Урок- дотик до душі за поезіями Тараса Шевченка

Урок – дотик до душі

Тема: Тарас Шевченко «Садок вишневий коло хати». Природа і людина у творах поета. Теорія літератури. Епітет. Порівняння. (з елементами декоративно -  прикладного мистецтва. Витинанки )

Мета:

1. Познайомити з основними біографічними відомостями поета. Дати поняття пейзажної лірики;
2. Виробляти вміння усного оживлення тексту методом асоціацій, діалогічного мовлення, виразного читання;
3. Розвивати вміння дослідницької роботи в групах та її презентації, логічного мислення, через елементи декоративно  -  прикладного мистецтва(витинанки);
4. Удосконалювати вміння поетично мислити через художні образи;
5. Виховувати почуття краси, гордості до національних традицій;
6. Формувати полікультурну компетентність, громадянську позицію.

Обладнання: дерево розквітлої вишні (вироблене власноруч), національна символіка України і Японії, плакати із зображенням української хати, символікою птахів, малюнки дітей, музикальний супровід (українські народні пісні), географічна карта(Японія й України), дзеркальце.

                                      Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Актуалізація опорних знань.

Епіграф

«Світ такий, яким я його уявляю».

«З таких пишних садків вилинув, як

соловей  з гаю, Шевченків геній, і

його пісня така ж, як ті садки

весняної доби»

1. Вправа з дзеркальцями

-Відображення предметів, вони такі ж, як і справжні, тільки у дзеркалі ми до них не можемо доторкнутись. Існує духовний закон, відомий, як «закон відображення». Уявіть, що дзеркало – це наш світ. Ми живемо в дзеркальному світі, де все, що ми бачимо – це ми самі;

-Поезії Т.Шевченко дадуть змогу віддзеркалити нашу душу , доторкнутись красою слова до ваших маленьких сердечок;

-Дзеркало просто показує предмети. Якщо ми не будемо мислити широко, то не зможемо очікувати від життя чогось великого.

Вправа « Біографічна розминка». («Хто швидше?»)

(Де, коли і в якій родині народився Т.Шевченко? Хто його батьки? Яка подія змінила все його життя?)

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

Наповнимо душу шостим почуттям, яке дасть нам поезія Т.Шевченко «Садок вишневий коло хати». Через пейзажну лірику вчимося мислити образно, віддзеркалювати тільки прекрасне.

Що очікуємо від уроку? Доведено, «Садок вишневий коло хати» є скарбничкою мудрості не тільки українців, а й інших народів світу, тому в кінці уроку  наша вишня дасть плоди  знань, які ви отримаєте.

IV. Сприйняття матеріалу на уроці

(Дерево буде цвісти доти, доки ми будемо єдині в роботі ).

1. Конкурс на кращого читця поезії(по 1 учню від групи)

1. Усне оживлення тексту(з висоти польоту пташки).

2. Дати поняття «Пейзажна лірика».

Назви груп «Вишеньки», «Соловейки»

Робота в групах

Розділ соціальних ролей.

•                                                                                                                                                                              Організатор(не лідер);
•                                                                                                                                                                              Диктор(озвучує);
•                                                                                                                                                                              Охоронець часу;
•                                                                                                                                                                              Художник;
•                                                                                                                                                                              Додаткові ролі(садівники).

Завдання : розподілити обов’язки «аркуші з питаннями»

«Садок вишневий коло хати»

«Мозкова карусель»

Музична пауза (Доповнимо красу розквітлого дерева маленькою інсценівкою, бо у поезіях Т.Г.Шевченка згадується вишня)

• Ой, ти вишню солодкувата,

Чого ти довго в полі стоїш?

• Я в полі стою

І літечко жду.

Літечко прийде  -

Сильно зацвіту

Сильно зацвіту

Вишеньку зроджу

Зроджу вишеньку

Чорнявеньку.

Поливайте мене,

Хоч і раненько.

Як парубки залицялись до дівчат зображено у діалозі:

• Ой, вишеньки – черешеньки

Червоні і спілі.

Чого ж бо ви так високо

Виросли на гіллі?

• Ой, того ж ми так високо

Виросли на гіллі

Якби зросли низенько

Чи то ж бо доспіли

Дослідження образу вишні в УНТ і літературі (Метод дослідження)

Чому саме вишні змальовує Т.Шевченко у своїй поезії?

І – Можливо, вишня й соловейко – це образ отчого дому

• Дівочої молодості, дівування;
• Вишня – образ жіночий, а жінка для Тараса Шевченка – це святе, це материнство.

ІІ Загадки про вишню(І група)

Червоний колір,а винний смак, кам’яне серце, чому то так?(достиглі ягоди)

За лісом, пралісом біле плаття висе (вишня в цвіту)

Прогнозування погоди: (ІІ група)

Якщо з виші листя опаде до Покрови(14 жовтня), зима буде тепла  .

Обряди з образом вишні(І група)

Хворих дітей проймали крізь  розколоту зумисне вишню,яку потім зав’язували щоб зрослася, так дитина видужає .

Вишня – це гармонія усього живого.

Робота з витинанками «Мій сад»(поетична хвилинка)

• Вчитися образно мислити. Доберемо власні поетичні образи замість авторських(основа – переносне значення).
• Використання епітетів, порівнянь.

(роздаються картки)

І група

ІІ група

М. Вінграновський

Ходімте в сад. Я покажу

Вам сад.

Де на колінах яблуні

Спить вітер

А згорблений Чумацький небопад

Освітлює пахучі очі квітів.

Вправа на спостережливість. Витинанка «Українські жінки на полі».

Що співзвучні із поезією «Садок вишневий коло хати» (вміння аргументувати).Вправа (У культурі країн відмінності знайти).Телеміст «Дні японської культури в Україні» (Використання мобільного зв’язку діалогічне мовлення).

Телеміст (Використання мобільного зв’язку)

«Вишневий маршрут» діалогічне  мовлення

Дні японської культури в Україні

У – символ  У є вишневий сад. Цікаво яке дерево шанують у вас?

Я – Японці дуже люблять квіти вишні сакура. Міські вулиці часто прикрашають гілками зі штучними квітами сакури.

У – Які обряди пов’язані із сакурою

Я – Ханамі – японська національна традиція милування квітами , найвідоміша – це цвітіння сакури. 27 березня 1992 року громадською організацією «Спілка Японської Скури» введено свято Цвітіння Сакури. Це традиційний символ жіночої молодості та краси.

У – Чи є рослини частиною суспільного життя?

Я – Ми, японці дуже любимо квіти, восени влаштовуються свята хризантем. Високо цінується японцями  мистецтво «ікебани» - уміння складати букети, а букетом вважається в Японії 2-3 квітки, красиво розташовані у вазі.  На момент 100 йєн  намальована гілка сакури, а на гербі – квітки хризантеми.

У – Дякую, до побачення ! Студія.

Знайти у розповіді 3 відмінності .

Зв'язок української пейзажної лірики Мацуо Басьо(малюнки дітей)

Можливі висновки : В Україні немає свята окремій квітці, є свято Трійці. А в грошових купюрах нема зображення вишні. Вишня не є окрасою декоративною, використовується тільки в господарських цілях, герб України – тризуб, герб Японії – квітка хризантеми.

Додаткова інформація «Сторінками Біблії»

Пояснення значення «Дерево Життя»  

«І взяв Господь Бог людину, і поселив її в саду Едемському, щоб доглядали його і берегли його. І заповідав Бог людині кажучи : Від будь –якого дерева в саду ти будеш їсти. А ось дерево пізнання добра і зла, не їж від нього»

Рефлексія

Прикрашають дерево вишеньками

Я знаю : Вишня – це краса; молодість

               Вишня – це Україна

               Вишня – це краса двору, це ознаки маєтності

               Вишня – це сакура.

Я вмію: добирати поетичні образи, епітети, порівняння; шукати образи на витинанках.

Я відчуваю: шосте почуття- це насолода, краси, гордості за Україну.

Вчитель: дякуючи поезії Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати » ми поринули у прекрасну атмосферу звичаїв, обрядів України і Японії; відчули силу Шевченкового слова.

Звучить пісня «Садок вишневий»

Створити власні поетичні рядки із зібраних поетичних висловів для шкільної газети «Шкільна зірка». (Актив клас. Органи самоврядування).