Автор: Дрига Олена Валеріївна, вчитель української мови та літератури КЗ «Шатівський ліцей» Лозівської міської ради Харківської області
Предмет. Українська література. Клас 5
Тема. Розвиток зв'язного мовлення. Складання казки усно та письмово.
Мета:
□ Навчальна: удосконалювати мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, вчити учнів складати власні твори.
□ Розвивальна: розвивати уяву, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення, розвивати мовлення учнів, збагачувати словниковий запас, використовувати в мовленні синоніми, антоніми, епітети, порівняння.
□ Виховна: виховувати доброту, людяність, почуття взаємодопомоги, любов до природи.
Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення.
Обладнання: ілюстрації дерев, тварин, карти для літературної гри, картини природних явищ, алгоритм «Складаємо казку», «Чарівний мішечок» із малюнками, презентація до уроку, музичні записи.
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку
(На дошці — малюнки лисиці й зайця.)
3.1.Бесіда за ілюстраціями.
Чи подобаються вам тварини на картинках?
Де ми можемо побачити цих тварини?
Хтось із вас бачив лисицю або зайця?
3.2.Поетична хвилинка.
(Вчитель читає вірші про зайця та лисицю.)
Дуже хитра вже лисиця,
Так робити не годиться.
Вона полює ніч і день,
Ще заходить до людей.
Як загляне у курник,
Там такий почнеться крик.
Кури з ляку хто куди,
Вже недовго до біди.
Добре, що Рябко не спить,
Він чатує кожну мить.
Заважає йому цеп,
Тут лисиці була б смерть.
Злякав гавкіт її вмить,
Вона в ліс чимдуж біжить.
(Про лисицю)
Текст 2
Під рябими кущами вухатими,
Де стерня босі ноги коле,—
Зайці котять передніми лапами
По городах капусту в поле.
(Про зайця)
3.3.Бесіда з учнями.
ІII. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
Учитель. Сьогодні у нас урок незвичайний, ми будемо складати казку про лисичку-сестричку та зайчика-братика. Пригадайте все, що ви знаєте про цих тварин та уявіть, що ви казкарі.
ІV.ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
— Давайте з вами пригадаємо, що ж таке казка?
Казка — це фольклорний розповідний твір про вигадані, а часом і фантастичні події. Види казок: про тварин, фантастично-героїчні, побутові, народні та літературні.
2. Будова казки
Казка має своєрідну побудову: вона складається із зачину, основної частини та кінцівки. «Жив собі...», «Був собі...», «У давні часи...», «Десь у тридесятому царстві …» — так традиційно розпочинається багато казок. Це і є зачин. В основній частині розповідається про дійових осіб, події розгортаються як ланцюжок пригод. Кінцівка — це характерний вислів, яким традиційно закінчується казка: «Живуть-поживають, добра наживають».
Отже, ми з вами пригадали все, що знаємо про казку, а зараз нам треба запам’ятати, як складати казку.
Алгоритм складання казки
1. Оберіть головних та другорядних дійових осіб — казкових героїв. Це можуть бути речі (олівець, книжка, парасолька), тварини (пес, заєць, лисиця), люди (бабуся, дідусь, герой-силач, мудрець, хитрун, маленька дівчинка або хлопчик).
2. Оберіть жанр, у якому буде представлена ваша казка (фантастично-героїчний, побутовий чи просто казка про тварин).
3. Укладіть схему казки. Наприклад: головний герой та його особливості.— Конфлікт героя з іншими персонажами — як герой проходить усі випробування — щаслива кінцівка.
4. Продумайте цікаві елементи до кожної частини.
5. Підберіть мовні засоби, які б підкреслювали казковий жанр.
6. Укладаючи казку, обов’язково використовуйте такі елементи: казковий зачин (Було це ще за царя Гороха... Були собі... Давним-давно... Якось... Ще в сиву давнину... Колись давно... Жив собі на світі...), казкову середину (Іде собі, іде і бачить... І питає... Знову просить... та давай бігти... Очам не може повірити... Коби ж то стільки біди... Ой лишенько!.. Швидко казка мовиться, та не швидко діло робиться...) та казкову кінцівку (І я там був, мед-пиво пив... Тут і казці кінець, а хто слухав — молодець. Казці кінець, а вам бубликів вінець. І стали вони жити-поживати і добра наживати. Поблагословила мати під вінець, тут і казці кінець.).
7. Казка обов’язково має містити повчальний зміст.
3. Гра «Казка по ланцюжку» (колективне складання казки за допомогою метода «Каталог»)
(Мета такого роду діяльності – навчити дитину пов’язувати в єдину сюжетну лінію випадкові об’єкти, формувати вміння складати казковий текст за моделлю, у якій є персонажі, місце, мета. Це колективне складаення казки. Кожен учень має продовжити оповідання, давши відповідь на записане в алгоритмі запитання. Перед тим, як дати відповідь, школяр витягає малюнок із «Чарівного мішечка» (якщо дитина витягла зображення олівця, то казка буде про олівець, який потрапив у якусь халепу).
1. Фраза вчителя: «Жив – був ... (хто?)». 2. Який він був ззовні? 3. З ким він товарушував? 4. Якими рисами характеру він вирізнявся? 5. Він пішов … (гуляти, мандрувати, дивитися – куди?). 6. Він зустрів злого …(кого?). 7. Яке він допоміг головному героєві? 11. Що сталося зі злим персонажем? 12. Де стали жити головні герої? Що вони робили?
4. Робота в парах (складання речень з окремих слів)
1. В, галявині, заєць, зустрілися, лісі, лисичкою, лісній, на, з.
2. Лисичка, на, зайця, капусту, лукаво,їв який, дивилося.
3.Страшного, лисиця, про, який, у,з 'явився, розповіла, лісі, звіра.
4. Вони, як, цього,разом, страшного, думати, позбутися.
5. Індивідуальна робота на картках за варіантами
1-ша картка: дібрати прикметники до іменників, заєць — біленький, лякливий, тремтячий; лисичка — руденька, хитра, винахідлива тощо.
2-га картка: дібрати дієслова до іменників, заєць — сидів, їв, злякався;
лисичка — побачила, розповіла, зникла тощо.
3-тя картка: дібрати порівняння.
Заєць, мов... (лист осики),
Лисиця, мов... (хоробрий воїн).
План (орієнтовний)
1. Знайомство головних героїв.
2.Об’єднання навколо спільної мети.
3.Пригоди зайця й лисиці.
4. Перемога дружби.
7.Складання власної казки.
Кожен учень складає власну казку й записує її в зошит.
V.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Важливою рисою української народної казки є її оптимістичний гуманізм, здатний прищеплювати людям кращі християнські якості характеру – доброту, милосердя, ввічливість, волелюбність тощо.
Наші предки вміли долати труднощі з усмішкою на вустах. Вони вміли пожартувати і над ворогами, і над собою. Ця риса передавалася від покоління до покоління.
Казкова фантастика збуджувала думку, розвивала творчу уяву, спонукала активніше ставитися до всього, що оточувало людину. Усе це ви, шановні мої, продемонстрували, оповідаючи власну складену казку.
V.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Підготуватись до контрольної роботи за темами: «Міфи, легенди. Народні казки».