Урок № 3. Українські землі у складі Австрійської імперії: адміністративно-територіальний устрій і національне та соціальне становище

9 клас Андріївська ЗОШ І-ІІІ ст. Урок № 3. Українські землі у складі Австрійської імперії: адміністративно-територіальний устрій і національне та соціальне становище

Завдання уроку: охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — на початку XIX ст.,з'ясувати соціальне та національне становище українського населення, визначити суть політики австрійського уряду щодо українців;розвивати уміння самостійно опрацьовувати історичні документи, схеми, таблиці, аналізувати матеріал, уміти виділяти основне й другорядне, давати порівняльну характеристику певним історичним процесам; висловлювати власну точку зору.

План вивчення: Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Австрійської монархіїНаціональне та соціальне становище українців у складі Австрійської монархіїПолітика австрійського уряду щодо українців. Становище західноукраїнських міст і сіл

Опорні дати:

Основні поняття, терміни, назви: західноукраїнські землі, адміністративно-територіальний устрій,опришки,гайдамаки,денаціоналізація,коронний край.

Персоналії: Марія Терезія, Йосиф II, М. Штолюк, Л. Кобилиця.

Актуалізація опорних знань Тестова перевірка домашнього завдання Фронтальне опитування

Проаналізуйте карту 1. Згадайте, які українські землі увійшли до складу Австрії за першим поділом Речі Посполитої. 2. Яку назву отримали ці землі та терени Буковини у складі Австрійської монархії? 3. З огляду на терени розселення українців початку 19 ст. висловіть припущення, чому поділ Галичини на дві провінції був ключовою вимогою українського національного руху і чому з цією вимогою не погоджувалися польські політики. 4. У межах яких угорських комбатів (жупів) мешкали закарпатські українці?Робота з картою:

Вивчення нового матеріалу Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Австрійської монархії

Вивчення нового матеріалу2. Національне та соціальне становище українців у складі Австрійської монархії

Вивчення нового матеріалу3. Політика австрійського уряду щодо українців

{69 C7853 C-536 D-4 A76-A0 AE-DD22124 D55 A5}Аграрна. Скасування особистої залежності селян від поміщиків (1782). Надання селянам громадянських прав (одружуватися без згоди пана, переселятися, обирати професію, передавати майно в спадок тощо). Обмеження панщини трьома днями на тиждень (1786). Скасування панщини, заміна її чиншем (1789) (незабаром скасований). Релігійна. Запровадження свободи віросповідання (1781). Зрівняння в правах греко-католицького духівництва з римо-католицьким (1781). Підготовка священнослужителів державою: заснування греко-католицької семінарії у Відні (1774) для навчання руського духовенства («Барбареум») (у 1783 р. її було переведено до Львова). Освітня. Відкриття світських шкіл державним коштом. Запровадження обов’язкової шкільної освіти дітей віком 6-13 років. Створення трикласних «тривіальних», чотирикласних «головних» та шестикласних «нормальних» шкіл. Запровадження навчання рідною мовою в однокласних парафіяльних школах. Закриття єзуїтської академії у Львові, відкриття натомість Львівського університету (1784). Відкриття при Львівському університеті Руського інституту («Студіум рутенум») з руською (українською) мовою викладання (1787). Реформи Марії Терезії та Йосифа II 1770-1780 рр.

Словник: Денаціоналізація - політика, спрямована на заперечення факту існування певної нації та відповідно її прав на культурне і державне самовизначення. Асиміляція - добровільний або вимушений процес розчинення (втрата традицій, мови тощо) народу чи якоїсь його частини в середовищі іншого.

Вивчення нового матеріалу4. Становище західноукраїнських міст і сіл

Закріплення нових знань1. Назвіть події, унаслідок яких у складі Австрійської монархії опинилися: 1) Східна Галичина; 2) Північна Буковина; 3) Закарпаття.

Закріплення нових знань2. Якою була адміністративно-територіальна структура українських земель у складі Австрійської імперії? Покажіть на карті відомі вам адміністративно-територіальні одиниці краю.

Закріплення нових знань3. Дайте відповіді на запитання: Що було характерним для національного складу земель підавстрійської України? Які особливості мав соціальний склад населення західноукраїнських земель? Які зміни відбувалися в розвитку найбільших західноукраїнських міст у першій половині 19 ст.? Що визначало становище західноукраїнських селян?

Закріплення нових знань4. До тверджень, що характеризують становище західноукраїнських земель у складі Австрійської монархії, доберіть конкретні факти за матеріалом підручника.

Закріплення нових знань. Етнічна неоднорідність Королівства Галичини та Лодомерії. 2. Переважання серед українського населення краю селян. 3. Формування серед селянства краю стереотипних уявлень про «доброго цісаря». 4. Потурання з боку австрійської влади процесам денаціоналізації українців краю.5. Доведіть, що реформи освіченого абсолютизму істотно змінили життя двох основних верств західноукраїнського суспільства.6. Поміркуйте, що дає підстави для поданого нижче висновку. Наведіть кілька аргументів на підтвердження або спростування думки.

Підсумок уроку: Адміністративно-територіальний устрій, запроваджений австрійською владою, мав на меті привести їх у відповідність до інших імперських провінцій, уникаючи при цьому рішучих змін, які могли викликати незадоволення місцевої еліти. Західні українці перебували в досить тяжкому національному й соціальному становищі. Це проявлялося в загрозі денаціоналізації, відсутності власної еліти й соціальному гнобленні. Реформи Марії Терезії та Йосифа II, здійснені на західноукраїнських землях у цілому позитивно вплинули на розвиток краю, сприяли поширенню серед русинів прихильного ставлення до Габсбургів. В економіці краю переважало сільське господарство, яке ґрунтувалося на залишках кріпосницьких відносин. Місцева промисловість перебувала на мануфактурному рівні й не могла конкурувати із центральними провінціями імперії. Міста зберігали традиційну роль ремісничих, торговельних і мануфактурних центрів.

Домашнє завдання: Підручник