Українське суспільство в роки I Світової війни

УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В УМОВАХ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ, РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПОДІЙ ТА ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ПРОЦЕСІВ 1914-1922 РР.

ІІ. Орієнтація на перемогу Німеччини та Австро-Угорщини у війні. Блок окремих діячів Східної України. УСДРП: А. Жук, В. Дорошенко«Спілка»: М. Меленевський (Баск) та О. Скоропис-Йолтуховський. Українська партія СР (М. Залізняк)Д. Донцов (дго 1913 р. – УСДРП).

4 серпня 1914 р. - у Львові «Союз визволення України» (СВУ) - позаблокове об’єднання за перемогу у війні кайзеровської НімеччиниІдеологічні позиції Союзу: розгром Росії ► самостійність України у формі конституційної монархії з демократичним політичним внутрішнім устроєм, однопалатною законодавчою системою, громадянськими мовними і релігійними свободами, самостійною українською церквою. Союз ─ можливість залишення частини етнічних українських територій у складі Австро-Угорщини як автономного (коронного) краю.

3 серпня 1914 р. - Головна Українська Рада (політичні партії Галичини) Орієнтація на підтримку уряду Австро-Угорщини у військовому конфліктіІдеологічні позиції ГУР = ідеологічні позиції СВУ Маніфест ГУР від 3 серпня: «Побіда австро-угорської монархії буде нашою побідою. І чим більше буде поражение Росії, тим швидше виб’є година визволення України».

Діяльність СВУ• репрезентація інтересів Великої України перед зарубіжним світом, дипломатичні зв’язки з країнами Четверного союзу• видання та розповсюдження серед українського населення країн Четверного Союзу літератури та періодики на українську тематику• діяльність на покращення умов перебування українців в таборах Німеччини і Австро-Угорщини, робота серед військовополонених: церкви, бібліотеки, читальні, каси взаємодопомоги, курси української історії та літератури, німецької мови, політичної економії тощо.

Протиріччя в діяльності СВУ:• недовірливе сприйняття діяльності СВУ з боку українства Великої України• розходження у поглядах представників українства Сходу і Заходу щодо шляхів досягнення незалежності України - тенденція періоду війни та революційних подій 1917-1918 рр.• відмежування насамкінець від СВУ урядів Австро-Угорщини і Німеччини за умов переважно пропольської орієнтації останніх

ІІІ. Орієнтація українських діячів на пошук власних позицій в умовах війни. Невелика група діячів УСДРП на чолі з Л. Юркевичем (певний час серед діячів – В. Вінниченко)Орган: газета «Боротьба» в ЖеневіІдеологічні позиції: відстоювання українського питання з позицій «інтернаціонального соціалізму».• засудження воєнної політики урядів країн, що воювали ! ≠ революційні гасла більшовиків• визначення боротьби за демократію як шляху розв’язання національного питання ! ≠ більшовицькій стратегії боротьби за соціалізм

Л. Юркевич: засудження насильницьких (революційних) методів переходу до соціалізму; відокремлення боротьби за демократію (національне питання) і боротьби за соціалізм▼затяжна полеміка Юркевича з Леніним ◄ розходження українських соціалістів і більшовиків по стратегічним і тактичним питанням.

Ситуація воєнного періодувизначила значний розкол українства за ідеологічними, класовими, державницькими орієнтирамипротиріччя стратегічного і тактичного характеру між національно (помірковано) орієнтованими соціалістами і соціалістами радикального (марксистського), загальноросійського спрямування – РСДРП(б)

Ситуація воєнного періоду визначилаактивне протистояння і, більше того, збройну боротьбу українських політичних сил і більшовицького руху за владу в період революції 1917-1920 рр.послаблення національних сил, їх поразку в період національної революції у протистоянні з більш згуртованою, цілеспрямованою і радикальноорієнтованою силою, якою виступали більшовики.

Ставлення до війни політичних сил. Головна Українська Рада (міжпартійний блок: радикальна, соціал-демократична, націонал-демократична партії, Кость Левицький ): проавстрійські позиції, ініціатор створення Легіону УСС. У травні 1915 р. Головна Українська Рада реорганізовується у Відні в Загальну Українську Раду, яка була єдиним і найвищим представницьким органом українського народу Східної Галичини, В листопаді 1916 р. ГУР самоліквідувалася.

Ставлення до війни політичних сил “Союз визволення України” (Д. Донцов, В. Дорошенко, О. Скоропис-Йолтуховський, М. Меленевський) проавстрійські і пронімецькі позиціїПолітична програма СВУ, яку було опубліковано 1 вересня 1914 p., передбачала створення незалежної України, яка мала бути конституційною монархією та мати демократичний устрій, забезпечувати вільний розвиток усіх національностей, незалежну українську церкву. Діячі СВУ розгорнули активну роботу в таборах для військовополонених, із яких згодом були утворені дві українські дивізії — Сірожупанників та Синьожупанників).

Ставлення до війни політичних сил. Проавстрійські та пронімецькі настрої СВУ не знайшли відгуку в Східній Україні. Представники всіх національних меншин у Думі висловили лояльність до російського уряду

Ставлення до війни політичних сил. У роки Першої світової війни в Наддніпрянській Україні діяли такі політичні партії та блоки: РУП, УСДРП, ТУП, «Спілка».

Ставлення до війни політичних сил. На початку Першої світової війни в УСДРП відбувся розкол:1. Представники УСДРП на чолі із Симоном Петлюрою підтримали у війні царську Росію. 2. Члени УСДРП на чолі з В. Винниченком засуджували війну, обстоювали автономію України. 3. В. Дорошенко очолив крило УСДРП, що закликало до боротьби з царською Росією і стояло на позиціях незалежності України.

Ставлення до війни політичних сил. Товариство українських поступовців (ТУП) зайняло очікувальну позицію, не ставши на платформу С. Петлюри чи СВУ. Лояльність українських діячів до російського самодержавства (діячі ТУП закликали українців до захисту Російської держави у війні, сподіваючись, що в майбутньому Україні буде надано автономію).

Ставлення до війни політичних сил. Карпаторуський визвольний комітет (заснували в Києві вихідці з Галичини ): проросійські позиції – закликав своїх земляків урочисто зустріти російську армію. Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст було створено з метою підтримки російської армії (П. Ніковський та інші). Помічником уповноваженого Союзу на Західному фронті був призначений С. Петлюра.

НАСЛІДКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИНегативні: Розорення західноукраїнських земель (зруйновано 40 % житлових і господарських будівель, близько 2 тис. підприємств, скорочено на третину видобуток нафти). Значні людські втрати (понад 500 тис. загиблих). Падіння виробництва, кризовий стан економіки (на початок 1917 р. у Наддніпрянщині скоротився видобуток залізної руди на 46 %, марганцевої — на 29%, виплавка чавуну — на 32 %, сталі — на 33 % порівняно з 1913 p.; зростання залежності промисловості від іноземного капіталу.

Наслідки І світової війни (негативні)Диспропорція у розвитку промисловості (швидке зростання галузей воєнного виробництва, занепад цивільного виробництва). Скорочення посівних площ (на 1,88 млн десятин), зменшення збору зернових на 200 млн пудів, скорочення виробництва цукру (із 85 млн пудів у 1913 до 50 млн пудів у 1917 p.); загострення продовольчої проблеми в містах, поява черг.

Наслідки І світової війни (негативні)Скорочення працездатного населення на селі (у 1917 р. залишилось 38,7% працездатного чоловічого населення). Загострення соціальних проблем, перебої в роботі транспорту. Посилення страйкової боротьби робітників (загальна кількість страйкуючих склала у 1914 р.— 30 тис. осіб, 1915 р.— 50 тис. осіб, 1916 p.— 200 тис. осіб) і виступів селян (протягом 1914—1916 pp.— 160 виступів).

Позитивні наслідки. Зростання національної свідомості населення. Створення українських збройних формувань, набуття воєнного досвіду. Підняття «українського питання» на міжнародний рівень.