Урок - презентація "Форми дієслова" 7 клас

Форми дієслова

Мета уроку: Ознайомити учнів з пятьма формами дієслова: неозначеною формою, особовими дієсловами, дієприкметниками, дієприслівниками, безособовими формами на -но, -то;Розвивати навички визначати форми дієслова. Виховувати любов до рідного слова, мови

Мова – генетичний код націїМова існує не сама по собі, а в людському суспiльствi, похідним вiд якого вона є. «Мова — жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування». Панас МИРНИЙ,український письменник.

Краса і сила народу – у мовіУ народу немає більшого скарбу, ніж його мова. Бо саме мова – це характер народу, його пам’ять, історія і духовна могутність. У ній відбиваються звичаї, традиції, побут народу, його розум і досвід, краса і сила душі.

Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава. Ми маємо усвідомлювати велику вагу рідного слова й особисту відповідальність за нього перед минулим, сьогоденням і майбутнім. Наше завдання - утверджувати рідну мову, щоб цей нетлінний скарб служив єднанням між поколіннями, возвеличував Україну й українців.

Частини мови Частини мови — великі за обсягом класи слів, об'єднаних спільністю загального граматичного значення і його формальних показників. Самостійні-іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, дієприкметник, дієприслівник, прислівник. Службові – сполучник, прийменник, частка. Окрема частина мови -вигук

Дієслово — самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета і відповідає на питання “що робити?”, “що зробити?”.

Синтаксична роль1) У реченні дієслово найчастіше виконує функції присудка або частини складеного присудка. Наприклад: 1) Він розповів все, що знав. (присудок)2) Ніч здавалася днем. (частина складеного присудка)

5 форм дієслова. Дієслово являє собою сукупність граматичних форм, до яких належать:Інфінітив. Особова форма. Дієприкметник. Дієприслівник. Безособова форма на -но, -то

Інфінітив — це неозначена форма дієслова називає дію узагальнено, безвідносно до особи, способу, числа і роду. Наприклад:1) Спрямувати всю свідомість на хороше в людях (О. Довженко). 2) Жити - Вітчизні служити (Нар. творч.).

Інфінітив Інфінітив складається з основи і суфікса -ти, рідше -ть, після яких може виступати постфікс -ся (-сь): читати, хвилюватися. У реченні може виконувати функції будь-якого члена речення. Від основи інфінітива творяться форми минулого часу, умовного способу, пасивні дієприкметники минулого часу та дієприслівники доконаного виду.

Особова форма дієслова — це форма дієслова, до якої відносяться, ті дієслова у яких можна визначити особу за закінченням. Наприклад:1) Він слухає спів птахів.{B7558 B00-26 BE-4 F45-8 FF7-B8 D59 D1 FA729}Особа. Однина Множина1 особаслухаюслухаємо2 особаслухаєшслухаєте3 особаслухаєслухають

Особова форма дієслова. Синтаксична роль. У реченні особові дієслова є присудками. Стилістичні особливості. У розмовному та художньому стилях мовлення можуть вживатися дієслівні форми третьої особи однини без особових закінчень і суфіксів: біга, зна, доганя. 

Дієприкметник —це форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання «який?» «яка?» «яке?» «які?». Наприклад:1) Наче зачарований велетень, стояв ліс.

Дієприкметник. Синтаксична роль. У реченні дієприкметник найчастіше виконує функції означення. Дієприкметник здатний приєднувати до себе залежні слова і утворювати дієприкметниковий зворот. В реченні виділяється комами і виконує функції означення. Наприклад:1) Ще спить земля, засипана снігами.

Дієприслівник — це форма дієслова, яка означає додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом, і відповідає на питання »що роблячи?» »що зробивши?»Наприклад:1) Закінчивши урок, вчитель пішов до бібліотеки.

Дієприслівник. Синтаксична роль. У реченні дієприслівник найчастіше виконує функції обставини. Дієприслівник разом з його залежними словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні виділяється комами і виконує функції поширеної обставини. Наприклад:1) Сонце заходило, заливаючи усе навколо червоним проміням.

Безособова форма на -но, -то —це незмінна форма дієслова, що твориться від пасивних дієприкметників шляхом заміни закінчення на суфікс –о. Наприклад:1) Йому таланило в усьому.

Безособова форма на -но, -то. Синтаксична роль. У реченні безособові слова на –но, - то найчастіше виконують функції присудка. У діловому мовленні вживаються незмінні дієслівні форми на -но, -то замість пасивних дієприкметників, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці: виконано, запропоновано, реорганізовано, досягнуто, набуто.

Підсумок уроку. Мова – це могутнє знаряддя не тільки шкільного навчання, але і науки, багатьох інших сфер людини. Мова- велике багатство, яке треба берегти і примножувати. Дієслівні форми увиразнюють наше мовлення,показують глибину і красу думки. Мріяти треба,замріяний вечір, мріючи засина, намріяно снів безліч…Вивчаймо і плекаймо рідне слово!

Домашнє завдання1. Утворити дієслівні форми від слів: читати, малювати,записати, думати, бачити.2. Скласти 5 речень з утвореними словами (за вибором).