Урок № 61 Не з іменниками, українська мова, 6 клас
Мета: повторити й поглибити знання шестикласників про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення морфологічних ознак іменників, а також написання частки не з іменниками; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники з не у текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати творчі вміння використовувати іменники з не у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів любов до природи, шанобливе і чуйне ставлення до тваринного світу.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів, предметів, явищ; прислів’їв, крилатих висловів.
Культура мовлення і стилістика: використання в мовленні іменників — синонімів, омонімів.
Правопис: не з іменниками.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Оголошення теми, мети й завдань уроку
III. Актуалізація мотиваційних резервів шестикласників
Колективна робота з текстом
► Прочитати текст уголос. Що відбиває заголовок: тему чи основну думку тексту? Аргументувати своє твердження. Яка картина постала перед вами? Стисло переказати текст.
У ЛІСІ
Ви в лісі… Страшенне дуб’я гордо повиганяло свої голови вгору, широко розпросторило гілки на всі боки. Гінка бугилова та широколисті лопухи примостилися коло них у холодочку — розкошують. По широких полянах молода ліщина з жовто-зеленим листом гріється на сонячній спеці. На низах кущі темно-зеленої калини посхиляли віти додолу; по них солов’ї неугавні засіли, безперестанно несеться їх щебетання вподовж усього лісу. Невеличкі пташки сперечаються з ними своїми піснями — цьомка та прицмокує в чорнобилі кропив’янка. Щось белькоче чижик з високого в’яза, віщує літа сива зозуля, жовтобрюха іволга перегукується з одудом, а з кущів ліщини йде-несеться важке горличчине туркотання (За Панасом Мирним).
(Бугила — трав’яниста рослина з родини зонтичних із солодким стеблом. Гінкий — такий, що буйно і швидко росте, буйний, стрункий.)
► Поміркувати, які речення можна перебудувати, додаючи до іменників частку не? Що при цьому відбувається?
► Зробити фонетичний і морфологічний розбори виділеного іменника.
► До слова голова дібрати омоніми. Усно скласти з ними речення.
ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи
Опрацювання теоретичного матеріалу
Не з іменниками пишеться разом:
1) якщо слова без не не вживаються: ненависть, нероба, немовля;
2) якщо додаванням не до слів утворюється новий іменник із протилежним лексичним значенням (не є префіксом): щастя — нещастя (біда), друг — недруг (ворог), правда — неправда (брехня);
3) у складі префікса недо-: недовага, недоїдок, недолік, недобиток.
Не з іменниками пишеться окремо:
1) якщо не заперечує лексичне значення слова (не є часткою): не добро, а зло; не воля, а рабство;
2) якщо у реченні щось заперечується: Він мені не друг. Це не сестра.
Спостереження над мовним матеріалом
► Прочитати прислів’я і приказки. Пояснити їх зміст.
1) Не звання дає знання, а навпаки.
2) Не смерть страшна, а недуга.
3) У нероби завжди неврожай.
4) То не козак, що боїться собак.
5) Не так лінь, як неохота.
6) Не ходи поночі, не шукай немочі.
7) Щастя і нещастя на однім коні їздять.
8) На тобі, небоже, що мені не гоже.
9) Слово не стріла, а глибше ранить.
10) Не земля родить, а руки.
11) Не краса прикрашає, а розум (Нар. творчість).
► З’ясувати правопис не з іменниками.
► Дібрати 2—3 власні приклади прислів’їв і приказок на подану орфограму.
Ігрове завдання
► Відгадати загадки.
1) Круглий, та (не) місяць; зелений, та (не) діброва; з хвостом, та (не) миша.
2) Кинув (не) палку, піймав (не) галку; скубу (не) пір’я, їм (не) м’ясо.
3) Сам чорен, та (не) ворон; є роги, та (не) бик; шість ніг без копит.
4) Солоне, а (не) сіль; біжить, а (не) річка; блищить, а (не) золото (Нар. творчість).
Довідка: кавун, риба, рогатий жук, сльози.
► Записати загадки, розкриваючи дужки. Довести правильність виконаного завдання.
Дослідження-моделювання
► Записати іменники з не. З’ясувати, коли не може бути префіксом і часткою, а коли лише часткою.
Правда, задоволення, клен, вихованість, стадіон, багаття, воля, озеро, щирість, людство.
► Скласти речення, увівши до їх складу виділені іменники з не. Визначити їх синтаксичну роль.
Творче завдання
► Дібрати до поданих іменників синоніми з префіксом не. Пояснити орфограми, що зустрічаються у правописі слів.
Хвороба, горе, ворог, повага, кривда, воля, постійність, безталання, зневага.
Матеріал для вчителя: недуг, нещастя, недруг, неправда, необмеженість, неповторність, недоля, ненависть.
► Зробити словотворчий розбір виділеного іменника. Дібрати спільнокореневі слова.
V. Узагальнення й систематизація зробленого на уроці
Подумати і дати відповіді на питання:
1. Коли не з іменниками пишеться разом? Навести приклади.
2. Коли не з іменниками пишеться окремо? Навести приклади.
3. Як перевірити правопис іменників з не?
4. Навести приклади іменників, які без не не вживаються.
VI. Підсумок уроку
Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час роботи з поданої теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.
VII. Домашнє завдання
Виписати з творів української літератури 8 речень: 4 — з іменниками, які пишуться з не разом, 4 — з іменниками, які пишуться з не окремо. Розібрати як частину мови два іменники.