Урок -конспект: " Мужність у протистоянні злу"

Тема.  Мужність у протистоянні злу.

Мета: перевірити дієвість отриманих знань у життєвих ситуаціях; формувати

готовність бути мужнім у протистоянні злу, вшанувати патріотизм і мужність

громадян, які  у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист

демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних

інтересів України та її європейського вибору, прищеплювати любов до

Батьківщини, зберегти та донести до учнів об’єктивну інформацію про

доленосні події в Україні початку ХХІ століття, розвивати бажання стати

гідними громадянами України.

Переглянути презентацію до Дня Гідності та Свободи онлайн

Ключовий вірш: «Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від

насильника! Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів і йменню Твоєму

співаю!» (Пс. 17: 49-50).

Наочність: Святе Письмо, підручник, робочий зошит, ілюстрації до

Біблійних оповідань про мужніх слуг Господніх,  відеозаписи роликів.

Хід уроку

І. Вступна частина.

Християнське вітання.( Христос Рождається.) Звучить колядка: « Пречиста Діва по світу ходила…»

Вчитель:  Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися. Наша держава розташована в центрі Європи. Через усю Україну з півночі на південь протікає могутній Дніпро – одна з найбільших річок Європи. На берегах Дніпра розкинувся красень-Київ – столиця нашої держави. З півдня Україну омивають моря – Чорне й Азовське.
 На заході здіймаються у небо вершини Карпат, а на півдні розкинулися Кримські гори. Густі ліси на півночі – це Полісся. А далі на південь природні пейзажі поступово змінюються, переходячи у вільні степи. Ось така дивовижна природа нашої України!
Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила Революція 2013 року – Революція гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.
 Указом Президента України від 13 листопада 2014 року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які  у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, установити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада.

21 листопада 2013 року за кілька днів до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, український уряд радикально повернув курс держави від євроітеграційного до  курсу, спрямованого на розвиток  співпраці з державами-членами СНД. Поступальний рух колеса історії зупинено.

 Обурена таким рішенням уряду України молодь виходить на Майдан Незалежності у Києві. Невдоволення підтримують по всій Україні. Це був початок  Революції Гідності.Відтоді минуло два роки…

  До кінця доби 21 листопада 2013 року на     Євромайдан у столиці збирається понад 1500 чоловік молоді, студентства, киян… З’явилась міліція, посилені загони Беркуту. Із другої половини наступного дня кількість людей зростає, відбулися перші сутички з міліцією та провокаторами. На мітинг виходить до 5 тисяч людей.

 Цього ж дня люди вийшли на Євромайдани у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому, Ужгороді, Вінниці, Кривому Розі, Сумах, Харкові, Чернівцях.

  24 листопада у Києві пройшла велика хода та мітинг на Майдані Незалежності, в якій взяло участь понад 100 тисяч громадян України. На мітингу приймаються ряд вимог Євромайдану: відставка уряду Азарова, скасування рішення про призупинення підготовки вступу до асоціації з ЄС та її  підписання на саміті у Вільнюсі, звільнення Юлії Тимошенко.

(На екрані демонструється хроніка подій)

  Тим часом Партія регіонів та «Український вибір» на підтримку уряду Януковича  звозить людей зі сходу на антимайдан у Маріїнський парк Києва. Під будинком Уряду України відбулися зіткнення міліції та «тітушок» з мітингувальниками. Понад 1000 бійців Беркуту розпочали штурм Євромайдану на Європейській площі із застосуванням сльозогінного газу. Прихильники євроінтеграції України відбили дві атаки силовиків і відтіснили їх в бік готелю «Дніпро».Т ого ж дня 5000 львівських студентів влаштували мітинг на підтримку Євромайдану на майдані перед головним корпусом Львівського національного університету імені Івана Франка.

 У ніч проти 30 листопада близько четвертої години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося до 400 протестувальників, їх оточили озброєні бійці «Беркуту» та здійснили розгін мирного протесту, примінивши силу. Були застосовані вибухові пакети. Побитих, поранених протестантів прихистив Михайлівський Золотоверхий собор, у якому оперативно розгорнуто медичну службу, операційні блоки. Події 30 листопада стали переломним моментом в українських подіях кінця 2013 року, змістивши акцент протестів із проєвропейського на антиурядовий.

 Збурення в суспільстві наростає. І вже 1 грудня  півмільйона обурених діями влади українців зібрались на Всеукраїнське Віче. До них приєдналися європейські дипломати. Опозиційні сили створюють Штаб Національного Спротиву – координаційний центр Євромайдану.

Відбуваються масові провокації так званих «тітушок», які спробують захопити Адміністрацію Президента України. За рядами внутрішніх військ знаходились підрозділи «Беркуту», але вони не припинили провокації. Почався наступ спец призначенців із масовим побиттям журналістів та протестувальників.

  Хроніка подальших днів свідчить про ще більше наростання всенародного гніву. 3 грудня відбулось голосування у Верховній Раді України про відставку уряду Миколи Азарова. Проте, за рішенням депутатів уряд не йде у відставку.

4 грудня Президенти України – Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко висловили свою солідарність із діями мільйонів українців.

(На екран відеоряд світлин із мільйонами учасників Майдану

ІІ. Актуалізація життєвого, чуттєвого та читацького досвіду.

• Наведення учнями прикладів мужніх вчинків з життя мучеників за віру  в Христа. (Виступи учнів: «Про трьох юнаків у печі», «Великомученик і цілитель Пантелеймон», «Про братів Маковеїв».
• Яка провідна риса характеру , крім глибокої віри, притаманна цим людям?
• Проти чого направлені їхні вчинки?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

      1.  Оголошення теми уроку.

      2.  Формулювання учнями мети заняття на основі плану, висвітленого на екрані телевізора

             План

1. Що таке мужність?

2. Що є джерелом мужності?

3. Готовність бути мужнім у протистоянні злу.

4. Мужність: чеснота, ще потрібна в наш час?

Юрій (Георгій) народився у III столітті в Каппадокії. Він походив із князівського роду. Його батько обіймав високу посаду в римському війську, однак незабаром його скарали на смерть за Христа, і мати з дитиною переїхала до свого маєтку в Палестину, у місто Лідду. Вона присвятила життя вихованню сина, навчила його Святому Письму. Часто розповідала про християнських мучеників і про доблесний подвиг його батька. Юрій (Георгій) вступив на військову службу і завдяки своїм здібностям і мужності, виявлених у боях, вже в молодому віці став полководцем і трибуном при імператорі Діоклетіані наближеним імператора. Однак, коли Діоклетіан почав гоніння на християн, Юрій (Георгій) не вагаючись відмовився від слави, почестей і земних благ і став на захист віри свого батька — християнства. Сильний, непоборний воїн, він зазнав тяжких мук за сповідування Христа і загинув від них.

Одним із найбільш відомих чудес св. Юрія (Георгія) вважають «Чудо зі змієм», яке часто можна побачити на іконах святого. Подія сталася, коли Юрій проїжджав верхи попри місто, яке тримав у страху лютий дракон. Мешканці міста були змушені віддавати на поталу змієві молодих юнаків. Він стає радником, супутником, та дівчат. Юрій нагодився якраз тоді, коли черга надійшла до царської доньки. Відважний воїн став зі змієм на герць і переміг його. Після чудесного визволення мешканці міста прийняли християнство, а святий отримав епітат «Змієборець»^[5].

До Юрія (Георгія) звертаються з проханням про здоров'я душевне та тілесне, про родючість землі, про допомогу і заступництво у боротьбі з ворогами рідної землі. Такі численні «обов'язки», очевидно, й забезпечили святому широку славу і поклоніння багатьох народів.

Альбрехт Дюрер. Святий Георгій на коні, 1508.

Святий Георгій Переможець, монастир Зограф — Афон.

Святий Георгій на стінах монастиря (Афон)

Ікона св. Георгія Переможця зі Станилі (Львівщина)

Шанування святого Юрія (Георгія) почалося з V століття, його вшановували, як мученика і воїна. Юрій (Георгій) став святим патроном візантійських імператорів, а пізніше і руських князів, у яких ім'я Юрія стає улюбленим. На Русі святий Юрій відомий з часів прийняття християнства наприкінці X століття. Він з'явився серед інших християнських святих із Візантії, де шанування його мало вже багатовікову традицію.

Саме з місця особливого шанування святого великомученика Юрія (Георгія) Переможця почалося хрещення Київської Русі. Святий Рівноапостольний князь Володимир прийняв святе хрещення в Криму біля Корсуня (Херсонеса) у Георгіївському монастирі.

Особливо багато для утвердження шанування святого Юрія зробив київський князь Ярослав Мудрий, який прийняв при хрещенні його ім'я. На честь свого святого заступника в 1030 р. він засновує місто Юр'їв, тобто місто Юрія. У 1037 р. Ярослав починає будівництво Георгіївського монастиря в Києві і зводить у ньому храм, який до наших днів не зберігся.

День освячення першого на Русі храму святого Юрія — 26 листопада 1051 р. — був відзначений установленням щорічного святкування цієї події. Він увійшов у народну пам'ять під назвою дня Юрія, або осіннього Георгія. З тих пір на колишній території Київської Русі Юрій стає ледве не першим у сонмі православних святих.

День Святого Юрія День загибелі святого великомученика — 23 квітня (6 травня н.с.) — відзначається Церквами східного обряду і віднесений до числа церковних свят.

Юріївське свято характерне багатьма цікавими звичаями, які в різних місцевостях України мають свої відмінності. Дохристиянські ритуали тут щільно переплелися з пізнішими — церковними.

V. Засвоєння нових знань, формування опорних умінь і навичок.

1. Самостійне пояснення понять «сила» і «боягузтво», перевірка визначень за словником у підручнику.

2. Вправа «Так – ні»

• Мужність – це суто чоловіча риса характеру.
• Ісус Христос – джерело мужності.
• Фізично сильна людина завжди буває мужньою.
• Людина із серйозними фізичними вадами виявляє мужність кожен день свого життя.
• Людина йде на мужній вчинок заради слави.
• Той, хто жертвує заради когось собою, - порушує заповідь «Не вбий».
• Молитва додає мужності у житті.
• Віра є джерелом мужнього вчинку.

(Перевірка написаного, обґрунтування думок)

3.Обговорення змісту Біблійного вірша.

•     За що Юрій удостоївся бути святим?

4. Читання уривка зі Святого Письма (Пс.17:38-51), виділення і пояснення афористичних висловів, складання у групах самостійних речень з цими висловами.

VІ. Поглиблення знань.

Ознайомлення зі змістом молитви святого Ігнатія, яка доводить, що віра також потребує мужності.

«Віковічне Слово, Єдинородний Сину Божий, моя дорого, моя правдо і моє життя! Прошу Тебе! Навчи мене вчинити Твою святу  волю, навчи мене правдивої великодушності. Навчи мене так служити Тобі, як Ти на те заслуговуєш...., пожертвуватися Тобі геть чисто і не ждати за те іншої нагороди».

Переказ житійної історії про Юрія Побідоносця.

Що найбільше вас вразило в цій оповіді?

VІІ. Закріплення навчальних досягнень.

 1. Конкурс на найкращу розповідь «Мужній вчинок».

Робота у групах: передати у малюнках – І гр.,

Опис словесних портретів мужності – ІІ гр.

Твір-роздум «Мій мужній вчинок» - ІІІ гр.

Книга мужності – ІV гр.

VІІІ. Д\з:

- Виконання завдань на робочих картках.

- За допомогою схеми створити  портрет мужньої людини.