Урок. Рід іменників. Іменники спільного роду, українська мова, 6 клас

Урок. Рід іменників. Іменники спільного роду, українська мова, 6 клас

Мета: повторити й поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення роду іменників, сформувати поняття про іменники спільного роду; розвивати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники чоловічого, жіночого, середнього і спільного роду у висловлюванні, визначати їх роль у реченнях; удосконалювати творчі вміння використання іменників спільного роду у власних текстах; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і повагу до батьків, домівки, рідного краю.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів на позначення осіб, предметів, явищ, а також прислів’їв і приказок.

Культура мовлення і стилістика: використання в мовленні іменників — синонімів, омонімів.

Міжпредметні зв’язки: слова із суфіксами зменшувально-пестливого значення і суфіксами згрубілості в художніх творах (література).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності (підготовка учнів до сприймання нового матеріалу)

Робота з текстом

► Прочитати текст. Які почуття він викликає? Визначити тему й основну думку його. З’ясувати, що виражає заголовок тексту.

ХАТО МОЯ, РІДНА ХАТО!

Хато моя, рідна батьківська хато! Ти випливаєш із туманної далечі минулих літ і стоїш переді мною білим видивом, немов хмарина серед буйного цвітіння вишень.

Яким теплом і лагідним родинним затишком, якою добротою і материнською ласкою віє від тебе, рідна хато!

З батьківської хати розпочинається пізнання світу.

Хато моя, рідна батьківська хато!

Усім найкращим, що є в моїй душі, завдячую тобі. Ти навчила мене змалку поважати старих, шанувати батька й матір, бути терплячим, чесним і роботящим. Рідна хато моя! Давно я пішов від твого батьківського порога. Та де б я не був, під якими високими дахами не жив, ніколи не забуду твоєї стріхи, твоєї чистої стелі. Бо хіба може порядний син забути свою матір, свій дім, у якому вперше глянув на світ?

Будь благословенна, хато моя! (За І. Цюпою).

► З якою метою автор використовує різні за метою висловлювання речення? Звернути увагу на останні два речення, пояснити їх значення.

► Назвати іменники, ужиті в тексті. Визначити їх рід, пояснити свій вибір.

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку

Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне…
П. Тичина

IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Коментар учителя. Кожному іменникові властивий граматичний рід. У назвах людей і тварин за допомогою роду розрізняється стать і вік істот: хлопець — дівчина, голуб — голубка — голубеня. Проте є багато назв тварин, у яких розрізнення родових іменникових форм відсутнє: оса, синиця, білка, жайворонок, короп. Це пов’язано з тим, що людина не мала потреби розрізняти стать таких істот.

У назвах неістот рід не має реального значення, бо ми не можемо пояснити, чому одні іменники належать до певного роду: понеділок, середа, клен, береза, смуток, радість, захоплення.

Крім жіночого, чоловічого, середнього роду, іменники можуть належати до спільного роду: бідолаха, нероба, сирота, базіка, лівша. У реченні вони виступають то як іменники чоловічого роду, то як іменники жіночого роду: Який ти плакса, Петре! Не будь плаксою, Оленко!

Деякі іменники належать лише до чоловічого роду, але можуть позначати осіб чоловічої і жіночої статі: Валентина Іванівна — досвідчений лікар.

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

Виконання пізнавального завдання аналітичного характеру

► Записати іменники. Визначити рід кожного. Аргументувати свій вибір. Жайворонок, перепелиця, тюль, шампунь, муха, посуд, дочка, син, середа, вільха, осика, жаль, кума, невістка, зять, піч, річ, холод, сирота, граб.

► У виділених словах виділити наголос. У разі потреби перевірити за словником.

Творчий диктант

► Прочитати. Замінити словосполучення і речення іменниками спільного роду.

1) Роботяща, працьовита людина.

2) Людина, яка говорить багато і беззмістовно.

3) Неуважна людина.

4) Людина з дефектом мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі слова чи звуки.

5) Той, хто навчився чого-небудь самостійно, без систематичного навчання, без керівника.

6) Той, хто мешкає поруч, поблизу кого-небудь.

7) Службовець пошти, який розносить кореспонденцію адресатам.

Матеріал для вчителя: листоноша, сусіда, самоучка, роззява, пустомеля, недоріка, роботяга.

► Розібрати два іменники спільного роду за будовою.

► Навести власні приклади іменників спільного роду. Увести їх у самостійно складені речення.

Творче спостереження

► Прочитати прислів’я і приказки. Пояснити їх повчальний зміст.

1) Базіка набалака — і в торбу не збереш.

2) Соня та ледацюга — рідні брати.

3) Гуляка гуляв: ні чобіт, ні халяв, а додому прийшов — не знайшов підошов.

4) З достатків хороших не йдуть в міхоноші.

5) Білоручки — дармоїди та недоучки.

6) Нероба гірше пияка.

7) Вереда сам себе раз на рік любить (Нар. творчість).

► Визначити рід іменників. Виписати іменники спільного роду.

► Скласти два речення з одним із виписаних іменників так, щоб у першому він належав до чоловічого роду, а в другому — до жіночого.

VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і дати відповіді:

1. Як визначати приналежність іменників до одного з трьох родів?

2. Чи змінюються іменники за родами? Свою думку довести на прикладах.

3. Що нового ви дізналися про роди іменників?

4. Що слід пам’ятати про іменники спільного роду?

5. Навести приклади речень з іменниками спільного роду.

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

Скласти 5—6 речень з іменниками, що вживаються лише в чоловічому роді, але можуть позначати осіб і жіночої статі. Наприклад: Моя мама — спеціаліст вищої категорії.