Сімаковська Т.В.

учитель інтегрованого курсу «Мистецтво»

(музичне мистецтво)

Кам’янець-Подільського НВК №14

Урок 11.

Тема. Батальні сцени в музиці.

Мета: Ознайомити з особливостями вокально-хорової музики та музичними поняттям, історією її розвитку та характерними ознаками. Ознайомити учнів з творчістю Джузеппе Верді, з зв’язком музики і батальними сценами.

Формування ключових компетентностей: 

-загальнокультурна компетентність: оволодіння досягненнями культури;

-міжпредметна естетична компетентність: виявлення естетичного  ставлення до світу в різних сферах діяльності людини;

-вміння вчитися: організовувати своє робоче місце, планувати свої дії;

-предметних компетентностей:

-знайомити учнів з історією виникнення музичного мистецтва, формувати уявлення про перші музичні інструменти, імітацію, значення голосу людини в розвитку музичного мистецтва.

Розвивати вміння учнів уважно слухати хорову музику та знаходити на слух характерні ознаки хорової музики,  висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння на слух впізнавати жанрові ознаки музичного твору й характерні засоби музичної виразності та розвиток музичного образу. Розвивати в учнів здібності щодо образного сприйняття музичних творів та навички виконавського розвитку музики. Розвивати творчі здібності учнів, естетичний смак.

Виховувати інтерес до слухання класичної музики та виконання дитячих пісень різної тематики, виховувати інтерес та любов до музики як виду мистецтва. Через музику виховувати інтерес до інших видів мистецтва, зокрема образотворчого.

Обладнання: фортепіано, дошка, комп’ютер, аудіозаписи, мультимедійна презентація, відеозаписи,  ударні інструменти, дитячі шумові інструменти, qr-коди(як роздатковий матеріал або як наочний матеріал), підручники, пісенники.

Тип уроку: урок узагальнення теми.

Хід уроку:

І. Вхід учнів до класу під звучання хору «О, Фортуна!» з кантати «Карміна Бурана» Карл Орф.

ІІ. Організація класу до уроку.

Музичне вітання.

Перевірка присутніх.

Перевірка домашнього завдання. (Проект «Хор». Учень вибирає будь-який хоровий колектив, досліджує його історію, діяльність, репертуар і презентує. Можна об’єднуватися в пари або групи.)

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Гра «Запитання з конверта».

(Учням пропонується конверт з картками на яких написані терміни на які вони повинні дати відповідь).

Приклади запитань:

-Карл Орф – це...

-Яка найвідоміша робота Карла Орфа?

-Кантата – це...

Вокально-хорова музика – це...

-Який музичний твір ми сьогодні прослухали?

IV.Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми та мети уроку.

Історія кожного народу цікава на різні події, які нерідко відображаються в мистецтві – у музиці, поезії, живописі, кінематографі. Адже в історисному минулому – витоки культурного життя кожної нації.

Історична тематика представлена багатьма жанрами музичного мистецтва – народними піснями й думами, вокальними й інструментальними творами композиторів-професіоналів.

Найяскравіші історичні події та батальні епізоди представленні в хорових і музично-театральних творах: кантатах, ораторіях, операх.

Сьогодні ми з вами розглянемо баталії в музиці і як їх відображали відомі композитори у своїх творах.

Запитання до учнів:

-Пригадайте історичні пісні, які ви виконували раніше?

-Чи є у них згадка про відомі битви?

V. Розповідь-бесіда про Джузеппе Верді.

Джузе́ппе-Фортуні́но-Франче́ско Ве́рді (італ. Giuseppe Fortunino Francesco Verdi; 10 жовтня 1813, Ронколе — 27 січня 1901, Мілан) — італійський композитор, диригент.

Творча спадщина композитора дуже велика: 28 опер^[1], квартет, реквієм і низка дрібних опусів. Найвидатніші опери Верді — «Бал-маскарад», «Ріголетто», «Травіата», «Трубадур», «Аїда», «Отелло», «Фальстаф». Його опери вважаються одними з найвидатніших всіх часів і досі не сходять зі сцен оперних театрів усього світу.

Попередники Верді, що вплинули на його творчість — Россіні, Белліні, Мейєрбер і, найважливіший — Ґаетано Доніцетті. За можливим винятком «Отелло», Ріхард Вагнер на Верді не мав впливу. Поважаючи Шарля Гуно, якого сучасники вважали найвидатнішим композитором епохи, Верді, проте, не запозичив нічого у великого француза. Деякі пасажі в «Аїді» вказують на знайомство композитора з творами Михайла Глінки, якого Ференц Ліст популяризував у Західній Європі, повернувшись із турне Росією.

Протягом всієї кар'єри Верді відмовлявся використати високе до в тенорових партіях, посилаючись на те, що можливість проспівати саме цю ноту перед повним залом відволікає виконавців до, після, і під час виконання ноти.

Попри те, що часом оркестрування у Верді майстерне, композитор покладався в основному на свій мелодійний дар для вираження емоцій героїв і дії. Справді, дуже часто в операх Верді, особливо під час сольних вокальних номерів, гармонія навмисно аскетична, і весь оркестр звучить, як один акомпаніаторський інструмент — наприклад гітара. Деякі критики стверджують, що Верді приділяв технічному аспекту партитури недостатньо уваги, оскільки йому бракувало школи й витонченості. Сам Верді сказав якось: «Із всіх композиторів я найбільший невіглас». Але поспішив додати: «Я це серйозно говорю, але під „знаннями“ я маю на увазі зовсім не знання музики» (джерело?).

Проте, було б несправедливим стверджувати, що Верді недооцінював виразну силу оркестру й не вмів використати її до кінця, коли йому це було потрібно. Більше того, оркестрове й контрапунктне новаторство (наприклад, струнні, що злітають по хроматичній гамі в сцені Монтероне, в «Ріголетто», щоб підкреслити драматичність ситуації, або, теж в «Ріголетто» — хор, що співає на «ммм..» за лаштунками, досить ефектно передаючи наближення буревію) — характерно для творчості Верді — характерно настільки, що інші композитори не наважилися запозичити в нього деякі сміливі прийоми через їх миттєву впізнаваність.

Верді був першим композитором, який спеціально займався пошуком сюжету для лібрето, що найкраще відповідав особливостям його композиторського дару. Працюючи в тісному співробітництві з лібретистами і знаючи, що саме драматична експресія є головною силою його таланту, він домагався виключити з сюжету «непотрібні» деталі й «зайвих» героїв, залишаючи лише персонажів, у яких клекочуть пристрасті, і сцени, багаті на драматизм.

(Матеріал використано з Вікіпедії — вільної енциклопедії.)

VI.Слухання Джузеппе Верді Опера «Битва під Леньяно», Хор «Viva, Italia».

Запитання до учнів:

-Охарактеризуйте прослухану музику.

-Чи відчуваються в них ознаки батального жанру? Думку аргументуйте.

VII. Слухання Сергій Прокоф’єв Кантата «Олександр Невський» (5 частина: «Льодове побоїще»).

Запитання до учнів:

-Чи є, на вашу думку, зв’язок музики і назви твору? Який?

-Охарактеризуйте прослухану музику.

-Який динамічний та ритмічний малюнок?

VIII. Вокально-хорова робота.

Розспівування.

-На одному звуці по півтонах у висідному і нисхідному порядку.

-Мі ме ма мо му. Ді де да до ду. Ті те та то ту. На одному звуці по півтонах у висідному і нисхідному порядку.

-На актикуляцію брі бре бра бро бру. На одному звуці по півтонах у висідному і нисхідному порядку.

-На кількох звуках( до ре мі ре до), (до мі соль мі до). По півтонах у висідному і нисхідному порядку.

-Розспівка на артикуляцію ПЕРПЕНДИКУЛЯР.

Розучування пісні Г.Татарченко «Гей, ви, козаченьки»

Виконання пісень вивчених на попередніх уроках на вибір учителя і учнів.

ІХ. Підсумок уроку.

Запитання до учнів:

-Як ви розумієте поняття баталії у музиці?

-Що ви можете сказати про композитора Джузеппе Верді?

-Який музичний твір цього композитора ми сьогодні слухали?

-Який  музичний твір композитора Сергія Прокоф’єва ми сьогодні слухали?

Х. Домашнє завдання.

Поміркувати яка б могла бути мелодія до вашого улюбленого вірша.

(Вірш зачитати (можна уривок), описати музику.)

ХІ. Вихід учнів з класу під пісню Г.Татарченко «Гей, ви, козаченьки».