Урок 10 клас «Політична і соціально-економічна сутність нацизму та фашизму».
Розробка уроку «Політична і соціально-економічна сутність нацизму та фашизму»
Мета: визначити суть нацизму та фашизму як антигуманних державних режимів; показати їх безперспективність для соціально-політичного і економічного розвитку країни; формувати вміння аналізувати історичний матеріал, працювати в групах, відстоювати свою точку зору; сприяти усвідомленню загальнолюдських цінностей, формувати вороже ставлення до ксенофобії, антисемітизму, расизму.
Форма проведення: практичне заняття.
Методи:
Наочні: наочні (порівняльна таблиця, ментальна карта.)
Практичні: самостійна робота (створення схем), для формування в учнів активності, ініціативи, творчої уяви, уміння зосереджуватися та працювати в групі.
Стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності: проблемні питання, «Мозговий штурм», для формування пізнавального інтересу учнів.
Метод емоційно-морального стимулювання: формулювання ситуацій (прикладів) з життя чи літератури відповідно до теми.
Хід уроку (Етапи практичного заняття)
І. Формування групи.
Утворення команд за принципом розподілу на пори року-Весна, Літо, Осінь, Зима.
ІІ. Визначення завдань.
Даємо відповіді на запитання за допомогою методу «Мозгового штурму» :Де ми? Що саме ми хочемо дослідити?
Група працює над завданням - розподіл поданих фактів з історії Німеччини та Італії в 1920-1930 рр. та побудова Інтелект- карти (Асоціативну карту).
ІІІ. Проміжний підсумок. Даємо відповіді на запитання: Як би ви визначили проблему, з якою ми зіткнулися? Як ми збираємося її вирішити? Чи допоможе це нам досягти мети?
Кожна група, на основі зробленої роботи пропонує власне бачення спільного та відмінного між Фашизмом в Італії та нацизмом в Німеччині - ( метод «Консенсус», запис на дошці в довільному порядку)
ІV. Формування кінцевого результату роботи – створення таблиці «Спільне та відмінне» (групування ідей).
|
Спільне |
Відмінне |
|
Є чисто національними рухами, що мають за підставу націю як етичну, суспільну й історичну єдність. |
Італійці були революціонерами, що кохалися в традиції повстань; німці, навпаки, все йшли еволюційним і програмовим шляхом. |
|
Ставлять політичні ідеали понад економічними інтересами, |
Італійська влада витворила свої юридичні норми, свою доктрину та встановила законний лад в процесі постійного відновлювання й зміни. Націонал-соціалізм в Німеччині залишався вірним раз ухваленій програмі. |
|
Обидва вони визнають необхідним існування сильної авторитетної влади для правильного розвитку політичного життя нації. |
Різний підхід до держави. В Італії відбувалася певна абсолютизація держави, трактування сильної держави як самостійної мети фашистського руху. Натомість у Німеччині державу трактували як інструмент для досягнення сформульованих А. Гітлером перед німецьким народом завдань. |
|
Влада визнає необхідность співробітництва всіх виробничих сил нації, в котрій кожна суспільна верства є необхідною частиною національного організму. |
Корпоративізм в Італії - пошуки виходу зі стану економічного застою, корпорації охоплювали власників, робітників і державу ( в інституційному плані це були об'єднання підприємців і профспілки з боку робітників). В Німеччині були заборонені профспілки, економіку взято під контроль. |
|
Надають величезного значення фізичному стану нації, і тому проводять енергійну демографічну політику, дбають про розвиток спорту та про фізичні і воєнні вправи молоді, і дають охорону материнству та дбають про розвиток родинного життя. |
Відмінності спостерігались і в ставленні до проблем расизму. Расизм був сутнісною ознакою націонал-соціалізму, що яскраво відображено в творах ідеологів і політичній практиці. |
|
|
В Італії, попри формування системи фашистської влади, продовжувала діяти монархія, і король зберігав певний рівень власної автономії. Певний рівень самостійності мав Ватикан. У Німеччині фюрер повністю підпорядкував партії державний апарат, армію і суспільство загалом. |
|
|
Зовнішньополітичні амбіції. Муссоліні ставив перед собою та державою завдання завоювання лише територій Албанії, Ефіопії, територіальні набуття за рахунок колишньої королівської Югославії. Натомість Гітлер прагнув світового панування націонал-соціалізму. |
V. Рефлексія.
Даємо відповіді на запитання: Чи досягли ми мети? Що дала нам зроблена робота на уроці?
Заповнення таблиці
Оцінка власної участі в роботі малої групи
|
Мої дії/показники |
Завжди |
Часто |
Інколи |
Ніколи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
про публікацію авторської розробки
Додати розробку