Мова – генетичний код націїМова існує не сама по собі, а в людському суспiльствi, похідним вiд якого вона є. «Мова — жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування». Панас МИРНИЙ,український письменник.
Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава. Ми маємо усвідомлювати велику вагу рідного слова й особисту відповідальність за нього перед минулим, сьогоденням і майбутнім. Наше завдання - утверджувати рідну мову, щоб цей нетлінний скарб служив єднанням між поколіннями, возвеличував Україну й українців.
Частини мови Частини мови — великі за обсягом класи слів, об'єднаних спільністю загального граматичного значення і його формальних показників. Самостійні-іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, дієприкметник, дієприслівник, прислівник. Службові – сполучник, прийменник, частка. Окрема частина мови -вигук
Інфінітив Інфінітив складається з основи і суфікса -ти, рідше -ть, після яких може виступати постфікс -ся (-сь): читати, хвилюватися. У реченні може виконувати функції будь-якого члена речення. Від основи інфінітива творяться форми минулого часу, умовного способу, пасивні дієприкметники минулого часу та дієприслівники доконаного виду.
Особова форма дієслова — це форма дієслова, до якої відносяться, ті дієслова у яких можна визначити особу за закінченням. Наприклад:1) Він слухає спів птахів.{B7558 B00-26 BE-4 F45-8 FF7-B8 D59 D1 FA729}Особа. Однина Множина1 особаслухаюслухаємо2 особаслухаєшслухаєте3 особаслухаєслухають
Дієприкметник. Синтаксична роль. У реченні дієприкметник найчастіше виконує функції означення. Дієприкметник здатний приєднувати до себе залежні слова і утворювати дієприкметниковий зворот. В реченні виділяється комами і виконує функції означення. Наприклад:1) Ще спить земля, засипана снігами.
Дієприслівник. Синтаксична роль. У реченні дієприслівник найчастіше виконує функції обставини. Дієприслівник разом з його залежними словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні виділяється комами і виконує функції поширеної обставини. Наприклад:1) Сонце заходило, заливаючи усе навколо червоним проміням.
Безособова форма на -но, -то. Синтаксична роль. У реченні безособові слова на –но, - то найчастіше виконують функції присудка. У діловому мовленні вживаються незмінні дієслівні форми на -но, -то замість пасивних дієприкметників, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці: виконано, запропоновано, реорганізовано, досягнуто, набуто.
Підсумок уроку. Мова – це могутнє знаряддя не тільки шкільного навчання, але і науки, багатьох інших сфер людини. Мова- велике багатство, яке треба берегти і примножувати. Дієслівні форми увиразнюють наше мовлення,показують глибину і красу думки. Мріяти треба,замріяний вечір, мріючи засина, намріяно снів безліч…Вивчаймо і плекаймо рідне слово!