Урок - тренінг: "Невербальні засоби спілкування"

ДНЗ «НОВОВОЛИНСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО - ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ»

 

 

 

 

 

 

 

 

Невербальні засоби спілкування

Розробка уроку

 

 

 

 

Дудюк Н. А.,

викладач української мови та літератури

 

 

 

 

 

 

   Тема: Невербальні засоби спілкування.

   Мета:

• навчальна: досягти практичного засвоєння учнями основних правил спілкування на невербальному рівні;
• розвиваюча: розвивати вміння моделювати варіанти ситуацій спілкування; виробляти навички адаптації за різних умов;
• виховна: виховувати культуру ділових стосунків.

   Тип уроку: урок – тренінг.

   Матеріально – технічне забезпечення: комп’ютер, мультимедійний проектор.

   Розміщення учнів: сидять за столами, розставленими півколом, навпроти по центру – спостерігач та аналітик.

   Підготовка до уроку: консультування учнів, які виступають у ролі інструктора, спостерігача, аналітика; випереджувальне ознайомлення з основними змістовими елементами та етапами уроку.

 

ХІД УРОКУ

І.    Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

 Проблемна ситуація І.

   Відомий англійський письменник Ф. Честерфілд якось у листі до сина писав, що можна не мати уявлення про хімію, фізику, геометрію і при цьому бути чудовим оратором саме з цієї теми. Він доводив, що кожна людина має слух і зір, і кожному після почутого й побаченого приходять у голову майже ті самі думки, тільки форма, у якій їх викладають, привертає увагу слухача.

   Порух руки, м’яза на обличчі, погляд, інтонація – усе це є формою передачі думки, і ця форма здатна захопити слухача, партнера, аудиторію. То ж поміркуймо, чи так це насправді? Доведіть, що крім слів, наше тіло вміє «говорити» підтекстом.

   Можливі відповіді учнів:

   Варіант а: Важко уявити оратора в статичній позі. Виголошуючи промову, треба підкріплювати сказане доречними жестами, нахилом голови, мімікою обличчя, інтонацією, силою голосу. Усе це зміцнює контакт із аудиторією. Крім того, для промовця важливо «піймати» очі слухачів, щоб упевнитися в правильності виголошуваного. Так робили всі відомі оратори.

   Варіант б: Візьмімо естрадних співаків. Нині майже кожен із них, виконуючи пісню, створює своєрідну маленьку виставу з великою кількістю жестів, рухів по сцені, виходами до глядацької зал. Слід відзначити також різноманітність міміки  виразу обличчя, усмішку. Отже, письменник Ф. Честерфілд, безумовно, має рацію.

 Проблемна ситуація 2.

   Ви прийшли вранці на роботу, побачили свого керівника і приязно (оскільки Ви людина вихована) вітаєтесь. Проте він, хоч і бачить Вас дуже добре, не відповідає й удає, ніби не помічає. Що можна «прочитати», тобто зрозуміти з такої поведінки людини?

   Можливі відповіді учнів:

   Варіант а: Для мене така поведінка означатиме власну провину. Очевидно, щось зробив не так: не виправдав довіри, провалив справу, був некомпетентний, чимось образив його, і керівник мною незадоволений. Почну пригадувати події останніх днів, аналізувати свої вчинки.

   Варіант б: Я вже не зможу працювати продуктивно. Увесь час міркуватиму про поведінку керівника, дошукуючись причини, що змінило його ставлення до мене.

   ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

   У первісному суспільстві люди розуміли одне одного виключно за допомогою жестів. Цей вид спілкування не зник і дотепер, хоча й дуже змінився.

   Сучасна людина входить у велику кількість контактів. На початковому етапі спілкування особливу роль відіграють невербальні (несловесні) засоби. Перше враження – це надзвичайно важливий момент, який може стати психологічним містком до розвитку стосунків, або, навпаки, бар’єром у подальшому спілкуванні. Це взаємна оцінка одягу, пози, виразу очей, жестів , міміки, голосу, інтонації. Уміння читати несловесну мову  - важлива умова взаєморозуміння.

   Мистецтво спілкування можна порівняти до мистецтва танцю, малюнка, скульптури. Людина, яка ним володіє, цікава для співрозмовника свіжістю висловлювань, новизною інформації, оригінальною формою подачі її, спроможністю провадити розмову на сприятливому емоційному тлі.

   У діловому спілкуванні переважає вербальний зв'язок між партнерами, проте не слід применшувати значення невербального. Відомий німецький філософ І. Кант сказав: « Рука – це видима частина мозку»  (Додаток 3. Слайд №1). Крім словесного мовлення, ми володіємо мовою тіла. З 70 –х рр. ХХ ст.. науковці (серед найвідоміших Мейерабін, Бердссвіл) велику увагу приділяють боді – легвіджу (від англ. bodi language – мова тіла, жестів).

   Доведено, що людина словесно здобуває 35% інформації, а за допомогою мови тіла – 65%. Нині описано й витлумачено більш як 1000 несловесних знаків і сигналів.

   Сучасним політикам, бізнесменам, громадсько – культурним діячам, діловим людям потрібно знати бодай найпростіші елементи цієї науки.

   У США, скажімо, діють спеціальні курси, індивідуальні та групові інструктажі, на яких вивчають діловий етикет у деталях: зустрічі, вітання, прощання, одяг, манери, норми поводження під час переговорів, на фуршеті тощо.

    Знаю, що мовою жестів можна потрапити в незручне, а то й скрутне становище. Дехто з політиків, наприклад, складає руки «у замок», опускаючи їх донизу. Тим часом на мові жестів це означає, що вони оголошують своїм партнерам: «Так, я з усім згоден і приймаю всі ваші умови .» Протилежна сторона з боді – легвінджем, стає впевненішою і може чинити тиск на партнера, нав’язати свій варіант угоди.

   Жести, міміку треба контролювати. Непродумані рухи можуть відволікати слухача або ж виказувати приховані наміри. Так, під час народних заворушень у Литві, яка прагнула державного суверенітету й виходу з СРСР на засіданні Верховної Ради М. Горбачов сказав: «Проблему з Литвою ми будемо розв’язувати демократичним шляхом!» - і при цьому вдарив кулаком по трибуні. Наступного дня у Вільнюс увели війська. Так жест передав те, що ще не було сказане словами.

   (Протягом уроку учні використовують семантичний словничок для пояснення незрозумілих слів).

   (Спостерігачі та аналітик займають свої місця за столом перед учнями, що сидять півколом, їхнє завдання – визначити правильність виконання вправ – тренінгів і виставити кожному учневі бали в спеціальну таблицю: правильну відповідь у відповідній графі позначають 1 балом, неправильне - прочерком).

Таблиця 1

Прізвище, ім’я учня	Тренінг 1			Тренінг 2			Тренінг 3
	а	б	в	а	б	в	а	б	в

   Примітка. Табл. 1 охоплює результати тренінгів 1, 2, 3.

   Тренінг 1. Візуальний контакт – очі.

   Уведення в тренінг. Відомо, що в очі один одному ділові партнери дивляться не більше як 10 секунд перед початком розмови, а потім лише при нагоді, бо затримка погляду на очах співрозмовника може розцінюватися як намагання домінувати. Розрізняють 85 відтінків значень виразу очей.

   Розминка. Учні тренуються в моделюванні різних відтінків виразу очей:

   а) почуття провини – опускають очі;

   б) обман, нещирість – роблять «бігаючі» очі;

   в) зніяковілість – відводять очі.

   Примітка. Розминку можна практикувати до кожного тренінгу, наповнивши її відповідним змістом.

   Вправа на оцінку. Прикривши обличчя аркушем А4, учні передають:

   а)  здивування;

   б) страх;

   в) захоплення.

   Тренінг 2. Контакт через усмішку.

   Уведення в тренінг. Учені описали 90 видів усмішок, у створенні яких беруть участь 17 різних м’язів обличчя. Усім добре відома американська «гумова» усмішка – незмінна у спілкуванні. Під час зустрічі усмішка знімає напруженість перших хвилин. Вона супроводжує також слова вітання, прощання, усмішка може бути радісна, іронічна, глузлива, дружня тощо.

   Вправа на оцінку. Учні, прикривши очі аркушем  А4, передають за допомогою усмішки:

   а) радість;

   б) іронію;

   в) зневагу.

   Тренінг 3. Контакт через обличчя.

   Уведення в тренінг. Психологи твердять, що тільки духовно багата людина вміє «читати» обличчя. Словами відтворюється думка, створена мозком, а на обличчі відображається думка природи, що сформувала конкретний психічний тип. Вираз людського обличчя має безліч відтінків. До речі, обличчя роблять сердитим 43 м’язи.

   Вправа на оцінку. Учні моделюють заданий вираз обличчя:

   а) сум;

   б) зневага;

   в) зацікавленість.

   Тренінг 4. Жест і поза.

   Уведення в тренінг. Крім слів, ми говоримо ще й мовою тіла. Пригадаймо німе кіно, красномовне свідчення того, що за допомогою жесту, пози, міміки можна виразити практично все. Цю проблему почали досліджувати ще з 1872 року, коли Ч. Дарвін опублікував свою працю «Вираження емоцій у людей і тварин».

   Жести – символи. Наприклад, піднятий догори великий палець означає схвалення, найвищу оцінку. Жести – ілюстратори, супроводжуючи мовлення, доповнюють сказане. Наприклад, ми розповідаємо, як проїхати кудись,  одночасно показуємо рукою напрям. Жести – регулятори застосовують під час зустрічей, прийомів. Вони можуть означати початок або кінець розмови. Таким жестом є рукостискання – знак довіри, поваги. Потиск руки має бути твердим і не дуже довгим.

   Кожен жест рідко існує у «чистому» вигляді. Найчастіше жест, поза супроводжуються відповідною мімікою, виразом обличчя, поставою. Не слід забувати, що тлумачення жестів на всій планеті неоднакове. Так, нахил голови згори вниз у нас – знак згоди, «так», а в Болгарії він означає «ні» (при цьому голову спочатку відхиляють назад). Тож, щоб не потрапити в халепу, частіше треба користуватися словами, а не жестами. Відомо, коли розвинутіше усне мовлення людини, багатший її лексикон, тоді вона менш жестикулює.

   Є три групи найважливіших жестів:

• жести щирості й захоплення;
• оцінні жести;
• знаки захисту.

   Розминка. Учні розглядають і коментують табл.2, а потім, виконуючи вказівки інструктора, моделюють знаки щирості та захоплення.

Таблиця 2

Жест, поза	Значення
Розведені, зверненні до партнера руки	Згода, прийняття думки партнера
Руки, прикладені до грудей	Чесність, відкритість
Розслаблена поза, корпус тіла нахилений уперед, назустріч співрозмовникові; розстебнуті ґудзики піджака	Зацікавленість у подальшому спілкуванні

 

   Вправа на оцінку. Інструктор демонструє оцінні жести та пози, 2 -3 учні їх повторюють, а потім колективно розшифровують ці жести й пози та заповнюють табл. 3. Аналітик та спостерігач оцінюють роботи (кожна правильна відповідь – 1 бал, а неправильна - прочерк).

Таблиця 3

Жести, пози	Значення	Бали
Рука біля щоки
Голова нахилена вниз, очі опущені
Потирання долонь
Пальці складені гостроверхим дашком
Виставлені з кишень великі пальці
Постукування пальцями по столу
Погладжування підборіддя
Руки закладені за спину
Потирання кінчика носа
Ходіння по кімнаті

   Відповіді: 1 – глибокий роздум; 2 – незгода; 3 – приємне очікування; 4 – прийняття позитивного рішення; 5 – владність, агресивність; 6 – нетерпіння; 7 – роздум щодо прийняття рішення; 8 – упевненість; 9 – недовіра; 10 – розмірковування, зважування.

   Тренінг 5. Знаки захисту (додаток 2. Слайд № 29).

   Уведення в тренінг. Ці жести свідчать про несприйняття позиції партнера, про намагання уникнути розмови, приховати інформацію тощо. Найчастіше при цьому у співрозмовника можна бачити насуплені брови, стиснуті губи, холодний погляд.

   Спостереження. Інструктор моделює, а вчитель коментує такі знаки і жести.

1. Руки схрещені на грудях, пальці вп’ялися в біцепси.
2. Голова схилена, підняті плечі, малює щось невизначене на папері (кола, стрілки, квадрати тощо).
3. Підборіддя підперте великим пальцем, а вказівний палець – біля скроні.
4. Холодний, жорстокий погляд, силувана посмішка, людина ледве стримується від емоційного вибуху.

   Завдання на оцінку. Описати продемонстровані жести й пози, виходячи з їхнього значення.

   Відповіді: 1 – співрозмовники гостро полемізують, намагаючись швидко переконати партнера в перевагах своєї позиції; « - співрозмовник не йде не контакт, очевидно, образившись нетактовністю партнера, недоречністю сказаного, принижено гідність людини; поза незгоди й обурення; 3 – критичне ставлення до почутого; 4 – співрозмовник от – от «зірветься» або «замкнеться».

   Хвилинка релаксації.

   Навести приклад прислів’їв, приказок, ідіом, які б ілюстрували різноманітні вияви мови тіла людина або відображали її поводження, розтлумачити їх.

   Зразок. Сім п’ятниць на тиждень (людина часто змінює свої рішення. У страху очі великі (переляк). Вишкіряти зуби (злісно на когось накидатися).

   Підсумок уроку.

   Бесіда.

   Що таке вербальні і невербальні засоби спілкування?

   Які невербальні засоби можуть стати на заваді встановлення контакту з партнером, аудиторією?

   Яке значення має одяг для спілкування?

   Назви три основні групи жестів.

   Яке значення невербальних засобів спілкування?

   Доповни речення власне прямою мовою: Хлопець ляснув себе по лобі і крикнув: «…!» Дід почухавши потилицю, сказав: «… .» Катруся схопилася за голову й вилетіла з кімнати зі словами: «… ?»

   Вимовте фразу й покажіть відповідний жест: Усе це не для мене. Ні – ні, ніколи. Татусю, знаєте, якось…. Так, але це лише між нами…

   Спробуйте «сказати» жестами: ножиці, телефон, автомобіль, парасолька, скрипка.

   V. Домашнє завдання.

   Описати міміку і жести одногрупника, який ділиться враженнями від переглянутого кінофільму, захоплюючі подорожі, цікавого випадку тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

1. Ваніна Л. Навчання для майбутнього. Програма Intel проходить в Україні/ Л. Ваніна// Відкритий урок. – 2005. - № 1- 2 – с. 26 – 27.
2. Донченко Т. К. Організація навчальної діяльності на уроках рідної мови. – К.: Фундація О. Ольжича. 2006. – 251с.
3. Сліпушко О. Українська мова й етапи кар’єри ділової людини. – К.: Криниця. 2015. – 200с.