12 серпня о 18:00Вебінар: Краще раз побачити: універсальні інтернет-ресурси для унаочнення навчального матеріалу

Урок- реквієм з історії України 10 клас

Про матеріал

Мета: з΄ясувати передумови,масштаби й наслідки голодомору 1932-1933рр;

формувати вміння працювати з додатковими джерелами інформації,

робити висновки,аналізувати,висловлювати свої думки чітко й

переконливо,аргументовано;

допомогти учням усвідомити трагедію народу,окремої людини того

часу;

виховувати повагу до народу,його долі нашої історії

Перегляд файлу

 

 

 Голодомор 1932-1933року- геноцид власного народу

                                                (урок -реквієм)                                                   

                                        Славич Лідія Григорівна

                                           вчитель історії та правознавства

                                           Очаківської загальноосвітньої школи

                                    І-ІІІ ступенів№4

                                                     Очаківської міської ради                

                  Миколаївської області

 

Мета:  з΄ясувати передумови,масштаби й наслідки голодомору 1932-1933рр;

             формувати вміння працювати з додатковими джерелами інформації,

            робити висновки,аналізувати,висловлювати свої думки чітко й

            переконливо,аргументовано;

           допомогти учням усвідомити трагедію народу,окремої людини того

           часу;

           виховувати повагу до народу,його долі  нашої історії

Форма проведення: Урок -реквієм

 Обладнання: виставка книжок на тему: « Голод 1932-1933р», ілюстрації,таблиці ,корзина жалоби, розламана хлібина,сніп пшениці перев’язаний чорною стрічкою ,презентація

           Недай нам,Боже,

            Таку лиху годину…

            Збережи,Боже,

            Мати –Україну… 

Поняття:

 Геноцид – це вбивство роду,свідоме винищення населення;

Суцільна колективізація -це примусове об΄єднання селян в колгоспи насильницьким шляхом;

Розкуркулення - процес ліквідації  заможного селянства.

Фільми:

О.Янчук  «Голод 33» за мотивами повісті В. Барки «Жовтий князь»

Г. Гін «Жорна». Документальний фільм.

 Л. Ахобадзе «Оккупация -Голодомор» Документальний фільм

Е. Лозовий  «Великий голод». Документальний фільм.

Е. Шнуоре . «Радянська історія» Документальний фільм

   Художня література:

В. Барка «Жовтий князь»

Н. Доляк «Чорна дошка»

С. Талан  «Розколоте небо»

 

 

                            Хід уроку

І.Повідомлення теми та мети уроку

Проблемне питання:

  • Чи  можна вважати голодомор 1932-1933рр – геноцидом  українського народу?

 Вчитель: Майже кожне століття позначене голодними роками, наслідками  епідемій, спустошливими війнами. Жахливим злочином проти власного народу став голод 1932-33рр. За механізмом творення та жахливими наслідками його слід віднести до найтрагічніших дат в історії людства . Багато років свідомо замовчувались наслідки голодомору . Лише тепер історики почали вивчати архіви,друкувати матеріали  . Вході сьогоднішнього уроку ми з вами зможемо використати спогади свідків,архівні матеріали  

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Промайне небагато часу і ви станете на порозі самостійного життя. Хочеться,  щоб найбільше вам запам’яталися уроки історії,бо це уроки людського життя, уроки щастя, правди. Від того,якими будуть ваші погляди на історичне минуле,залежить наше майбутнє, майбутнє ваших дітей.

Давно сказано: час народжуватись і час будувати,час розкидати каміння і час його збирати. Час мовчати і час говорити . Ми з вами живемо у трьох вимірах: учора,сьогодні і завтра. Учора – це вже історія.  Ми живемо в незалежній Україні. А що ж це за домівка без кришталево чистої криниці. А щоб знати правду,слід вичерпати з цієї криниці багато солоної від горя і сліз води. Це наше громадянське завдання.                                                                      

      Не звільнюється пам'ять,відлунює знову роками

Я зітхну…Запалю обгорілу свічу.

Помічаю: не замки - твердині,не храми -

Скам΄янілий чорнозем-потріскані стіни плачу.

Піднялись,озиваються десятиліттях

З далини,немов з кам’яної гори надійшли.

Придивлюсь: Вкраїна, ХХ століття

 І не рік,а криваве клеймо:  «Тридцять три» 

 План уроку

1. Причини голодомору

  1. Хлібозаготівлі – повна конфіскація продовольства.
  2. Суцільна колективізація та її наслідки.
  3. Діти – жертви голодомору
  4. Голод – геноцид в Україні.
  5. Наслідки голодомору 

В ході уроку учні поділяються на групи: експертів, дослідників, істориків, архівістів проводять самостійне дослідження за планом уроку, виступають з доповідями,опрацьовують документи за певним алгоритмом,роблять власні висновки та записують їх в зошит. Вчитель виконує роль модератора.

 

Учень : 

 Хліб… Як багато сказано цими словами!

А знаєте ви,як пахне життя?

Давайте на хвилинку відчуємо цей запах…

Це пахне хліб! Неповторний запах робить хліб живим,частиною душі кожного з нас.. Початком хліба є маленька зернина. Зернятко нагадує дитину у сповитку. Із зернятка починається колос, безмежний хлібний лан. Здавна хлібові надавали круглої форми,ототожнювали його з сонцем. Якщо в домі пахне хлібом - тут  злагода  і щастя. Якщо в державі колосяться поля -  тут мир і достаток. Хліб – це честь,хліб - це сила і могутність держави,хліб – це святиня.

Давайте згадаємо де і коли ми використовуємо хліб  в найважливіших подіях нашого життя?

-при народженні дитини несуть хліб (на здоров΄я) 

-на весіллі молодих зустрічають хлібом і сіллю

- на місці ,де мали будувати хату,сіяли пшеницю

-добра невістка та,яка добре пече хліб

- на Різдво з кутею,на Великдень з паскою

-почесних гостей зустрічають з хлібом та сіллю

Як важко прожити людині без хліба!

 Не раз в Україні вершив свою справу лютий голод. Затихла в Україні ніжна і чарівна пісня,перестав лунати сміх,навіть посмішка зникла з людського обличчя. Люди пухли без їди і вмирали: старі й малі,бо не було хліба на такій родючій українській землі.  Чорний 1932-1933р. Українців хотіли винищити голодом. Цілими сім΄ями ,цілими селами вимирали люди. Ні про що тоді не могла думати,ні мріяти людина – лише про хліб. Це була людська трагедія. Її назвали Голодомор. 

ІІІ. Самостійне виконання учнями завдань під контролем і з допомогою вчителя

1.Група  «Експертів» працюють з документами    інші учні опрацьовують  підручника історії України 10кл під редакцією Ф.Г. Турченко

Визначте причини голодомору та запишіть їх до зошита

  • Примусові хлібозаготівлі;
  • Суцільна колективізація;
  • Розкуркулення;
  • Масовий терор;
  • Соціальна політика тоталітарного режиму;
  • Голод був штучно створений сталінським керівництвом,щоб зламати опір українського селянства.

Українські дослідники голодомору 1932-1933рр в Україні довели,що «фізичне винищення українських селян голодомором – свідома і цілеспрямована терористична акція більшовицького режиму в Україні». Про це безперечно свідчать архівні документи партійних. радянських і каральних органів.

 

 

2.Група  «Дослідники»   аналізують статистичні дані та працюють з документом( додаток 1,9)

 Зернові            поставки

 України              державі

          роки

Кількість млн пудів

Січень – листопад 1930р

                         400

Січень – листопад 1931

                         380

 Червень- жовтень 1932

                         132

 1933-1937рр

                          ?

 

  Проаналізуйте,чим були викликані примусові хлібозаготівлі?

3.  Група  «Історики» працюють з документами (додаток 3,5,6) та  відеоролик «Цей день в історії»(Закон про 5 колосків)

 

  •  Визначте що являла собою колективізація?
  • На яких принципах базувалась суцільна колективізація?
  • Що спонукало сталінське керівництво перейти до суцільної колективізації?
  • Які наслідки мали перегиби під час колективізації?
  • Проаналізуйте політику держави щодо селян  та дайте їй оцінку
  • Висловіть власне ставлення до політики  радянської влади «ліквідувати куркульство як клас»?

4. Група «Дослідники» працюють з документами (Додатки 2,4) та проводять самостійне дослідження даного питання.

  •  Проаналізуйте причини дитячої смертності;
  • Які факти вас найбільше вразили і чому?
  • Чим діти завинили радянській тоталітарній системі?

 

5. Група  «Архівісти» учнів працюють з документами (7,8, 9)та власними дослідженнями «Голодомор мовою фактів» та перегляд презентації

  • Що таке голодомор?
  • Проаналізуйте з якою метою він чинився?
  • Чи можна вважати голод 1932-1933р – геноцидом власного народу?
  1. Група «Експерти» аналізує наслідки голодомору на підставі документів,власних досліджень,архівних матеріалів

 

  • Визначте чому різні історики по різному оцінюють факти голодомору?
  • Якими були наслідки голодомору  1932 -1933рр ?  (робота в зошиті)
  • Порівняйте його з попереднім голодом 1921-23рр

-голод 1932-1933рр був більш масштабнішим;

-Нереальні плани хлібозаготівель;

-надмірний експорт хліба;

- створення законодавчої бази для розгортання голоду(Закон «Про  п’ять колосків») ;

-недостатній рівень допомоги продовольством центра;

-радикальні кадрові зміни. Чистки в партії. Було замінено53% голів колгоспів,70% секретарів райкомів партії;

-активно включали в процес колективізації та хлібозаготівель представників органів безпеки;

- Маштабні репресії. Було засуджено 54,6 тис осіб,розстріляно 2тис. осіб після закону «Про п’ять  колосків»;

- заборона виїзду за межі України;

-заборонялась допомога міжнародної громадськості

  •  Якими були демографічні втрати після голодомору?
  • Чи можна стверджувати ,що він носив  регіональний характер?
  • Як ви вважаєте чи можна було уникнути голоду 1933р в Україні?

ІΥ. Висновки(робота в зошиті)

1.Масові жертви .Голод забрав життя від 7 до 10мільйонів українців

 2.Завершилось колективізація

3.Було придушено опір селян колгоспній системі

4.Почалося масове переселення селян з Росії до України

5.Підірвало сили  в обстоюванні національних прав українців

6.Голод 1933р був рукотворним,штучно створеним.

Υ. Підведення підсумків уроку

 

Пропоную закінчити урок піснею О. Білозір «Свіча»(перегляд відеоролика)

Щороку в останній тиждень листопада ми відзначаємо річницю пам΄яті жертв голодомору. В цей день запаліть свічки пам΄яті. Вони потрібні для кожного з нас. Вони символізують нашу скорботу і пам'ять про мільйони загублених українців . Нехай ніколи не повториться цей урок історії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки:

З книги-меморіалу «Голод 33»

  1. Із спогадів Паликопи Олени Дмитрівни

Що в нас знайшли-все забрали, склали на підводу і повезли. З мами  чоботи зняли,на зиму лишили босу. Тоді почали виганяти з хат. Нас не вигнали,бо у нас старенька хата була. Щодня їздила «червона валка»,вишукували все до грама. Тоді вже клуню розбирають. Батько тоді хворів дуже,а як те побачив,схопився за серце,крикнув: «Діти!Де ж моя корова?! Де ж мій хліб?! ,заломив руки і впав. Клуню розібрали й батька витягли неживого. Миз братом у садок ходили,там підгодовувалися. Якось приходжу, а мені віддають його пайок,кажуть: «Помер твій брат». Дивлюсь  лежить неживий,такі пузирі по ньому. Що будеш плакати,як сама знаєш,чи до вечора доживеш.

2 Із спогадів Дідусенка Івана Трофимовича

Страшний мор пройшовся по нашому селу. Це було страшніше всякого геноциду. Людина нашій вулиці валялися ,наче колоди. Ніхто нікого не піднімав,не мав сил. Ніхто нікого не рятував. Здається,порушилося в людях все святе ,що було притаманне нашому народові споконвіку. Як у поганому сні,бачу нашу весняну вулицю,чую голосіння сусідок. Голова сільради заходить на обійстя Олекси Кожухівського. Люди розповідали,що зовсім від голоду стерявся чоловік. Жінка в нього померла, старших дочок він віддав сестрі,а молодші кудись зникли. Ще недавно гралися неподалік хати,а тепер немає. Сусіди помітили. І ось голова сільради заходить,довго порається в хаті і щось виносить,несучи за коси дві дитячі голівки. В грубі знайшов. Порішив своїх діток Олекса.

3.Із спогадів Завадського Федора Дмитровича

У 1932 р я вчився в сьомому класі. Батькові загадали здати у колгосп пару коней,воза і корову. Він не хотів,але мати вмовила,боялася Що його вишлють на Соловки. Разом з коровою і кіньми забрали все зерно,нам нічого не лишилося . Настало Різдво,а в хаті нема чого їсти. А сім΄я сім душ. Люди були дуже жорстокі. В колгоспі дерли просо і сусідська дівчина Коваль Федорка,дванадцяти років,не витримала,узяла жменьку пшона,їсть. То  браві   хлопці - «активісти» били дитину,поки вона перестала дихати. Іншим разом хлопчик - сирота украв у сусіда картоплі,то дядько перебивав голодному сироті ноги і закинув у глиняник. Там його і закопали.

4.Освіта UA від 06. 11.2017

У 1931 році діти в сім΄ях якось перебивалися, а в школах- інтернатах,дитячих будинках,колоніях,притулках діти,перебуваючи на державному   утриманні,страждали від голоднечі найбільше,бо ці заклади залежали від зовнішнього постачання.. У березні 1931р у 180районах ,що не виконали плани хлібозаготівель, дитячі заклади були знято з постачання. Для забезпечення життєдіяльності дитячого організму, необхідно було мати  щодня: 300грамів хліба,склянку молока,пів - яйця                                                                                                      5 грамів цукру , жирів і 25грамів м΄яса . Такої норми не мали навіть робітники в містах .  Смертність дітей досягла за неповними підрахунками 50% і більше від загальної кількості померлих . Діти гинули внаслідок тривалого недоїдання і фізичного винищення.

     5 .Спогади Андрушко Ольги Мусіївни,жительки с. Парутине  Очаківського  району

       В голодні роки моя сім'я проживала в с. Киянка Новоград-Волинського району Житомирської області. У мого дідуся Андрушка Івана Андрійовича було двоє синів. Старший син вступив до колгоспу, а менший – Мусій, мій батько, відмовився. Це і вирішило його долю. Батьки були людьми середнього достатку. Одного дня заарештували дідуся, бабусю і моїх батьків, їх вивезли на станцію, щоб відправити до Сибіру. Мати  моя, Лукія Іванівна, щойно народила четверту дитину. Один з комуністів, зглянувся над нею і залишив з дітьми. Мати поневірялася по далеких родичах, родина страшно бідувала. Троє менших дітей померли від голоду. Годувати було нічім і матуся крала у людей листя цибулі. Матусі моїй нічого не залишалось , як здати мене в притулок при школі. Вона довго плакала і несла мене на плечах, ледве переставляючи ноги. В притулку мене нагодували, а мати пішла до міста і нанялась хатньою робітницею до порядної єврейської родини. На зароблені гроші вона мене одягла, забравши з притулку, потім купила довідку в свого родича з далекого села, що не належить до кулацької родини. Жити було ніде, хату забрали під сільраду. Мама моя, Лукія Іванівна пішла працювати до колгоспу, де стала передовою дояркою. Тоді нам жити стало краще. Трагічно склалася доля батька і його родини, вони всі загинули.

6.Шитюк М.М. Насильницька колективізація сільського господарства одна з головних причин голоду 1932-1933р(витяг з Центрального державного архіву громадських організацій)

Продрозкладка привела до кризових явищ. Наркомзем УСРР Отримав інформацію з Очаківського району «Десятки гектарів скошеного хліба лежать у валках і псуються під дождем, скиртувати не почали. У колгоспі «Червона калина» нема жодного валка,щоб колеса трактора не переїхали. З тракторної бригади заявляють: «Хай все загине,все одно це заберуть». Хлібозаготівельна кампанія перейшла в справжню війну з селянством. У с. Піски Баштанського району загін селян на чолі з  І. Задиракою здійснив напад і тяжко поранив голову артілі « Червоний Жовтень» К. Ляшенка Готувалися повстання озброєних селян В Очаківському і Новобузькому районах. Проте їх виявили та знешкодили.

7.Спогади О.І Шелеста

 Мені в той час  було 18 років,я закінчив початкову школу і перед колективізацією  робив  у колгоспі. Коли в селі організувався колгосп і я почав працювати в колгоспі «Пролетар»

 Колгосп був у нас невеликий, до тридцяти дворів. Добре пам’ятаю,що в 1932 у нас був врожай непоганий, план хлібозаготівлі колгосп виконав без затримки. Потім довели нам другий план,який теж виконали,хоч у коморі залишилось зовсім мало зерна. Та не судилось тому зерну довго лежати в коморі. Приїхали декілька підвід. Все зерно вимели з комори і вивезли на державні склади. Після цього взялися чистити двори колгоспників. В наш колгосп приїхала бригада з іншого села Новогригорівки Другої. Вона була озброєна штирями,крючками. Не пропускаючи жодного двору,проводили трус,колупались в соломі,купах сміття. В хатах перевіряли казани,миски ,відра,і де хоч було сховано півкіло зерна,все витрушували і забирали. Таким чином очистили наше село повністю.

 

8.. Спогади Івана Гавриловича Баштана  жителя с. Лиса Гора Первомайського району. Як селяни сприймали «нове сталінське життя»

 Буксир весь хліб забирає,хай люд з голоду вмирає;

Сидить баба в буряні та рахує трудодні;

Врахувала триста день - дайте хліба хоч на день;                                                    

Трудоднів я маю густо,та в коморі в мене пусто;

Ні корови,ні свині,тільки Сталін на стіні;

Не збирай колоски,бо підеш в Соловки

9.Голодомор у Миколаївській області. (Матеріали Національної книги пам΄яті жертв голодомору 1932-1933років в Україні. Миколаївська область)

У багатьох колгоспах Миколаївщини склалось дуже тяжке становище. Так наприклад,члени правління одного із колгоспів Новобузького району писали до райвиконкому:» Засобів для життя ніяких не маємо. живемо виключно тим,що одержуємо з елеватора у вигляді харчової допомоги,в останні дні ми нічого не одержуємо…Роботи стоять нерухомо,люди зовсім ослабли і є масове опухнення,що через декілька днів несе смертні наслідки…

В одному з протоколів засідання бюро партосередку при колгоспі ім.. Сталіна Пересадівської сільради зазначалось,що станом на 18 квітня 1933року,в колгоспі перебувало на громадському харчуванні 1845 осіб,однак продовольчих ресурсів було тільки на два дні; хворих від недоїдання - 390 колгоспників,тільки у березні –квітні сталось понад 100 смертельних випадків. Та виконання планів хлібозаготівель продовжувалось. Крім органів ДПУ та міліції до викачування хліба» приєднались бригади місцевих активістів,які обходили кожну хату у пошуках зерна. За переховування зерна або хліба карали розстрілом з конфіскацією майна,а за наявності пом’якшувальних обставин – позбавленням волі не менше 10 років з конфіскацією майна(закон про п’ять колосків) Керівники колгоспу «Жовтнева революція» Костянтинівської сільської ради Арбузинського району за те,що розпорядились скосити 0,45 га посіву жита,обмолотити його без відома МТС і обліку та роздати хліб на труднощі,постановою районного партійного комітету від 17 липня 1933року були виключені з партії і віддані до суду.

   Наприкінці 1932 року репресивні заходи набули значного поширення. Своїми рішеннями право на занесення сіл на «чорну дошку» почали здійснювати райвиконкоми. Так станом на25 січня 1933року тільки в Новобузькому районі було 6 колгоспів,які зазнали репресій за невиконання плану хлібозаготівлі. Крім того в цьому районі було ще 10 колгоспів, які хоч не були занесені на «чорну дошку»,але до них теж були застосовані репресії.. Незацікавленість колгоспників у результатах своєї праці(«Хай гине,все одно заберуть») привела до зниження трудової дисципліни і байдужості до всього,що перебувало за межами власного господарства. Адже хліб в країні був: в селах,охоплених голодом,на залізничних станціях,елеваторах під охороною міліції зберігалися тисячі пудів хліба. Від причалів Миколаївського торгівельного порту відходили до інших країн пароплави з зерном. Але тоталітарна система,безжально пограбувавши селян під час  хлібозаготівельної кампанії 1923-1933рр,прирекла селян на вимирання. За приблизним даними ,у населених пунктах сучасної Миколаївської області загинули від голодної смерті 500 тис . осіб.

 

 

docx
Додано
3 листопада 2018
Переглядів
331
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку