Урок-портрет "Володимир Маяковський: трагічна доля поета"

Про матеріал

Урок-портрет

Тема : Володимир Маяковський: трагічна доля поета. Творчість

В.Маяковського як зразок російського футуризму.

Мета: поглибити знання про футуризм; ознайомити з життєвими випробуваннями та творчістю поета – представника футуризму; навчати читати та сприймати незвичну поезію; удосконалити навички складання конспекту лекцій; розвивати пізнавальну діяльність учнів, уміння працювати з додатковою літературою; виховувати естетичний смак та любов до поетичного слова.

Перегляд файлу

Урок-портрет

 

Тема : Володимир Маяковський: трагічна доля поета. Творчість                 

           В.Маяковського як зразок російського футуризму.

 

Мета: поглибити знання про футуризм; ознайомити з життєвими випробуваннями та творчістю поета – представника футуризму; навчати читати та сприймати незвичну поезію; удосконалити навички складання конспекту лекцій; розвивати пізнавальну діяльність учнів, уміння працювати з додатковою літературою; виховувати естетичний смак та любов до поетичного слова.

 

Обладнання: мультимедійний проектор; світлини поета; ілюстрації малюнків В.Маяковського; підручник

Тип уроку: урок формування і вдосконалення вмінь та навичок.

 

               
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   Грядущие люди!

         Кто вы?

      Вот – я,

      весь  

     боль и ушиб.

 Вам завещаю я сад фруктовый

      моей великой души.

 

                               В.Маяковський

                 Хід уроку

 

І. Оголошення теми, мети та епіграфу уроку

1. Слово вчителя з елементами бесіди.

Вчитель: Давайте подивимося на постать В.Маяковського як людину та поета очима очевидців:

«Під романтичною манерою... ховалося ціле світосприйняття. Це було розуміння життя поета», - так говорив про нього Борис Пастернак.

«...будь-яке любовне побачення я міг забути, не піти на нього, якщо знав, що годину цю проведу з Маяковським», - ділився Юрій Олеша.

«Маяковський чекає на нас, зухвалий і беззахисний, войовничий і вразливий, звеличений і облаяний, трагічний і прекрасний», - ділився Олександр Михайлов.

А ось цитати із діалогів журналістів з В.Маяковським:

«...- Товаришу Маяковський, чим пояснити, що в центрі всього ставите своє «я»?

В.М.: У центрі якось помітніше. 

     - Ось особисто я вас не розумію. 

В.М.: Це ваша біда і вина.

     - Ваші вірші мені не зрозумілі.

В.М.: Нічого, ваші діти їх зрозуміють.

     - Ні, і мої діти їх не зрозуміють.

В.М.: А чому ви так переконані, що ваші діти підуть у вас? Можливо, в них мати розумніша, а вони будуть схожі на неї.

     - Маяковський, чому ви завжди себе хвалите?

В.М.: Мій товариш по гімназії Шекспір завжди радив: говори про себе тільки добре, погане про тебе скажуть друзі.

     - Маяковський, ваші вірші не хвилюють, не гріють, не заражають.

В.М.: Мої вірші не море, не піч, не чума.

     - Чого ви хочете?

В.М.: Я хочу майбутнього сьогодні...»

Вчитель: Що ми можемо сказати про людину та поета Володимира Маяковського із почутого?

Вчитель: Бачите, як багато можна сказати про людину, аналізуючи почуте. Дійсно, за своїми щирими переконаннями поет поставив свій талант на службу розбудові соціалістичної держави, що спричинило трагічне перетворення «життєбудівника» на ідеолога правлячої Комуністичної партії й, зрештою,

 зумовило його загибель.

(Записи теми та епіграфу уроку).

2. Робота з епіграфом уроку

Прочитайте епіграф  уроку, що ми бачимо?

«Маячня горла», «серце рветься», «біль і забій» - це звертання до людей через поезію «фруктової великої душі», щоб бути почутим. А бути почутим – це перший крок до розуміння.

Завдання №1.

     Підібрати асоціативний ряд до словосполучення «фруктова велика душа», «маячня горла», «серце рветься». Можлива «кольорова гама» з коментуванням.

  (Письмова робота. Зачитують асоціації, демонструють малюнки та коментують).

«Фруктова велика душа» - приваблює, хочеться попробувати на смак, відкусити та залишити; багатогранна, бо різнокольорова; необмежена, значить, щира і т. д.

«Маячня горла» - невміння висловити почуття, виправдовування; брак слів через емоції і т. д.

«Серце рветься» -  «крик душі», прагнення, відчуття болю, кохання і т. д. 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

  1. Фронтальне опитування:
  • що таке футуризм?
  • яких представників футуризму ви знаєте?
  • у чому полягає мистецтво футуризму?

(Відповіді учнів можна подати у вигляді схеми №1)

                                                        Футуризм

                                             (лат. futurum – майбутнє)

                                     поч. ХХ ст.; батьківщина – Італія

 

 

 

 

Кубофутуристи            Егофутуристи   «Центрифуга»      

/ В.Хлєбніков, / І.Сіверянин та ін./         /Б.Пастернак,               

В.Маяковський та ін./                                                          М.Асеєв та ін./     

      Естетичні засади футуризму:

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Виразне читання вчителем мовою оригіналу вірша «Борг Україні» починається із запитання:

- Чи може хтось пригадати, звідки В.Маяковський запозичив перші рядки поезії?

 

                                                                                                            

 

                                                                       Знаете ли вы  украинскую ночь?

                                                               Нет, вы не знаете украинской ночи!

 

               (М.Гоголь «Майська ніч»)             

Знаете ли вы

                     украинскую ночь?

Нет,

      вы не знаете украинской ночи!

Здесь

       небо

               от дыма

                             становится черно,

и герб

        звездой пятиконечной вточен.

Где горилкой,

                      удалью

                                 и кровью

Запорожская

                   бурлила Сечь,

проводов уздой

                   смирив Днепровье,

Днепр

               заставят

                         на турбины течь.

И Днипро

                 по проволокам-усам

электричеством

                     течет по корпусам.

Небось, рафинада

и Гоголю надо!

 

Мы знаем

                 курит ли,

                              пьет ли Чаплин:

мы знаем

                 Италии безрукие руины;

мы знаем,

                  как Дугласа

                             галстук краплен...

А что мы знаем

                             о лице Украины?

Знаний груз

                   у русского

                                          тощ –

тем, кто рядом,

                             почета мало.

Знают вот

                  украинский борщ,

знают вот

                 украинское сало.

И с культуры

                    поснимали пенку:    

кроме

              двух

                        прославленных Тарасов –

Бульбы

                и известного Шевченка,-

ничего не выжмешь,

                      сколько ни старайся.

А если прижмут –

                   зардеется розой

и выдвинет

                  аргумент новый:

возьмет и расскажет

               пару курьезов –

анекдотов

                   украинской мовы.

Говорю себе:

                   товариш  москаль,

на Украину

                 шуток не скаль.

Разучите

                 эту мову

                              на знаменах –

                                     лексиконах алых, -

эта мова

                     величава и проста:

«Чуешь, сурмы заграли,

Час расплаты настав...»

Разве может быть

                     затрепанней

                                     да тише

слова

                       поистасканного

                                    «Слышишь?!

Я

        немало слов придумал вам,

взвешивая их,

                   одно хочу лишь –

чтобы стали

                всех

                             моих

                                   стихов слова

полновесными,

                    как слово «чуешь».

Трудно

                     людей

                                  в одно истолочь,

собой

                    кичись не очень.  

Знаем ли мы украинскую ночь?

Нет,

       мы не знаем украинской ночи.

                                                    1926

 

3. Питання до аналізу:

- зауважте, вірш написаний у 1926р., чи це не був «світовий переворот» у свідомості поета, знаючи, як існуюча влада відносилась до України та пропаганди всього російського?

- звідки рядки: «Чуєш, сурми заграли?..» (пошуково-дослідницька робота на домашнє завдання);

- які відчуття від почутого?

- що нового дізналися про словотворчі експерименти? (Співзвучність рим, а не звукова тотожність);

- визначте ідею вірша та його тему;

- чи є повага поета до української культури?

- чому так називається?

 

ІІІ. Опрацювання теми уроку

 

   1. Завдання учням.

Скласти конспект лекції (форма запису довільна: «графічна», «хронологічна таблиця», «віртуальна» і т. д.)

 

2.  Слово вчителя.

Я недаремно вибрала для початкового аналізу співвідношення поезій В.Маяковського та естетичних засад футуризму вірш «Борг Україні», бо пращури поета по батьківській лінії були козаками Запорізької Січі, а матір – з роду кубанських козаків. Уявіть собі, яка красива та фізично масштабна постать поета.

  Володимир Володимирович Маяковський  народився 19 липня 1893 р. у грузинському селищі Багдаді в родині лісника.             

          З 1902 р. навчався в місцевій гімназії, а потім у Москві, куди родина переїхала після смерті батька. У 15-річному віці залишив навчання і розпочав революційну діяльність, за яку тричі опинявся за гратами. 1911 р. повернувся до навчання – в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури. Водночас пристав до футуристів.

 Перший твір “Ніч” (1912) було надруковано в збірці “Зневага громадських смаків” – поетичному маніфесті російських футуристів, які проголосили себе творцями мистецтва майбутнього і заперечили все, що було створено в минулому. Нова культура за маніфестами “будетлян” (так вони себе називали), виникла на руїнах старої культури, старої моралі, старого суспільства. Бунт проти всього прийнятого відповідав характеру молодого В.Маяковського, могутня натура шукала нових ідей і незвичайних художніх форм.

 Футуристичну філософію заперечень і боротьби поет сприйняв як програму власного життя і творчості. Одягнутий у жовту кофту або піджак апельсинового кольору, він читав свої вірші.

 У віршах періоду 1912-1916 рр. (“Нате!”, “Вам”, “Послухайте!” , поемах

 “Хмарина в штанах”, “Війна і світ”) лунав виклик старому світові, поет звинувачував натовп у бездуховності, пасивності, байдужності, закликав до боротьби. Під впливом революційних ідей безлика юрба як символ міщанського старого життя набула рис класового ворога – експлуататора трудящих мас, а скорочено – буржуа. Напередодні жовтневих подій 1917 р. Маяковський написав рядки, які стали народною частівкою:

  Їж ананаси, рябчиків жуй,

  День твій останній надходить, буржуй!

Маяковський розглядав свою творчість як естетичну революцію – аналогію революції соціальній.

Свої вірші він нерідко називав “сходинками у майбутнє”.

Поет віддавався руйнівній революційній стихії із захопленням.

За часів громадянської війни працював у “Вікнах сатири РОСТА (“Російське телеграфне агентство”), малюючи ночами плакати і пишучи короткі вірші до них, щоб вранці у вікнах магазинів люди прочитали:

Культура – Комуна! Будівники – ми!

 Твори перших років рев. (поема “15 000 000”), п’єса “Містерія – Буфф”, вірші “Лівий марш”) пройняті вірою в перемогу ідей нового суспільства, побудованого за законами братерства і справедливості.

 В наступ рушай лівою! Маяковський вважав себе агітатором, який не протистоїть натовпу, а є його часткою, робітником, його голосом.

 Нова хвиля патріотизму охопила поета після подорожі до країн Заходу. Починаючи з 1922 р. він 9 разів перетинав кордон. Німеччина, Франція, Мексика, Америка викликали у поета антагоністичні почуття: він засуджував наживу, експлуатацію, расизм. Технічна озброєність, дива архітектури Америки лише підкреслювали протиріччя буржуазного світу, що знайшло вияв у віршах “Хмарочос у розрізі”, “Бродвей”, “Блек енд уайт”.

 В.Маяковський набув величезної популярності.

 Нещодавно стало відомо, що в останні роки життя В.Маяковський почав усвідомлювати примусовий, штучний характер своїх творів. У чернетках було знайдено гірке визнання, що він “став на горло власним пісням”. У відповідь на свою поему “Добре!” збирався писати нову – “Погано!”.

 Гіперболізм світосприймання поета допомагав йому у творчості, але заважав у житті. Він прагнув великої віри, всесвітнього визнання, космічного кохання. В історії поряд з його іменем згадується Лілія Брік. Саме її поетичне ім'я римував В.Маяковський, саме їй присвятив він більшість своїх творів, це її ініціали, наче навмисне для тонкого поетичного слуху В.Маяковського, складались у слово ЛЮБЛЮ. Вони познайомились влітку 1915 р. На той час Л.Брік була одружена, що ускладнювало їхні взаємини. Вихід із пікантної ситуації В.Маяковський та Бріки знайшли незвичний: погодилися на “любовний трикутник” і створили нову родину. Йосип Брік, який дуже кохав дружину, обрав собі роль друга і порадника. До речі, саме він перший почав вивчати віршування поета, допомагав йому.

 Радянська критика замовчувала сімейне життя В.Маяковського, вважаючи, що воно компрометує поета. Але зараз це є спробою відповісти на запитання: “Чого більше в сімейному союзі В.Маяковського та Бріків – справжнього почуття чи футуристичної декларації?”

 Мабуть, недарма, за словами Л.Брік, зразком її побутового експерименту

була книга М.Чернишевського “Що робити?”

 Багато фактів свідчать про справжню ніжність і довіру в їхніх стосунках. Лілію Брік поет називав свою єдиною жінкою; незважаючи на те, що в його житті з’являлися й інші захоплення  - Еллі Джонс, Тетяна Яковлєва, Вероніка Полянська, - Маяковський завжди повертався до Лілі. У передсмертному листі до уряду саме Бріків поет визнавав своєю родиною.

 Згідно з офіційною версією, що викликає чимало сумнівів, поет застрелився 14 квітня 1930 р., коли Бріків не було в Москві, і мати Маяковського повторювала: “Якби була Ліля, цього не сталося б...” Куля, що обірвала його життя – ще одна загадка. Чому поет, який засуджував самогубство С.Єсеніна (до речі, вкрай непевне), буцімто вчинив так само? Версій існує багато, але зрозуміло одне: він поступово втрачав упевненість у своїх ідеалах (творчість останніх років переважно сатирична); крім того, самогубство було одним із головних мотивів у житті Маяковського. За словами Л.Брік, це було ніби хронічною хворобою Він кілька разів намагався піти з життя... і одного разу це закінчилося трагічно.

 Після смерті ім'я В.Маяковського знову стало об’єктом політичної гри. Через 5 років після трагічного пострілу Сталін проголосив В.Маяковського “найкращим поетом епохи”. Великого бунтівника одягли у бронзу, зрівнявши гострі кути, а творчість пошматували на цитати, які виокремлювали, справляли потрібне для влади враження.

 Твори В.Маяковського непідвладні часові. За гуркотом і вибухами ритмів можна побачити і його епоху, і душу поета.

 

  1. Демонстрація конспектів учнями.

Цікаві моменти коментуються.

(Зразки конспекту додаються. Схема №1 – «хаотична»).

 

Батьки родом Кохання: безліч,

із України              але повертався

                                                                                                        до Л.Брік

 Освіта: училище

 

                                                      В.Маяковський

Дружба: всі                                      (1893-1930)  Діяльність:

співчувають, малюнки,

але без підтримки.                                                            поезія.

 

                                                 

Твори: різні

 поетичні жанри.

  Смерть:

 самогубство.

  Хоббі: революція.                               Конфлікт:

                                                власні протиріччя.

 

 

 

 

Схема №2 / Хронологічна таблиця /

 

Дати

Події

Примітка

 

 

 

 

 

 

 

Схема №3 /блок-схема/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Виразне читання учителем вірша «А ви змогли б?»

 

  1. Питання до аналізу:
  • знайдіть у вірші знайомі вам ознаки поетичного світу «футуризму»;
  • схарактеризуйте образ ліричного героя;
  • де відраза до буденності, передчуття оновлення?
  • що надає сюжету планетарного розмаху?
  • з творчістю якого поета можна порівняти поезію В.Маяковського? (Тяжінням до всесвітнього масштабу, охопленням дійсності вона дотична до творчості В.Вітмена).
  • уявіть «флейту ринв»; асоціації;
  • у чому полягає сенс виклику, зазначеного в назві твору: «А ви змогли б?»?

Прослуховування у грамзапису віршів «Послухайте» та «А ви змогли б» у виконанні автора – поета В.Маяковського.

ІV. Підбиття підсумків роботи

 

  1. Питання до учнів:
  • що являє собою футуризм?
  • що ми дізналися про життя та творчість В.В.Маяковського?
  • у чому трагізм його життя?
  • як поет реалізував засади футуризму у своїй поезії?

 

  1. Оцінювання.

 

V. Домашнє завдання

  1. Вивчити поезію поета напам’ять (на вибір) 
  2. Написати твір-мініатюру за поезією В.Маяковського «А ви змогли б?»
  3. Підготувати проект уявної зустрічі з Б. Пастернаком

      Використана література:

  1. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. Посіб./За ред. О.І.Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192с.: іл..
  2. Нетрадиційні уроки. Зарубіжна література. 5-12 класи/ Укладач Л.І.Нечволод. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. – 192с.
  3. Штейнбук Ф.М. Вивчення зарубіжної літератури. 11 кл. – Харків: Веста: Видавництво № Ранок», 2003. – 256с. – (Серія «Авторський урок»). 

                     

 

doc
До підручника
Світова література (академічний, профільний рівень) 11 клас (Звиняцковський В.Я.)
Додано
24 вересня 2018
Переглядів
4611
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку