Тема. Урок розвитку зв’язного мовлення. «Чарівний світ весняних барв».
Мета. Розвивати знання, уміння і навички учнів виражати у слові, у реченні власні думки та почуття, красу довкілля; емоційно відгукуватися на прекрасне і створювати його самому; розширювати, поглиблювати знання про весну слухаючи музичні твори відомих композиторів. Продовжувати ознайомлювати учнів з пейзажним живописом на прикладі картин відомих художників. Скласти тексти-описи за картинами та власним спостереженням. Розвивати зв’язне мовлення учнів. Збагачувати духовний світ дитини через традиції і звичаї українського народу. Виховувати почуття любові до природи, насолоди від краси рідного краю. Виховувати любов до Творця, до всіх людей, доброту, милосердя, чуйність.
Обладнання: репродукції картин художників: Л. Каменєв « Весна», Вітольд – Бялиницький - Біруля « На початку весни», «Рання весна», Куїнджі « Рання весна», Левітан «Весна. Велика вода» , Моне Клод Оскар « ( Яблуні в квіту)», Шалаєв «Весна», Миргород Ігор «Весна на Батьківщині Буніна», Альфред Сіслей «Весна», Бурачек Микола Григорович «Яблуня в квіту», М. Глущенко «Відлига», М. Романишин «Яблуні цвітуть».
Музичний твір: П.І.Чайковський « Пори року. Весна. Квітень»
Підготовча робота: проведення екскурсії з метою спостереження за змінами в природі весною. Вивчення віршів, пісень про весну. Виставка дитячих малюнків.
Вид уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Тип уроку: урок – проект.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Станьте діти поверніться
Гостям нашим посміхніться
До мене повернулися,
Один одному всміхнулися
Сідаємо за парти –
Починати урок варто.
1.Вступне слово вчителя.
Це вже весна наводить лад усюди:
Поля, ліси зі сну твердого будить.
В гаях бринять пташат веселі співи,
Сміється серце радісне щасливе.
В траві зеленій сходять перші квіти,
То як же нам весні воскреслій не радіти?
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
1. - Отже, ви здогадалися, що сьогоднішній урок розвитку зв’язного мовлення присвячений весні, пробудженню всього живого від сну, красі весняного квітування. Саме тому багато художників, композиторів, письменників і поетів описували весну у своїх творах.
Спробуємо і ми з вами перетворитися на письменників і скласти власні описи весни.
А допоможуть нам у цьому спостереження з власного досвіду за змінами в природі весною і картини художників – пейзажистів.
2. Хвилинка поезії.
- Давайте пригадаємо вірші поетів, які ми вчили про весну і продекламуємо їх «диктором».
Діти розказують напам’ять вірші про весну
ІІІ Пейзажний живопис. Знайомство з пейзажним живописом на прикладі картин відомих художників.
- Давайте уявимо, що ми знаходимося з вами в картинній галереї відомих художників-пейзажистів, які намалювали свої полотна про весну
(Розгляд картин, розповідь вчителя про художників, їхні полотна).
Коментарій до пейзажного живопису.
Картину намальовано прозоро і тільки двома кольорами – блакитним і зеленим. Проте вони не однорідні, а плавно й ніжно переходять один в одного. Зелені крони дерев передані загальними, м’якими силуетами. Тонкі стовбури й гілки легко позначені кінцем пензля. Все разом це створює мрійливо –лагідний стан природи і настрій.
А це зображення весняної природи барвистіше від попереднього завдяки теплим, майже осіннім кольорам молодого листя та квіту дерев, осяяних золотими променями весняного сонечка. Вся природа сприймається як урочиста пісня світла.
Навесні дерева поступово прокидаються від зимового сну. З бруньок з’являються молоді листочки.
А як гарно віддзеркалюється сонячне проміння в блакиті води! Воно виграє бликами, весело іскриться. Контраст холодних блакитних кольорів з теплими золотавими сповнює радістю.
Завдяки гармонійному сполученню різноманітних барв і тонів, це напрочуд гарне видовище сприймається, наче блакитна музика весни.
М. Глущенко. «Відлига». Зверніть увагу, які легкі неяскраві фарби використав художник. Весна тільки починається. Білий з голубуватим відтінком сніг накриває землю і зливається з блакитним небом. Білі берізки голі, зовсім прозорі. Але уже яскраво світить сонечко. Подивіться, які чіткі блакитні тіні від беріз лежать на снігу. Як весело блищить весняна вода.
Поступово темне, тепле за кольором плетиво гілок набуває іншого вигляду та забарвлення. Наїжачені обриси дерев перетворюються на м’які силуети, спочатку димчасті, майже прозорі. Вони дедалі густішають і зеленішають.
Дерева розпускаються в різний час. Тому зелене вбрання весняної природи напрочуд різноманітне: від зворушливо ніжних сонячно – зеленавих барв до холодних смарагдових – яскравих і свіжих. Деякі кущі та дерева спочатку вкриваються квітом, і це додає нових відтінків природи.
Помилуємося буянням квіту плодових дерев. Художник за допомогою кольору створив піднесений весняний настрій, передав чистоту і свіжість першої зелені.
Основними кольорами весняного квіту в саду є білий та ніжно – рожевий, неба – ясно – блакитний, молодої зелені – яскраво – зелений, жовтий – колір весняного сонечка.
Весна ще не встигла прикрасити землю розмаїттям яскравих барв. Та рожеві сонячні промені вже радісно освітлюють все навкруги, лагідним теплом зігріваючи ніжну травицю й мереживо ще голих гілок дерев.
Нарешті настає найтепліший і найбільш сонячний весняний місяць – травень, а з ним час загального буяння.
Розпустився розкішний бузок; урочисто «запалили» свої свічки каштани; невдовзі зацвіте пахуча акація. Земля весело зазеленіла соковитою травою, вкрилася строкатими килимами яскравих квітів. У пишне зелене вбрання одяглися кущі і дерева.
Однією з перших після зимового сну прокидається верба. На ній з’являються ніжні, пухнасті, білі котики вербового цвіту.
Особливої чарівності весні надає квітування. Ніжна краса весняних квітів милує око.
Складання сенкану до слова весна.
IV. Опис весни. Розповідь вчителя.
- Нарешті пришла весна. Сонце щедро сипле на землю ласкаве проміння. З пагорбів збігають дзвінкі струмочки. Уже набубнявіли бруньки на деревах. Зазеленів степ. Лісові галявини вкрили перші весняні квіти. Скоро затьохкають у садах солов’ї, закує зозуля. У степу задзвенить пісня жайворонка. Скрізь забуяє життя.
Ліс одягнеться у листя, багато дерев розвішають свої різнокольорові сережки.
Уся природа прокидається від зимового сну і зустрічає весну- красну.
Рожеві сонячні промені вже радісно освітлюють все навкруги, лагідним теплом зігріваючи ніжну травицю й мереживо ще голих гілок дерев.
Однією з перших після зимового сну прокидається верба. На ній з’являються ніжні, пухнасті, білі котики вербового цвіту. Особливої чарівності весні надає квітування. Ніжна краса весняних квітів милує око.
V. Орфографічна підготовка.
Весна: радісна, яскрава, зелена, квітуча, рання.
Сонце: яскраве, золоте.
Небо: чисте, голубе, прозоре.
Хмарки: білі, сірі, нагадують вату, пір’я.
Струмочки: біжать, дзюрчать, співають, дзвенять.
Вітерець: шумить, шепоче.
Весна пахне: молодим листям, травою, квітами.
Музика весни: шум трави, дзюркіт струмочків, сюрчання коників, голоси пташок.
Шумлять дерева: про весну, тепло, сонечко, квіти.
VІ. Творча вправа «Ми письменники».
- Спробуємо і ми перетворитися на письменників і скласти власні описи красуні - весни.
Діти пишуть власні тексти - описи про весну.
Робота в парах. Гра «Коректор».
Учні обмінюються зошитами,читають роботи, дають поради одне одному.
VІІ. Презентація дитячих творів.
Діти читають свої твори про весну.
Фізкультхвилинка.
- Люди з давніх – давен чекали і кликали весну. Давайте і ми з вами покличемо, виконуючи веснянку «Ой, весно, весно».
VІІІ. Малювання дівчини – Весни під музичний твір П. І. Чайковського «Пори року. Весна. Квітень.»
- А зараз ми створимо образ дівчини – Весни.
Діти малюють дівчину – Весну.
Навесні все пробуджується від зимового сну, оживає, народжується, розвивається. Спробуйте це відчути в музиці П. І. Чайковського «Пори року. Весна. Квітень.»
Х. Виставка робіт « Дівчина – Весна».
Виходить дівчина – Весна.
А я – Весна! Весна – царівна!
Куди ступлю – сонце сяє,
Міста і села оживають,
Ріки і дерева величні
Землю – матір прославляють.
- Весно, Весно, що ж ти нам принесла?
Весна
На дерева – цвіту,
На поля – жито,
На травичку – росу,
На дівчаток – красу.
А на хлопчиків – сили,
Щоб росли і міцніли.
Пісеньки співали, в решето складали.
А ще принесла я вам
Світле свято довгождане –
Воскресіння із давніх – давен величаве.
- Воскресіння Христове – одне з найдавніших і найсвітліших християнських свят. Для християн це найрадісніше і найурочистіше свято, бо воно дає нам надію, що через віру у воскреслого Ісуса Христа і ми воскреснемо і одержимо вічне життя.
- А зараз ми переглянемо фільм про життя Ісуса Христа.
ХІ. Перегляд фрагментів про життя Ісуса Хреста з коментуванням вчителя.
Спускаються ангели з небес і приносять звістку, що Діва Марія народила Сина Божого, в печері, в хліві, куди заганяють овець, де стійлувалася овеча отара. Йосип прийняв Сина Божого, як свого. Назвали його Ісусом.
Ісус виріс і став дорослим. Всевишній сповнив його Святим Духом, великим розумом і силою. На річці Йордан він прийняв хрещення від Іоанна Хрестителя, змив всі людські гріхи і став називатися Ісус Христос, бо прийняв хрещення. В ту мить, коли Ісус вийшов з води, розкрилося небо і спустився Дух Божий, схожий на голуба. Тут же почувся голос Всевишнього, що назвав Ісуса своїм сином. Після хрещення Син Божий пішов у народ. Почалося його служіння в ім”я спасіння світу.
Ісус Христос став другом і порадником для бідних і скривджених. Він молився за них, зціляв їхні хвороби. Навчав усіх добру і справедливості, відмовляв од земних спокус, розповідав про Царство небесне.
У нього з’явилося багато учнів. Найулюбленішими серед них були апостоли Петро, Яків та Іоан. Будучи в Галілеї, він піднявся на високу гору Фаор і став молитися. На очах апостолів Ісус преобразився. Його обличчя засяяло, немов сонце, а одяг побілів, як сніг. З ясної хмари, що нависла над горою, почувся голос Всевишнього «Це син мій улюблений, що його я вподобав. Його слухайтесь!»
Переважна більшість людей вірила вченню Христа. Та були люди, які ненавиділи Ісуса за те, що він привселюдно викривав їхнє лицемірство, брехливість, підступність.
Іуда розкаюється в заподіяному, він зрадив Ісуса Христа за тридцять срібняків. Підійшов, поцілував свого учителя і цим самим подав знак солдатам. Ті схопили і привели до римського намісника Пілата.
Над Ісусом Христом звершився суд. Його велено було розіп’яти на хресті. На горі Голгофі, де відбувалася страта, зібралося багато народу. Первосвященики і старші глузували з нього – якщо ти Син Божий, зійди – з хреста! Інших спасав – тепер спробуй себе спасти.
Ісус Христос розіп’ятий на хресті, ще був живий і звернувся до Всевишнього: «Боже мій, чому ти мене покинув?» І нараз все навкруги затряслося, зі скелі посипалося каміння – так, наче стався землетрус. Охоронці, що стерегли тіло Ісуса, налякалися і мовили: «Це справді Син Божий!»
У п’ятницю Ісуса розіп’яли – і сонце сховалося за чорні хмари, і страшна темрява спустилася на землю.
Надвечір тіло Ісуса Христа учні його зняли з хреста, перенесли в гробницю, висічену в скалі, а вхід завалили кам’яною брилою.
Минула субота, настала неділя третього дня. Кам’яна брила біля печери була відсунута. Невдовзі з неба з’явився Ангел. Він пояснив, що Ісус Христос воскрес і сьогодні явиться своїм учням.
Не всі апостоли зразу повірили, що їх учитель воскрес із мертвих. Однак невдовзі вони переконалися, що це правда. Ісус Христос сам з’явився перед ними і показав свої руки і ноги, на яких лишилися сліди від цвяхів.
За тим він благословив своїх учнів, щоб вони проповідували серед людей покаяння і відпущення гріхів. Зняв свої руки і вознісся на небеса.
Ісус Христос став Богом для всіх християн на землі. Він прийняв страдницьку смерть від людей і за людей. Він узяв на себе їхні гріхи за всі негожі справи і вчинки. А воскрес Христос з волі Всевишнього, щоб ми вірили в вічне життя на землі.
Воскресіння Христове – одне з найдавніших і найсвітліших християнських свят. Воно святкується урочисто. Для християн це найрадісніше і найсвітліше свято, бо воно дає нам надію, що через віру у воскреслого Ісуса Христа і ми воскреснемо і одержимо вічне життя.
Життя Ісуса Христа є прикладом для наслідування. Це приклад доброти, любові, милосердя, щирості, правдивості, допомоги, відвертості, миролюбивості, чуйності.
Весна – це пробудження всього живого від сну, це зародження нового життя, а віра в Ісуса Христа – це віра у вічне життя на землі, в царстві небесному.
Воскресіння природи стало святом загального всепрощення й любові. У ці дні відкривається небо, якщо в людини чисті помисли, наміри, то Бог неодмінно почує і допоможе їх здійснити.
ХІІ. Підбиття підсумків. Рефлексія.
- Чого вас навчив цей урок?
ХІІІ. Оцінювання.
ХІІІІ. Домашнє завдання.
- Спробуйте себе перетворити на поетів і складіть власний вірш про весну.