українські традиції святкування Святого Миколая

Про матеріал

Українські традиції святкування дня Святого Миколая. Подорож з Миколаєм різними країнами світу, розмова з вихованцями про чудотворення Святого, виконання вправ на закріплення матеріалу.

Перегляд файлу

Центр позашкільної освіти ім. О.Разумкова

Відділення еколого-натуралістичного напряму

Відкрите заняття

у рамках проведення методичного тижня

Конспект заняття на тему:

2019

Дата проведення: 18.12.2018 Заняття № 45

Гурток “Любителі домашніх тварин”, керівник Яремчук Ю.І.

Тема. «Традиції святкування дня Святого Миколая у різних країнах світу.»

Мета. Поглибити знання дітей про Святого Миколая. Виховувати співчуття, милосердя, бажання допомагати іншим людям.

Тип заняття. Комбіноване

Обладнання. Комп’ютер, проектор, ілюстрації Святого Миколая в різних країнах.

Методи та прийоми. Розповідь, пояснення, обговорення.

Хід заняття

1.Вступна частина

Вчитель:

- Доброго ранку!!!Я рада вітати вас в переддень такого чудового свята на нашому занятті.

- А скажіть, будь ласка, яке сьогодні число на календарі??? ( 18 грудня)

- Яке до нас наближається свято?( День Святого Миколая)

2.Мотивація навчальної діяльності

Вчитель:

Сьогоднішнє заняття я хочу розпочати з розповіді.
«Давно-давно, 1600 років тому, жив у місті Мирах, у Малій Азії, хлопець Миколай. Був він сирота. Його батько й мати померли, залишивши синові чималий спадок. У серці Миколая була велика доброта, і він вирішив роздати своє майно бідним. Та тільки ж був він дуже несміливий і тому почувався нещасливим. У безсонні ночі виходив Миколай на дах свого будинку й дивився на бідні домівки. Біля них спали їх убогі мешканці. У домівках, нагрітих за дня гарячим сонцем, було душно, отож люди лягали спати перед порогом на землі. Лежали вони в лахмітті, подертому на важкій праці в копальнях мармуру. Спали тут і малі діти, які ніколи ще не зазнали в житті радості.
І стискалося серце Миколая від цього людського горя. Він думав: «Як допомогти бідним дітям?»
І ось однієї ночі наклав Миколай повен міх усілякої їжі — м'яса, хліба, медяних паляниць, фініків, фіг, а також одягу й грошей і непомітно від служби вийшов з дому. Обережно-тихцем поклав мішок біля порога найближчої хатини, де спали бідні діти. Уранці придивлявся Миколай з даху свого дому, як раділи малі діти цьому міху! Наступної ночі вибрався Миколай знову з повним міхом і поклав його біля іншого дому, де були діти. І такі мандрівки повторював він уже щоночі. У місті ні про що інше тепер не говорили, як тільки про невідомого добродія. Діти не раз бачили крізь сон постать у темнім плащі, що клала мішок, але постать скоро зникала. А старий слуга Миколая затривожився, коли побачив, що в коморах меншає припасів. «Напевно, хтось краде їх, — подумав. — Треба упіймати злодія!» Одної ночі побачив слуга чоловіка в плащі з каптуром на голові. З мішком на плечах він перелазив через браму на вулицю. Слуга здійняв галас, збіглися інші слуги й кинулись у погоню. Засоромлений Миколай, бо ж це був він, замість зупинитись і відкрити своє обличчя, почав утікати. Побудились і люди на вулицях, побудились і діти, і всі стали здоганяти Миколая. Перші наздогнали його діти й... упізнали свого доброго опікуна. Упізнали його плащ і мішок, повний добра.
- Це не злодій! Це наш опікун! Наш добродій! Зупинились люди, здивовані та збентежені.
-   Це ж Миколай! Багатий Миколай! Ось хто цей добрий дух, що нам дарунки приносив, дітей наших від голоду рятував!
       Минули роки. Миколай став священиком, а далі й єпископом у Мирах. Всі шанували й любили його за доброту, за ласкавість і мудрість. А про діток він і далі не забував. Як тільки довідувався, що якась дитина в біді, зараз ішов до неї з потіхою й подарунками. Коли помер Миколай, і його душа стала перед Господнім престолом, Бог спитав:
- Чого бажаєш, мій Миколаю, в нагороду за добре життя на землі?

- Нічого не бажаю, — відповів Миколай, — тільки дозволь мені, Боже, сходити час від часу з неба на землю й відвідувати дітей. Усміхнувся ласкаво Господь і промовив: «Знав я, яке буде твоє прохання. Щороку в день своїх іменин зможеш сходити на землю.» А на землі пам'ять про Миколая не завмерла. Всі пам'ятали про його добрі діла, про його святе життя, і тому Церква його святим назвала. І від того часу кожного року в день своїх іменин у грудні Святий Миколай ходить по землі і розносить добрим дітям дарунки. Знає Святий Миколай, що всі малі діти чемні й добрі, і знає, що всі українські діти мають добрі серця, люблять Бога, люблять свій рідний український народ і рідний край-Україну.
         Він з великою радістю відвідує українських діток й обдаровує їх усілякими чудовими дарунками. Між ними найкращий дарунок — рідні українські книжечки.
Дуже радіє Святий Миколай, коли добрі люди, що люблять дітей, допомагають йому в доброму ділі. Тішиться, коли в день Святого Миколая українські діти дають одні одним дарунки — книжечки, тішиться, коли дехто навіть і одягнеться так, як він, і, замість нього, приходить до дітей з дарунками, з добрим словом та порадою.

3. Актуалізація опорних знань

Педагог:

Дітки, а розкажіть мені чи зрозуміли ви, чому саме сьогодні день Святого Миколая??
А чому його називають святим??( Тому що він був добрим, мудрим, чесним, завжди поспішав на допомогу).
Скажіть, будь ласка, як Святого Миколая ще називають (чудотворцем). А чому? Може хтось з вас знає якісь історії про чудотворення Миколая?

Гуртківець 1:

Давно-давно, ще за княжих часів, відбулась ця історія. Пізно ввечері човном по Дніпру поверталася молода родина з гостин. Тато веслував, а мати з немовлям на руках задрімала. Аж тут дитина випала з материних обіймів! Як плакала молода жінка, як страждала! Дніпро, здається, навіки поглинув маля. Мати, мов чайка-небога, квилила на човні: «Святий Миколо, врятуй моє дитя!» Тільки диво могло порятувати дитину. Горю батьків не було меж. Аж уранці в соборі Святої Софії знайшли немовля. Воно було живе і чомусь тихенько посміхалося. Ніхто не знає, як воно опинилося у храмі. Батьки ж були понадміру щасливі! Художник із Києво-Печерської Лаври навіть намалював ікону за цією історією. А в Києві та й по всій Україні будували церкви в ім'я Святого Миколая.

4. Вивчення нового матеріалу

Педагог:

- Усі ми знаємо, який Миколай добрий та щедрий. Ще змалечку він ніколи не проходив повз людське горе. Був дуже тихим і незлостивим. Шанував своїх батьків. Молився, щоб у світі було більше справедливості, миру, добра й милосердя.

Гуртківець 2:

- Жила одна бідна удова з маленькими дітьми. Скрутно їм було, голодно і холодно. Щовечора плакала жінка, але не знала, чим порятуватися.
А одного ранку застилала ліжко, аж дивиться: під подушкою лежить вузлик, набитий грішми. Як вона здивувалася! А як зраділи діти! Адже тепер мама не буде плакати, а на свята й вони отримають подарунки й солодощі.
Помолилася жінка Богу, подякувала щиро за добро. Тільки пізніше здогадалася, що то все турбота Святого Миколая.

Педагог:

- На сьогоднішній день Миколай продовжує навчати нас жити у добрі та мирі. Дітки, ви уважно слухали наші з розповіді? Так. Тобі скажіть мені яким був Миколай??

Усі:

- Добрим, чесним, милосердним, порядним, щирим, відкритим до інших людей…

Педагог:

- А що таке добро???

Гуртківець 3:

- Це безкорислива допомога, що не потребує розголосу.

Педагог:

- На нашій дошці висить витинанка, на якій зображений холодний, зимовий ліс та самотній похмурий будиночок. Давайте, ви своїми добрими словами та вчинками запалите свічки навколо лісу та зігрієте наш будиночок.( Діти почергово розповідають про свої добрі справи чи просять вибачення у когось. І наклеюють жовті фітілі на свічку.) Дітки, ви такі молодці! Ви зігріли не тільки ліс, але і будиночок наповнився світлом ваших добрих справ.

$C:\Users\User\Desktop\d790f4d2b182daa685eb1ca00e606b08.jpg$

Педагог:

       - Усім відомо, що православні та католики відзначають це свято в різні дні: перші – 19 грудня (за новим стилем), другі – 6 грудня (за старим). Та загалом, суті свята це не змінює. Діти по всьому світу пишуть Миколаю листи, в яких розповідають про подарунки, які б хотіли отримати в цю казкову ніч, і ставлять їх на підвіконня, звідки їх забирають помічники святого (про них ми розкажемо трохи пізніше).
         А ще люди вважають, якщо в переддень свята загадати бажання, то є велика імовірність, що воно збудеться. Ще одне вірування стверджує, що свято Миколая – останній день в році, коли варто розрахуватись з усіма боргами. Тож гарно підготуйтесь до свята;
        Загалом, традиції більшості країн в цей день не надто відрізняються. Наприклад, подарунки дітям приносять усюди, завжди це робить Миколай (як би його не називали)…

Слайд 1
1. У Німеччині - Святий Ніколаус. Однак, німецькі дітлахи, перш ніж лягти спати, розвішують усюди спеціальні черевички або шкарпетки, щоби святий заповнив їх подарунками. А якщо маля пустувало, то може отримати звичайну різку замість іграшок. Німецький Миколай ходив разом з помічником Рупрехтом, який у спеціальний журнал записував вчинки дітлахів, а найбільш неслухняних кидав у мішок і забирав до темного лісу.

Слайд 2

2. В Італії

Зате другий дух-дарувальник – це фея Бефана, що усім своїм виглядом нагадує слов’янську відьму Бабу-Ягу. Вона старенька, одягається в лахміття і літає на мітлі – знайомо, чи не так? Та насправді Бефана – добрий персонаж. За легендою колись давно вона прихистила у своєму домі трьох мудреців, котрі везли дарунки новонародженому Ісусу. Волхви розповіли їй про мету подорожі і запропонували старенькій приєднатися до них, але вона відмовилася. Через деякий час після того, як гості знову вирушили в дорогу, Бефана сильно пожалкувала про своє рішення і кинулася навздогін мудрецям, та було вже надто пізно і знайти ні їх, ні малого Христа їй не вдалося. З того часу в ніч з 5 на 6 січня фея Бефана з’являється в домівках усіх маленьких діток і слухняним залишає гарні подарунки, а пустунам – шматочки вугілля....
Слайд 3

3. У Франції

У Франції та усіх франкомовних країнах таким персонажем є – бородатий дідусь, який у День Святого Ніколаса (6 грудня) подорожує верхи на ослі з кошиком подарунків для слухняних діток. Через димар потрапляє до будинку та залишає гостинці біля каміна у взутті, яке малята там кладуть заздалегідь. Супроводжувати улюбленого дарувальника може інший фольклорний персонаж – суворий дід із різками, який пам’ятає кожного неслухняного малюка та допомагає вирішити: кому залишити гарний дарунок, а кому – прутик для покарання.
Виявляється, раніше добродушні "дідусі" та їх помічники були досить суворими і жорстоко карали дітей за непослух.. Французький ходив із суворим , який шмагав батогом усіх непослухів, як і російський , до речі. Та, на щастя, згодом все змінилось, "дідусі" стали добрішими. Адже, окрім поганих вчинків, дітлахи роблять і багато добра, про що також не можна забувати.

- Що сталося, що сталося? Наш Святий Миколай заблукав і йому необхідна ваша допомога. Дітки поділіться на 3 команди та виведіть нашого Миколая з лабіринту, бо свято буде зіпсоване і діти не отримають свої подарунки. ( Учні розділяються на 3 команди та на швидкість малюють шлях Святому Миколаєві через лабіринт).

$C:\Users\User\Desktop\01000ptm-628a.jpg$

Подорож продовжується!!!

Слайд 4

4. Діти в Нідерландах, готуючись до свята, чистять своє взуття і розставляють його перед каміном,

традиційно зустрічають Сінтерклааса 6 грудня за Юліанським календарем. Відомо, що в Україні ця дата автоматично переноситься на 13 діб уперед і припадає на 19 грудня – дату, що відома кожному як День Святого Миколая. Сінтерклаас – це поважний дідусь із білим волоссям та довгою, густою бородою. За легендою він приїздить до Роттердаму на пароплаві з далекої Іспанії, яка уособлює «теплі краї». Супроводжують його вірні помічники – Чорні Піти (також їх можуть називати сажотрусами), що беруть безпосередню участь у нелегкій роботі головного персонажа. У ніч перед Днем Святого Ніколаса Сінтерклаас на білому коні возить малюкам подарунки. Щоб отримати заповітний презент, малечі протягом року слід гарно поводити себе і слухатися старших. Окрім того, перед сном 5 грудня кожній дитині необхідно залишити чобіток біля каміна і покласти в нього гостинець для коня Сінтерклааса: морквину або жмут сіна, а поруч – миску з водою. Після такої підготовки потрібно запросити дідуся до своєї домівки, проспівавши йому традиційну пісеньку Сінтерклааса. Вранці наступного дня в чобітках малята знаходять різні невеличкі подарунки та ласощі. Вважається, що окрім гостинців Сінтерклаас носить із собою велику червону книгу, в якій записані імена малюків та усі їхні добрі й погані вчинки за попередній рік. Тож приховати власний непослух від мудрого дідуся не вдасться нікому. У разі поганої поведінки дитина отримає не омріяний подарунок, а вуглинку від Чорного Піта. Деякі легенди свідчать, що вірні помічники могли викрадати неслухняних малюків і у якості покарання відвозити їх до Іспанії.

Слайд 5
5. У Австрії, Угорщині, Словенії, Чехії

Фольклор цих країн вирізняється серед інших тим, що сповнений легендами про Святого Миколая та його одвічного супутника й одночасно антипода – Крампуса. Цей персонаж супроводжує Великого Святого (поки той розносить подарунки малятам) і підкладає різочки або вуглини неслухняним дітям під подушки, лякає їх або й взагалі викрадає до моторошної печери у своєму мішку. Виглядає Крампус доволі страхітливо, адже увесь покритий темним хутром, має козлині ріжки і роздвоєні копита, а з пащі у нього стирчить зловісний язик, як у змії. За традицією чоловіки на початку грудня перевдягаються в цього персонажа і гуляють вулицями, лякаючи дітей брязканням дзвіночків і ланцюгів. Щоправда, все частіше в наш час образ Крампуса перестає бути таким моторошним і, швидше, сприймається оточуючими як дружній та комічний персонаж....
В деяких країнах різняться також "методи" покарання неслухняних дітлахів: десь замість різки дарують вуглинку чи картоплинку, камінчик або жменьку попелу… З чим це пов’язано, сказати важко, можливо культурні особливості, а може фантазія розійшлась :)

Педагог:

- Мої розумнички, ви дуже уважно мене слухаїте! А скажіть, будь ласка, куди далі прямує Миколай!!

Гуртківець 5

- Миколай далі прямує до України.

Педагог:

- В Україні теж були (а може десь і досі є) свої оригінальні традиції для цього дня. Наприклад, у Харкові колись влаштовували триденні святки, варили кутю та узвар, аби наступного року був хороший врожай. В Києві господарі після служби в церкві, брали свячену воду і йшли кропити усе своє майно, просячи у Миколайка вберегти його від лиха. А на Поділлі першим на подвір'я повинен був вийти хазяїн, який, годуючи худобу, вітав її зі святом. Загалом таким "показником" (так називають людину, яка першою заходить до хати чи на подвір’я) повинен бути чоловік або людина добра, здорова та хазяйновита.

- Можливо, хтось хоче розповісти вірші про Святого Миколая?

Гуртківець 6:

Святий отче Миколаю

Святий отче Миколаю!
Я про тебе чув і знаю.
Знаю, що колись давно
Бідним ти робив добро.

Був ти скромним, хоч багатим.
Ніс дарунки дітям в хату.
І про гроші ти не дбав,
Лиш би бідний радість мав.

Гуртківець 5:

Зневажав людей брехливих,
А цінив благочестивих.
Понад все дітей любив —
Подарунки їм носив.

Скільки вже зійшло століть!
Пам'ятає тебе світ.
Вірить і чека дитина,
Коли настане чудо-днина;

Як ти, Святий Миколаю,
Та у санях роз'їжджаєш
Над містами, над полями
Із ангелами-синами.

* * *

Гуртківець 2:

Миколаю, Миколаю!

Миколаю, Миколаю!
Я про тебе пам'ятаю,
І тому я добре вчуся
І до Бога все молюся.

Знаю, завдяки лиш праці
Буду жить колись в палаці,
Зможу користь приносити
Й краю рідному служити.

В школі я знання здобуду.
Добрим буду я до люду.
Зможу я колись пишатись,
Що на тебе міг рівнятись.

Гуртківець 1:

Хочу чудеса творити
І на радість батькам жити!
З твоїх вчинків приклад брати,
Щоб всім щастя дарувати.

Тож-бо, друзі дорогенькі!
Будьмо завжди ми чемненькі,
Не лінуймось, не сварімось —
За науку всі берімось!

А тобі ми, Миколаю,
Всі поклін наш посилаєм.
Щоб у всьому світі діти
Розквітали, наче квіти!

Коли замерзла річка
І став біленьким гай,
Прийшов у темну нічку
На землю Миколай.
Від хати і до хати
Снігами через лід
Спішить, спішить завзято
Старенький сивий дід.
Він в шапці-невидимці
У теплім кожушку,
Приніс усім гостинці
У чарівнім мішку.

Гуртківець 7:

Свято Миколая

Є на світі свят багато
Урочистих, визначних,
Але Миколая свято
Найприємніше із них.
Миколай святий — не казка,
Це не Дід Мороз, о ні.
Миколайчику, будь ласка,
Ти приходь до мене в сні.
Під подушку я загляну,
Рано-вранці посміхнусь.
Подаруночки дістану,
Миколаю поклонюсь.

Учень 8:

Подаруночки — це свято,
Та я молю не про те,
Бережи матусю й татка,
І хай рідний край цвіте.
Люблять діти Миколая,
Шану кожен віддає.
Хто в мольбах його благає,
Всім він поміч подає.
Через нього Божа ласка
З неба сходить до людей.
Миколайчику, будь ласка,
Завітай до всіх дітей.

***

Гуртківець 9:

Любий Отче Миколаю,

Ти усе про мене знаєш.

З висоти небес спустися,

Серця лагідно торкнися,

Освяти його Любов’ю,

Подаруй душі здоров’я.

Буду чемна і слухняна,

Все робитиму старанно.

Хочу, Отче, як і Ти,
Мир і Радість всім нести.

Педагог:

       На заході України прийнято було випікати особливе печиво "миколайчики" і класти його малятам під подушки. Вважалося, що Миколай випікає для діток зірочки, які в його мішку стають схожими на нього.
         Існували в українців і спеціальні колядки, і змагання музикантів – миколаївські скрипники. Господарі села варили в цей день пшеничне пиво аби вшанувати святого. Потім влаштовували гостини і їздили на санях довкола села.
       Українці в цей день також влаштовували братчини – своєрідний обряд, коли вороги миряться, а всі образи забуваються. В цей день укладали угоди, адже вважалось, що у таке важливе свято ніхто не обманюватиме і не шахруватиме. Дівчата готувались до святок і ворожінь.
       До речі, в українських традиціях День святого Миколая був особливо важливим для наречених. Оскільки сватання традиційно відбувались перед Різдвом та на святки, дівчата, заздалегідь готували одяг, діставали рушники, одним словом, чекали сватів.

5. Узагальнення вивченого матеріалу

Педагог:

- Шкарпетки і черевички !!!Звідки взялась ця традиція? Чому Миколай у деяких країнах ставить подарунки саме туди?

Гуртківець 4

- Одна з легенд говорить, що колись святий вирішив допомогти трьом сестрам, що злидарювали. Напередодні Різдва він кинув їм в димохід три мішечки з монетами. А сестри саме розвісили на каміні випрані панчішки, куди й потрапили подарунки.

За іншою версією, три мішечки з грішми потрапили у старі черевики, що сушились біля печі. Саме тому дітлахи деяких країн сталять перед дверима чи вікном начищений капчик. Інколи у нього ще ставлять записку про те, що бажають отримати.

Педагог:

- Діти, ви вже так багато дізналися нової та цікавої інформації. Давайте зараз пограємо у гру. На дошці розвішана гірлянда із черевичків . Приклейте ,будь ласка, по черзі на кожен черевичок прапор країни та фото Миколая, яке цій країні відповідає.

Педагог:

- Я дуже дякую вам за активну роботу на занятті. Ви усі молодці!!!

- А зараз я хочу вас пригостити узваром з Миколайчиками.( Діти пригощаються).

Тут заходить Миколай вітає усіх з наступаючим святом та дарує солодкі подаруночки.