Урок - розклад занять "життєві компетенції на уроках української мови"

КЗ «Кремінський  медичний  коледж»

 

 

 

 

 

 

 

Заняття на тему:

 

«Життєві компетенції студентів на занятті з української мови

 ( за професійним спрямуванням)»

(урок - моніторинг)

 

 

 

 

Підготувала й провела викладач     української мови Кошелева О. Б.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Кремінна, 2015

 

Мета :

• перевірити здатність студентів використовувати набуті знання і вміння на практиці,  уміння контролювати й організовувати особисту інтелектуальну діяльність;
• удосконалювати мовлення як засіб спілкування й передачі інформації;
• виховувати особистість, здатну до самоосвіти і саморозвитку, яка може     критично мислити, опрацьовувати необхідну інформацію, успішно мірятися силою з навколишнім світом.

Тип заняття: урок – моніторинг.

Форма проведення: урок – розклад занять.

Методи і прийоми:методспостереження йаналізу мовнихявищ; заслуховування студентських доповідей, евристична бесіда, спостереження за мовленням студентів, перехресне опитування, прийом «Я – учитель», «Годинник», переклад.

Обладнання: дошка

Література:

1. Александрович Т. А.Інтелектуальні компетентності особистості на уроках української мови та літератури//Вивчаємо українську мову та літературу. – 2015. - №31-32.

2. Козаченко Г. В. українська мова за професійним спрямуванням:навч. посіб.- К.:ВСВ «Медицина», 2003р.

3. Різні види нетрадиційних уроків. Дидактика. Навчальний посібник / І.В. Малафіїк –  К.: Кондор, 2009.

4. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник /В.В. Ягупов. – К. : Либідь, 2002.

Аудиторія:№21.

Група:82ф.

Дата проведення: 25.11.15р.

 

Ми навчаємося не для школи, а для життя.

Сенека

 

 

                                  Перебіг заняття

І. Організаційний етап

(Рапорт чергових, привітання)

Кленовий листочок

До класу влетів ненароком,

На план поурочний

Поклав п’ятірню золоту.

Це осінь знадвору підказує тему уроку,

Тому не за планом розмову свою поведу.

 

ІІ. Мотивація заняття. Оголошення теми та мети.

 Викладач.Будь який народ, кожна верства і прошарок суспільства, жодна людина   не може обійтися без мови. Мова супроводжує нас«…з колиски до калини при горбі…», забезпечуючи необхідний для кожного  комунікативний клімат.

На заняттях з української мови студенти навчаються грамотно писати й правильно говорити. А під час опанування курсу професійної мови –ми формуємо мовний портрет фахівця, здатного користуватися мовними засобамив майбутній професійній діяльності. Заняття з дисципліни«Українська мова (за професійним спрямуванням)» ще тривають, знання студентів, на жаль, не досить глибокі та міцні, проте вони є. Тож, друзі, озбройтеся ініціативністю, мовленнєвою вправністю, активізуйте мислення – і попрацюйте на парі, використовуючи набуті знання.

Наш урок нетрадиційний:

У формі розкладу занять.

Думайте, відповідайте,

отримуйте «чотири» й «п'ять»!

 

Студенти записують у зошити тему заняття.

ІІІ. Осмислення змісту та технології виконання системи необхідних навчальних дій.

 Викладач.Погляньте на сьогоднішній розклад занять, їх  - чотири. На кожномууроці матимемо справу з мовою, у т.ч. професійною. Між уроками, як і годиться, будуть перерви. Про їх початок та кінець сповіщатиме дзвоник.

 

ІV. Виконання поставлених завдань під контролем викладача.

Викладач.Отож, першийурок – основи правових знань. Тема: «Мовні права і обов’язки громадян». Проходитиме заняття у формі зустрічі з фахівцями мовних прав людини. Ви, студенти, можете задавати їм питання, які вас хвилюють.

Вступне слово запрошених «фахівців»:

Доброго дня, шановні студенти! Відомо, що в конституційних нормах держава закріплює права й обов'язки громадян -  трудові, сімейні, адміністративні тощо. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, вонине можуть бути скасовані.

Хочемо зупинитися на мовних правах людини і нагадати, що державною мовою в Україні є українська мова, вона має обслуговувати всі сфери нашого життя(Стаття 10).Громадяни нашої країни повинні знати, поважати державну  мову та в разі потреби вміти нею користуватися.

Українське законодавство про мову бере свій початок від 1918 року, коли було прийнято Закон Центральної Ради про державну мову. У ньому зокрема вказувалося: «Всякого роду написи, вивіски повинні писатися державною українською мовою…Мовою діловодства має бути державна українська…».

 

• мовні права і обов’язки медичного працівника?
• що таке суржик і чи можна медпрацівнику користуватися ним під час роботи?

Питання від «гостей»:

• чи зустрічали ви приклади порушень мовних норм у нашому повсякденні?
• що, на вашу думку, є причиною такої мовної недосконалості?
• що буде з українцями, які порушують мовні права, які не визнають української мови, не розмовляють нею? Які наслідки усього цього? 

 

Триває бесіда. Студенти висловлюють власні думки. Викладач корегує і доповнює цитатами відомих людей (див. додаток 1).

 

Дякуємо за змістовну бесіду! Пам’ятайте: нашому поколiнню випало складне i вiдповiдальне завдання – вiдродження української мови, державностi, нацiї. За нас цього нiхто не зробить. Це наш громадянський обов'язок, виправдання нашого перебування на цьому свiтi. Не перекладаймо цього тягаря на плечiінших. Дiймо! В iм'ямайбутнього нашого народу!

 

Дзвінок

Викладач.Пролунав дзвоник – можна перепочити. Про що це йде розмова? Вслухаймося в її зміст  та зробимо певні висновки.

Двоє розігрують діалог (телефонна розмова). Студенти виправляють помилки, які зустрічаються в мовленні студентів, пояснюють, у чому сутність таких недоречностей:

 

— Травматологічне відділення!Слухаю!

— Алло! Алло! Травматологічне відділення? Добрий вечір!Тьотю, будьте ласкаві, якщо, звичайно, вам не буде важко, виясніть, у яку палату поклали мого доброго друга. Учора увечері ми відпочивали…

— Прізвище?

— Чиє? Один із нас…

— Вашого друга.

— Ви знаєте, у нього дуже відоме прізвище, він…

— Прошу вас швидше!

— Але ж ви мене весь час перебиваєте. Просто погано виховані! Не знаєте правил гарної поведінки! А ще медпрацівник! Я не можу вести розмову з такими нахабами. (Кидає слухавку.)

Дзвінок

Викладач.Наступний урок –основи екології.Друзі! На порозі нового тисячоліття істотно змінюється мовний клімат України. Острахи наших співвітчизників і велика кількість сумних прогнозів, на жаль, не безпідставні: через високу концентрацію мовного сміття в атмосфері громадяни нашої держави

● не отримують достатньо кисню для душі;

● спостерігають погіршення розумових здібностей;

● мають слабкий імунітет через потрапляння в     організм мовних вірусів;

●відзначаються дратівливістю, жорстокістю, невихованістю, які раніше не були їм притаманні.

 Давайте спробуємо перевірити, наскільки ми обізнані в цій ситуації, що робимо для її покращення, які шляхи виходу з екологічної кризи бачимо.

У який спосіб? На дошці написані ключові фрази:

● мовні «бур’яни»;

● суржик;

● навала іншомовних слів;

● молодіжний сленг;

● культура мовлення;

●слова - паразити;

● лайливі слова в мові сучасних художніх творів;

● шляхи виходу.

 На їх основі сформулюйте питання і зверніться з ним до одногрупників.

 

Викладач.А чи знаєте ви, що…

У середньому за своєжиттялюдинавживаєнецензурні слова 230 000 разів.

 

У медицині описано багато  випадків, коли паралізовані  пацієнти не могли вимовити  односкладних   слів " так" і " ні", але легко проговорювали   цілі  тиради  недрукованої лексики. Це пояснюється тим, що брутальні слова проходять зовсім іншими нервовими ланцюжками порівняно зі звичайною   лексикою. Були випадки, коли під   дією  анестезії люди вимовляли  такі "перли", від  яких  в'янули  вуха.

 

Доведено наукою: хто вживає лайливі слова, швидше старіє (років на 13-15), частіше хворіє. Нецензурна лексика руйнує хромосоми.

 

Учені з'ясували, що лайливість – це хвороба. Наприклад, римський імператор Клавдій у звичайному житті був цілком пристойною людиною, але іноді на нього находили приступи лайливості; при цьому він дригався, розмахував руками і ногами, жахаючи підданих. Від таких приступів, за деякими  даними, потерпали Петро І, Моцарт, Пушкін, Наполеон.У давнічасиповедінкулайливостіпояснювали просто: " бісвселився". Нині доведено, щоці люди страждали синдромом Туретта( за ім'ямфранцузькогопсихіатраминулогостоліття ). Синдром передаєтьсяспадково й особливо схильні до ньогочоловіки.

 

Не таємниця, що на такухворобустраждають і студентинашогонавчального закладу, причому не тількихлопці.

 

Викладач підбиває підсумки  роботи на «уроці» і завершує його словами Д. Павличка:

На все впливаємови чистота:

Зірглибшає, і кращають уста,

Стаєточнішим слух, а думка гнеться,

Як вітромрозколихані жита.

 

Дзвінок

Викладач.Друга перерва – велика. Можна сходити поснідати. Але перед тим, як ви підете до їдальні, давайте запишемо наступні пари слів:

їда – їжа, жирний – жировий, смаковий – смачний, ситий – ситний.

Скажіть, що це за слова і чим вони небезпечні?

Іноді, не відчуваючи різниці, ми, мовці, помилково вживаємо одне слово замість іншого, потрапляючи в кумедні ситуації. Уведіть подані пари слів у речення, об’єднавши їх спільною темою «Студентське кафе» і продемонструвавши відмінність у значенні цих слів.

( студенти виконують завдання в зошитах і зачитують його вголос)

 

Дзвінок

Викладач.І знову – урок! Українська мова(за профспрямуванням). Це прекрасна можливість перевірити якість вашого словникового запасу як майбутніх фахівців.

Вправа

Перекласти медичні терміни українською мовою.

Студент виконує вправу біля дошки, а решта – у зошитах.

Запущенная  болезнь, ледащий  врач, висок, копчик, щитовидная  железа, носилки, глазница, икота, дата поступлениябольного, натощак, хромота, противоядие, язва, желтуха, надпочечник, головнаяболь, больнойкорью, потерять  сознание, облепиховое масло.

 

• у якому словнику можна дізнатися про значення слова?
• у якому словнику можна дізнатися про правильне наголошування слова? А про  його правопис?

 

Вправа

Дібрати до іншомовних медичних термінів українські відповідники. Усно.

Анемія, туберкульоз, пункція, грижа, сугестія , дантист, інфекція, симптом, шишка, експеримент.

 

• чи мають власне українські терміни право на існування в практиці медпрацівників? Чи ці слова є мертвонародженими?

 

Дзвінок

Викладач.На цій перерві можна й розім'ятися. Отже, фізкультхвилинка. Але орфографічна. Якщо я називатиму іменник, руки підніміть угору, якщо прикметник – витягніть їх уперед, числівник – сплесніть у долоні, якщо прислівник, тоді торкніться руками плечей, а якщо дієслово, то поверніться один до одного й посміхніться..

 Двійка, подвоїти, удвох, двоповерховий, другий, двійочник, по двоє, два, двох'ярусний, двадцятитисячний, двоїстий.

• які орфографічні правила ілюструють ці приклади?
• коли знання цих орфограм стане вам у нагоді під час майбутньої роботи?

 

 

Дзвінок

Викладач.Увага! Урок англійської мови (за профспрямуванням). Його проведе ваша одногрупниця (називається ім’я студентки).

(Студентка проговорює англійською текст заяви, присутні перекладають його, відповідаючи на поставлені запитання.)

 

                                           Головному лікареві КУ КРТМО

                                         Кульбач Л. А.

                                          медичної сестри інфекційного відділення

                                            Степанової Д. Б.

 

 

 

Заява

 

Прошу надати мені відпустку на тиждень ( з 10.12.15р. по 17.12.15р.) за власний рахунок у зв’язку з погіршенням стану здоров’я батьків.

 

 

03.12.15р.                                                                                                         Підпис

 

• до якого стилю мови можна віднести цей текст?
• ознаки цього стилю?
• які види документів вам відомі?
• як і коли знання іноземної мови може стати вам у пригоді як медпрацівникам?

 

Викладач.Відредагуйте усно мовні стереотипи, характерні для офіційно – ділового стилю.

Виписка з медичної карти, жалоба, на протязі тижня, згідно наказу, об’ява, приймати участь, проводити міроприємства, без п’ятнадцяти три, місце для паління, січень місяць, сходити за лікарем, зайти по справі, передати по факсу, обліпихове масло.

 

Дзвінок

Викладач.Урок завершено, усім спасибі. Можна йти на перерву. Який же перепочинок без гри? Ні, не комп’ютерної! Запрошую всіх стати у «фразеологічне коло» і по черзі за годинниковою стрілкою називати фразеологізми, що містять частини людського тіла. Хто через відсутність відповіді розриває коло, той сідає за парту. Виграє той, хто залишиться один.

 

Дзвінок

Настав час останнього уроку -  історії. Тема  - «Історія української мови, медичної документації й документів в Україні».

Прослухайте невеличкі доповіді з цієї теми. Поставте доповідачам питання.

Студенти виголошують доповіді.

 

Історія виникнення української мови

Питання походження української мови сьогодні – це арена боротьби між уявою і штампом, між пошуком і зашореністю.

Започаткував українську літературну мову І. Котляревський, а основоположником став Т. Шевченко; вони почали писати свої твори народною мовою на основі українських середньонаддніпрянських говірок. До І.  Котляревського і Т. Шевченка існувала староукраїнська писемна мова (ХІІІ — ХVІІІ ст.), що сформувалася на основі давньоруський літературних традицій (ХІ– ХІІІ ст.) і впливу живого народного мовлення, а давньоруська писемно-літературна мова виникла під безпосереднім впливом старослов`янської (церковнослов`янської) мови, запозиченої від болгар разом із прийняттям християнства.

Отже, цілком зрозуміло, що коли ми говоримо про древність української мови і шукаємо її коріння в глибині століть, ідеться не про її сучасний літературний варіант, а про народне мовлення, тобто про народні діалекти.

 

• які існують версії щодо виникнення української мови?
• яка різниця між поняттями «літературна мова» і «національна мова»?
• Д. Павличко говорив, що « Шевченко народив, а Франко виховав українську націю». Чи можна перефразувати цей вислів, сказавши все це про мову?

 

 

 

Походження медичної термінології

 Левову частку словникового запасу медпрацівника складають терміни. Медичну термінологію фактично започаткувала праця давньогрецького вченого Гіппократа «CorpusHippocraticum». З цієї збірки, з творів Арістотеля, Герофіла  медична термінологія, зокрема українська, успадкувала багато найменувань – глаукома, герпес, діабет, мікроб тощо. Джерелами наповнення медтермінології слугували грецька та латинська мови, а згодом (через невпинний розвиток цивілізації) терміни стали запозичувати з інших мов, наприклад, з англійської – дальтонізм, з французької – грип чи  німецької – шприц.

 Свідоме формування української медичної термінології розпочалося в     ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст. Цей факт підтверджують праці Д.Бурачинського "Гигіена нервового і духового життя" (Львів, 1906), Є.Озаркевича "Недуги пошесні" (Львів, 1911), М.Левицького "Лікарський Порадник" (1913). Термінотворчий процес 1917р. – поч. 30-х рр. ХХ ст. набув рис цілеспрямованої наукової діяльності, що передбачала розбудову української термінології. Лексикографічні праці О.Курило "Російсько-український словничок медичної терминольоґії" (Київ, 1918); М.Галина "Російсько-український медичний словник" (Київ, 1920); Б.Александровського "Шкільний медичний словник (за Галиним)" містять питомі українські найменування.

Українська наукова медична термінологія формувалася на власному ґрунті (загальнонародні та наукові слова) й одночасно сприймала латино-грецький та осмислювала світовий термінологічний досвід через відсутність аналогів в українській мові – катаракта, кон'юктивіт.

 

• які Вам відомі власне українські терміни? (недокрів’я, сухоти, кила, гуля, чиряк, пропасниця, правець – стовбняк, гостець - ревматизм, прокол - пункція, навіювання тощо).

 

 

З історії документів в Україні

Складовою професійної майстерності медпрацівника є здатність написати текст документа. Слово «документ» походить з латинської мови й означає повчальний приклад, взірець, доказ. В українській мові це слово з'явилося наприкінці XVІІ – на поч. XVІІст. й позначало папери, що підтверджують чиїсь права, законність володіння чимось, законність певних дій тощо.  Слово «документ» - іншомовне, воно витіснило з ужитку власне українські слова – грамота, лист, листовне письмо, хронічки, . 3 поняттям документа нерозривно пов'язані поняття архіву та бібліотеки, бо саме в них вони й зберігалися, як свідчать літописи. 

 Відсутність  власної  держави  позначилася  на  долі  найдавніших  українських документальних  матеріалів: збереглися  лише  поодинокі  документи,  акти  приватно  - правового  або  державного    значення,  переважно  в  монастирських  та  приватних  архівах.  Документи  потрапляли до архівосховищ та колекціонерів Москви, Петербурга, Відня, Варшави тощо. Тільки  утворення  Української  держави  в  19І7  році  поклало  початок  національному архівництву,  коли  у  складі  Головного  управління  у  справі  мистецтв  і  національної  культури  було утворено Архівно-бібліотечний відділ.

 У др. пол. ХVІІІ зростає  диференціація  документальних  джерел, поряд із рукописними джерелами з’являються друковані, збільшується їх загальна кількість.  Через  те  в ХІХ ст. документи  довелося  класифікувати: 

 1) щоденники, мемуари, листи українських діячів ХІХ - XX ст. (Тараса Шевченка,      Івана  Франка, Михайла Драгоманова, Володимира Антоновича та інших);

2) акти   й   документи   установ   Української держави 1917-1921 рр, 

3)  документальні матеріали політичної  еміграції,

4)  документи установ УРСР,

5)  ділові    папери   незалежної   України   (з   24   серпня 1991 року).

 Сьогодні  особливості  різних  галузей  діяльності  суспільства    відтворюють  специфічні документаційні  системи  (зовнішньоекономічна,  банківська,  юридична,  дипломатична  тощо).  Найчисленнішою є система управлінських документів, класифікованих за певними ознаками.

 

• що ми називаємо документом?
• які документи Вам доводилося складати? 
• які документи можна віднести до медичних?

 

V. Підсумок заняття: рефлексія, оголошення оцінок.

Викладач. Погляньмо на годинник. Котра година? А о котрій дзвоник? Коли почалася пара?

Студенти «озвучують» час, який виставляє на годиннику викладач, указуючи різні варіанти його позначення.

 

Отже, наша пара добігає кінця. Дякую всім за роботу. Хотілося б почути від вас коментарі про сьогоднішнє дійство.

Студенти обговорюють результати роботи на занятті, оцінюють роботу один одного. Викладач корегує й доповнює.

 

V. Домашнє завдання.

Вивчайте українську мову й удосконалюйте власне мовлення! Підвищуйте рівень грамотності!Знайте: від багатства словникового запасу, рівня культури мови і техніки мовлення залежить ваша професійна майстерність, імідж і ставлення до вас оточуючих. Вірю, що ваша робота буде систематичною і плідною.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

“Кожнаанархія — правописна, термінологічначимовна — тягне за собою й анархіюдуховну, найбільшого ворога недержавного народу”.
     ІванОгієнко

 

 

Рідне слово… Ні, вітер огуди

    Не затулить нам злякано рот.

    Ми без нього такі собі – люди,

     А із ним – український народ.

                             Вадим Крищенко

 

∞     ∞     ∞

 

Освіта – це від гігієни. Письмо з помилками – то як невимиті руки.

                                                                                               В. Стус

 

 

На все впливає мови чистота:

Зір глибшає, і кращають уста,

Стає точнішим слух, а думка гнеться,

Як вітром розколихані жита.

Дмитро Павличко

 

Говорити скаліченою мовою – все одно, що грати на неналаштованій скрипці".

В. Сухомлинський

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

Усе горить під руками. Брати голими руками. Вислизнути з рук.

Ведмідь на вухо наступив. В одне вухо впустив – у інше випустив. Вуха тримай на сторожі.

Валятися в ногах. Винести уперед ногами. На короткій нозі. Ноги в руки взяти.

Зарубати на носі. Утерти носа.

Без сьомої клепки в голові. Високо нести голову. Голова варить. Голова два вуха. Мати голову на плечах.

Дивитися крізь пальці. І пальцем не ворухнути.

Влучити в саме око. Впадати в очі. Очей не відірвати.

Набрати в рот води. І крихти в роті не було.

Гнути спину. Живіт присох до спини.

Брати близько до серця. З важким серцем.

Зі шкури пнутися.

Записати на лобі.

Ляпати язиком.Прикусити язика.