Урок- проект уявної зустрічі з поетом Тема : «Срібне століття» російської поезії. Драматична доля та творчість Поета окресленої доби "

Урок- проект уявної зустрічі з поетом

 

Тема : «Срібне століття» російської поезії. Драматична доля та творчість Поета окресленої доби (М.Цвєтаєва, М.Волошин, М.Гумільов, О.Мандельштам, В.Хлєбніков).

 

Мета:  поглибити знання та розглянути художні особливості феномену       «Срібне століття» у російській поезії; ознайомити учнів із драматичною долею поета окресленої доби у світлі історичних подій; розвивати пізнавальну діяльність учнів, уміння працювати з додатковою літературою; навчати аналізу та сприйняття поетичного тексту; виховувати естетичний смак, любов до мистецтва в цілому.

 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

 

Обладнання: мультимедійний проектор, світлини із Інтернету; виставка книг, твори поетів; грамзаписи романсів; письмовий стіл Поета.

 

                                            …якщо зірки засвічують…-                                                                                    

                                                                    виходить – без них комусь не можна?

      Виходить – це необхідно,

  щоб кожного вечора 

          понад дахами

  загорялась хоча б одна зоря?!

                                                                                          В.Маяковський                                          

 

                                                                   Хід уроку

 

І. Оголошення теми, мети та епіграфу уроку

 

ІІ. Мотивація учбової діяльності

 

Згадайте, як вечорами ми дивимось на небо в очікуванні падаючої Зірки, щоб забажати чогось. Говорять, що зірки – це людські життя, а коли падає зірка – життя людини завершилось. Я недаремно написала у темі уроку слово «Поет» з великої букви, адже – це зібраний образ поетів-страдальців «Срібного століття», а їх душі, їх творчість – це зірки, які споглядають на нас. Ми всі в душі поети, хоч і не у всіх є почуття рими, але у щасті чи відчаї ми хочемо складати вірші або їх читати. Як сказав мій чоловік, готуючись зі мною до уроку, «поезія – це філософія життя». Нам сьогодні потрібно довести або знищити вщент гіпотезу про зорі через призму «Срібного століття». То ж давайте створимо «зоряне небо» із душ наших поетів.

 

Щоб ти не робив –

Небо несеш на плечах,

на долонях.

Куди б ти не йшов –

у небі твій шлях

до своєї зорі.

Щоб ти не говорив –

серце чиєсь торкаєш

каменем або квіткою,

холодом або теплом.

Поет!

Ти від народження

Йдеш дорогами всесвіту,

про серце своє забувши.

  

                                                                                              М.Аронець

     ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

 

1. Питання до учнів:

♦  Що ми знаємо про «Срібне століття»? Звідки пішла ця назва?

(Вирази «золоте століття», «срібне століття» сягають античної літератури: «Метаморфоз» Овідія, який вважав, що життя людства починається «золотим», а закінчується «залізним» століттям. Щодо поезії, то подібне позначення епох прийнято зводити до появи у 1829р. вірша Петра В’яземського «Три століття

поетів», у якому йдеться про те, що «золоте століття» у російській поезії припадає на добу творіння О.С.Пушкіна, який вважався і вважається взірцем віршоримування).

♦  Хронологічні відомості «Срібного століття».

(Цей період позбавлений чітких хронологічних меж, але зазвичай його початком вважається злам ХІХ-ХХ ст.)

ІV. Опрацювання теми уроку

1. Слово вчителя з елементами бесіди.

Як зазначалося раніше, хронологічна особливість «Срібного століття» полягає у його виникненні на зламі двох епох: ХІХ та ХХ ст. Астрологи вважають, що народженні на зламі епох, мають великі життєві випробування та переживають неймовірно багато стресових ситуацій, що іноді закінчується трагічно Російський філософ того часу М.Бердяєв так охарактеризував тогочасся: «Якщо немає Бога, то немає й людини – ось що експериментальним шляхом виявляє наш час».                            

(на екрані демонструється таблиця,

учні записують узагальнені відомості в зошит))

«СРІБНЕ СТОЛІТТЯ»

Символізм	Акмеїзм	Футуризм
почуття через знаки і символи	ясність, вершина, сповнення драматичної суперечності життя, трагізм епохи	майбутнє, заперечення спадщини попередніх літературних епох
Дмитро Мережковський, Бальмонт,  Брюсов, Андрій Білий, Федір Сологуб,  Олександр Блок	Зінаїда Гіппіус,    Микола Гумільов,    Анна Ахматова,  Михайло Кузмін,    Йосип Мандельштам, Сергій Городецький, Георгій Іванов, Михай­ло Зенкевич, Григорій Нарбут, Борис Садовський	Василь Каменський, Володимир Маяковський,     Велємир Хлєбніков

♦ Що таке символізм? У чому полягають естетичні засади цього напряму?   Його представники.

 

(Від грецького «symbolon» - знак, символ, ознака. Одна із течій модернізму, в якій замість художнього образу, що відтворює певне явище, застосовується художній символ. Представниками цього художнього напрямку у літературі були А.Рембо, Ш.Бодлер та П.Верлен. У Росії найяскравішими представниками символізму були О.Блок та М.Волошин).

♦  Що таке футуризм? У чому полягають естетичні засади футуризму? Представники.

(Від латинського «futurum» - майбутнє. Одним із напрямів авангардизму ХХ ст., який відзначався неприйняттям вічних цінностей, пропагандою сучасного мислення у майбутнє, яке позбавлене будь-яких традицій. Російський футуризм поділяється на:

• кубофутуризм – В.Хлєбніков та В.Маяковський;
• егофутуризм – І.Сіверянин;
• «центрифуга» - поетичне угрупування, яке очолював Б.Пастернак.

Загальною основою футуристичного руху в Росії було передчуття майбутнього «світового перевороту», розрив із культурно-літературною традицією; нові принципи поетичної мови (відмова від знаків пунктуації, нові ритми та типи римування, віршована графіка). Виник як реакція на кризу символізму).

♦  Розкажіть все, що ви знаєте про акмеїзм.

(Від грецького «acme» - найвищий ступінь чогось, вершина. Модерністська течія в російській поезії 10-20-х рр. ХХ ст., яка виникла як реакція на кризу символізму. Її представники – М.Гумільов, А.Ахматова, О.Мандельштам утворили спілку «Цех поетів», що ставила за мету поетичне вдосконалення через погляд на земне життя у «його красі та потворності». Прагнули повернути слову його ясне й пряме значення, образові – графічну чіткість, ясність).

Вчитель  запалює свічку.

                                                             Снова зажгу свечу,

Гляну в притихший класс.

Я все понять хочу,

Что собирает нас.

Может быть сила слов,

Мудрость и красота,

Магия новых стихов...

А может быть, просто мечта?

Класс затаился в тиши,

Слушая рифмы поэта.

Муза, нет не спеши,

Дай рассказать об этом.

Пусть за окном дожди,

Слякоть, ветра ненастье –

Наш огонек свечи -

          Маяк желанного счастья.

Снова зажгу свечу,

Гляну в притихший класс.

Я все понять хочу,

Что собирает нас.

Может быть сила слов,

Мудрость и красота,

Магия новых стихов...

А может быть, просто мечта?

Класс затаился в тиши,

Слушая рифмы поэта.

Муза, нет не спеши,

Дай рассказать об этом.

Пусть за окном дожди,

Слякоть, ветра ненастье –

Наш огонек свечи -

          Маяк желанного счастья.

     Сьогодні ми вшануємо пам'ять поетів, які були як ніхто інший, наділені душевною ясністю, добротою, особливим умінням «олюднювати» події, що відбуваються в житті та в природі, проникають у суть людських відносин. Нам випала така нагода поспілкуватися, поговорити  з ними.

Дійсно, для того, щоб полюбити поезію, потрібно поцікавитись Люди­ною, Особистістю, тобто поетом, його доле

 

2. Творче завдання учням:

              - Складання «сенканів».

- на основі біографічних фактів проект уявної зустрічі з поетами (бесіда у вигляді діалогу; розповідь від І-ої особи);

 

    3.    Виразне читання поезій (після кожної розповіді).

 

    4.     Питання до аналізу поезій.

 

Проект уявної зустрічі з Максиміліаном Андрійовичем Волошиним

 

•  Хто ваші предки?
•  По-перше, не «предки», а батьки: по батькові я - запорізький козак, по матері – німак. З повагою відносься до батьків, юначе.
•  Як віднеслися до революції 1917 року?
•  Як драма космічного масштабу.
•  Розкажіть про свій «Будинок Поета» в Коктебелі.
•  З великою приємністю. Уявіть собі підніжжя гори Карадаг у Криму. Я сам спроектував цей середньовічний замок у тир поверхи з багатьма балконами, галереями, сходинами. З даху можна милуватися зірками, чути море…Божественно!
•  Ви знаєте, що по психологічним даним  Ваш будинок із такою кількістю сходів говорить про Вашу гостинність.
•   Так, у мене були і Мариночка Цвєтаєва, її чоловік Сергій Нефрон, і Анюта Ахматова з Миколою Гумільовим, і Ося Мандельштам, і…багато ще. Але ця боротьба за «Будинок Поета» з місцевими нахабами підірвала моє здоров’я. Шкода, я так гарно малював, хотів бути потрібним людям. Шкода…

                (Читається вірш про «Будинок Поета» вчителем) 

В те дни мой дом, слепой и запустелый,

Хранил права убежища, как храм,

И растворялся только беглецам,

Скрывавшимся от петли и расстрела.

И красный вождь, и белый офицер –

Фанатики непримиримых вер –

Искали здесь, под кровлею поэта,

Убежища, защиты и совета.

Я делал всё, чтоб братьям помешать

Себя губить, друг друга истреблять.

 

                         Запитання:

•  В чому проявляється демократичність поглядів поета? (В бажанні всіх примирити, у неповазі до будь-якої ідеології, що знищує людей).
•  З чим порівнює свій будинок поет? (Із храмом).

 

                                                

Проект уявної зустрічі з Вєлємиром Хлєбніковим

 

 

•  Ваше справжнє ім’я?
•  Віктор Володимирович Хлєбніков. А що? Я переробив своє ім’я на слав’янський манер «Вєлємір».
•  Ваше відношення до революції 1917 року?
•  Це «космічна перебудова Всесвіту». Можливо, я чогось не розумію, але зміни у суспільстві потрібні завжди.
•  Але ж Ви через цей безлад змінили стільки професій, жили у голоді, не створили сім’ю, хворіли тифом.
•  Доста…Досить продовжувати цей перелік, я щасливий був тим, що жив творчістю, багато подорожував, знайомився із хорошими людьми…А це вже щось. Ось і ви зараз будете читати мої поезії. Попереджаю, поезія складна, тому дивіться внизу на пояснення придуманих мною слів…

 (Виразно читається поезія «Вночі садиба, чингизхань!») 

 Запитання:

 

• Підберіть синоніми до слів:

 «чингизхань»-

 «заратустрь»-

 «моцарть»-

 «роопсь»-

 «дівчина-лосось»-

 «омамаює»-

•  Які ваші враження?

          (Хотів здивувати; радувався новоствореним словам, мов власним дітям).

 

Проект уявної зустрічі з Осипом Мандельштамом

 

 

•  Що Вас зв’язує з попередніми поетами, що виступали до Вас?
•  Звичайно, Коктебель, звичайно хаос у житті по причині історичних подій та невизначеності у суспільстві.
•  Де Ви навчалися?
•  Було пристойно на той час слухати лекції у Сорбоні; вивчив три іноземні мови. Закінчив Петербургський університет.
•  Провідні теми Ваших поезій?
•  Життя, дружба, відношення до людей, взаємозв’язок людини і суспільства. Важко говорити про те, як тебе знищує влада. Єдина відрада у житті – вірші, близькі тобі люди, приємні творчі натури.
•  У Вас якийсь змучений вигляд…
•  Я дуже часто хворію, чи хворів, не мав ніколи власного кутка, хоча у батьків були статки, але соромно про біду казати батькові. В листах до нього я завжди говорив тільки про хороше.
•  Ваші побажання нам, присутнім.
•  Як говорив мій друг Максим Волошин: «Вірте в людину! Натовп не поважайте і не бійтеся!» Я цього не зумів зробити, тому і загинув у таборі безвісти… Прошу до вашої уваги мій вірш у перекладі вашого земляка п.Андруховича.

                (Виразно читається поезія «За розбурхану доблесть…»)

 

 Запитання:

•  Як називає час, у якому живе поет? (Вовкодавом; позбавлений і спокою, і честі, і втіх; бруд, в якому люди: лиш колеса криваві ті гнійні).
•   Що відчувається: зламаність поета чи протистояння епосі? (Ні, він супротивлявся своєю поезією, можливо, духом і був зламаний, але віршами критикував існуючий режим).
•  Відношення до життя? (Бажання спокою та смерті, як полегшення. «Вкрий мене в єнісейських ночей глибині, де сосна до зірок дістає»).                           

 

Розповідь Миколи Гумільова

 

•  Між іншим, я також із дружиною своєю Анною Ахматовою відпочивали у Коктебелі у «Палаці Поета» у нашого товариша Максиміліана Волошина.
•   Ваше хобі?
•  Подорожі, мандри. Одного разу я подорожував по Африці та випробував на собі камінь гріха. Хотів переконатися, чи є у мене гріхи. Так ось, камені були високі, а між ними дуже вузький лаз. Людина, що намагається пролізти могла запросто застрянути в цьому вузькому проході. По тій кількості кісток та черепів – їм ніхто не допомагав. А я зумів це зробити. Але мене чомусь пізніше виявили ворогом народу та розстріляли.
•  У якому аспекті ви творили поезію?
•  Тільки в аспекті відчуттів та вражень, я ж бо акмеїст. Пропоную вашій увазі мою поезію «Канцона»

                  (Виразно читається поезія)

 

           Запитання:

•  Чи можна назвати дану поезію Чоловічою? (Так. Звертається з проханням до Бога про кращу долю жінки).
•  Яке відношення до жінки? (Прирівнює до Божества).
•  Чи є у даній поезії скрита іронія (підтекст) на існуючий режим? (Так. Звертається до Бога з повагою, пише звертання з великої букви. Ця людина глибоко віруюча. Поважливо відноситься до жінки, не як до абстрагуючої революціонерки, а як до Матері, жінки-коханки, звеличує красу).

 

Проект уявної зустрічі за біографічними данними

з Мариною Цвєтаєвою

 

• Де ви народилися?
• В Москві в сім’ї професора Московського університету.
• Яка у вас освіта?
• Я закінчила Московську гімназію, слухала лекції у Сорбоні.
• Ваше хоббі?
• Вірші.
• Чим займалися у житті?
• Різним. Коли були скрутні години, працювала прачкою.
• Ваше сімейство?
• Чоловіка Сергія Ефрона розстріляли, донька Ірина померла від голоду, син загинув на фронті, доньку Аріадну відправили у табори,- про її долю мені невідомо…
• Ваше життєве кредо?
• Кохання. Між іншим, із чоловіком ми познайомилися у Коктебелі в Криму у Максиміліана Волошина. У нього ми були двічі. Він нам дуже помагав.
• Провідні теми творчості?
• Кохання у різних аспектах.
• А як минули ваші останні роки життя?
• Я не хочу про це говорити… Краще послухайте мою поезію.

 

1. Учениця виконує пісню «Мне нравится…»

      (муз. - М.Таривердієва; сл. – М.Цвєтаєвої).

2. Вірш «Уж сколько их упало в эту бездну…» (декламує вчитель мовою оригіналу).

                             Запитання:

• Що об’єднує дані поезії? (Жіноча самотність, відданість коханню. Краса жінки у її слабкості, життєлюбстві, вмінню любити, бути вдячною).
• Хто героїня? (Це може бути зібраний образ Жінки).
• Чому цю поезію можна назвати жіночою? (ніжність почуттів. Емоційний стан передається через займенники «мені», «я», «ви». Дуже мелодійна, м’яка поезія).

Що є потребою для життя героїні? (Любов – безкорислива, яка потребує тільки одного: спасибі, що ти є, будь, живи – більше нічого             

   V. Закріплення вивченого.

 

      Літературний диктант

1. Який час в російській літературі  називають «золотим»?
2. Як в російській поезії називають епоху модернізму?
3. Назвіть хронологічні рамки «срібного століття» російської поезії.
4. Що ви можете сказати про долю поетів  «срібного століття»?
5. Які три напрями, течії цієї епохи ви можете назвати?
6. Творчість якого російського поета вважають вершиною російського символізму)
7. Що лежало в основі поезій символістів? Як виражали вони свої почуття?
8. Як по-іншому називали свою течію акмеїсти?
9. Кого із найвідоміших поетів-акмеїстів ви запам’ятали?
10. Що означає слово «акмеїзм»?
11. Що означає слово «футуризм»?
12. Кого із поетів-футуристів ви можете назвати?

 

VІ. Підбиття підсумків роботи

    1. Питання до учнів:

             - Чи потрібно «запалювати зірки»? (Демонстрація «Зоряного неба»).

 - З яким феноменом в українській поезії можна порівняти творчість                        поетів «Срібного століття»? («Розстріляне Відродження»).

 

   2.  Виразне читання вчителем поезії «Почекай, не йди…» М.Аронця.

 

Три криниці синього зілля

загубились у твоїй сльозі.

Почекай, не йди.

Почекай, не йди до пітьми,

де на крилах половіє

довкілля,

де на перевалі синій дзвін

сповіщає, що упала зоря

       і десь плачуть слова

в затінку твого пера,

і ранкове сяйво діброви

не встигає йти за тобою,

не встигає.

 

1.   Оцінювання роботи кожної групи.

2. Самооцінювання «Літературного диктанту» (на екрані демонструються правильні відповіді, учні звіряють їх зі своїми та виставляють оцінки: 1 правильна відповідь – один бал).

 

VIІ. Домашнє завдання

            1.Завдання творчим групам:

2.  Життєвий шлях поетеси .

3.  Особливості ранньої лірики Анни Ахматової (збірки "Вечір", "Чотки").

4.  Тема пам’яті в творчості поетеси.

5.  Ахматова і Пушкін.

6.  Епічна масштабність людської долі у поемі "Реквієм".

7. «Режисери»

Використана література:

1. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. Посіб./За ред. О.І.Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192с.: іл..
2. Нетрадиційні уроки. Зарубіжна література. 5-12 класи/ Укладач Л.І.Нечволод. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. – 192с.
3. Штейнбук Ф.М. Вивчення зарубіжної літератури. 11 кл. – Харків: Веста: Видавництво № Ранок», 2003. – 256с. – (Серія «Авторський урок»).