Польський мовознавець, викладач Одеської гімназії в кінці минулого століття, Михайло Красуський у праці “Древность малороссийского языка”, опублікуваній у Одесі 1880 р., заявив, що “малоросійська мова не тільки старша від так званої старослов`янської, але й від санскриту, грецької, латинської та інших мов”.
Записи робилися на навощених дерев'яних дощечках або на бересті. Цей матеріал погано зберігався. Ще знайдено чимало писарських інструментів – стилів. Добре збереглися графіто, накреслені на свіжій, ще не обпаленій глині. Горщики з написами часто мали вигляд речей повсякденного вжитку, простих, ліплених вручну, що свідчить про їхнє місцеве походження. Деякі з цих графічних зображень вважають за тавра або тамги (знаки власності) майстрів.
Геніальний давньоруський твір "Слово про похід Ігорів " спочатку вважали підробкою. Нині iндiйськi вчені, працюючи над перекладом "Слова…", з подивом i захопленням відзначають, як багато в ньому таких слів, що близькі не тільки до санскриту, а й до сучасних iндiйських мов. Ось яка вона, безмежна в просторі i часі, невмируща сила слова наших предків!