Управлінська модель створення успішного партнерства для розвитку кожної дитини

Управлінська модель створення успішного партнерства

для розвитку кожної дитини

У статті йде мова про створення управлінської моделі успішного партнерства всіх учасників освітнього процесу закладу загальної середньої освіти, спрямованого на успішний розвиток кожної дитини.

У школі склалася своя власна система форм і методів  партнерської взаємодії. Управлінську модель створення успішного партнерства засновано на положеннях особистісного орієнтованого підходу, що являє собою  ставлення педагога до вихованця як до особистості, як до самосвідомого відповідального суб’єкта власного розвитку і як до суб’єкта виховної взаємодії. Утверджується позиція школяра як рівноправного учасника освітнього процесу, рушійними силами якої є діалог і співробітництво.

Ключові слова: управління, управлінська модель, партнерство, система партнерської взаємодії, суспільство, особистісно – орієнтований підхід, суб’єкт виховної взаємодії, діалог і співробітництво, шкільне самоврядування, лідер, учасники освітнього процесу.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Побудова нової системи освіти в Україні, у тому числі і системи управління, не можлива без глибокого вивчення та застосування надбань педагогічної науки і практики минулих поколінь. Виховання нового покоління українців потребує нових підходів до створення сучасної управлінської моделі.  Сучасний освітній заклад може розвиватися лише на основі нових сучасних ідей і підходів до створення успішного партнерського простору, який відповідає потребам часу. Наш  освітній заклад  - Сиваська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 - модель школи, у якій суттєво змінено зміст навчання й саму систему взаємин всіх учасників освітнього процесу. У школі склалася своя власна система форм і методів  партнерської взаємодії.  Чому саме партнерство,  та у поєднанні з ним парадигма управлінської моделі стали напрямком діяльності всіх учасників шкільного освітнього процесу?

Аналіз досліджень та публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Відомий український письменник, доктор філософії та українознавства Євген  Олександрович Сверстюк у своїй праці «Духовні джерела Відродження» писав, що ми живемо в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті. Духовна криза людства нині є найбільшою тривогою світу. Що відбувається сьогодні зі світом і Україною? Втрачається найбільша велич народу – його духовна культура, що йде від наповнення нашої душі тим величним життєдайним змістом, що спонукає нас на милосердя, любов до всього, співпереживання, доброту, щирість, радість, віру, надію, терпіння, любов до Бога і правду. Виховання цих найголовніших рис не можливе без тісної партнерської співпраці всіх учасників освітнього процесу і громадськості. Тому побудова успішного партнерського простору і буде одним із головних  напрямків діяльності всіх учасників освітнього процесу. Цією проблемою на сучасному етапі розвитку освіти активно займаються I. Єрмаков, Г. Кириченко, М. Приходько та інші. Формуванням громадянськості цікавилися В. Сухомлинський, В. Оржеховська, О. Пометун та інші [1].

Формування цілей статті. Метою статті є розкрити суть управлінської моделі успішного партнерства, зазначити її особливості, подати структуру та алгоритм реалізації, що сприятиме дієвості і результативності роботи всіх учасників освітнього процесу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Наслідуючи слова великого педагога ХХ століття В.О.Сухомлинського «У природі немає дитини безталанної, ні на що не здатної, кожному можна  дати щастя творення, кожного треба вивести в люди…», наш колектив поставив  одним із першочергових завдань  формування таких  цінностей нового покоління українців: здатність до партнерства, професіоналізм, толерантність, гармонію, милосердя. І ці цінності становитимуть  провідну характеристику людини нового українського суспільства, її пріоритетів, такий рівень розвитку особистості, який здатний об`єднати людей і буде регулятором їхньої духовної та моральної поведінки. За визначенням тлумачного словника, партнерство – це співпраця, спрямована на загальний пошук рішення, яке б задовольняло інтереси усіх учасників освітнього процесу, довіру і відвертість, взаємну відповідальність [2]. Високий рівень знань і досвіду в поєднанні з прагненням до розвитку й удосконалення – це той професіоналізм, який педагоги школи повинні  виховувати в кожному учневі, а терпимість і пошана до інтересів, поглядів дітей, їх переконань є толерантною складовою розвитку особистості. Школа віддзеркалює все те, що відбувається в державі, тому у освітньому середовищі особистість учителя є визначальною фігурою, що  забезпечує гармонійний  розвиток – баланс між інтелектом та інтуїцією, теорією і практикою, матеріальним і духовним, соціумом і природою, індивідуальністю і командою однодумців. Сьогодні є успішною модель особистісно зорієнтованого управління закладом освіти, як системною цінністю. І головним у цій моделі є повага до людини як особистості, довіра до неї. Управління закладом освіти сьогодні не можливе без визначення головних пріоритетів управлінської моделі – принципів  діяльності: цілеспрямованості і критеріальності (визначення мети і подальше прогнозування бажаного результату); адаптивності (підхід, згідно з яким школа  формує свої очікування того, що станеться в майбутньому, на підставі того, що відбулося в минулому); професіоналізму (компетентності директора і вчителів); науковості (вивчення основ управління і законодавчих освітянських документів); гуманізації і демократизації управління (причетності до загального управління справою, відчуття власної гідності, свободи вибору методів, засобів і способів діяльності, підвищення рівня самостійності у  прийнятті рішень та делегування повноважень); детермінованості (визначення реальної соціальної мети і врахування потреб кожного); розподілу компетенцій (відповідно до узгодження функцій); відкритості (вільного обміну інформацією із зовнішнім і внутрішнім середовищем з метою коригування своїх цільових функцій); фінансово-економічної забезпеченості праці (створення умов для розвитку матеріально-технічної бази освітнього закладу, пошук джерел позабюджетного фінансування та встановлення режиму фінансової самостійності закладу загальної середньої освіти). Тільки реалізація названих принципів сприятиме  формуванню позитивного іміджу сучасного освітнього закладу.

Управлінську модель створення успішного партнерства засновано на положеннях особистісно орієнтованого підходу, що являє собою послідовне ставлення педагога до вихованця як до особистості, як до самосвідомого відповідального суб’єкта власного розвитку і як до суб’єкта виховної взаємодії. Учнівське самоврядування в навчальному закладі – це не лише проблема учнів, а загальна педагогічна проблема, основою стратегії якої є послідовне створення за допомогою органів учнівського самоврядування духовно-морального клімату взаємних стосунків, утвердження учнів у ролі організаторів і відповідальних за якість життя колективу, перетворення їх на суб’єкт використання і самовиховання [3]. Учень є суб’єктом навчання і виховання, який має право на самовизначення в царині шкільного громадського життя. Йому надано  можливість, зважаючи на здібності, нахили, інтереси, ціннісні орієнтації та досвід, реалізувати себе в різних видах громадської діяльності. Утверджується позиція школяра як рівноправного учасника освітнього процесу, рушійними силами якого є діалог і співробітництво. Пошук у громадській роботі особистісних смислів.  

Всю роботу із школярами та  з учнівською молоддю здійснюємо відповідно до Листа Міністерства освіти та науки «Про перспективи розвитку органів учнівського самоврядування в умовах динамічних суспільних змін» від 08.12.2010 № 1/9-892 [9]  та таких нормативно-правових документів: Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» № 651-ХVI від 13.05.99 р., «Про позашкільну освіту» № 1841-ІІІ  від  22.06.2000 р., Конвенції про права дитини, Конституції України, Закону України «Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді» № 2998-ХІІ від 05.02.93 р, Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» № 281-ХІV від 01.12.98 р., Закон  України «Про охорону дитинства»  № 2402-ІІІ  від  26.04.2001 р., Статуту   учнівського самоврядування в школі,   Концепції національно-патріотичного виховання молоді, Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх закладів України  з метою формування в учнів навичок самопізнання, самовизначення, самореалізації, активної життєвої позиції, адекватної оцінки своїх здібностей і можливостей, світогляду, розвитку організаторських здібностей і творчої самодіяльності, підвищення рівня самоорганізації учнівської молоді,    виявлення та підтримки молодих людей з активною життєвою позицією, створення умов для реалізації творчого потенціалу учнів школи, актуалізації інтересу учнівської молоді до питань розвитку демократичної системи, парламентаризму, виборчого права та виборчого процесу[3].

Шкільний вік – це початок свідомого сприйняття світу, коли закладаються критерії добра і зла, порядності й брехливості, сміливості й боягузтва.  Цей вік є одним із головних етапів виховання, в якому закладаються головні принципи гуманного життя. Без гуманності не можливе формування в учнів витоків духовності. А духовність нерозривно пов’язана з моральним вихованням,  актуальність якого продиктована часом. На сучасному етапі, коли на перший план виходить активізація людського чинника, як однієї з умов подальшого людського прогресу, гуманізації суспільства надається велике значення. І перед школою ставиться завдання не просто підготовки відповідального громадянина, а й людину, здатну самостійно оцінювати, що відбувається і будувати свою діяльність  у відповідності  до інтересів оточуючих його людей. Вирішення цього завдання пов'язане з формуванням стійких партнерських якостей особистості учнів. Особливу увагу потрібно приділити формуванню у школярів демократичної культури, яка необхідна для саморозвитку та самовдосконалення у правовій державі. Вироблення навичок самоуправління, вільного вибору та відповідальності дозволяє розвивати бажання брати участь у громадському житті, реалізовувати свої права та свободи, відповідати за свої вчинки, обирати владу і свій шлях у житті [4].

        Колектив педагогів нашої школи розглядає виховання партнерських якостей як спільну діяльність колективу педагогів, органів учнівського самоврядування школи і сім'ї, громадськості, що має на меті формування навичок школярів  на  основі засвоєння ідеалів, норм і принципів суспільного життя, участь у практичній діяльності.

         Тому  налагоджена робота органів учнівського самоврядування  посідає чільне місце в освітній   діяльності учнів та педагогічного колективу. І своїм завданням класні керівники, вихователі та вчителі вважають вироблення в учнів глибокого усвідомлення змісту дорученої їм справи і  організації життя за законами шкільної дитячо-юнацької організації, яка називається «Світоч». Класні керівники та психологічна служба школи працюють над засвоєнням школярами системи   цінностей, які включають: абсолютно вічні цінності (загальнолюдські цінності); національні цінності (патріотизм, історична пам’ять, національна гідність); громадянські цінності (право і свобода людини, обов'язки перед іншими людьми, повага до закону); сімейні цінності (подружня вірність, піклування про дітей, пам’ять про предків).  

У своїй діяльності класні керівники впливають на два важеля: совість і сором, які в результаті поєднання дають  усвідомлення учнями обов’язку. Адже саме ці важелі є регуляторами загальної поведінки наших учнів [5].

    Ми працюємо, щоб  у кінцевому результаті отримати випускника школи   з чітко виробленою моральністю і активною громадянською позицією (система ідей, норм, принципів, законів і правил поведінки, які регулюють стосунки між людьми, суспільні  погляди, почуття, переконання), сформованою свідомістю (одна із сторін суспільної свідомості, яка у вигляді уявлень і понять відображає реальні відношення і регулює  суспільну  діяльність людини),  свідомими  звичками (корисні для суспільства стійкі форми поведінки, що стають потребою і здійснюються за будь-якої ситуації та умов), вмінням давати самооцінку (внутрішня міра, якою користується людина у своєму ставленні до власної поведінки і поведінки інших людей, суспільних подій і явищ).

Щоб реалізувати завдання виховання свідомого громадянина України та отримати вищезазначений кінцевий результат, ми неухильно дотримуємось принципів партнерства всіх членів шкільної  дитячо – юнацької організації «Світоч». А це цілеспрямованість, зв'язок з життям, виховання у праці, виховання особистості у колективі, індивідуальний підхід до учня у вихованні, системність, послідовність та наступність у вихованні, поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього, гармонійне поєднання свободи й необхідності. Самоврядування у школі є одним із аспектів соціалізації молоді. Воно виконує пріоритетні завдання освіти в Україні з виховання громадянина, формування соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, якій притаманно почуття власної гідності, повага до прав і свобод людини, свідоме ставлення до обов’язків людини і громадянина, гордість за свою Батьківщину, здатність до саморозуміння і самовдосконалення, активної участі у соціальному житті країни. У формуванні означених вище якостей важливе місце займає середовище, тобто все те, що оточує дитину від народження до кінця життя: сім’я, шкільне оточення, соціальне середовище. Результатом успішної соціалізації дитини можна вважати її готовність до виконання соціальних ролей:

а) Я – успішний учень, у дорослому житті – успішний працівник;

б) Я – система громадянських компетентностей, у дорослому житті - свідомий громадянин;

в) Я – система ціннісних ставлень, у дорослому житті - успішний сім’янин.

Соціалізація охоплює всі етапи життєвого шляху людини, протягом якого вона засвоює та використовує набуті цінності культури. Підготовка школярів до  формування   особистої   активної  свідомої діяльності, участі в житті країни – це  стратегічна мета шкільного самоврядування.

Тому учнівське самоврядування є одним із провідних аспектів у формуванні соціально-активної учнівської молоді, бо саме юнацькі шкільні роки - це перший етап становлення відповідальності, самостійності, розвиток задатків і здібностей лідерства, формування інтересів та нахилів, надбання практичних навичок у суспільній діяльності [6].

Перший крок до соціалізації учнівської молоді - це наша міні-модель шкільного самоврядування, тобто класний колектив (співдружність). Кожна співдружність має чіткий розподіл доручень між членами класу та консультативне педагогічне керівництво з боку класного керівника та його дублера.

Класне самоврядування не просто дає учневі багаж знань, умінь і навичок перебування в колективі, але й формує його компетентність як загальну здатність, ґрунтовану на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки участі в класному житті.

Другий крок - шкільне самоврядування (ШДЮОС – 7 центрів, 2 ради), яке взаємодіє з класними колективами та охоплює сфери навчання, трудової діяльності та суспільної праці, організації порядку й дисципліни, громадсько-суспільної діяльності, спорту, художньої діяльності тощо. За  кожним центром закріплені педагоги-консультанти, які надають за запитом керівників центрів необхідну методично-консультаційну допомогу в разі потреби.  Цей взаємозв’язок діє на засадах партнерства і рівності  в прийнятті рішень.

Члени учнівського самоврядування щорічно беруть участь у Всеукраїнських благодійних акціях «Серце до серця», «Сонечко в долонях» (надання допомоги хворим дітям та дітям-інвалідам); у екологічній Всеукраїнській акції «Благоустрій України», Всеукраїнському дні довкілля, місячнику екології,  акції «Допоможемо зимуючим птахам». З даного питання маємо великий досвід роботи і у 2020 – 2021 н.р. зайняли  І місце на районному етапі та  І місце в обласному етапі. У художньому конкурсі «Календар GLOBE» на Всеукраїнському етапі школа виборола    І місце, світлина надрукована у Всеукраїнському календарі GLOBE. В обласному конкурсі музеїв, створених у складі навчальних закладів Херсонської області наша школа зайняла ІІ місце, у  творчій естафеті  серед школярів  “Наш дім – Європа” (у рамках  учнівського конкурсу “Лідер року ”) – 2019 р. - І місце, у конкурсі відео роликів “ Час діяти ”(у рамках конкурсу “ Лідер року ”)  2019-2020 н.р. – І місце. Значні перемоги мають члени ШДЮОС і на щорічному обласному конкурсі юних фотоаматорів “ Моя Україно! “  та щорічному обласному конкурсі дитячо-юнацької творчості «Таврійський барвограй».  Наші школярі є учасниками і переможцями Всеукраїнських та Міжнародних соціальних проектів.

Невід’ємною частиною роботи щодо створення партнерського простору для соціалізації учнівської молоді є формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей похилого віку, і людей взагалі, через волонтерську діяльність. Волонтерські загони, які входять до шкільного самоврядування, надають посильну допомогу одиноким та пристарілим мешканцям селища.

    Отже, діяльність органів самоврядування в школі сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадської думки, процесу соціалізації учнів, ефективному входженню в доросле життя.

 Школа керується інтересами та потребами дітей, бо прагне стати улюбленим місцем, де учні не лише навчаються, але й живуть повноцінним і духовним життям. Через шкільне самоврядування відбувається і процес підготовки майбутніх активних громадян демократичної держави. Наша шкільна дитячо-юнацька організація   — невід'ємна частина громадського самоврядування, що забезпечує захист прав і інтересів учнів,   їхню участь в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом. Вона функціонує з метою забезпечення виконання учнями своїх обов'язків і захисту їхніх прав й сприяє гармонійному розвитку особистості, формуванню навичок майбутнього організатора, керівника.   Усі учні  мають рівне право на участь в учнівському самоврядуванні безпосередньо; через органи учнівського самоврядування, що обираються шляхом таємного чи відкритого голосування. Вищим органом учнівського самоврядування є   учнівська конференція. Виконавчий орган (учнівський   парламент) є підзвітним учнівській конференції.  Шкільна дитячо – юнацька організація «Світоч» проводить організаційні, наукові, культурно-масові, спортивні, оздоровчі й інші заходи, виконує інші функції. Рішення цього органу учнівського самоврядування мають дорадчий характер. У своїй діяльності ШДЮОС керується законодавством, статутом освітнього закладу та   користується всебічною підтримкою і допомогою педагога-організатора та  заступника директора з навально - виховної роботи у вирішенні питань забезпечення приміщеннями, обладнанням, документацією, коштами за погодженням із керівником закладу. Зокрема, директор школи  всебічно сприяє створенню належних умов для діяльності ШДЮОС щодо закріплення  приміщення, меблів, оргтехніки, забезпечення постійним доступом до мережі Інтернет, відведення місця для встановлення інформаційних стендів та проведення загальношкільних заходів.

  Таким чином, шкільне самоврядування – це режим протікання спільного і самостійного життя, в якому кожен учень може визначити своє місце і реалізувати свої здібності та можливості. Принципом роботи ШДЮОС  є гасло: «В житті держави треба участь брати, за свої вчинки вчитися відповідати, бо Україна – це я, Україна – це ти. Україна – це ми». Через роботу дитячого самоврядування наші школярі готуються до свідомої участі в суспільному житті держави, до самостійної адаптації в умовах швидких змін суспільного життя (додаток 1).

     Керує шкільною організацією рада ШДЮОС на чолі з президентом (шкільний парламент), який обирається відповідно Положенню ШДЮОС «Про вибори шкільного президента» (додатки 2, 3, 4).

Центр науки і освіти.

Мета: Забезпечення простору для ініціативи творчості учнів у навчальному процесі. Досягнення кращих результатів у навчанні. Допомога у навчанні учням, які мають низький рівень знань.

Консультанти: заступники директора, педагог-організатор, вчителі.  

Центр дисципліни і порядку.

Мета: Піклування про виховання у школярів свідомої дисципліни.      Підтримування порядку в школі на перервах, під час свят. Пропагування норм культурної поведінки та правил етикету.

Консультанти: педагог-організатор, класний керівник, черговий вчитель.

Прес – центр

Мета: Створення інформаційного блоку про життєдіяльність класних   колективів та школи. Інформування учнів, вчителів, батьків про події школи. Висвітлення діяльності центрів ШДЮОС.

 Консультант: педагог-організатор.

 Центр волонтерського руху

 Мета: Залучення учнів до благодійних справ.  Піклування про одиноких людей похилого віку, інвалідів. Виховання толерантного ставлення один до одного та  до оточуючих.

Консультанти: педагог - організатор, класні керівники.                

Центр керування діяльністю СПОУ

Мета: Організація змістовного дозвілля молодших школярів із урахуванням їх інтересів. Залучення учнів молодшої ланки до цікавих та творчих справ, розважальних програм. Розвиток інтелектуальних, пошукових здібностей учнів

Консультанти: директор школи, педагог-організатор, класні керівники.

Центр спорту і охорони здоров’я

Мета: Організація оздоровчо-просвітницької роботи з учнями. Залучення учнів та батьків до активної діяльності у сфері спорту, туризму, краєзнавства. Організація роботи з профілактики й подолання шкідливих звичок. Пропаганда здорового способу життя.

Консультанти: вчитель фізкультури, керівник спортивних секцій, учитель географії, учитель ОБЖД, медичний працівник.

Рада шкільного музею «Берегиня»

Мета:  Залучення учнів школи до вивчення та збереження  історико-культурної спадщини свого народу, традицій школи.  Розвиток творчих інтересів учнів до пошукової, краєзнавчої, науково-дослідницької роботи. Формувати в учнів  розуміння нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і майбутнього рідної школи,  села, України.

Консультанти: педагог - організатор, вчитель історії, бібліотекар. 

Рада організації «Нащадки Перемоги»

Мета: Залучення учнів до благодійних справ, до вивчення та збереження історико – культурної спадщини свого народу. Піклування про одиноких людей       похилого віку. Виховання толерантного ставлення  один до одного та до оточуючих.

Консультанти: педагог - організатор, вчитель історії, класні керівники.

Центр культури і дозвілля

Мета: Організація дозвілля школярів з урахуванням їхніх інтересів. Залучення учнів до підготовки та проведення ранків, вечорів, КВК, святкових ярмарків, участі у конкурсах. Виховання всебічно розвиненої та активної молоді.

Консультанти: заступник директора, педагог-організатор, класні керівники, вчитель музики. 

Радою школи розроблені та затверджені Положення про шкільну учнівську раду, учнівський комітет та Центри, права та обов’язки учнів школи. Саме шкільна рада визначає та затверджує перелік напрямків роботи. Так визначилися пріоритетні напрямки, за яким й працює шкільне самоврядування:

Центр науки і освіти допомагає учням, які мають початковий рівень; контролює відвідування уроків та гуртків учнями; допомагає вчителям у проведенні олімпіад, предметних тижнів, конкурсів, вечорів; звітує про успішність учнів у школі; відповідає за роботу щодо пропаганди серед учнів здорового способу життя.

Представники центру беруть активну участь   у написанні та   захисті науково-дослідних робіт в МАН, проведенні  Тижня Європи в школі, тижня здоров’я, тематичних шкільних зустрічей з талановитими людьми різних професій.

Центр дисципліни і порядку надає допомогу педагогічному колективу у вихованні дисциплінованості учнів; слідкує за чергуванням учнів по школі; контролює виконання та дотримання учнями Статуту школи, навчальної дисципліни; спільно з адміністрацією школи проводять рейди «Урок», «Перерва», «Учнівська форма»; звітує щотижня про порядок, дисципліну та чергування по школі; ініціює підготовку та проведення традиційних шкільних заходів за шкільною циклограмою року.

Центр культури і дозвілля  проводить роботу щодо залучення учнів школи до участі у культурно-масових шкільних заходах: шкільних свят, цікавих зустрічей, конкурсів; сприяє організації та проведенню різноманітних поїздок, екскурсій, виставок, турпоходів; ініціює підготовку та проведення спортивних змагань.

Центр керування діяльністю СПОУ веде облік збереження шкільного майна по класах, перевіряє бережливе ставлення до нього; проводить рейди по збереженню шкільних підручників, займається організацією та проведенням акцій щодо прибирання та озеленення шкільної території, класних кабінетів; проводить роз’яснювальну роботу щодо основ екологічної правозахисної діяльності, разом з учителем біології поповнює та оформляє наочність у кабінеті біології; проводить акції  щодо екологічного стану в Україні.

Центр волонтерського руху  організовує та проводить волонтерську роботу; контролює хід роботи по класах; проводить акції «Вітання ветерану», організовує привітання до свят (День Перемоги, День людей похилого, благодійні акції); надає допомогу одиноким та престарілим громадянам селища.

Прес-центр забезпечує гласність у діяльності органів самоврядування;  організовує випуск газети шкільної ради  “Шкільна перерва”;  організовує художнє оформлення свят;  оформляє оголошення, вітання, запрошення;  випускає тематичні стіннівки; бере участь в художньому оформленні школи. П’ять років поспіль шкільний прес-центр є переможцем конкурсу редакції районної газети «Трудова слава» (кращої районної газети України)  на кращу шкільну стіннівку.

 Головне завдання шкільного самоврядування, на мою думку, полягає в тому, щоб через розвиток соціальної активності учнів виховати в них почуття власної гідності, відповідальності, толерантності, критичності та конструктивності мислення, поваги до власної та чужої праці, оптимізму, гуманізму, здатності до самоаналізу і самовиховання. Функції самоврядування у школі є  такими:   участь у складанні плану роботи школи на новий навчальний рік;   проведення соціологічних досліджень з проблем життєдіяльності учнівських колективів;   забезпечення порядку, організація чергування в школі, в класі;  участь у проведенні педагогічних рад, на яких розглядається питання життєдіяльності учнівських колективів;  участь у проведенні засідань шкільної ради з профілактики правопорушень, на яких розглядаються питання порушення учнями вимог Статуту школи та Правил для учнів; організація дозвілля учнів: підготовка і проведення конкурсів, творчих свят, змагань;   проведення загальношкільних лінійок, зборів, конференцій;   організація дозвілля на перервах;   організація роботи по благоустрою школи та шкільної території;  організація роботи із збереження шкільного майна, води, електроенергії, підручників, із дотримання санітарно-гігієнічних вимог та самообслуговування;  організація літнього відпочинку учнів. Структура учнівського самоврядування в нашій школі є гнучкою, варіативною і залежати від можливостей педагогічного та учнівського колективів, інтересів та запитів школярів, традицій школи тощо.   Для сприяння розвитку самоврядування дітей та учнівської молоді в нашій школі постійно  керуємося інформаційно-методичним веб-ресурсом «Школа самоврядування» (http://liderorg.at.ua), створеним   за результатами Всеукраїнського збору учнівських лідерів [7]. Зміст цього сайту складають інформаційно-методичні матеріали, практичні поради, досвід роботи обласних, районних, міських органів самоврядування дітей та учнівської молоді, адреси державних та громадських організацій, новини дитячого та молодіжного лідерського руху, перелік корисних посилань на веб-ресурси, список літератури, випуски всеукраїнської молодіжної газети «Лідер-клуб»[8]. Матеріали сайту дають можливість учнівським лідерам спілкуватися з питань розвитку різних напрямів своєї діяльності, обмінюватися досвідом, порадами, цікавою інформацією. Також на сайті проводяться он-лайн-засідання комісій Всеукраїнської ради старшокласників.   Сучасна учнівська молодь вимагає інноваційних підходів до організації навчально-виховного процесу в позаурочний час. Авторитарні методи та форми навчання не сприяють розвитку громадянської активності старшокласників. А тому, педагог-організатор школи   використовує в роботі з учнівськими лідерами інноваційні форми виховної та навчальної роботи:   флешмоби, дебати, тренінги, ігри з елементами квесту. Дебати дуже вдало вписуються у роботу учнівського самоврядування, допомагаючи дітям навчитися критично мислити, сприяють розвитку ораторських умінь, пізнавальної активності та підвищують самооцінку дитини.  Шкільний військово-патріотичний квест – це справжній пошук різних форм національно-патріотичного виховання учнів (від англ. quest - пошук, пошуки пригод) - аматорське  змагання різних форм, основою якого є послідовне виконання   завдань  командами класів.  Квести проходять як   в приміщенні школи, так і на подвір’ї, чи на природі, біля пам’ятних місць. Організація квесту потребує великої підготовчої роботи. Дана форма роботи сприяє виробленню у лідерів учнівського самоврядування навичок планування, командної роботи, розвиває креативність, винахідливість, та виховує відповідальність за себе і своїх товаришів.   Головна мета квесту - згуртувати учнівські колективи, допомогти їм у створені дієвих органів самоврядування в кожному класі, а також, виявити нових лідерів для участі у загальношкільних заходах. Флешмо́б (англ. Flash mob — «спалахуючий натовп») — це заздалегідь спланована масова акція, зазвичай організована через Інтернет або інші сучасні засоби комунікації, у якій велика кількість учнів оперативно збирається у громадському місці, протягом декількох хвилин виконують заздалегідь узгоджені дії за певним сценарієм і потім швидко розходяться. Флешмоби в школі проводяться: соціальні, поетичні, танцювальні, мережеві, політичні, театральні та ін. В умовах школи ми дуже вдало   організовуємо танцювальні флешмоби. На відміну від квесту флешмоб не потребує великої підготовчої роботи, головне в ньому – поінформувати та зацікавити майбутніх учасників. До 295 річниці з дня народження українського мислителя і філософа Г.С. Сковороди у школі був реалізований  масштабний флешмоб, в якому  було залучено 112 школярів. Цікавою формою роботи в системі шкільного самоврядування є тренінги. Тренінг (від англ. to train - виховувати, навчати) - це одна із форм навчання і передачі інформації. Тренінги обов’язково застосовуються в навчанні «Школи лідерського активу», запрошуємо волонтерів з Києва, Херсона та районних центрів Херсонщини.  Діти, учасники тренінгу, набувають необхідних практичних навичок у спілкуванні, питаннях вирішення конфліктів, формуванні колективу.  До цієї роботи на партнерських умовах запрошуємо представників громадськості, місцевого самоврядування, батьків учнів школи. Спільними зусиллями вирішуємо питання по впорядкуванню рідного селища, спорудження дитячих майданчиків, спортивних майданчиків,  створення навчально-дослідних ділянок, трудових об’єднань старшокласників.

Отже, підсумовуючи все вище сказане, можна зробити такі висновки: цінність управлінської моделі створення успішного партнерства для розвитку кожної дитини  полягає в тому, що учні глибоко і всебічно проникають у сутність своїх прав та обов’язків, у результаті чого підвищується їхня громадянська активність, самосвідомість, життєва компетентність.   Шкільне самоврядування на партнерських умовах   займається конкретними справами, з його рішеннями  рахуються і педагогічний колектив, і адміністрація школи.   Педагоги поважають  самостійні рішення учнівського колективу і його органів, надають  кваліфіковану, тактовну педагогічну допомога учнівському активу, навчають його складної справи управління з використанням інтерактивних форм, методів, прийомів. Громадська активність наших дітей   проявляється не тільки в освітньому закладі, а й  через їх роботу на рівні громади селища, району, області. Батьки наших учнів   юридично не менше за педагогів чи своїх дітей зацікавлені в успішній роботі освітнього закладу. Поряд із педагогічними працівниками та учнями батьки є (відповідно до Типового положення про загальноосвітній навчальний заклад) учасниками освітнього процесу. Тому вони мають можливість сприяти організації освітнього процесу та життєдіяльності колективу школи. Сьогодні  школа  активно взаємодіє із сім’єю у формуванні базових гуманістичних цінностей підлітків [6].   Класні керівники, директор школи, педагог-організатор, психолог, соціальний педагог, консультанти  шкільних центрів  самоврядування  безпосередньо працюють з дітьми-лідерами та іншими дітьми освітнього закладу.   Вони як ніхто краще знають усі деталі, можливості, потенціал як кожної дитини, так і окремих колективів класів,  центрів чи дитячих співдружностей. Також ці педагоги відпрацьовують конкретні методики практично, вносять у їх зміст корективи, вишукують нові форми роботи та підходи до вирішення тієї чи іншої проблеми.

Налагоджена управлінська модель створення успішного партнерства для розвитку кожної дитини в нашому   освітньому  закладі сприяє набуттю учнівською молоддю необхідних знань, умінь і досвіду соціальної дії не лише для організації роботи в школі, а також і для участі у роботі районної ради старшокласників, що діє при районній раді, де щороку наші школярі виявляють особисту ініціативу під час вирішення різних  питань розвитку громади.

Висновки. Отже, сучасна  управлінська модель успішного партнерства повинна  бути ефективною за результатами, оптимальною щодо витрат сил і засобів для розвитку учнівського самоврядування в контексті становлення особистості відповідно до вимог сучасного суспільства,  готовності школярів до компетентної участі у житті суспільства. Наша  управлінська модель включає всі компоненти розвитку спільної системи  шкільного  і місцевого самоврядування, кадровим резервом якого можуть стати лідери учнівського самоврядування, а досвід участі школярів в роботі органів учнівського самоврядування є «школою управлінської майстерності». 

Список використаних джерел:

1. Виговська С. В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки НУБіП України (м. Київ) Роль учнівського самоврядування у становленні особистості. Вісник Національного університету оборони України 5 (42) /2014.

2. Тлумачний словник української мови /[уклад. Ковальова Т.В., Коврига Л.П.]. – Х.: Синтекс, 2005.   

3. Доценко Т.М. Організаційно-правова база діяльності органів самоврядування дітей та учнівської молоді: методичний посібник. – Біла Церква, 2009.

4. Приходько М.І. Учнівське самоврядування в сучасному навчальному закладі.– Х.: Основа, 2008.  

5. Кириченко В.І. Учнівське самоврядування в сучасному навчальному закладі / В.І. Кириченко, Ковганич Г.Г. – К:Точка, 2008.

 6. Оржеховська В.М., Ковганич Г.Г. Учнівське самоврядування: пошук ефективних моделей і технологій: навч. Посібник. – К.: ІПВ, 2007. 

 7. Інформаційно-методичний веб-ресурс  “Школа самоврядування”  http://liderorg.at.ua

8. Матеріали Всеукраїнської молодіжної інформаційно-пізнавальної  газети   “Лідер-клуб” та додаток до неї інформаційно-методичний бюлетень «Школа самоврядування».

9. Лист Міністерства освіти та науки «Про перспективи розвитку органів учнівського самоврядування в умовах динамічних суспільних змін» від 08.12.2010 № 1/9-892.

Наталия Крупа

Об управленческой модели успешного партнёрского взаимодействия

В  статье раскрыта суть управленческой модели успешного партнёрства всех участников образовательного процесса заведения общего среднего образования, направленного на успешное развитие каждого ребёнка.

В школе сложилась своя собственная система форм и методов партнерского взаимодействия.

Управленческую модель создания успешного партнерства основано на положениях личностно ориентированного подхода, который представляет собой отношение педагога к воспитаннику как к личности, как к самосознательному  ответственному субъекту собственного развития и как к субъекту воспитательного взаимодействия.

 Утверждается позиция школьника как равноправного участника образовательного процесса, движущими силами которого является диалог и сотрудничество.

 Ключевые слова: управление, управленческая модель, партнёрство, система партнерського взаимодействия, общество, личностно - ориентированный подход,  субъект воспитательного взаимодействия, диалог и сотрудничество, школьное самоуправление, лидер, участники образовательного процесса.

Natalya Krupa, director-manager of Syvaska School of Secondary І-ІІІ degree No 2 of Novotroitsk district council, Excellence in Education in Ukraine, teacher of the highest category, teacher-methodist, Flagship of Education and Science of Ukraine, participant of the International Pedagogical Council "Education Without Borders".

About  the management model of successful partnership.

The article deals with the creation of a managerial model of successful partnership of all participants in the educational process of the institution of general secondary education, aimed at the successful development of each child.

The school has its own system of forms and methods of partnership interaction.  

The managerial model for creating a successful partnership is based on the provisions of a person-centered approach, which is the attitude of the teacher to the pupil as a personality, as a self-conscious responsible subject of his own development and as a subject of educational interaction.   The position of the student as an equal participant in the educational process, the driving forces of which is dialogue and cooperation, is approved.

  Key words: мanagement,  мanagement model,  partnership, partnership system, society,  person - oriented approach, the subject of educational interaction, dialogue and cooperation, school self-government, the leader,  participants in the educational process.

Наталія Крупа

 Директор-менеджер Сиваської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новотроїцької районної ради, Відмінник освіти України, вчитель вищої категорії, вчитель – методист, Флагман освіти і науки України, учасник Міжнародної педагогічної ради «Освіта без кордонів».