Українська мова урок-проєкт. Іменник.

Про матеріал

Розробка уроку-проєкту з української мови в інтегрованому курсі "Я досліджую світ" для 3 класу.

Перегляд файлу

Українська мова

Проєкт «В гостях у Іменника»

Закріплення вивченого про іменник

Характеристика проекту:

за діяльністю – інформаційний, теоретичний;

за кількістю предметів: міжпредметний;

за кількістю учасників: груповий;

за характером контактів: короткотривалий;

за характером партнерських взаємодій: кооперативний.

Мета та завдання:

- закріпити і поглибити знання учнів про іменник, як частину мови,його граматичні ознаки;

- виробляти вміння розрізняти іменники серед інших частин мови;

- сприяти розвитку пізнавальної активності учнів, комунікативної самостійної компетентності; розвивати словниковий запас, зв’язне мовлення;

- формувати навчити роботи з книгою та довідковою літературою;

- залучити учнів до набуття нових знань на основі життєвої практики;

- учити дітей здійснювати проєктну діяльність на основі досліджень;

- розвивати творчу уяву, здібності розв’язувати проблеми пошукового характеру;

- тренувати навички роботи в групі;

- виховувати пізнавальний інтерес, товариськість, організованість, доброзичливе ставлення до оточення;

- виховувати любов до рідної мови.

Хід проєкту

І. Організаційний момент

Ось дзвінок вже пролунав,

На урок усіх позвав.

Будемо старанно працювати,

І писати, і відповідати,

Щоб сказали всі про нас:

Тут малята – просто - клас!

ІІ. Оголошення теми і мети проєкту

Сьогодні у нас незвичайний урок

Сьогодні ми зробимо ще один крок

У мовну країну, прекрасну й чарівну

До країни чудес, що Іменником звуть

Тож, друзі, швиденько збираємося в путь,

Щоб в мовну скарбницю ще раз зазирнуть.

Завдання від Королеви Мови.

Ребус

2. Загадка

У бабусі-холодусі усміх сяє на лиці,

Ходить в білому кожусі

З дивним пензлем у руці,

Раз мазок і два мазок –

На вікні зацвів бузок,

А на другім сад казковий

Біля місяця підкови.

А на третім – срібний дім,

Іній світиться у нім.

Всі дивились, дивувались …

Хто ж художник – здогадались? (Зима)

− Якою частиною мови є слово-відгадка?

3.Вірш

Який співець, поет, який письменник

Чарівне слово вигадав - іменник?

Іменник! Він узяв на плечі

Велике діло – визначати речі.

Вчитель. Сьогодні ми будемо подорожувати країною «Морфологією» та повторимо вивчене про іменник.

А щоб подорожуючи Ви не заблукали, мої чарівні помічниці-сніжинки вам показуватимуть дорогу.

ІІІ. Визначення проблеми проєкту

- Іменник як частина мови.

- Роль іменника в мові.

- Іменники назви істот і неістот, власні і загальні. Вживання іменників у однині і множині. Рід іменників.

- Роль іменника у реченні і мовленні.

ІV. Визначення шляхів розв’язання проблеми

Читання додаткової та енциклопедичної літератури.
Дослідження «Іменник».
Що ми знаємо про іменник?
Робота з деформованими реченнями.
Складання розповіді за малюнком.

V. Формування груп для проведення дослідження

Учні класу об’єднуються в групи.

Дослідники.
Розумники.
Мовознавці.
Літератори.

VІ. Обговорення та презентація проєкту групами

1 група «Дослідники»

Іменник любить називати
завжди на ймення кожну річ:
земля, країна, сонце, мати,
печаль і радість, день і ніч.

Казка про іменник

Якось в країні Українська Мова в царстві Іменника поселився смуток. Сам цар Іменник ходив зажурений і сумний. Останнім часом його ніхто нікуди не запрошував - все в країні вирішувалося без нього. Іменник не міг порозумітися з іншими царями та поступово втрачав зв’язок з Розділовими Знаками, а сам король Речення не хотів чомусь з ним розмовляти. Як і коли трапилося це Іменник згадати не міг, але так далі тривати не могло. Вирішив Іменник звернутися за порадою до старої чаклунки Морфології, яка вже довгий час допомагала своїм даром всій Українській Мові. Стара Морфологія з радістю погодилася допомогти Іменнику. Розклавши карти, чаклунка відповіла так: - Сталося це тоді, коли призначили тебе до королівства Частин Мови і ти вирішив правити один, сам по собі, самостійно, не переймаючись, до чого це приведе. Ти повиганяв всіх родичів своїх з царства та взявся володарювати сам. Якщо хочеш, щоб тебе знову поважали та любили, то йди, знайди своїх родичів та попроси їх повернутись. Одразу , зрозумівши про що йдеться, Іменник подався з царства. Важкою була дорога царя, та одного разу він таки дістався до маленького занедбаного села, в якому жили його рідні, яких він вигнав. Іменник побачив, як сваряться Питання Хто? і Що? сперечаючись котрий з них відноситься до Істот, а котрий до Неістот. Недалечко Загальні і Власні Назви не могли розділити між собою річку, гори і, навіть, саме село. Числа Однина і Множина взагалі не розмовляли, сидівши спинами одне до одного. Чоловічий, Жіночий та Середній Роди, насупившись, стояли з задертими носами. Відмінки і Відміни забули скільки їх в сім’ї і хто з ким повинен дружити. Побачив Іменник, що він накоїв і вирішив скликати всіх на нараду. Довго довелося йому вибачатись і просити всіх триматися разом та згодом всі помирившись повернулися додому. З тих пір все стало на свої місця, а сам король Речення призначив Іменника, як і Другорядним Членом Речення так і Головним, виступаючи Підметом і Додатком.

Про іменник

Іменники предмети називають,

На питання хто? що?

залюбки відповідають.

Іменники різні бувають:

Є живі — це хто?

А неживі — це що?

Якщо один — це однина,

Якщо багато — множина.

Дітям пам'ятати слід,

Що іменник має рід:

Чоловічий — значить він,

А жіночий рід — вона,

Є й середній рід — воно.

Де не глянь,— іменник всюди,

Його найбільш вживають люди.

1. Ріка запитань

Гра «Мікрофон». Питання для експрес-перевірки.

− Тож перевіримо знання з теми «Іменник»

− Яка частина мови називається іменником?

− Які іменники пишуться з великої літери, а які з маленької?

− Як називаються іменники, що відповідають на запитання «хто ?», а що відповідають на запитання «що ?» ? (приклад).

− Як змінюються іменники ? (за числами).

− Іменник має роди. Навіть їх?

− Яким членом речення виступає іменник? (підметом, другорядним членом).

2 група «Розумники»

2. Зупинка «Місток каліграфічного письма»

Із цим завданням Ви впорались і вирушаємо до наступної зупинки. Щоб перейти місток, ми повинні відгадати загадку:

Чудо-сани прилетіли,

Скакуни в тих санях білі.

В санях тих сидить цариця

Білокоса, білолиця.

Рукавом махає,

Сріблом все вкриває. (Зима)

− Як називаються зимові місяці?Який зараз місяць?

− Які свята святкують в лютому?

− Як лютий називається в народі?

Сніжень, крутень, лютень називають у народі цей місяць року. Його українська назва вказує на погоду поширену взимку – лютує мороз. Лютий означає «Змій», «Жорстокий». Закріпилося воно за останнім місяцем зими, тому, що морози бувають дошкульними.

У народі кажуть:

Лютий лютує тому, що на світі довго бути не доводиться йому.

Місяць лютий кригою скутий. Лютий зиму замикає, новому сезону доріжку показує.

Вірш «Лютий»

Другий місяць зветься лютий

А лютує він тому,

Що на світі довго бути

Не доводиться йому.

Хоче лютий щоб на світі

Панувала вік зима.

Та поволі сонце гріти

Починає крадькома.

Довгі дні, короткі ночі.

Гульк – уже й струмок тече!

Лютий враз як зарегоче

Знов морозом припече.

Та як здійме враз хуртечу,

Як засипле снігом дах!

Люди добре топлять печі,

Щоб не змерзнути в хатах.

Та здаля вже крок по кроку,

Йде весна, веселий час.

І розгніваний до строку.

Лютий геть втіка від нас.

Пишемо букву «Зе».

З з З з З з зе зи зм зв им зима

3. «Печера плутаних слів». (Метод «Анаграм»)

Доберіть спільнокореневі слова до слова «зима», прочитавши слова-плутанки.

мозинька (зимонька)

вийзимо (зимовий)

зиватиму (зимувати)

зивнимік (зимівник)

мнози (зимно)

мкувзи (взимку)

− Як ми називаємо ці слова? (спільнокореневі, споріднені)

− Запишіть їх в зошити і виділіть корінь! До яких частин мови вони належать?

З одним із слів складіть речення.

Я люблю зимовий ранок холодної зими.

Настала холодна зима.

Взимку діти катаються на лижах, санях і ковзанах.

Зима – це моя улюблена пора року.

− Які прикметники можна дібрати до слова «зима» − (холодна, люта, сніжна, сувора, весела, біловолоса, морозна).

Записати речення на дошці і у зошити.

Вчитель: Назвіть частини мови в цьому реченні.

Підкресліть головні і другорядні члени речення. Чим виступає в реченні іменник? (Викладіть модель речення за допомогою цеглинок LEGO).

Настала холодна і сніжна зима.

3 група «Мовознавці»

4. Іменники назви істот і неістот

Зупинка «Пагорби істот і неістот»

Робота за варіантами (або діти в яких лежать синя цеглинка записують назви неістот, а в яких червона – назви істот)

І в. Записати слова назви істот, які «живуть взимку» − снігур, Дід Мороз, Снігуронька, Морозко, Мороз Іванович, омелюх.

ІІ в. Назва неістот – сніг, лід, ковзанка, мороз, сніжинка.

– То на які питання відповідають іменники назви істот, та неістот ?

– А з якої букви ви написали назви істот? (з великої)

– Чому? (бо це власні назви)

Наведіть приклади власних і загальних іменників.

Гра «Засели будиночки»

5. Фізкультхвилинка/

Ми чудово попрацювали і настав час відпочити. У нас незвичайна

фізкультхвилинка. На кожному уроці ми повторюємо вивчений матеріал. Сьогодні ми будемо повторювати частину мови – дієслово.

Я називатиму слова, а Ви будете зображувати те, що вони означають: встати, присісти, підніматись, тремтіти, стрибати, літати, гудіти, хитатись, шукати, сідати, посміхатись, слухати.

6. Рід іменників

Зупинка «Весела галявина»

Гра «Чарівна скринька»

Учні по черзі дістають предмет із скриньки (описують його і називають рід іменника).

Пенал, ручка, лінійка, папір, яблуко, іграшка, лялька.

Робота в парах (виписати з тексту іменники, ср., ч.р., ж.р.)

Повіяв північний вітер. Небо вкрили сірі хмари. Густий сніг повільно спускався на поле, на ліс. Земля побіліла, стелилася санна дорога.

Ч. р. – вітер, сніг, ліс.

Ж. р. – земля, дорога.

С. р. – небо, поле.

Перевірка.(Учні сигналізують цеглинками LEGO)

Ч.р Ж.р. С.р.

7. Іменники однини та множини

Зупинка «Озера однини та множини»

Вчитель зачитує іменники, а учні сигналізують цеглинками LEGO. (однина – синя цеглинка, множина – червона).

(Пісні, голос, усмішка,серце, зорі, ночі, пташка, сини, квіти).

Вправа 317 (Інтерактивна вправа «Перехрестя»).

Два учені знаходять іменники в однині і ставлять їх у множині і навпаки (біля дошки), решта учнів у зошитах.

– Перевіримо роботу дітей.

Слово вчителя: Є слова, діти, які вживаються тільки у множині або тільки в однині. (таблиця цих слів на дошці).

Більшість іменників може вживатися в однині й у множині: артист — артисти, кінь — коні, стіл — столи.

Іменник у формі однини вживається для позначення одного предмета, іменник у формі множини — для позначення двох і більше предметів.

Проте є іменники, що мають лише форму однини. До таких іменників належать назви:

речовин: молоко, масло, залізо, руда;
почуттів: радість, піднесення, вірність, кохання;
власні назви: Вінниця, Дунай, Місяць, Леся Українка.

Деякі іменники мають тільки форму множини. Це назви:

парних або таких, що складаються з кількох частин, предметів: ножиці, окуляри, двері, сани, меблі, шахи;
речовин: вершки, дріжджі, консерви, парфуми;
сукупностей предметів: гроші, джунглі, надра, хащі;
відрізків часу, свят, обрядів: канікули, іменини, вечорниці;
почуттів, станів: жалощі, гордощі, веселощі, прикрощі;
географічні назви: Черкаси, Альпи, Афіни.

Іменники, які позначають сукупність однакових або подібних предметів, що сприймаються як єдине ціле, називаємо збірними: товариство, колосся, коріння, молодь.

Збірні іменники мають форму однини: золоте листя.

4 група «Літератори»

1.Розвиток зв’язного мовлення.

Скласти розповідь про зиму. (Усно)

Перший сніг

Настала зима. Вже йшов місяць січень , а снігу все не було. Та ось одного дня небо стало темним і до вечора вже посипав дрібний сніжок. Через деякий час сніг припинився. Та наступного дня сніг пішов знову. Але він був такий лапатий, що швидко вкрив землю. Стало дуже красиво. Діти зраділи першому снігові.

Вчитель. Пригадайте вірші, загадки, прислів’я про зиму.

Загадки

Що за диво, все село білим пухом занесло,

Дива зовсім тут нема – це в село прийшла … (Зима)

Взимку вкрили ми навкруг, ліс, дорогу, поле й луг.

А як сонце припече – ми струмочком потечем. (Сніг, сніжинки)

Зима

Надійшли морози, ріки закували.

І березам коси інеєм прибрали.

Пухова перина очі убирає,

Біла скатертина ні кінця, ні краю.

Під серпанком білим і трава й листочки.