Урок 12 Тема. Вплив людини на літосферу. Глобальна ресурсна проблема людства.

Про матеріал
Мета: з’ясувати вплив людини на літосферу, порівняти силу антропогенного та природного впливу на формування рельєфу, узагальнити знання про суть і ступінь використання мінеральних ресурсів планети, взаємозв’язок літосфери і соціальної сфери. Розвивати навички логічного та образного мислення. Виховувати бережливе ставлення до літосфери.
Перегляд файлу

Урок 12

Тема.  Вплив людини на літосферу. Глобальна ресурсна проблема  людства.

Мета: з’ясувати вплив людини на літосферу, порівняти силу антропогенного та природного впливу на формування рельєфу, узагальнити знання про суть і ступінь використання мінеральних ресурсів планети, взаємозв’язок літосфери і соціальної сфери. Розвивати навички логічного та образного мислення. Виховувати бережливе ставлення до літосфери.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, карта годинних поясів, глобус

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

У чому причини різноманіття рельєфу? Наведіть приклади.

2. Як розрізняють рівнини за висотою? Наведіть приклади.

3. З якими тектонічними структурами пов'язані родовища нафти й газу?

4. Назвіть генетичні форми рельєфу. Які з них характерні для України?

5. Назвіть і покажіть на карті тектонічні структури України в напрямку із заходу на схід. Які форми рельєфу їм відповідають?

6. До якої області складчастості належить Альпійсько-Тихоокеанський пояс?

7. За природними особливостями 85 % території України характеризують складними інженерно-геологічними умовами, для яких притаманний розвиток небезпечних природних процесів. Що це за процеси? Наведіть приклади. Свідками яких з них ви були?

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Знайомство з метою та завданням уроку

ІV. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів

Прийом «Мозковий штурм»

Що таке природні ресурси? Які природні ресурси належать до мінеральних?

V. Вивчення нового матеріалу

1. Пояснення вчителя. РЕСУРСНА ФУНКЦІЯ літосфери полягає в її здатності забезпечувати потреби біоти (екосистем) в абіотичних ресурсах, зокрема потреби людини в корисних копалинах. При цьому потреби людини не повинні суперечити потребам біоти.

Ресурсна функція є базовою в системі «літосфера — біота», адже з нею

пов’язані не тільки умови життя й еволюції біоти, а й можливість її існування.

Вона відображає роль мінеральних, органічних, органічно-мінеральних

ресурсів літосфери, а також її геологічного простору для життя й

діяльності біоти як біоценозу, і людського співтовариства як соціальної

структури. Ресурсна функція охоплює: ресурси, необхідні для життя й

діяльності біоти; ресурси, необхідні для життя й діяльності людського

суспільства; ресурси як геологічне середовище, необхідні для розселення

та існування біоти, у т. ч. й людського суспільства.

Ресурси геологічного простору під сільськогосподарське та лісогосподарське

освоєння можна розглядати і як ресурси для господарського освоєння,

і як ресурси для розселення біоти. Один з методів оцінювання

ресурсного потенціалу літосфери є створення карт поширення ресурсів.

2. ГІРСЬКІ ПОРОДИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇХ ПОШИРЕННЯ

Прийом «Мозковий штурм»

Чому більшість гранітних кар'єрів України приурочені сааме до Українського щита? Чи можна знайти кам'яне вугілля у відкладах докембрію?

Пояснення вчителя. Протягом усієї історії розвитку нашої планети на її поверхні й у надрах утворилися різні гірські породи. Ті з них, які використовує людина, називають корисними копалинами. Їх, як і гірські

породи, поділяють за походженням на осадові, магматичні та метаморфічні.

Корисні копалини видобувають переважно з невеликих глибин (до 1000 м). Отже, вони тісно пов’язані з будовою верхніх шарів земної кори.

Корисні копалини осадового походження поширені переважно

в межах тектонічних западин і платформних плит, а також передгірських

крайових прогинів. Тобто вони характерні для структур, які в минулому

були басейнами нагромадження осадового матеріалу, нанесеного з прилеглих

територій. Частина з них утворилася внаслідок руйнування гірських

порід. Це уламкові породи. Величина уламків варіює від валунів і

гальки до пилуватих частинок, що дає змогу розрізняти серед них породи

різного гранулометричного складу - валунники, галечники, конгломерати, піски, пісковики тощо. Органогенні породи утворюються з участю

організмів (вапняки, крейда, нафта).

Значне місце посідають хемогенні породи, що утворилися шляхом хімічного осадонакопичення з вод або розчинів  без участі біологічних процесів. Магматичні й метаморфічні корисні копалини поширені в горах

зі слідами вулканічних процесів, а також у кристалічних щитах, де

близько до поверхні залягають давні магматичні й метаморфічні породи.

Їхні родовища формуються, як правило, на стиках літосферних плит.

Зокрема, на континентах, у місцях розвитку рифтових зон, утворюються

родовища марганцю, заліза та міді. У зоні сходження материкових літосферних плит виникають поклади міді, сірки, урану.

Прийом «Nota bene». Зобразити в зошиті схему основних видів гірських порід

3. МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ ЯК ЧИННИК РОЗТАШУВАННЯ ДОБУВНИХ, МАТЕРІАЛО- Й ПАЛИВОМІСТКИХ ВИРОБНИЦТВ.

Прийом «Робота з підручником».

За допомогою підручника с. 64-65 розкрити вплив основних техніко-економічних показників -праце-, матеріало-, капітало-, енерго- та ресурсомісткість на розміщення виробництва

4. ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ МІНЕРАЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ

Пояснення вчителя. Хоча наша Земля має великі й різноманітні природні ресурси, запаси різних їхніх видів неоднакові й розташовані вони нерівномірно. Тому окремі країни та регіони мають різну ресурсозабезпеченість.

Показник ресурсозабезпеченості - це співвідношення між величиною

запасів і масштабами їх використання. Забезпеченість мінеральними

ресурсами виражається кількістю років, на які вистачить розвіданих

запасів за їх сучасного рівня використання.

Ресурсозабезпеченність = Запаси /Щорічний видобуток = Кількість років.

Забезпеченість лісовими, земельними, водними ресурсами визначається

розрахунком їхніх запасів на душу населення.

Ресурсозабезпеченність = Запаси/Кількість населення = Запаси на одну особу.

Гостродефіцитними є мінеральні ресурси, період забезпеченості якими

становить 10-20 років. Це золото, свинець, кобальт, цинк, алмази.

До мінеральних ресурсів, забезпеченість якими розрахована на століття,

належать нафта, молібден, азбест, мідь, природний газ, титан, вольфрам

і ванадій. Умовно обмеженими мінеральними ресурсами, яких вистачить

на кілька сотень років, визнають кам’яну й калійну солі, марганець, залізо,

фосфати, хром, уран, вугілля, алюміній та інші корисні копалини.

Забезпеченість усього світу окремими видами ресурсів, за оцінками

вчених, становить від кількох до сотень років. Ресурсозабезпеченість одних

країн (або регіонів) може бути низькою, а інших — досить високою.

Показники ресурсозабезпеченості є приблизними, оскільки є можливість

відкриття нових родовищ, джерел надходження тощо.

Наприклад, геологічна вивченість Африки, Латинської Америки, Азії

ще незначна, тому тут можливі відкриття великих родовищ найрізнома-

Поміркуйте, який основний чинник вплинув на забезпеченість цих країн

мінеральними ресурсами.

За ресурсозабезпеченістю країни поділяють на кілька груп. Країни зі

значними запасами різноманітних мінеральних ресурсів: Росія, США,

Китай, Бразилія, Казахстан, Індія, Австралія, ПАР, Канада.

Більшість країн мають середню ресурсозабезпеченість. Країни, які дуже

багаті на будь-який один важливий вид ресурсів, називають спеціалізованими.

Наприклад, країни-експортери нафти, хоча можлива спеціалізація на

інших видах ресурсів. Нафтогазоносних басейнів у світі

розвідано понад 600, розробляють - 450. Найбільші запаси нафти відкрито

в країнах Перської затоки, у Росії, Азербайджані, США, Алжирі, Канаді,

Мексиці, Венесуелі, Нігерії, Індонезії та Брунеї. У Європі виділяють Велику

Британію та Норвегію, які видобувають нафту в акваторії Північного моря.

Значні запаси природного газу мають: Росія, Катар, Узбекистан, США.

Великими запасами кам’яного вугілля володіють: Росія, Україна, США, Китай, Австралія, ПАР.

Таким чином, за забезпеченістю нафтою і газом переважають країни,

що розвиваються, а за запасами кам’яного вугілля - розвинені країни.

Мідний пояс простягнувся по Кордильєрах й Андах, охопивши Канаду,

США, Мексику, країни Центральної Америки, Колумбію, Еквадор,

Чилі та Перу. На Африканському континенті мідний пояс протягнувся

від озера Танганьїка до річки Оранжева, охопивши південь ДР Конго,

Замбію, Зімбабве, Ботсвану та ПАР. Великі запаси мідних руд розташовані

також в Австралії. (Поясніть чому.)

Олов’яний пояс пролягає по Тихоокеанському узбережжю Євразії від

Росії до Індонезії та Австралії. Великі родовища олов’яних руд є також

у Болівії й Нігерії. Алюмінієві руди видобувають в Австралії, Росії, Гвіані, Бразилії, на Ямайці, у Суринамі й Гайані.

Поширені й нерудні корисні копалини: різні солі (Росія, Україна,

США, Канада), апатити й фосфорити видобувають у США, Росії, В’єтнамі.

Сірку видобувають у Мексиці, Росії, Таджикистані.

5. ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА ЛІТОСФЕРУ.

Прийом «Робота в групах».

(Техногенні впливи:  фізичний, хімічний, біологічний на геологічне середовище). (с.66-67)

6. ГЛОБАЛЬНА РЕСУРСНА ПРОБЛЕМАЛЮДСТВА.

Розвиток людського суспільства в усі часи був пов’язаний з використанням різноманітних ресурсів. Природне середовище є місцем проживання людини й джерелом усіх благ, необхідних для його життя та виробничої діяльності.

 Ступінь використання ресурсів визначається соціально-економічними потребами суспільства.

Для задоволення своїх потреб сучасна людина потребує значно більшої

кількості ресурсів, ніж раніше. І перед людством постають серйозні та складні проблеми. У складній системі світового господарства

й міжнародного поділу праці економічно розвинені країни є переважно

споживачами, а країни, що розвиваються, - виробниками й експортерами

природних ресурсів. Така «спеціалізація» пояснюється як рівнем

історичного та соціально-економічного розвитку країн світу, так і особливостями розміщення багатьох видів ресурсів на земній кулі.

Якими ж можуть бути шляхи розв’язання ресурсної проблеми? На

думку вчених, це, окрім здійснення природоохоронних і природовідтворю-

вальних заходів, - створення безвідходного виробництва і зниження

матеріаломісткості продукції. Перспективним вважають освоєння ресурсів Світового океану та космічного простору. Ця проблема має глобальне значення. Надзвичайна важливість проблеми нестачі ресурсів для всього людства потребує об’єднання зусиль різних країн для її розв’язання.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Назвіть екологічні функції літосфери. Що вони відображають?

2. Поясніть, чому ресурсна функція є базовою в системі  літосфера -біота.

3. Яка літосферна плита лежить у межах території України? Які великі тектонічні структури розміщені в її межах? Якими формами вони представлені в рельєфі?

4. Поясніть, які гірські породи мають магматичне або метаморфічне походження, а які — осадове походження.

5. Наведіть приклади зміни забезпеченості мінеральними ресурсами.

До яких країн за рівнем забезпеченості мінеральними ресурсами належить

Україна?

6. Чому найгострішою сьогодні є проблема забезпеченості людства паливом?

VІ. Підсумки уроку

Співвідношення між величиною запасів і масштабами використання природних ресурсів є показником ресурсозабезпеченості. Він виражається кількістю років, на які вистачить розвіданих запасів корисних копалин за їх сучасного використання.

У різних країнах ці показники різняться.

• Розрізняють кілька видів впливу на геологічне середовище: фізичний, хімічний і біологічний.

• Ресурсна проблема має глобальний характер. Розв'язати її можна, об'єднавши зусилля різних країн.

VІІ. Рефлексія

«Калейдоскоп успішних вправ»

- запишіть результати своєї роботи на уроці.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграф 11

2. Підготуйте повідомлення про мінеральні ресурси дна Світового океану

й виступіть перед однокласниками й однокласницями.

 

 

Використана література:

1. Гільберг Т. Г. Географія (рівень стандарту) : підручник для 11 кл. закладів загальної середньої освіти / Гільберг Т. Г, Савчук І. Г, Совенко В. В. — К. : УОВЦ «Оріон», 2019. — 192 с. : іл.

2. Павлюк Н.І. Географія. 11 клас: навч.-метод.посібник. [Текст] / Н.І. Павлюк. – Х. : ВГ «Основа», 2019. – 88 с. : - табл. (Серія «Мій конспект»)

3. Стадник О.Г. Географія 11 клас (рівень стандарту): міні-конспекти уроків до підручника Г.Д. Довгань, О.Г. Стадника. – Харків : Вид-во «Ранок», 2019. – 48 с.

 

doc
Додано
26 листопада 2019
Переглядів
550
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку