Урок - проект для 2 класу " Калина - символ краси та дівочої вроди"

Калина - символ краси та дівочої  вроди

 

Проектний урок у другому класі

  Тема. Калина-символ краси та дівочої  вроди.

  Читання Г.Демченко, «Калинка»(казка)

  Я і Україна «.У царстві рослин.».Охорона природи.

Мета проекту. Формувати інтерес до навколишнього середовища.

Виховувати любов до природи, рідного краю;розвивати мовлення, уяву, творчість, спостережливість.

Розвивати комунікативні здібності ,вміння робити висновки, відстоювати свою думку, презентувати свої дослідження. Розвивати зв’язне та писемне мовлення, мислення;розширити знання дітей про калину як рослину-символ України та дівочої вроди, лікарську рослину.

Проблема. Не тільки навчитися бачити красу природи, а й берегти її і не завдавати лиха.

Обладнання: гілочки з кетягами калини, малюнки та ілюстрації із зображенням калини, портрет Г.Демченко, заголовки до кожної частини казки, книжка»Калинка».

Література. Вірші різних авторів, енциклопедії, Інтернет – матеріали.

Тип проекту. Інформаційно-пошуковий.

Навчальні предмети. Читання. Я і Україна.

Завдання проекту

- Дізнатися про калину, її лікувальні властивості з додаткової літератури.

- Підготувати фотовиставку, яка відображає красу калини.

- Спробувати свої можливості у написанні віршів , описів.

- Дбати про екологічну культуру школярів.

Рекомендації .

Заздалегідь створюються творчі групи, які працюють у різних напрямках:

-«фотографи» фотографують кущі калини;

-«літератори» готують літературний матеріал про калину;

-«журналісти» готують розповідь про калину, її лікувальні властивості;

-«творці» складають власні вірші й описи.

Тривалість. Два тижні.

I.Організаційний момент.

   Ось почули ми дзвінок,

Він покликав на урок.

            Кожен з вас вже постарався -

  До уроку підготувався.

      Тож девіз тепер згадаймо

І урок розпочинаймо.

Учні (хором) Ми всі господарі природи,тож збережемо її вроду.

Повідомлення теми і мети уроку

 

 

 

Вчитель. Сьогодні у нас звітний урок за проектом “Калина-символ краси та дівочої вроди”, про свої здобутки звітуватимуть наші групи: “Журналісти”, “Фотокореспонденти”, “Літератори”, “Творці”.

Слово надається капітанам груп.

Журналісти.

Ми розповімо вам про калину і її лікувальні властивості.

Літератори.

Ми попрацювали з додатковою літературою у бібліотеці і підготували літературний матеріал про калину.

Фотокореспонденти.

Ми підготували фотовиставку,яка відображає красу калини.

Творці

Ми вірші і описи про калину складали,

Нам батьки лиш трішки допомагали.

 

III.Мотивація навчальної діяльності

Вчитель.

Ми живемо на Україні і любимо її гарну співочу мову,її прекрасних людей,її пишну природу. Наша земля красива і щедра. Росте на ній багато рослин,і кожна з них по своєму гарна. Та особливо люблять на Україні калину. Не було раніше хати,біля якої не кущувала б калина,щоб весною білим цвітом милувала,а зимою від застуди лікувала.

Йдеш, бувало, селом, а хати наче в коралях,червоніють густими намистинками до пізніх заморозків.

Білий калиновий цвіт,червоні,вигріті сонцем та напоєні земною силою кетяги,що поблискують з-під різьблених листочків,- то обраний людьми символ України.

В уяві українців червона калина була і є символом рідного краю, дівочої чистоти,ніжності,вірності,краси,достатку, працелюбності. Якщо троянди й виноград, за влучним висловом Максима Рильського,символізують красиве і корисне,то кущ калини, увібравши обидві ознаки,відтворює духовний потяг до своєї рідної землі,свого берега,своїх традицій.

IV.Фронтальна робота.                                                                                                     

Вчитель. А зараз про свою роботу прозвітують «Журналісти».

  Журналісти.

На нашій планеті росте понад 200 видів калини,а в Україні найбільше поширена калина цілолиста.

Це високий гіллястий кущ заввишки 2-4 метри з сірою корою. Плоди калини дають червону фарбу,а кора-чорно-зелену. На кущах калини дуже рідко зустрічаються шкідливі гусениці, бо мурашки полюбляють калиновий сік,то знищують їх.

Деревина калини корисна тим, що з неї виробляють сопілки, колиски,меблі,із молодих гілок плетуть корзини.

Не обходиться без калини і такий важливий народний обряд, як весілля. Дівчата прикрашали калиною весільний каравай.  Калина-рослинний оберіг,який оберігає від усього злого.

З плодів калини готують начинку для пирогів, киселі, мармелад, наливки та вина.

Калина-лікарська рослина. Свіжі ягоди з медом вживають при кашлі,серцевих захворюваннях.

Вона регулює тиск крові. Вважається, що систематичне вживання плодів калини покращує самопочуття хворого. Настій плодів калини п’ють, як вітамінний, загальнозміцнюючий засіб. Свіжий сік використовують у дерматології та косметології для обличчя. Настій квіток використовують в медицині для лікування ран, кашлю, горла.

V.Робота над казкою Г.Демченко»Калинка».

1. Короткі відомості про Г.Демченко. Показ портрета.         

Галина Олексіївна Демченко народилася в селі Олександрівка на Кіровоградщині. Але дитинство її пройшло в селі Макіївка Чернігівської області. Батько Галини Олексіївни був агрономом, а мати вчила людей читати та писати. Маленька Галя ходила «хвостиком» за мамою і вже в 6 років уміла читати й писати. Тому навчатися одразу пішла у 2 клас. У шкільній стінгазеті з’явилися її перші вірші.

Війна перервала щасливе життя сім’ї. Помер батько, хворіє мати, навчання треба було поєднувати з працею. Галина Демченко мала неабиякий хист до малювання. Та література  перемогла – і Галина Олександрівна стає письменницею, пише вірші та прозу для дорослих і дітей.

VI.Опрацювання казки “Калинка”.

1. Словникова робота.

    Ласкава дівчина                             іде подорожній                                                      

    Щире серце                                    пташки щебечуть

    Посадила край шляху                    зернятко

    Носила та поливала                       ім’я

- Прочитайте словосполучення «луною».

- Прочитайте кожен вираз на одному диханні.

2. Складання передбачення(Групова робота в четвірках).

- Ці слова-ключові. Спробуйте передбачити, про що йтиметься у казці. (Діти складають передбачення. Один учень від групи інформує клас про складене передбачення).

3. Виразне читання казки вчителем. Перевірка первинного сприймання.

- Послухайте казку. Скажіть передбачення якої групи було найближчим до тексту?

- Як звати головну героїню казки?

- За що всі люди у селі любили Калинку?

- Чому дівчинка вирішила посадити край шляху стебельце?

4.Читання казки учнями.

    I частина - напівголосне читання.

    II частина - «ланцюжком».

    III частина - мовчки.

    IV частина - «луною» (за учнем, який гарно читає).

5.Гра «Слідопити»

  Знайти відповідь на запитання словами тексту(вибіркове читання).

- Якою була дівчинка?

- Як Калинка ставилася до рослин?

- Як люди ставилися до Калинки?

- Де Калинка посадила стебельце?

- Як Калинка доглядала за стебельцем?

- Що побачив подорожній?

- Прочитайте,які слова він сказав?

- Що сталося з кущем?

- Яким цвітом він укрився?

- Що з’явилося замість цвіту на кущі?

- Якими були ягоди?

• Що прошепотів кущ Калинці?

6.Робота в групах. Добирання заголовків до частин.

I. Привітна й ласкава дівчинка Калинка.

II. Дівчинка посадила і доглядала стебельце.

III. Вдячність подорожнього.

IV. Добра пам’ять про дівчинку.

 

VII.Звіт групи «Літератори»

Вчитель. Про свою роботу прозвітує група «Літератори».

Літератори.

Легенда про калину

Було це дуже давно. На Україну напали монголо-татари. В одному селі було весілля. Дівчата-красуні веселились. І раптом увійшли у село вороги. Вони захотіли викрасти дівчат, але ті почали тікати в болото. Монголо-татари  побігли за ними. Так і загинули дівчата-красуні й вороги у болоті. Де загинула красуня-там кущ калини, де загинув ворог – там купа гнилі.

 

Козацька легенда

На могилу козака Івана встромили сопілку ,яка від сліз старої неньки проросла гарним кущем.

• Народ оспівував цю рослину у багатьох піснях («На калині мене мати колихала», «При долині кущ калини», «Ой у лузі червона калина»).
• Поети написали багато віршів про калину. Т.Г.Шевченко у «Кобзарі»слово калина вжив 385разів

 

Вірш Марії Познанської «Калинонька»

        Ось калина над водою

        Віти стеле по воді.

        Хто це щедрою рукою

        Їй намистечко надів?

        Червонясте, променисте,

        Розцвітає, як вогні.

Дай хоч трішечки намиста,

Калинонько і мені.

Калинонько! Ти з маминої пісні,

Із цвіту у колисці та вінку,

З легенд, казок, сопілок

благовісних,

Із болі на могильному горбку.

Червоні грона святим, як і воду,

На зиму їх кладем за образи.

Люблю плекати її чисту вроду,

Ти-Боже дерево, з роси й сльози!

 

Загадки.

Стоїть дід над водою

З білою бородою.

Тільки сонечко пригріє,

Борода почервоніє. (Калина).

Весною зацвіла,влітку загоріла,

Червоні коралі восени наділа. (Калина)

За хатиною в садочку

У зеленому віночку,

У червоному намисті

Дівчинонька чепуриться.

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти.

За намисто кожен-смик,

Та й укине на язик.(Калина).

Прислів’я:

    Дівчина у вінку мов калина у цвіту.

    Смак у калини, як доля дівчини -

     Хоч яка гірка буває,

але й солодощі має.

     Хвали калину по осені, як уродить,

     Хвали людину по ділам, які робить.

     На рушнику калина-спогад про Україну.

     Калина біля тину-щастя родини.

     Візьми на чужину гілочку калини -

     Куди не зайдеш-додому прийдеш.

 

VII.Звіт групи «Фотокореспонденти»

У бабусі біля мого вікна росте калинка. Навесні вона чарувала своїм білим цвітом. А ось одягнула осіннє вбрання.

А це фото калини взимку. На ній немає жодного листочка. Але з-під снігу виглядають перемерзлі смачні ягоди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VIII.Звіт групи «Творці».

Вчитель. Зараз презентуватимуть свою роботу «Творці», які зробили перші спроби пера.

Опис куща калини.

Калина

Стоїть на узбіччі дороги дивний кущ. Це ніжна красуня-калина. Вона одягла свій чарівний наряд. І шепочуть на вітрі її багряні та золотаві листочки. А червоні кетяги низько хиляться до землі,ніби соромляться своєї вроди. Всім милує очі цей чарівний кущ калини.   

Бундич Владислав

Калина

Калина - це невеликий, але пишний кущ. Вона любить рости на вологих місцях, у лузі, у лісі, біля хати.      Калина весною цвіте запашним цвітом, наче дівчина в білій хустині. Восени і взимку на ній висять важкі кетяги соковитих ягідок. Вони палахкотять, мов ліхтарики.

 

 

 

 

Авершина Богдана

Вірші про калину:

   У нас калина біля двору

   Віти стеле по двору.

   Хтось дбайливою рукою

   Їй намистечко надів.

   Червонясте, променисте,

   Наче вогники горять.

   Хоче калинонька малят  почастувать.

Боброва Сніжана