«Ура! Ми із буквами здружились і читати вже навчились».

Тема:  «Ура! Ми  із  буквами  здружились  і  читати  вже  навчились».

Мета:  формувати  у  першокласників  інтерес  до  читання,   переконання  в  тому,  що  уміння  читати – перша  потреба  кожної  людини, а  також  донести  до  відома  учнів  те,  що  добросовісне  навчання  у  школі – святий  обов’язок  кожного  школяра;  виховувати  у  дітей  любов  до  книги  як  джерела  знань.

Хід  заняття

1 учень:  Є  святкових  днів  багата

                  На  листках  календаря.

                  А  між  ними  наше  свято –

                  Вшанування  Букваря.

2 учень:   День  вітання  і  прощання –

                  Свято перших  букварів

                   Перша  сходинка  зростання

                   Для  найменших   школярів.

3 учень:    В  путь  щасливу  і  широку

                   Всіх  виводить  перший  клас.

                   До  уроку,  до  уроку,

                   Чуєш,  дзвоник  кличе  нас!

4 учень:   Любі  гості,  мами  й  тати,

                   В  нас – Букварикове  свято.

                    Добре,  що  прийшли  до  нас

                   В  наш  веселий  перший  клас.

5 учень:    Ми   всіх    гостей  вітаємо

                    І  дуже   вам  радіємо.

                    Усі  вже  букви  знаємо, 

                    Книжки  читати  вміємо.

(Діти  сідають  на  лавах  навпроти  дорослих.  На  імпровізованій  сцені  відбувається  дія).

Дівчинка (сидить  за  партою,  здалеку  чути  нявкання): 

• Мурчику,  годі  нявкати! Я  літери  буду  вчити!

(Чути  кукурікання)

• Не  клич  мене,  Петько! 
• Облиш!  Я  вчитися  буду.  Акиш!

(Хтось  кличе  дівчинку)

•  Не  піду!

Я  кинула  ляльку,

Сиджу  і  мовчу.

Ой,  ніколи  гратись,

Бо  літери  вчу!

Учитель:  Галинко,  а  скільки  літер  ти  вже  вивчила?

Дівчинка: Ой  багато!  Аж  33!

Учитель: То  ж  на  свято  їх  запроси!

Дівчинка:Шановні  літери,  ласкаво  просимо  до  нас   на  свято.

(під  музичний  супровід  входять  діти  в  костюмах  літер).

1 літера: Нас  33,  нас  33,

                 У  нас  міцна  сім’я.

                 Складаємо  слова  нові        

                 Від  А  до Я  (тричі  хором).

2 літера: Ми  мрію  любимо  й  книжки,

                 Життя  у  нас  буя.

                  Вчимося  в  школі  залюбки 

                  Від  А  до Я  (тричі  хором).

3 літера:  Знай  рідну  мову  і  вивчай:

                  Вона  твоя  й  моя.

                  Та  перш  за  все  абетку  знай

                  Від  А  до Я  (тричі  хором).

Учитель:  Де  ви,  друзі, всі  живете?

                  Звідкіля так  дружно  йдете?

Букви: (всі  хором): І  великі  і  малі 

                  Ми  живемо  в  Букварі.

Учитель: Скажіть,  будь  ласка,  шановні  літери,  а  чи  завітає  Букварик  до  нас  на  свято?

Букви: (хором): Завітає.  Тільки  гарно треба  його  попросити.

• Любий  Букварику,  ласкаво  просимо  до  нас  на  свято!

З’являється  хлопчик   у  костюмі  букваря.

Пісня «Мій букварик»

Букварик:

 Я – веселий  Букварик,

Весело  співаю,

бо  веселе  свято  в  школі

Я  сьогодні  маю.

Свої  літери  слухняні

Вже  в слова  єднаю.

Так,  так,  так,  так,  так,

Вже  в слова  єднаю.

Я – щасливий  Букварик!

Я  тому  радію,

Що  всі  діти  в  першім  класі

Вже  читати  вміють.

  Букварик:

• А  хто   віршики  про  літери  знає?

Діти (хором):  Ми  знаємо!  (2 рази)

 

А – А  маленька  наша  Алла                            Р – Рік   у рік   біля  воріт

Рушничок  на  річці  прала.                               Риє  нірку  чорний  кріт.

Мама  Аллі  говорила:                                      

« Ти  б  його  уже  сушила!»                              С – Спить  сердитий  сом.

  Алла  тільки  прала.                                           Сому  сниться  сьомий  сон.

Як  сушить – вона      

       не  знала .                                                       Т -  Тигреня  гарчати  вчиться,                                                                   Тигра  всякий  звір  боїться.

                                        

Б – Біг  бичечок  білий ,  біг,                              У – Уродила  груша  рясно.                        

А  в  бичечка  збитий  ріг.                                   Урожай  зібрали  вчасно.

• З  ким  ти,  буцався,   бичок,

Що  зламав  собі  ріжок?                                   Ф – Фізкульт –ура!  Фізкульт -

• З  хижим  вовком  я  змагався.                           ура!

У  бою  ріжок  зламався.                                    Фотбол – для  нас  нийкраща       

Боронив  же  я  телятко,                                  гра!

Бо  телятко – це  малятко.

В – Вишиваю  вишиваночку                            Х – Ховрашки  хотіли  хліба.

Я  для  брата  Іваночка.                                     Ховрашкам  давали  рибу.

Вишиваночка  у  вишеньках,     

Ягідками  рясно  вишита.                                Ц – Цап  до  цапа  в  гості         

Вся  в  мережках                                                                    йшов.

             вишиваночка –                                      Цап  дороги  не  знайшов.

Подарунок  для  Іваночка.

                                                                              Ч – Через  річку,  через  брід

Г – Гриб  у  лісі  заблудився,                           Ходить  чапля  на  обід.

Бо  гіллячкою  накрився.                                 Для  маленьких  чапленят

                                                                               Носить  чапля  жабенят

Г – Голубок  на  ганок  сів,

Гудю  гусачок  набив.                                      Ш – Шишка  впала -  не                                               

                                                                                                розбилась.

Д – Джерело  дзюрчить – іскрить,               Шишка  в  трави  закотилась.      

дай  водиці  нам  напиться.                           Наша  Шура  в  ліс  пішла,

                                                                              Але  шишки  не  знайшла.      

Е – Е! – сказала  буква  Е,

• Звір  мене -  не  здожене!»                           Щ – Щиглик, щиглик,   

І,  махнувши нам  рукою,                                             що  з  тобою,

Е – зробилася  луною.                                     Що  не  чуть  пісень  весною?

 

Є – Єноти  вийшли  погуляти,                       Ь – Я – не  шість,  я – м’який    

Єхидна  їх  не  хоче  знати.                                     знак

                                                                              Це  повинен  знати  всяк.          

З – Зіна  в  зарості  пішла,                               Я  не  літера  проста, 

Зіна  зайчика  знайшла.                                  Я  пом’якшую  слова.

 

Ж – Жаба  спала  в  жабуринні,                     Ю – Юля  юшку  вранці їла.         

Жук – під  кущиком  ожини.                          Юля  юшки  не  хотіла.

Пролітали  журавлі                                           Мама  просить:

З  ясним  сонцем  на  крилі                                                «Ще  наллю?»    

І  журливої  співали.                                         Юля  каже: «Не  люблю!»                   

Жук – не  чув,

А  жаба – спала.                                                 Я – Я – Яструб  ящірку  несе,

И – И – великої  нема                                     Я – остання буква. Все!   

слова И  не починає.

 

І – Іваночку,  Іваночку,

Іди  посидь  на  ганку.

 

Ї – Їхав  кіт  на  коні,

Їв  перепічки  смачні.

 

Й – Йод  в  аптеці  ми  купили.

Його  пляшечку  відкрили.

«Йод! – Івасик  наш  ридає, -

Йод  кусається,  щипає!»

 

К – Куй,  ковалику,  підкову.

Коник  мій  поскаче  знову.

 

Л – Літом  ластівка  літає,

Ластів’ят  маленьких  навчає:

Не  лінуйтесь,  ластів’ята,

Вчіться  літом  літати,

Бо,  як   літо  відлітує,

Ми  за  море  помандруємо».

  

М – Мишко  клишоногий –

              в  барлозі.

Мале  мишеня – у  підлозі.

 

Н –Ніна,  Нонно  і  Наталка

Не  сварилися  ізмалку.

 

О – Осел  по  вулиці  гаса –

Осла  ужалила  оса.

 

 

П – Перепілка  гарна -  птиця,

Та  вона  хлоп’ят  боїться.

А  хлоп’ята  візьмуть  гілку

І  лякають  перепілку.

Не  потрібно  так  лякать:

В  неї  п’ять  перепелят.

Букварик:

• А  хто  пісеньку  заспіває  про  наші  літери?

(Група  дітей  виконують  пісню «Голосні  звуки» сл. М. Підгірянки, муз. А. Басової».

До  залу  вбігає  учень  у  костюмі  зайчика.  Зайчик - побігайчик  стрибає,  зупиняється   посеред  залу,  оглядається навкруги.

 Пісня.

А- а-а – а  яблучка  два.                                   Е – е -е- де,  мамо,  де?

Два  яблучка  червоненькі                              Мама  квіти  поливає

Несе  донечка  для  неньки.                           Та  й  на  діток  поглядає.

А- а-а – а  яблучка  два.                                    Е –е –е – ось  вже мама  йде.

 

О – о-о – яєчко  одно                                       И – и – и – а хлопчики  три.

Знесла  курочка  чорненька,                          У  канавку  троє  впали

Знайшла  дівчинка  маленька                       І  голосно  закричали.

О – о-о – яєчко  одно.                                      И – и – и – плакали  всі  три.

І – і – і – лошачки  малі.

                                             Є  у  них  чотири  ніжки,

Коло  воза  біжать пішки.

                                                  І – і –і – лошачки  малі.

Танець із букварями.

 

Зайчик  (розчаровано): нема  вже  літер,  вже  всі  прочитані.  Що  робити?  Я  не  хочу,  щоб  це  свято  закінчувалось.  Я  так  поспішав,  але  дощик  мене  не  пускав.  (Плаче.)

Учитель:  не  плач,  Зайчику – Побігайчику.  Сідай  ось  тут  відпочинь. Наше  свят  ще  триває,  тож  залишайся  з  нами  і  побачиш  багато  цікавого.   Це першокласники  підготували,  щоб  потішити  всіх  присутніх.

Зайчик:  мені  дуже  подобається  ваше  свято.  Дозвольте  і  мені  виступити.

Діти (хором): просимо!  Просимо!

Зайчик: звусь  я  Зайчик – Побігайчик.

                Хочу  зватись  Зайчик – Знайчик.

                Я  вам  віршик  прочитаю

                     Про  своє  життя під  гаєм.

Діти:            Просимо!  Просимо! 

Зайчик: Там  мені  живеться  добре,

               Там  я  сильний  і  хорбрий.

               Там  я  голосно сміюся

               І  нікого  не  боюся!

               Я  оббігав  сто  доріг

               І  на  свято прибіг,

               Бо  маленькі  зайченята

               Хочуть  літери  вивчати

               І  просили  дуже  вас

               Записать  їх  в  перший  клас.

               Кожен  Зайчик – Побігайчик

               Хоче  зватись  Зайчик – Знайчик.

               Кожен  має  довгі  вуха,

               Кожен  вміє  добре  слухать.

(Зайчик  низько  вклоняється  всім).   

Учитель: То  як,  діти,  запишемо  Зайчика  у  перший  клас?

Діти: Запишемо,  запишемо!

Зайчик: Дякую,  дуже  дякую!  Побіжу,  порадую  своїх  зайченят!

Учитель:  Шановні  гості. Чи  сподобався  вам  наш  Зайчик?  Якщо  сподобався,  то  виконайте  його  завдання.

Під  музику  вчитель   роздає  учасникам  свята  аркуші  паперу  та  пропонує  намалювати  зайчика.  Перемагає  той,  хто  намалює  швидше (краще).

До  залу  вбігає  учениця  в  костюмі  лисички,оглядається.

Лисичка (радісно):  Ой, куди  я  потрапила?

Учитель:  На  свято до  першокласників.  Але  мені  здається,  що  тебе  не  запрошували.

Лисичка: (співає  або  декламує):

Я  Лисичка,  я  сестричка,

Хитрувати  маю  звичку.

Але  тут,  на  цьому  святі,

Я  не  буду  хитрувати.

Можу  вам  допомагати!

Я – Лисичка, 

Я – сестричка,

Маю дуже  гарну  звичку:

Лінуватись  не  люблю

І  за  це  себе   хвалю!

Вчитель: Лисичко,  а хіба  гарно  себе  вихваляти?

Лисичка: Лінуватись  не  люблю.

Вчитель:  То  ти  роботу  любиш?

Лисичка:  І  працювати  люблю,  і  співати.

Вчитель:  то,  може,  й  нам  заспіваєш?

Лисичка: Заспіваю,  якщо  попросите.

Діти: Просимо,  просимо!

Лисичка  виконує  пісню «Пісня  Лисички» (з  дитячої  опери  «Коза – Дереза»  муз. М. Лисинка.)

Пісня.

Я  Лисичка,  я  сестричка,

не  сиджу  без  діла:

я  гусятка  пасла,

полювать  ходила.

А  тепер  мені  в  неділю

треба  відпочити,

свою  хатку  гарнесенько

треба  прикрасити.

А  щоб  краща,  а  щоб  краща

була  моя  хатка,

піти треба  у  гайочок

квіточок  нарвати.

Лисичка: Ой,  а  квіточок  у  гайочку  багато,  піду  нарву! (Виходить).

Буквар:  Діти,  як  хороше  у  вас  на  святі.  Я  радий,  що  це  свято  на  мою  честь. Я  полюбив  всіх  вас  і  пишаюся,  що  ви  уже  стали  справжніми  школярами.  Я  вчив  вас  читати  і  писати,  любити  рідну  мову,  бути  добрими  і  товаришувати,  бути  чемними,  допомагати  меншим,  поважати  старших,  вчив  читати  і  любити  книгу.

Учень:  Як  добре  вміти  читати!

Не  треба  вже  маму  просити,

Не  треба  бабусю  трясти:

« Прошу,  прочитай  ці  казки!»

Не  треба  молити  сестричку:

«Ну  почитай  ще  хоч  сторіночку!»

Не  треба  благати,

Не  треба  чекати, 

А  можна  взяти

І прочитати.

Букварик: На  прощання  хочу  вас  запитати. Готові  виконати  мої  завдання?

Діти: Готові!

Букварик  задає  запитання.  Діти  з  допомогою  вчителя  почергово  відповідають.

1. На  які  групи  діляться  усі  букви  укр..  алфавіту?
2. Чим  відрізняються  голосні  і  приголосні  звуки?
3. Які  бувають  приголосні  звуки?
4. Назвіть  глухі  приголосні,  дзвінкі  приголосні?
5. Назвіть  букви,  які  позначають  тільки  тверді  приголосні,  тільки  м’які  приголосні?
6.  Розгадування  загадок.

Учитель:   Молодці,  діти! Потішили  нас. А  тепер,  Букварику,  черга  проекзаменувати  наших  батьків.  Вони  так  старалися  і були  першими  помічниками  у  букварний  період.

Букварик: З  радістю.  Для  вас,  шановні  батьки,  я  приготував  особливі  запитання.  Слухайте  уважно  і  відповідайте  хором.

• Якщо  машина  їде,  яке  колесо  в  неї  не крутиться? (запасне)
• Скільки  картоплин  у  горщик  влізе? (жодної)
• Де  можна  побачити  свої  вуха? ( у  дзеркалі)
• Чого  не  можна  наздогнати? (своєї  тіні)
• Півень,  який  стоїть  на  одній  нозі,  важить  3  кг.  Скільки  важитиме півень,  якщо  стане  на  дві  ноги? (3 кг).

Дякую!  Екзамен  склали успішно.  Прошу  вручити  першокласникам  «Дипломи   Букволюбів».

Директор  школи  вручає  «Дипломи  Букволюбів».

Учитель:  Любі  діти,  надійшов  час  прощатися  із  Буквариком.  Йому  потрібно  поспішати,  щоб  навчити  читати і  писати  ще  багатьох  майбутніх  першокласників.

1 учень: Добрий  Букварику!

Перша  книжко!

Хочеться  навіть 

плакати  трішки.

2 учень: Жаль  розлучатися,  хоч  і  треба.

Ми  не  забудемо  ніколи  про  тебе.

3  учень: Спасибі  тобі  за  добру  науку,

За  паличку  першу  і  першу  букву.

4 учень: За  перше  слово  першу  казку, 

За  першої  вчительки  щиру  ласку.

5 учень: Ми  пам’ятатимемо  довгі  роки

Мудрі    й  повчальні  твої  уроки.

Букварик:  Всі  літери прочитані.

Усі  їх  -  33

Тепер  всіх  вас  учитимуть

Підручники  нові.

Букварик,  на  прощання  махаючи  рукою,  виходить.

Учитель: Наше  свято  особливе – ми  закінчили  вивчати  букви,  алфавіт,   навчилися  каліграфічно  писати  рукописні  букви,  і  після  свята  в  нас  з’являться  нові   підручники.  Вони  також  прийшли  до  нас  на  свято!  Давайте  оплесками  зустрінемо  підручники.

Входять  учні  5  класу  в  костюмах  Читанки,  Математики,  Рідної  мови  та  Я  і  Україна. 

Читанка:  Я – читанка  нечитана,

                   навчатиму  ваш  клас.

                   Я  з  вами  говоритиму

                   Про  наш  прекрасний  час.

Рідна  мова: Я  не з  лісу,  я  не  з  поля.

                         Нелегка  у  мене  доля.

                         Через  радість  та   біду

                         Я  з  віків  до  вас  іду.

                         Я  дитину  колисала,

                         Батьківщину  захищала.

                         І  від  роду  до  роду

                         Зберігала  свою  вроду

                         Всі  народи  мову  мають,

                         Всі  пісень своїх  співають, 

                         Бо  хто  має  мову  рідну,

                         Той  багатий  а  не  бідний!

Математика:  1, 2, 3, 4, 5,

                        Вміють  діти  рахувать,

                        Але  хто  мене  не  знає,

                        Хай  ретельніше  вивчає.

                       У  житті  я  допоможу –

                       Підрахую  і  помножу.

Я  досліджую світ:  А  де  лягає  сонце  спати,

                         А  звідки  вітер,  звідки  тінь,

                         І  сніг  чому  такий  лапатий,

                         І  заєць  чом  такий  вухатий.

                         Чому  бджолі  дрімати  лінь,

                         Чи  справді  гірша  стала  глина,

                         Від  чого  запашна  малина,

                         Куди  повзе  рогатий  жук –

                         Про  все,  малята,  розкажу. 

Рідна  мова: Йдучи  до  вас  на  свято,  ми  підготували  цікаві  загадки.  Спробуйте  їх  відгадати.

Червонясту  шубку  має,

По  гілках  вона  стрибає.

Хоч  сама  на  зріст,

Та  великий  має  хвіст.

Як  намисто,  оченята.

Хто  це?  Спробуй  відгадати! ( Білка)

Буркотливий,  вайлуватий,

Ходить  лісом  дід  кошлатий.

Одягнувся  в  кожушину,

Мед  шукає  і  ожину,

Любить  влітку  полювати,

Взимку – у  барлозі  спати.

Як  зачує  він  весну –

Прокидається  від  сну. (Ведмідь)

 

Прийшла  кума  з  довгим  віником

На  бесіду  з  нашим  півником.

Схопила  півня  на  обід

Та  й  замела  мітлою слід. (Лисиця).

Учитель:  діти,  я  знаю,  що  у  всі  вас вдома  є  багато  дитячих  книжок.  Ви  їх  любите  читати,  а  ще  більше  любите,  коли  їх  читають  тато  або  мама,  дідусь  або  бабуся,  братик  або  сестричка.  Ви часто  берете  в  руки,  гортаєте,  малюєте  малюнки,  багато  з  них  знаєте  напам’ять.  З  книг  ви  вже  довідалися,  чому  падає  дощ,  як  зимують  птахи  і  тварини,  де  ховається  вночі  сонце  і  багато  іншого.  А  щоб  ще  більше  знати,  ви  повинні  охоче  книги  читати.  Наші  друзі – Читанка,  математика,  Рідна  мова,  Я  і  Україна – приготували  для  вас  подарунки:  книги  для  класної  бібліотечки  і  щоденники  читання,  у  яких   кожен  із  вас  біде  записувати  книги,  які  прочитав,  малювати  ілюстрації  для  прочитаного,  а  я  зазначатиму,  як  змінилась  техніка  читання.

   Учні  в  костюмах  підручників  вручають  дітям  книги  і  щоденники  читання.

Діти:  (дякують  і  хором  говорять):

Дуже  весело  гуляти 

Нам  на  святі  Букваря.

Та  прощальну  заспівати,

Нам  пора  уже,  пора!

Першокласники  виконують  пісню  «Чого  вчать  у  школі» (слова  М.  Пляцковського,  муз.  І. Шаїнського)

Учитель:  закінчилося  наше  свято.   Я  бажаю  вам,  дорогі  діти  успіхів  у  подальшому  навчанні,  а   вам,  шановні   батьки,  бачити  свої  дітей  завжди  здоровими  і  щасливими.