Географія 11клас(профільний рівень)
Урок – телеміст
Тема уроку. Продовольча проблема та її географічні аспекти
Мета уроку:
формування географічних понять: «глобальні проблеми», «продовольча проблема», «інтенсивний розвиток», «екстенсивний розвиток», «зелена революція», «біотехнологія», взаємозв’язків між природними умовами та впливом їх на розповсюдження голоду на планеті ; формування уміння визначати калорійність їжі, вміння працювати зі статистичним матеріалом, вміння працювати з тематичними картами .
формувати уміння аналізувати, виділяти істотні ознаки, узагальнювати, робити висновки, доводити судження ; розвивати вміння складати цілеспрямований опис об’єкта природи за схемою, таблицею.
викликати в учнів зацікавленість до уроку; сприяти формуванню ціннісного ставлення до природи та суспільства; виховувати почуття доброти, пробуджувати співчуття до населення планети, яке голодує; формувати толерантність, уміння поважати інші нації та народи; заохочувати співробітництво учнів та вміння роботи в групі;виховувати шанобливе ставлення до народних традицій; випускнику школи набуття таких компетентностей, які дозволять йому успішно адаптуватися в соціумі, знайти свою справу, стати справжнім професіоналом.
виховання любові до рідної землі, виховання гордості за нашу Україну, як світову житницю, за її природні багатства, родючі землі, безкрайні лани, які дають високі врожаї зернових та інших культур; культивування кращої риси української ментальності - працелюбності , виховання історичної і соціальної пам’яті, спрямованої на збереження духовно-моральної і культурно-історичної спадщини українців(виховання почуття поваги до історії України та до тих її сторінок , які пов’язані з голодомором 1932-1933 років та признання його геноцидом українського народу).
Завдання уроку:
- розуміння ролі географічних знань у вирішенні економічних і соціальних проблем, а саме продовольчої проблеми світу;
- виховання національно свідомого громадянина, патріота, дбайливого господаря, грамотної людини, гуманіста і природолюба;
- вироблення в учнів умінь практично застосовувати здобуті географічні знання та користуватися джерелами географічної інформації;
- розвиток у старшокласників причинного, геопросторового мислення, розуміння доцільності науково обґрунтованого підходу до природокористування, системної єдності довкілля, людини та її діяльності у територіальному аспекті.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Форма проведення уроку: урок – телеміст
Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор,настінні карти «Фізична карта Украіни», «Сполучені Штати Америки», «Політична карта світу», фото із зображенням фактів голоду в Україні 1932-1933 років; аудиозапис пісні О.Білозір «Свіча», бейджики для кожного учня з надписом прізвища, ім’я, професії; мікрофон;свічки; стіл,прикрашений рушниками з хлібом-сіллю, пирогами.
Хід уроку
І.Організаційний момент
Привітання, налаштовування на початок уроку.(Перевірка вчителем відсутніх учнів, готовність до уроку, наявність обладнання та технічних засобів).
ІІ. Актуалізація опорних знань, вмінь та навичок.
Вчитель. На фоні демонстрації скрайб-презентації «Глобальні проблеми людства» (джерело: https://www.youtube.com/watch), розповідає про актуальність глобальних проблем людства, дає характеристику кожній проблемі.В потрібних місцях зупиняє презентацію, задає питання учням по матеріалу минулих уроків.
Учні. Відповідають на питання вчителя,доповнюють необхідними відомостями
ІІІ. Мотивація до активного та свідомого засвоєння знань (В класі сидять дві групи учнів в різних кінцях кімнати, одна напроти другої з мікрофоном кожна група). Вчитель – у ролі ведучого.
Вчитель: Шановні одинадцятикласники! Серед глобальних проблем, які безпосередньо впливають на долю людства, виділяють продовольчу. Вона визначається спроможністю Землі прогодувати нинішнє і майбутні покоління. До певної міри це наслідок того, що харчування є фізіологічною потребою людини. Згідно з даними ФАО (Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН), нині на планеті голодують понад 500 млн осіб, а ще 1 млрд осіб постійно недоїдають. Продовольча криза особливо актуальна для багатьох країн Африки, Азії, Латинської Америки і загрожує поширитися на інші території. Зонами критичної продовольчої ситуації у світі є територія у Центральній Африці(Мавританія, Сенегал, Гамбія, Малі, Нігерія, Чад), де слабо розвинена промисловість, і в Північно-Східній та в Південній Африці (за винятком ПАР).(Демонструється електронна карта «Карта голоду» Джерело: http://www.vigivanie.com/maps/115-karta-goloda-planeti-2011.html) (Слайд №1)
Найбільш критичне становище склалося в 20 країнах «зони голоду», що розташована в сухих саванах і напівпустелях. Тут темпи приросту населення удвічі перевищують виробництво продовольства. Середньодобова забезпече-ність їжею оцінюється в цих країнах на 80-85 % від рекомендованих ФАО норм (неменше 2400 ккал на добу).(Слайд №2)
ІІІ. Оголошення теми,завдань уроку, очікувані результати
Тема нашого уроку - «Продовольча проблема світу та її географічні аспекти». Він пройде у формі телемосту. Чому саме у цій формі ? Ви вже знаєте, що глобальні проблеми стосуються всього людства і потребують вирішення усім світом. Тому і така проблема, як продовольча, теж потребує вирішення усіма державами світу, а не тільки тією, де вона є. Отже, розмова в нашій студії та студії , з якою нами буде встановлений зв’язок, піде про загальне вирішення проблеми. Телеміст встановимо з далекою заокеанською країною – США (м.Нью-Йорк), а наша студія буде розташована в столиці України – Києві. В американській студії будуть присутні представники ФАО(Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН), професор Гарвардського університету, представник Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), в київській студії – міністр аграрної політики України (Павленко Олексій Михайлович), кандидат історичних наук, професор Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка, професор кафедри економічної і соціальної географії Київського національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова.) та інші. Ми на протязі часу, відведеного телеефіром, будемо намагатися не тільки обговорити продовольчу проблему світу , а й знайти шляхи її вирішення. Отже, ми вже налагодили наш зв’язок, вже ми бачимо на екрані наших американських колег. Представтеся, будь-ласка!
Учні представляються :хто вони такі, в якій області працюють чи яку ведуть громадську діяльність.
Учень 1-й (П.І.Б. учня, професор Гарвардського університету, лікар - дієтолог, займаюся дослідженням харчових продуктів).
Учень 2-й (П.І.Б учня, представник ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організації ООН) , займаємося ліквідацією голоду, сприяємо розвитку сільських районів, сприяємо поліпшенню життя сільського населення.
Учень3-й (П.І.Б учня, міністр аграрної політики та продовольства України)
Учень4-й (П.І.Б учня, кандидат історичних наук, професор Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка, займаюся дослідженням голодомору 1932-1933 років в Україні)
Учень 5-й (ПІБ учня, професор кафедри економічної і соціальної географії Київського національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова.)
ІV. Засвоєння нових знань, умінь та навичок
Учень 1-й. Представник ФАО(Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН :
Які ж причини виникнення продовольчої проблеми?
Серед чинників, які мають особливе значення для вирішення продовольчої проблеми, є земля. Однак не вся земля придатна для вирощування сільсько-господарських культур.
Тільки 11,3 % земної суші придатні для обробітку, тобто є орними землями.
Приблизно ще 1800 млн га (12 % поверхні суходолу) може бути освоєно під
орні землі та багаторічні насадження. У Європі і Азії, наприклад, розорано відповідно 25,3 і 17,0 % площі суходолу, тоді як площа орних земель в Австралії і Океанії, в Африці та Латинській Америці становить усього 6,0 %, 6,7 та 8,9 % відповідно. У структурі використання земель у різних регіонах світу найбільшу питому частку в Австралії і Океанії займають пасовища (56 %), у Латинській Америці - ліси (48,1 %). Серед земель Близького Сходу переважають пустелі й напівпустелі, які придатні для землеробства.
Чималі площі родючих земель вилучаються у світі під забудову, зокрема
міську, яка в XXI ст. може значно зрости. Актуальною проблемою є деграда-ція (погіршення характеристик) землі. Це не лише виснаження ґрунтів, їхня ерозія, а й забруднення хімічними сполуками, що вносяться під час удобрен-ня. За даними ООН, площа орних земель лише в країнах «третього світу» на початок XXI ст. скоротиться на 17,7 %, а їхня потенційна продуктивність - на 28,9 %.(Слайд №3)
Учень 2-й (представник Всесвіньої Організації Охорони Здоров’я(ВООЗ)
Глобальна продовольча проблема найдавніша з усіх глобальних проблем людства. Голод як крайній її прояв виникав і в давнину, і в середні віки, і в періоди нової та новітньої історії. Про це свідчать приклади Давнього Риму, середньовічної Європи, Росії, Індії, Китаю.
У наші дні авторитетними міжнародними організаціями визначено медичні
норми харчування і відповідно самі поняття «голод» і «недоїдання». За оцін
ками ВООЗ, приблизна норма харчування для однієї людини має ста
новити 2400-2500 ккал на добу. Зрозуміло, цей показник може дещо варіюва
ти залежно від статі, віку, виду роботи, природно-кліматичних умов і деяких
інших чинників. Чітко виражене недоїдання настає тоді, коли його значення
опускається нижче 1800 ккал, а голод - коли показник проходить критичну
позначку 1000 ккал в день. Харчування, за якого не вистачає не тільки кало
рій, а й білків (насамперед тваринного походження), а також жирів, вітамінів,
мікроелементів, називають неповноцінним. Його називають також прихова-ним (хронічним) голодом.(Слайд № 4-12) Протягом XX ст. кількісні показники харчування помітно поліпшилися. Ще
в 1930-х роках добова норма споживання на одну людину становила 2100 ккал, а до початку 1960-х років вона зросла до 2300 ккал, до початку 1970-х років до 2450 і до початку 1990-х років - до 2700 ккал/добу (табл.1).
Таблиця 1. Споживання калорій з розрахунку на душу населення за регіонами і субрегіонами на початку 1990-х років
Група країн, регіон, субрегіон |
Споживання,ккал/добу |
Частка в раціоні калорій тваринного походження,% |
Розвинуті країни |
3410 |
30 |
Південно-Західна Азія і Північна Африка |
2960 |
10 |
Південна Азія |
2300 |
7 |
Східна Азія |
2700 |
11 |
Африка на південь від Сахари |
2050
|
7 |
Латинська Америка |
2750 |
17 |
Звичайно, таке зростання було не випадковим. Воно пояснюється насампе
ред помітним збільшенням світового виробництва зерна, яке відбулося бага
то в чому під впливом «зеленої революції» і біотехнологічної революції в
розвинутих країнах, завдяки розширенню зрошуваних площ, поліпшенню
селекції та агротехніки тощо. Особливо важливо відзначити, що в 1950-
1980-х роках виробництво зерна в світі випереджало ріст народонаселення,
незважаючи на пік демографічного вибуху; відповідно зросли і середньо-
душові показники споживання. Значні зрушення відбулися і в двох інших
найважливіших сферах забезпечення продовольством - у виробництві
м’яса і морепродуктів.
(Демонструється відеофрагмент «ВООЗ та ООН оголосили війну неправильному харчуванню. Джерело: . https://www.youtube.com/watch)
Учень 3 -й( кандидат історичних наук, професор Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка, займаюся дослідженням голодомору 1932-1933 років в Україні). Голодомо́р 1932–1933 років — акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932–1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території України. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу й Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору 1932-33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору.
Упродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, а й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати.
У дослідженнях Джеймса Мейса та Роберта Конквеста автори доводять, що Голодомор відповідає загальноприйнятому визначенню геноциду. 24 країни офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу. Відповідно до соціологічного опитування, проведеного 2015 року, 80% громадян України вважають Голодомор геноцидом. 2003 року Український парламент назвав, а 2006 — офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу.
Вчитель: Давайте і ми з вами вшануємо хвилиною мовчання пам’ять жертв Голодомору 1932-33 років. (Учні запалюють свічки. Демонструється відеокліп на пісню О.Білозір «Свіча». Джерело: . https://www.youtube.com/watch
Вчитель: А ми з Вами знову переміщуємося в США.У Нью-Йорку вже чекає на своє слово професор Гарвадського університету, лікар-дієтолог…
Учень 4. Професор Гарвадського університету, лікар-дієтолог.
Для економічно розвинутих країн явище голоду і недоїдання загалом
вже не характерне. Ці країни нині виробляють і споживають більше 3/4 сві-
тового продовольства, хоча в них проживає менше 15 % населення Землі.
У більшості цих країн середня калорійність харчування перевищує 3000
ккал/добу, а в деяких - і 3500 ккал/добу. У зв’язку із цим останнім часом
в літературі особлива увага звертається на те, що у світі дедалі більше людей
переїдають і мають зайву масу тіла , через що вони стають сприйнятливі до хвороб, знижується їхня працездатність, скорочується тривалість життя. Загальну кількість тих, хто переїдає, оцінюють у 600 млн. осіб, у тому числі тільки в США до цієї категорії потрапляє 100 млн. осіб, або більше половини всіх мешканців країни у віці від 20 років і старше. Така сама проблема постала перед Великою Британією та деякими іншими європейськими країнами.(Слайд №13 -17)
Вчитель: В яких районах Землі найбільше розповсюджений голод? З чим це пов’язано?
Учень 5 (професор кафедри економічної і соціальної географії Київського національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова.)
Географічні аспекти продовольчої проблеми
. На Землі існує широкий пояс голоду та недоїдання, що простягається по обидва боки екватора. Цей пояс починається в Південній Америці, охоплює більшу частину Африки, а потім продовжується в Азії. Епіцентр цього поясу давно вже розташований в Тропічній Африці, найбіднішому регіоні світу. На початку 70-х років XX ст. в Африці налічувалося 90 млн голодуючих, на початку 80-х років— 110 млн, а в середині 90-х років - 210 млн. У цьому регіоні є країни, де частка людей, які голодують і недоїдають, перевищує 40 % (Чад, Сомалі, Уганда, Мозамбік) або становить близько 40 % (Ефіопія, Малі, ДР Конго, Замбія).
Попри досягнення «зеленої революції» досить складна продовольча ситуація зберігається і в Південно-Західній, Південній і Південно-Східній Азії.Так, у Південній і Південно-Східній Азії загальна чисельність голодуючих в 70-80-х роках XX ст. трималася на рівні 280-290 млн осіб, та й у 1990-х роках цей показник мало змінився. За деякими даними, в першій половині 1990-х років у Непалі до категорії тих, що недоїдають, належало 70 % усього населення, в Індії - понад 60 %, у Пакистані й Індонезії - 40 %. Можна навести й зовсім разючі приклади: пересічний американець з’їдає 174 яйця на рік, а індус - всього 25 (або одне яйце на два тижні). У країнах Південної Азії на м’ясо припадає лише 2 % споживаних білків. На такому тлі проблема забезпечення харчуванням в Латинській Америці видається менш гострою.
Однак і на цьому континенті ареал недоїдання охоплює багато Андських
країн. І тут чисельність людей,які недоїдають, досягає 60 млн, а частка їх у
загальному населенні деяких країн може досягати 40-45 %.
• Збільшується кількість країн, що змушені були ввозити продовольство, у
1980-х роках це було понад 70 країн Азії, Африки й Латинської Америки, а до кінця 1990-х років кількість таких країн зросла до 100. На початку 1990-х років частка імпортного продовольства в усьому його споживанні становила в Африці - 13 %, у Латинській Америці - 15, на Близькому Сході - 23, у Східній Азії - 7 %. А аналогічні показники для окремих країн можуть бути значно виші.
У максимальній залежності від імпорту зерна останнім часом опинилися Республіка Корея, о. Тайвань, Куба, які покривають таким чином понад 70 % своїх потреб. В Алжирі, Саудівській Аравії аналогічний показник досягає 50-60 %.(Слайд №2)
Вчитель:А тепер надамо слово міністру, який розповість нам, як в Украіні вирішується продовольча проблема і чи є вона взагалі?
Учень-6( Міністр аграрної політики та продовольства України).
Україна - це світова житниця. По збору зернових культур вона займає одне із перших місць у світі.
Основною зерновою культурою України є озима пшениця, на яку припадає майже 20% посівних площ . Озима пшениця забезпечує близько 50% валового збору зерна в країні. Основні райони вирощування цієї культури – лісостепова, степова зони і частково Полісся. Найкращі природно-кліматичні умови для вирощування озимої пшениці – Лісостеп і північна частина Степу. В Україні виведено багато нових високоврожайних сортів озимої пшениці, які одержали визнання і за межами нашої країни. Яра пшениця поступається озимій врожайністю. Тому вона має незначне поширення, головним чином у степових районах..
Посіви жита займають близько 2% площі зернових. Його вирощують на Поліссі, в Лісостепу, в Карпатах. Жито більш як удвічі поступається врожайністю озимій пшениці. Велике значення в Україні належить зернофуражним культурам – ячменю, кукурудзі і вівсу.
Ячмінь – друга за розмірами посівних площ і за валовими зборами зерна (близько 20%) яра зернова культура. За врожайністю ячмінь значно перевищує озиме жито. Озимий ячмінь вирощують у південній частині Степу та в передгірних районах Криму.
Третє місце в Україні за площею посівів посідає кукурудза. На неї припадає майже 15% валового збору зерна. Це – досить врожайна, посухостійка з високою кормовою цінністю культура. Найкращі умови для її вирощування – північний і центральний Степ. Значні посіви кукурудзи зосереджені також у південній частині Лісостепу, Закарпатській, Чернівецькій і Одеській областях.
Овес займає таку саму площу, як і жито. В Україні він є допоміжною зернофуражною культурою. Його посіви зосереджені на Поліссі та в Передкарпатті.
Велике значення в харчовому раціоні людини мають круп'яні культури – гречка, просо, рис. Але валові збори їх невеликі. В сумі вони становлять близько 3% валових зборів зерна в країні.
Найбільшу площу серед круп'яних культур займає гречка. Це одна з традиційних сільськогосподарських культур українського народу. Врожайність гречки невелика – близько 10 ц з 1 га. Сіють її здебільшого в Лісостепу і на Поліссі.
Просо вирощують переважно в Лісостепу і Степу. Це досить посухостійка культура. Основні площі під просом зайняті в степових районах, але найвища врожайність цієї культури – в Лісостепу.
Рис як продовольчу культуру вирощують на поливних землях у Миколаївській, Херсонській областях та в Криму.
Тому можна сказати , що в Україні немає продовольчої проблеми.
(Слайд №18)
Учень-1(Представник ФАО(Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН)
Способи вирішення глобальної продовольчої проблеми.
Із часу виникнення глобальної продовольчої проблеми точаться дискусії про способи її вирішення. Фахівці пропонують два шляхи виходу з продовольчої кризи - екстенсивний та інтенсивний.
Екстенсивний шлях полягає насамперед у подальшому розширенні
орних, пасовищних і рибопромислових угідь. Згадаймо, що оброблювані
землі (рілля, сади і плантації) нині охоплюють 1450 млн га, або всього 11 %
території суходолу. Відповідні показники для луків і пасовищ - 3400 млн га
і 26 %. Мимоволі напрошується думка про те, що люди використовували ще
не всі можливі резерви розширення рільничих і тваринницьких культурних
ландшафтів.
Інтенсивний шлях полягає у підвищенні продуктивності використовува
них земель, що зумовить збільшення виробництва продовольства з одиниці
площі. Спеціалісти вважають, що цього можна досягти, поєднавши апробовані форми землеробства із сучасними досягненнями біотехнології . Припускають, що таким чином можна удвічі-утричі збільшити врожайність, наприклад, кукурудзи і пшениці у країнах, що розвиваються. Цього було б досить для задоволення потреб населення цих країн у зернових культурах.
Для продовольчого забезпечення людства суттєве значення мають біо
логічні ресурси Світового океану. Адже з нього видобувають близько 20 %
харчових білків тваринного походження . Оскільки можливості розширення сільськогосподарського виробництва в більшості країн світу обмежені, а інтенсифікація виробництва продовольства потребує значних затрат, то особ-ливий інтерес представляє розширення нетрадиційного виробництва продуктів харчування, зокрема розробка технологій виробництва білків такої якості, які б використовувалися для виробництва нових харчових продуктів, особливо таких, що імітують тваринницькі.(Слайд №19)
V.Закріплення нового матеріалу
Експрес-тест
1.Організація, що займається проблемою голоду в ООН:
А.МБРР
Б.ЮНЕСКО
В.ФАО
Г.МВФ
2.За оцінками ВООЗ, норма харчування для однієї людини становить:
А.1200 ккал
Б.2000 ккал
В.4000 ккал
Г.2500 ккал
3.Голод – це коли показник калорійності їжі за добу становить:
А.1500 ккал
Б.1000 ккал
В.1800 ккал
Г.1200 ккал
4.Досить складна продовольча ситуація зберігається в:
А.Північній Америці
Б.Центральній Африці
В.Австралії
Г.Європі
5.Інтенсивний шлях виходу з продовольчої кризи –це:
А.розширенні угідь
Б.підвищенні продуктивності використовуваних земель
(Слайд №20)
Використані джерела:
1.Географія : Підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. : профіл.рівень Л.Б. Паламарчук, Т.Г. Гільберг, А.І. Довгань. - К. ; Генеза, 2011.
2. 1. Савлук Г. Урок-телеміст на тему "Японія - країна ранкового сонця". Журнал «Географія та основи економіки в школі» 2007р.с.26-27
5.http://www.slideshare.net/svetlanalyubareva/ss-42256995
6. https://www.youtube.com/watch
7. http://www.fao.org/home/ru/
8. http://www.vigivanie.com/maps/115-karta-goloda-planeti-2011.html)