Воєнні дії на території України в 1915 - 1917 рр.

Мета. Простежити хід історичних подій за допомогою карти і схеми; визначати причини і наслідки воєнних дій 1915 – 1917 рр.; розповідати про роль української інтелігенції в діяльності громадських товариств; аналізувати основні наслідки впливу війни на життя суспільства. Урок 12. Воєнні дії на території України в 1915 – 1917 рр.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Дата, подія. Результат і наслідки. Березень 1915 р. взяття фортеці Перемишль2 травня 1915 р. наступ німецького командування в районі ГорлиціДо осені російські війська залишили Перемишль, Львів, Польщу, Литву, частину Латвії, Білорусії, Східну Галичину, Північну Буковину і п'ять повітів Волинської губернії. Червень 1916 р. Брусиловський прорив. До осені 1916 р. російські війська зайняли Південну Галичину, Буковину і зупинилися на лінії Золочів – Галич – Станіслав – Ворохта. За час операції австро-угорська армія втратила 1,5 млн вбитими, пораненими та полоненими. Брусиловський прорив істотно вплинув на європейський театр воєнних дій. Німецьке командування припинило наступ на Верден і перейшло до оборони.Італія врятувалася від поразки. Румунія вступила у війну на стороні Антанти. Австро-Угорська армія втратила можливість здійснювати наступальні дії. Війна знову стала окопною.31 червня 1917 р. наступ росіян на всіх фронтах. Закінчився катастрофічною поразкою1. Воєнні кампанії 1915 – 1916 рр.

Фортеця Перемишль

Оборонні споруди Перемишля

Фортеця Перемишль

Перемишль

Форти Перемишля

Німецькі солдати

Російські вояки

Хроніка подій І світової війни

Генерал О. О. Брусилов

Брусиловський прорив

Брусиловський прорив

Брусиловський прорив

Брусиловський прорив

Генерал Брусилов з групою офіцерів

На поч. 1915 р. стратегічні запаси країни було вичерпано, армія відчувала гостру нестачу озброєнь, боєприпасів, обмундирування та продовольства. Аналогічна ситуація була з літаками, артилерією, снарядами, протигазами, вибуховими речовинами, інженерним майном. Все гостріше відчувався паливний голод. У 1916 р. порівняно з початком війни обсяги видобутку зросли на 10 %. На заводах, що виробляли озброєння й боєприпаси, катастрофічно не вистачало металу. Видобуток залізної руди в Криворіжжі знизився на 20 %.2. Наростання кризових явищ в російському суспільстві

Нестача палива та дезорганізація транспорту призвели до нагромадження на залізницях сотень тисяч вагонів з вантажем. Без палива і металу не могли діяти заводи, які працювали на оборону. В Україні закрилося 1400 підприємств.

Зруйноване західноукраїнське село

Через мобілізацію в армію кожного другого село стало неспроможне постачати в достатній кількості продовольство в армію та міста. Валовий збір зерна зменшився на 200 млн пудів. Урядові заготівлі, реквізиції, примусова хлібна розкладка (1916) не давали бажаного результату. У селах залишилися переважно жінки, діти та люди похилого віку. Становище на селі

Кваліфіковані робітники, які отримували відстрочку по мобілізації (в Україні таких було 130 тис.), позбавлялися всіх прав. За законами воєнного часу будь-яке порушення правил робітниками каралося відправкою на фронт. Поповнення робітничих кадрів відбувалося за рахунок жінок, молоді та людей похилого віку, які прибували в переважній більшості з села і не мали потрібної кваліфікації. У складі робітників чисельність жінок і підлітків збільшилася у 3 рази.1916 р. на підприємствах Києва жінки складали 30 %, молодь – 11 %. На підприємствах працювали десятки тисяч військовополонених. Продуктивність праці стрімко падала. Робочий день тривав до 15 – 16 годин на добу. Набагато частіше стали застосовувати штрафи. Становище в містах

Микола ІІ

Григорій Распутін

1916 р. на засіданні Державної думи лідер партії кадетів П. Мілюков, звинувачуючи уряд і царя в корупції, «злочинній дезорганізації тилу» та таємних контактах з Німеччиною, завершив свій виступ питанням: «Що це – дурість чи зрада?». П. Мілюков

1915 р. виникло Товариство допомоги населенню Півдня Росії, що постраждало від воєнних дій. Мета: надання допомоги жертвам російської окупації в західноукраїнських землях – арештантам, депортованим, заручникам та біженцям. При Південно-Західному фронті було створено комітет Всеросійського союзу міст, який працював під контролем українських діячів. Через нього з державного бюджету направлялися грошові суми біженцям з Галичини.3. Активізація діяльності українських громадських організацій

1915 р. київська делегація подала міністру освіти меморандум про переведення викладання в народних школах національною мовою.1916 р. полтавські діячі вручили Державній думі петицію про зрівняння прав українського і російського народів, про допущення української мови в народні школи та про свободу діяльності культурно-освітніх організацій. Від робітників 6 українських міст була направлена петиція про надання автономних прав Україні на тих засадах, які були обіцяні Польщі, про повернення із заслання усіх українців, засуджених за політичними статтями, про свободу українського слова і преси та відкриття «Просвіт». Культурницький напрямок

Автономно-федеративний устрій на демократичних підставах. Погляди поступовців нагадували ідеї російської партії конституційних демократів. Але кадети були прихильниками унітарної, а не федеративної держави.1916 р. Декларація ради ТУП «Наша позиція» - вимоги українців

РСДРП (меншовики і більшовики)Соціал-демократи проводили підпільну роботу

В. Винниченко. УСДРП на чолі з Винниченком і С. Петлюрою мала програму, подібну до меншовиків. Їх розділяло лише ставлення до національного питання: члени РСДРП не бажали перетворювати Росію на федерацію. С. Петлюра

Керівники українських есерівських (М. Залізняк, П. Христюк, М. Шаповал) організацій через розбіжності в національному питанні не змогли влитися в загальноросійську есерівську партію. Вели пропагандистську роботу серед студентської молоді Києва, Чернігова, Харкова.

П. Христюк. М. Шаповал

Інтереси українського народу намагалася захищати ЗУР. До Російської імперії з Відня спеціальна група кур'єрів на чолі з М. Залізняком доставляла пропагандистські матеріали СВУ, які поширювалися за допомогою есерівських організацій. Після саморозпуску ЗУР у національному громадському житті краю керівна роль перейшла до Українського парламентського представництва у Віденському парламенті, що існувало на правах клубу. Його головою став Юліан Романчук, заступниками – Євген Петрушевич і Левко Бачинський. Напередодні 1917 р. український національний рух набував революційного досвіду. Австро-Угорщина

Українського парламентського представництва у Віденському парламенті, що існувало на правах клубу. Юліан Романчук - голова

Євген Петрушевич. Левко Бачинський

Слабка економіка Російської імперії не витримала навантажень, викликаних світовою війною. Економічна криза, підсилена політичними прорахунками, на кінець 1916 р. загострила соціальну напруженість. В Україні активізувалася національно-визвольна боротьба, яка поєднувалася із загальноросійською боротьбою проти самодержавства.Імперія йшла назустріч революції.

Презентація створена. Горбенко І. В. Спеціаліст вищої категоріїВчитель-методист. Великорацької ЗОШІ – ІІІ ступенів. Радомишльського району. Житомирської області