тверда: С.р. на о- та –а- теля\теленок, лоша\жеребенок, горня\горшочек, коліща\колесико, ім’я\имя, плем’я\племя, тім’я\темье, сім’я\семья, вим’я\вимя... |
|||||||||||
Число Відмінок |
Однина |
Множина |
|||||||||
Називний |
Теля |
Ім’’я |
Телята |
Імена |
|||||||
Родовий |
Теляти |
Імені |
Телят |
Імен |
|||||||
Давальний |
Теляті |
Імені |
Телятам |
Іменам |
|||||||
Знахідний |
Теля |
Ім’я |
Телята |
Імена |
|||||||
Орудний |
Телям |
Ім’ям, іменем |
Телятами |
Іменами |
|||||||
Місцевий |
Теляті |
Імені |
Телятах |
Іменах |
|||||||
Кличний
|
Теля |
Ім’я |
телята |
імена |
|||||||
Незмінювані іменники:
Словотвір
Російська мова |
Українська мова |
Приставки: не-, контр-, без-, под- |
Префікси: о-, ви-, пере-, спів-,без-, за-, від\відділення-отделение, відтінок-оттенок Перелісок, співробітник, видолинок |
Суффиксы:
-ек-, -ик-, -ец-, -иц-, -еньк-,-оньк-, -ишк-,юшк-, -онк-, -онок-, -ищ-: орешек, ключик, хлебец, сестрица, дороженька, березонька, крылышко, сынишка, избушка, волюшка, книжонка, галчонок, силище
|
Суфікси:
Іменникова основа + ок-, -янк-, -иц-, -ств-, -н-: людство, водиця, малятко
|
Вимова:
Глотковий –г-
Олігархія, олігарх, олігархічний
Оліго- (клаз, трофний, френія тощо)
Оргазм, -у
Орган, -у
Організм, -у
Органіка, органічний, орган, -а (муз.)
Органіст, -ка
Органний
Організація, організатор, -ка, організаторський, організований, організувати, дезорганізація, реорганізація
Органо- (Генез, логія, пластика тощо)
Оргія, оргій ний, оргіястичний
М
Мур лика муркоче –
Морозива хоче.
Мур лико руденький, -
Замерзнеш, дурненький.
Н
Носить рога носоріг,
Гордо дивиться на всіх,
Каже: - Ріг для носорога –
То надія і підмога.
О
Що в твоєму возику?
- Огірки за копійки
І овес задарма весь!
Ходить полем з краю в край, ріже чорний коровай...
У зеленім кожушку, костяній сорочечці я росту собі в ліску – всім зірвати хочеться.
Словник-тема:
Вправи:
Петре, Петре, де ти тепер ? (І.Котляревський). Ніхто ніде не гомонів (Т.Шевченко). Але жоден поет не був непоетом (Л.Костенко). Час не наша власність (Л.Костенко). Я не можу не йти (Б.Олійник). Не вірю. Не вірю. Буде. Буде. І будемо ми дратувати залізом звіра, руйнувати логово тьми (Є.Маланюк). У поета гроші завелись ? (Б.Олійник) – У поета ? Гроші ? (Б.Олійник). Куди їдеш, куди від’їжджаєш, сизокрилий орле ? Чом, чом, чом, земле моя, так люба ти мені ? (К.Малицька). Як тебе не любити, Києве мій! (Д.Луценко). Що-що тобі порадили ? Чим-чим лікує ? Червону руту не шукай вечорами... (В.Івасюк). Схаменіться, будьте люде! (Т.Шевченко). Нумо до праці! Ні кроку зі шляху, ні думки назад, ні хвилі даремно на місці! (О.Ольжич). Боже великий, єдиний, нам Україну храни, волі і світу промінням Ти її осіни! (О.Кониський). Ласкаво просимо! Прошу вибачити! Прошу пробачити! Простіть мені! Даруйте мені! Даруйте, прошу вас! Прошу не ображатися ! Просимо до столу! Просимо пригоститися! Щоб у вас і в нас все було гаразд. Щоб ви і ми щасливі були (В.Лагода). Здоровенькі були! Доброго ранку! Добрий день! Добривечір! То був чоловік – куди твоє діло! (П.Загребельний). Мороз лютує аж скрипить (Т.Шевченко). Вітер верби нагинає, аж гілля ламає. Ми – з України! (П.Перебийніс). Супокій – велике діло (І.Франко). Я тут (П.Загребельний). Чогось моє серденько в тузі. У Наталочки в руці кольорові олівці (А.Савчук). Ех, була не була! (О.Гончар). Не рубай калину біля хати!.. Не стріляй у птаха на світанні! (Ю.Рибчинський). Чого ж я так нестерпно, - Боже мій!- так ненаситно думаю про тебе ?! (І.Гнатюк). Через муку, утому і кров хай побачите справді велику, невмирущу, як вічність, любов! (Є.Плужник).
Вправа 1. Поставте іменники в орудному відмінку однини і поясніть їх правопис: галузь, піч, доповідь, міць, суміш, молодь, суть, розкіш, варінтність.
б)Поставте іменники в родовому відмінку однини або множини. Визначте у кожному слові вставний або випадний голосний:
Берізка, вітрець, нянька, дно, склянка, холодок, вінець, бранець.
Вправа 2. Визначити морфеми в усіх словах тексту: В основі поділу словникового складу за генетично-історичними ознаками лежить розрізнен..я насамперед двох груп лексичних одиниц.., у складі яких об..єднуються відповідно власне українськ.. і запозичен.. слова з додатковою внутрішнь..ю д..ференціацією.
Дуже важливи.... для усвідомлен..я с..стемності словникового склад.. є властив.. йому функціональн.. відношен..я, яких можна виділити такі три відносно незалежні аспекти аналіз.., як д..ференціація лексичних одиниць за ступенем уживаності (розмежуван..я активн....о і пасивн....о словникового склад..), за комунікативними сферами вживання (поділ лексики на загальновживану, обмежену певними територіями поширен..я. закріплен.. за певними професі..ними або соціал..ними групами носіїв мови), за стилістичними ознаками (розмежуван..я н..йтральної (між стильової) і так званої стилістичн.. маркованої лексики) (А.Грищенко).
Вправа 3. Перекладіть з російської мови на українську. Утворіть, де можливо, множину і провідміняйте подані іменники, порівнявши закінчення: мебель, чернило, дверь, грудь, коренье, имя, племя, семя, вымя, пламя, знамя, стремя, темя, бремя.
Вправа 4. Поставте іменники в родовому відмінку множини. Складіть речення. Поясніть правопис закінчень: зусилля, змагання, обличчя, досягнення, здійснення, озброєння, відділення, враження, приміщення, узбіччя, враження, завдання.
Вправа 5. Виразно прочитайте. Поділіть іменники за відмінами та групами. Поставте в різних відмінках однини та множини: Летіли в даль думки, немов осіннє листя (В.Сосюра). Самій не довго збитися з путі, та трудно з неї збитись у гурті (Леся Українка). Сій, сіваче, в людські груди правди вічної зерно (П.Грабовський). Це сталося на острові Куба. Вона не читала Олександра Дюма ! Сьогодні чергова Лариса Черних відвідала Галину Денисенко з Тбілісі. Ми з Нінеллю були в Бордо та Палермо. Вони знову насіяли конопель ? Його лякає навіть її тінь ! Йому не вистачає мужности ? Ой там, на горі, обнімалися крильми. Осетини все віддавали друзям. На тому тижневі буду в Петербурзі, потім у Дюнкерку (журн.).
Вправа 6. Поставте слова в потрібному відмінку. Поясніть правопис відмінкових закінчень: До монумент веде широка алея. У місті відкрито пам..ятник-музей воїнам Першого Білоруського фронт (газ.). Сидить і струже струг держално на ратище, а біля його під повітка стоїть з десяток ратовища зовсім готових (П.Куліш). Будеш, батько, панувати, поки живуть люди (Т.Шевченко). Я пізнаю тебе, я знаю, мій любий, рідний стоголосий край (М.Рильський). Ой, не шуми, луг, зелений байрак, не плач, не журися, молодий козак (нар. п.).
Вправа 7. Перекладіть з української мови на російську. Поясніть правопис: Сталь міцніша за мідь, До чистої мети треба йти чистою дорогою (Леся Українка). Хіба є хто на світі крилатіший за людинну ? (О.Гончар). Страшнішої немає сліпоти. Як сліпота духовна (П.Воронько).
Вправа 8. Образуйте форму звательного падежа следующих украинских существительных: мама, сестра, дівчина, жінка, бабуся, Марія, Надія, Софія, Катря, батько, дід, син, брат, професор, учитель, Іван, Сергій, Дмитро, Оксана, Галя, Петро, Андрій.
Заняття УІ. Числівник
Количественные –кількісні: сім яблук
Порядковые – порядкові: сьомої літери
Простые – прості: сім
Составные – складені: сім сотих
Целые числа – прості числа: сім хвилин
Собирательные – складені: семеро дівчат, нас, суток, обе, оба
Дробные – дробові: сім п’ятих, полтора,полторы, полтораста в Именительном падеже, в косвенных – полутора, полутораста – півтора, півтори
Відмінювання кількісного числівника\склонения имени числительного |
Збірний |
|||||
Називний |
Два, дві |
П’ять |
П’ятдесят |
Сімсот |
Сорок |
П’ятЕРО |
Родовий |
Двох |
П’яти |
П’ятдесяти |
Семисот |
Сорока |
П’ятьох |
Давальний |
Двом |
П’яти |
П’ятдесяти |
Семистам |
Сорока |
П’ятьом |
Знахідний |
Два, двох |
П’ять |
П’ятдесят |
Сімсот |
Сорок |
П’ятьох |
Орудний |
Двома |
П’ятьма |
П’ятдесятьма |
Сьомастами |
Сорока |
П’ятьма |
Місцевий |
Двох |
П’яти |
П’ятдесяти |
Семистах |
Сорока |
П’ятьох |
Кличний
|
Два, дві |
П’ять |
П’ятдесят |
сімсот |
сорок |
П’ятЕРО |
Много различий встречаетсям ежде обойми языками в творительном падеже:
О Р У ДН И Й
|
Українська мова |
Російська мова |
Однією |
Одной |
|
Трьома |
Тремя |
|
Чотирма |
Четырьмя |
|
Шістьма |
Шестью |
|
Сьома |
Семью |
|
Восьма |
Восемью |
|
Дев’ятьма
|
Девятью |
В числительных пєятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят склоняются только вторая часть. В собирательных числительных: четверо, піятеро, шестеро, суффикс –ЕРО- в косвенных падежах выпадает.
Порядкові числівники:
На
-сотый
-тысячный
-миллионый
-миллиардный
пишутся слитно – пишемо разом, наприклад: двухсотдвадцатипятимиллиардный
Вимова:
Проривний –г-
Негліже
Персона грата
Персона нон грата
Пінг-понг, -у
Пфенінг, -а
Рагу (кул.)
Райстаг, -у
Регалія
Регата
Регбі
Регент, а регенство
Регентський
Регіон, -у, регіональний
Регіонарний (мед.)
Регламент, -у, регламентація, регламентувати
Реглан, -а
Резигнація, резигнувати
Ремигати, ремигання
Риксдаг, -у (шведський парламент)
Ринг, -у
Рислінг, -у
Свінг, -у
Сленг, -у
Смог, -у
Смокінг, -а
Спагеті (кул.)
Стагнація
Стерлінг, -а, стерлінговий
Сугестія, сугестивність, сугестивний
Простые – прості: сім
Глотковий –г-
Патогенез, -у, патогенний
Патологія, патологічний
Пегматит, -у (геол.), пегматитовий
Педагогія, педагог, педагогіка, педагогічний
Пергамент, -у, пергаментний, пергаментовий
Пергідроль, -ю
Поліглот, -ка
Програма, програміст, -ка, програмність, програмовість, програмовий, програмний, програмувати, запрограмований
Сталагміт, -у, сталагмітовий, сталагмометр, -а
Стратегія, стратег, стратегічний
Стратиг, -а, архістратиг
Троглодит, -а (антр.)
-ург (драмат, демі тощо)
-фаг (антропо, лото, хроно тощо)
фаго- (терапія, цит тощо)
П
Пекар півень у пекарні
Пік перепічки прегарні,
І пшеничні пампушки,
І препишні пиріжки.
Пригощайтеся!
Р
Бере Віра в руки рака,
Бере рака-неборака.
Ви погляньте, подивіться –
Віра рака не боїться.
С
Ходила синиця
У синій спідниці,
Збирала у кошик
Достиглі суниці.
Т
Тротуарами
Тритони
Тягнуть тістечок
Три тонни.
Три лисички, три сестрички
Миють лапки, миють личка.
Не виводить тато-лис
Їх невмитими у ліс.
У
Уранці Уляна Уласа
Ураз умивать узялася.
Улас утікав, ухилявся:
Учора уже умивався!..
Ф
У Фросинки і Наталки
Зацвіли в саду фіалки.
Фікуси листаті
Розкошують в хаті.
А на підвіконні –
Фуксії червоні.
Х
Ховрашки хотіли хліба –
Ховрашкам давали рибу.
Ховрашки халви хотіли,
Та просити не уміли.
Хата – не хата, вікон багато: є куди влізти, та нікуди вилізти (Якір).
Словник-тема:
Вправи:
Вправа 1. Провідміняйте числівники: однією, трьома, чотирма, шістьма, сьома, вісьма, шістдесят, сімдесят, четверо, шестеро.
Вправа 2. Запишіть словами і провідміняйте числівники: 1968, 7 3\4, 878, 586, 4\7, 499, 742, 854, 679, 983; 0,5
Вправа 3. Від поданих чисел утворіть кількісні і порядкові числівники: 56, 90, 57 мільйонів, 530 000, 34, 40, 529 мільярдів,64, 100, 893 мільйони, 900, 72, 963 000, 65 мільйонів, 85, 329 000, 746, 258, 60 мільйонів.
Вправа 4. Запишіть словами сполучення іменника з числівником, поставте іменник у потрібній відмінковій формі: 7\жінка\; 6\двері\; 1\3\літр\; 978\кілограм\;1282\квітка\;10\хлопець\;14\будинок\; 8 1\2\віз\; 5,4 ц;7\5 т; 6,5 см.А) Запишіть словами сполучення іменника з числівником. Провідміняйте. Утворіть від поданих чисел кількісні й порядкові числівники: 7/жінка/, 20/будинок/. 6,5 см; 65 мільйонів, 34; 40; 963 000 529 мільярдів; 978 /кілограм/, 679; 983; 05; 7,5 т; 6/двері/; Б)Провідміняйте займеники та числівники: одна, один, три, шість, четверо, п’ятдесят, п’ятеро, вісімдесят, сімдесят, сім, шість, дев’ять, шестеро, два, чотири, цей, ця, вона, їхній, кожний, дехто, казна-який, інший, сорок, дев’яносто, сто двадцять п’ять.
Заняття УІІ. Словотвір прикметника
Словотвір
Имя прилагательное – прикиетник
Качественные – якісні
Относительные – відносні
Притяжательные - присвійні
В именах прилагательных в украинском языке преобладает суффикс –ов-:
лісОВий – лесНой
зимОВий – зимНий
розумОВий – умствЕННый
…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..
українська мова російська мова українська мова російська мова
-ИЧН-, -ІЧН-, -ІЙН-
…………………………………
-УВАТ(ЮВАТ), -ЯН-, -ЕН, ЛИВ
…………………………………… -ЕНЬК- - ЕСЕНЬК --ІСІНЬК -,-УСІНЬК --ЮСІНЬК-
|
-ИЧЕСК-, -ИОНН-
…………………………….
-ЧИВ-, -ЛИВ, -ИСТ-,-ЧАТ-, ОВАТ, -ЕВАТ- ……………………………………. -ОНЬК- -ЕНЬК- -ОВАТ- -ЕВАТ- (уменьшительные, неполноты качест.) |
сатирИЧНий, категорИЧНий, телевізІЙНий …………………………………..
синЮВАтий задумЛИВий глинЯНий
……………………………………. тонЕНСЕНЬКий |
сатирИЧЕСКий, категорИЧЕСКий, телевизИОННый ………………………………..
синЕВАТый задумЧИВый глинИСТый
………………………………… тонЕНЬКий |
Префіксально-суфіксальний спосіб словотворення
О-
Об-
Су- + дієслівна та іменна основа + Н ОбережНий
Без-
До-
Правопис прикметника
Суфікси –к-, -ок-, -ек- + Ш випадають: легКий –легШий, далеКий – дальШий
-з-,-г- + Ш = ЖЧ вуЗький – вуЖЧий, дороГий- дороЖЧий
-ж-, -с- + Ш = Щ тяжкий-тяжчий, високий-вищий
поле захищати – полезахисний; мовний і літературний, отже мовно-літературний.
Блідо-рожевий, гірко-солоний, але жовтогарячий.
Відмінювання прикметника. Тверда група \склонения имени прилагательного\ Тверді приголосні: Б,П, В, М, Ф, Д, Т, Р, Л, З, ДЗ, С, Ж, ДЖ, К, Г |
||||
Число Рід, відмінок |
Однина |
Множина |
||
Чоловічий |
Жіночий |
Середній |
||
Називний |
Добрий |
Добра\добрая |
Добре\доброе |
Добрі\ добрые |
Родовий |
Доброго |
Доброї\доброй |
Доброго\доброго |
Добрих\добрых |
Давальний |
Доброму |
Добрій\доброй |
Доброму\доброму |
Добрим\добрым |
Знахідний |
Доброго |
Добру\добрая, добрую |
Добре\доброе |
Добрих\добрых |
Орудний |
Добрим |
Доброю\доброй |
Добрим\добрым |
Добрими\добрыми |
Місцевий |
Доброму |
Добрій\доброй |
Доброму\добром |
Добрих\добрых |
Кличний
|
Добрім |
|
|
|
Відмінювання прикметника. М’яка група на –н’- та –й-\ М’які приголосні: Д’, Т’, Л’, Н’, Р’, З’, ДЗ’, С’, Ц’, Й |
||||
Число Рід, відмінок |
Однина |
Множина |
||
Чоловічий |
Жіночий |
Середній |
||
Називний |
Синій |
Синя\синяя |
Синє\синее |
Сині\синии |
Родовий |
Синього |
Синьої\синей |
Синього\синего |
Синіх\синих |
Давальний |
Синьому |
Синій\синей |
Синьому\синему |
Синім\синим |
Знахідний |
Синій або Синього |
Синю\синяя, синею |
Синє\синее |
Сині або синіх\синии |
Орудний |
Синім |
Синьою\синею |
Синім\синем |
Синіми\синими |
Місцевий |
На синьому Або на синім |
На синій\на синей |
На синьому або на синім\на синем |
На синіх\на синих |
Кличний
|
Синій |
|
|
|
Прикметник. Ступені порівняння
Вищий ступінь\сравнительная степень |
Найвищий ступінь\превосходная степень |
||
Проста |
Складна |
Проста |
Складна |
-Ш- -ІШ-\-ее(ей),-е-,-ими-, -ше- |
БІЛЬШ, МЕНШ\более |
НАЙ+ІШ/ -ейш(айш)- |
НАЙБІЛЬШ, НАЙМЕНШ ЗА ВСІХ, ВІД УСІХ\ самый, наиболее, наименее + ее-, -ей-, -е-, -ше- |
Сміливий-сміливІШший КоротКий-коротШий |
БІЛЬШ сміливий |
НАЙсміливІШий
|
НАЙБІЛЬШ ВІД УСІХ сміливий |
Смелый-смелЕЕ |
БОЛЕЕ смелый |
смелЕЙШий |
САМЫЙ смелый, смелЕЕ ВСЕХ |
Прислівник\наречие. Ступені порівняння
Вищий ступінь\сравнительная степень |
Найвищий ступінь\превосходная степень |
|
Проста |
Складна |
НАЙ, ЯК, ЩО + ШЕ-, -ІШЕ на –о, -е\ -ее(ей), -е-, -ше + всех, наиболее, наименее + наречие на –о, -ко |
-ШЕ-, -ІШЕ- на –о, -е\-ее-(ей), -е-, -ше- |
ЗНАЧНО, БАГАТО, КУДИ, ЩЕ, ТРОХИ\ более + на –о, -ко |
|
Сміливо –сміливІШЕ |
ЗНАЧНО сміливіше |
НАЙсміливІШЕ |
Смело-смелЕЕ |
БОЛЕЕ смело |
НАИБОЛЕЕ смело, смелЕЕ ВСЕХ |
Прислівники
Как? Неожиданно Каким способом? Пешком, верхом |
Як? Раптом Яким чином? Пішки, верхи |
Где? Там, здесь Куда? Туда Откуда? Отсюда, здалека |
де? Там, тут куди? Туди звідки? Звідси, здалеку |
Образ действия: |
Спосіб дії: |
Место действия: |
Місце дії: |
Время действия: Кода? Вчера С каких пор? С утра |
Час дії: Коли? Учора З якого часу? Зранку |
Цель действия: Зачем? Специально
|
Мета: Навіщо? навмисне |
Мера, степень: Нас колько? Вдвое Сколько? Много, очень |
Міра й ступінь: Наскільки? Удвоє Скільки? Багато, дуже |
Состояние человека, природы\стан природи: Тепло –тепло, Снежно- сніжно, Легко- легко Приязно- приємно |
Словотвір
*В русском языке много наречий, образованных от имен существительных, имеют форму творительного падежа. Украинский язык в таких случаях, как правило, использует другие словообразовательные средства:
Вечером-увечері
Днем-удень
Утром-уранці
Пешком-пішки
Босиком-босоніж
В украинском языке распространены наречия на –ки:
Навпомацки-ощупью
Навпрошки-напрямик
Навколішки-на коленях
*Но наречия на –ески- свойственны только русскому языку:
Творчо-творчЕСКИ
Практично- практичЕСКИ
По-дружЕСКИ
*Приставка ЩО- в наречиях времени указывает на повторяемость:
Щоночі – кардую ночь
Щороку – каждый год
*Префікси: будь-, казна-, хтозна- пишемо через дефіс:
Будь-де
Казна-як
Хтозна-коли,
*А також суфікси: -небудь, -таки, -то, -от:
Де-небудь
Де-таки
якось-то
як-от
*по- + е-, -и-, -ому-, ему(єму) ПО-першЕ, По-українськОМУ, ПО-моЄМУ
*дефіс: О=О ледве=ледве, часто=густо, віч=на=віч
-О, -Е(Є) занадтО, впершЕ, востаннЄ
-И-, -КИ навіКи, безвістИ, залюбКи
-У(Ю) зверхУ, попростУ, поблизу, скраЮ
-А(Я) звечорА, злівА, справА, зраннЯ
-І напоготові, нарівнІ, вповнІ
& дворазово, воднораз, горілиць, ліворуч, сьогодні
Вимова:
Проривний –г-
Цуг, -у, цуговий
Цуглі (діал.. вуздечка)
Швагер, гра і швагро, шварготати і шарготіти (голосно й верескливо розмовляти)
Шлагбаум, -а
Шлягер, -у
Ягдташ, -а
Яловега (безплідна вівця)
Ягуар, -а
Ц
Цапок цибулі назбирав,
В хлівці над нею міркував:
„Цей харч гіркий – не для цапка.
Цапкова їжа не така”.
Накупили горобці
Кольорових олівців,
Щоб малі горобенята
Вчились просо малювати.
Ч
Чалапала чапля болотом,
За нею ішло чапленя,
А чайка кричала: - Чекайте!..
Он вас чорногуз доганя.
Маленький, чепурненький крізь землю пройшов, червону шапочку знайшов.
Ш
Шпак вмостився на шпаківню,
Шпигонув старого півня:
Шпаченя в шпаківні плаче.
Щ
Щука варила
Борщик у горщику,
Щавель у борщику.
А до борщу ще й по лящу.
Дощик тут і дощик там,
В горах і долинах.
Як багато телеграм
У його краплинах!
Телеграми про одне –
Це не таємниця:
Буде сонечко ясне,
Коли дощ кінчиться.
Ь
Знак м’який сидів у вірші
І казав: Я – найм’якіший!
Може, й так, адже цей знак
Не сердитий аж ніяк.
Ю
Юля з риби цілу зиму
Варить юшку для Юхима,
Бо Юхим сестричці Юлі
Окунців дав дві каструлі.
Я
Якоря із Ялти привіз,
Вранці з тим якорем в яму заліз.
З нього сміється тітка Ярина:
- Яма – не море... Тут – тільки глина.
Жовтобокі гарбузи
Налякалися грози
І до нас у тепле сіно
Повтікали на вози.
Найнікчемніші дурні вільможні,
Русской приставке из- в украинском языке чаще всего соответствует приставки в-, з-:
ВИготовити – ИЗготовить, ВИдавати- ИЗдавать, Змінитися – Измениться
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
Суфікси: -а(я)-, -и-, -і-, -ува-, -юва-, -ну-
………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
Префіксально-суфіксальний спосіб творення:
Під- + дієслівна основа + -ува- ПРИритакУВАти
………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
О- + іменникова основа + -и-, і-, -а-, -ува-, УвиразнИти
………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
Іменникова основа + -ува-, -юва-, -ізува-(изува)-, -фікува-, -ствува-,-и(ї)-, -а(я),-і-
Прикметникова основа + -и-, -і-,-ува-(юва), -ізува-(изува), -а-, -ича-, -ну-
Наприклад: хитрий- хитрУВАти, синій-синІти
Вигукова основа, або займенникова + ка, а ой-ойКАти
Прислівникова основа + -ува- жалко-жалкУВАти
………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
дякувати батькові; зустрічатися тощо.
ИТЬ – строить (кроме брить, стелить) ЕТЬ – видеть, нанавидеть, зависеть, смотреть, терпеть, обидеть, вертеть |
Майбутній час. Доконаний вид/будущее время, совершенный вид: что сделаю ? |
||||||||||||||
Майбутній час. Недоконаний вид\будущее время, несовершенный вид: что буду делать ? |
||||||||||||||
Вправи: 1. Виразно прочитайте. Поясніть орфограми. Спробуйте проаналізувати особливості вимови.
Ой у полі жито копитами збито,
Під білою березою козаченька вбито.
Ой убито-вбито, затягнено в жито, Червоною китайкою личенько покрито.
Заняття ІХ: Лексика і фразеологія
...А є ще риси мови, що звуться діалекти:
Це говори місцеві на дещо інший лад.
На Київщині (В Літках) взуття зовуть обувка,
А огірок звичайний в Чернігові – гурок,
А кошик на Поліссі в Іванкові – кошувка,
І назви, і вимова різняться що не крок.
Піїти в одах вихваляти війну й царицю.
Не той, у кого тільки й духу –
Вправа 2. Доберіть відповідники, синоніми до слів:
Вправа 8. Проаналізуйте лексичні особливості реклами в засобах масової інформації.
Вправа 14. Наведіть приклади слів-англіцизмів у сучасній українській мові.
Вона раптом заплакала і ледве втрималася, щоб не припасти йому до грудей.
- Почекай, - він рушив за нею.
- Дивися, підкова, - вигукнув хлопець.
- Підкову знаходять на щастя, - прошелестіли її вуста.
Ті, що знаходять підкову, ніколи не думають про того, хто загубив її.
А) Музи, співайте про русів, про випаси їх благодатні
Й села, що щастя знайшли в цій життєдайній землі...
Д) – Бий тебе, сила Божа. Мене аж гикавка напала...
Е) Профіль білків клітин сім’ядоль істотно відрізняється від зародків.
Ж) Функціональний аспект звуків мови виступає предметом вивчення фонології...
Вправа 19. Використовуючи тлумачні словники, поясніть значення і походження фразеологізмів:
Сільвій. Чому біжиш стрімголов, Йоганне ?
Йоганн.А чому заєць, як мовиться, тікає від собак ?
( Е.Роттердамський „Клопоти школярів”)
Арнольд. Сердечно вітаю тебе, Корнелію! Сто літ ми з тобою не бачились.
Корнелій. Здоров, милий друже! О, як я скучив за тобою!
Арнольд. Я вже втратив було надію на твоє повернення. Де ти так довго пропадав ?
Корнелій. На тому світі побував.
Арнольд. Ой. Видно, що воно так – таким обірваним. Змарнілим і блідим з..являєшся до нас.
Корнелій. Все не з царства тіней приходжу, а з Єрусалима.
(Е.Роттердамський „Необачна обітниця”).
- Помагай Біг, - відповідає господиня, - а що несеш ?
Нічим не журився. (нар. творч.).
Вправа 25. Складіть словникові статтті до виділених слів:
...А є ще риси мови, що звуться діалекти:
Це говори місцеві на дещо інший лад.
На Київщині (В Літках) взуття зовуть обувка,
А огірок звичайний в Чернігові – гурок,
А кошик на Поліссі в Іванкові – кошувка,
І назви, і вимова різняться що не крок.
Піїти в одах вихваляти війну й царицю.
Не той, у кого тільки й духу –
Заняття Х. Стилістично-синтаксичний аналіз тексту
Вправа 5. Перекладіть, зробіть синтаксично-стилістичний аналіз:
З курсу “Українська мова для іноземців”
Тема: Стилістична диференція мови.