Урок української літератури для 7 класу з теми "О.Кобилянська. "Думи старика".Лірико-філософська новела як духовний заповіт письменниці рідній нації"

Урок літератури рідного краю. 7 клас.

 

Семчук  Дарія Богданівна,

учитель української мови та літератури 

Чернівецького ліцею №3 медичного профілю

Чернівецької міської ради

 

Тема уроку:   О.Ю. Кобилянська. «Думи старика». Лірико-філософська новела як  духовний заповіт письменниці рідній нації.

Мета уроку:

ü  поглибити знання учнів про  життєвий і творчий шлях письменниці, про художній твір, його жанрову специфіку, особливості сюжетно-композиційної структури, вдосконалювати уміння і навички виконувати аналіз художнього твору;

ü  розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння виважено і ґрунтовно висловлювати власну думку, образне інтегративне мислення, вдосконалювати творчу співпрацю у малих групах, об’єктивно оцінювати власні результати, формувати навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності; 

ü  виховувати любов і повагу до краси рідного слова,  до нетлінних скарбів творчої спадщини минулого, цілеспрямованість, наполегливість у навчанні.

Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: виставка літератури, згідно з темою уроку, портрет письменниці, опорні таблиці, ілюстрації до новели, мультимедійна презентація,  аудіозапис тексту твору.

      Епіграф:                               

Згадуйте предків своїх, щоб історія перед вами не згасла, і золотої нитки не згубіть… 

О. Кобилянська

ЗМІСТ І СТРУКТУРА УРОКУ

І.Організаційно-вступна частина уроку

Вступне слово вчителя

Сьогодні у нас незвичайний урок, бо здійснимо незвичайну віртуальну мандрівку в часі, де буде багато цікавого і небуденного. І тому вирушати у будь-яку мандрівку потрібно Як? З хорошим настроєм. Хвилинка настрою    Методична ремарка.

 Сугестивне введення в тему - під  мелодію С.В.Рахманінова, Ф.Шопена «Ніжність»: ü вступне слово вчителя, мета якого налаштувати учнів на сприймання запланованого навчального матеріалу; 

ü оголошується тема,  мета, завдання уроку; 

ü пропонується висловити учням очікувані результати уроку.

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання практичного характеру; відтворення та корекція опорних знань учнів

Репродуктивна бесіда. Метод «Світлофор».

1.Життєвий і творчий шлях О.Ю.Кобилянської.   

Методика проведення. Учням роздаються картки, які з однієї сторони червоного кольору, з іншої – зеленого. Учитель ставить запитання класу (чи окремій групі учнів). Умова роботи: картки підносять усі учні. Тільки картка червоного кольору свідчить про неготовність відповідати на запитання. Якщо учень підносить картку зеленого кольору – повинен продемонструвати свої знання. Поставивши 12 запитань, учитель оголошує оцінки не усім учням, а лише тим, які він запланував опитати. Таким чином, не знаючи, кого оцінять, працюють усі учні.

1.Коли і де народилася Ольга Кобилянська?

2.      У якій сім’ї виховувалася  письменниці?

3.      Як вплинув процес виховання на становлення творчої особистості?

4.      Які уподобання були у письменниці у юному віці?

5.      Що спонукало Ольгу Кобилянську писати твори?

6.      Як називався перший твір О.Кобилянської?

7.      Якою мовою почали писати твори О.Кобилянська?

8.      З ким поділилася про свої творчі наміри письменниця?

9.      У яких жанрах представляє свою творчість автор?

10.  На яких музичних інструментах грала письменниця?

11.Яке літературне ім’я Ольги Кобилянської?

12. Як вшановано пам'ять Ольги Кобилянської у нашому місті?

 

2.Доповнення підготовленого учня (випереджувальне завдання) та узагальнення учителем відомостей про письменника.

 

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та формування мотивації учіння.

Постановка виконавських завдань

1.Визначити жанрову специфіку  та особливості сюжетно-композиційної структури твору.

2.  Вдосконалити роботу з текстом твору.

3.  Дослідити особливість  символічних деталей у структурі твору. 4. Прокометувати доречність підібраного епіграфа.

 

Проблемне питання: «Як не згубити «золоту нитку» свого роду»?

 

ІV. Сприймання та усвідомлення учнями навчального матеріалу

Завдання випереджувального характеру

Робота з опорною таблицею  «Літературознавчий тренажер» Словникова робота. Оповідання. Новела. 

Оповідання - це невеликий  прозовий твір про одну чи кілька подій з життя одного, іноді кількох персонажів.

Новела -  прозовий жанр, стислий художній твір про одну подію, що стала поворотною в долі персонажів. 

Учитель. До якого жанру  належить твір «Думи старика» Ольги Кобилянської? Аргументувати.  Чому, на вашу думку, письменниця звернулася до жанру новели?

        

V. Осмислення, узагальнення і систематизація набутих знань

Ремарка учителя. В українській родині здавна приділялася особлива роль вихованню дітей, прививання їм найкращих морально-етичних цінностей. Повний і гармонійний розвиток дитини потребує сімейного оточення, атмосфери щастя, любові і розуміння. Лише такі умови можуть підготувати дітей до самостійного життя у суспільстві і виховати їх в дусі загальнолюдських ідеалів, у дусі миру і власної гідності. Народна мудрість наголошує: «З родини йде життя людини», «Без сім’ї нема щастя на землі». У душі і серці кожної людини залишає глибокий слід мамина ніжність і лагідність, татова тактовна вимогливість, бабусина доброта, дідусева ніжність. Тому і наш великий Кобзар, Тарас Шевченко, наголошував: «Раз добром зігріте серце Вік не прохолоне». Історія також подарувала нам прекрасні приклади вирішальної ролі батька у вихованні дітей. Маю на увазі, насамперед, князя Київської Русі Ярослава Мудрого, який дав блискучу освіту своїм дітям. Михайло Хмельницький, батько Богдана, подбав, щоб його син здобув прекрасну освіту в латинській Львівській школі – єзуїтській колегії. З любов’ю згадували своїх батьків Михайло Драгоманов, Степан Руданський, Іван Франко, Леся Українка, Олександр Довженко, Богдан Лепкий і багато інших представників творчої інтелігенції. І лише сім’я,  у якій з розумінням ставляться один до одного, у якій панує спокій та злагода, може зробити людину щасливою. До цієї теми звертатися і багато митців слова, зокрема: Є.Ярошинська «Найцінніший скарб», М.Івасюк «Елегії для сина», «Колискова для Оксаночки», В.Крищенко «Батько і мати», О.Довженко. «Зачарована Десна» тощо. Саме темі родинного виховання, зв’язку між поколіннями, і присвятила свою новелу буковинська письменниця Ольга Кобилянська.

Робота над змістом твору 

Методична ремарка. Протягом уроку учні заповнюють динамічну таблицю, своєрідний паспорт твору, у якій розкривають жанрову специфіку  та особливості сюжетно-композиційні структури твору.

Динамічна таблиця

№ зп	Особливості твору	Пояснення (коментар)
	Жанр твору:	новела
	Тема новели:	зображення засад морально-етичного виховання у сім’ї та ідейних поглядів на проблему зв’язку між поколіннями.
	Ідея новели:	возвеличення краси душі, батьківської турботи і піклування, важливості національного виховання; засудження деградації людини, черствості та бездуховності на прикладі однієї родини.
	Проблематика:	батьки і діти: відповідальність батьків за майбутнє дітей, збереження пам’яті роду, нерозривність нитки національних традицій і моральних законів.
	Композиційна структура, особливість твору:	три частини: внутрішні монологи, роздуми-посилання нащадкам; особливість: у формі заповіту викладаються настанови батька своїм дітям.
	Герой твору:	Старий чоловік, від імені якого ведеться розповідь.
	Символічні деталі:	Біблійні числа 3 і 7 (3 доньки, 3 дітей залишилося живими; 7 синів); білий голуб, чорний ангел.

 

Методична ремарка. Старик часто звертається до Біблійних істин. Навіть те, що у нього було семеро синів та троє доньок – символічно, бо  числа ці біблійні.  Так, сім часто вживається на позначення повноти чи довершеності. Скажімо, Бог наказав ізраїльтянам сім днів ходити навколо міста Єрихон. На сьомий день він звелів обійти це місто сім разів (Ісуса Навина 6:15). Біблія містить чимало подібних прикладів вживання числа сім (Левит 4:6; 25:8; 26:18; Псалом 119:164; Об’явлення 1:20; 13:1; 17:10). Коли Ісус сказав Петру, що той має прощати свого брата «не до семи, а до сімдесяти семи разів», повторення числа сім передало думку, що прощати треба без лічби (Матвія 18:21, 22). Число три, як свідчення трьох осіб, було незаперечним підтвердженням чогось. Подібно і триразове повторювання, очевидно, було підтвердженням і наголошенням чогось (Єзекіїля 21:27; Дії 10:9—16; Об’явлення 4:8; 8:13). Також число Святої Трійці.

           

 Робота над змістом твору 

Бесіда  (Відповіді учні підтверджують цитатами з тексту твору)

№ зп	Запитальник	Можливі варіанти відповіді, цитатний матеріал
1.	Хто є головним героєм  новели? Від імені кого ведеться розповідь?	Сивочолий чоловік, прикований до ліжка важкою недугою, батько десяти дітей, семеро з яких померли, а також померла і дружина. Від його імені і ведеться розповідь у творі.

 

2.	Що турбує цього чоловіка у такому поважному     віці      і           важком фізичному стані?	Перед смертю він наче сповідається перед трьома дорослими дітьми про свою турботу і прихильність до них: «Я прикований до крісла довголітньою недугою, і одинокою моєю чинністю є бачити вас, думати про вас. Про вашу минувшину, теперішність і будучину»
3.	Яку мету переслідували батьки у вихованні дітей?	Мріяли про щасливе майбутнє дітей. Герой проповідує переважання духовного начала перед покликом роду. «Не лиш свій рід заховувати повинна людина, але і вгору рости… І в кожде з вас вщіплювали ми почуття національності своєї, а там різьбили й витесували характери ваші. Задумали виробити з вас моделі, що мали стати взірцем для вашого потомства».
4.	З ким першим розмовляє батько і про що?	Зі старшим сином про щиру безкорисну материнську любов та батьківську підтримку в усьому від народження.
5.	За що батько докоряє синові?	Син «..перестав бути кандидатом на чоловіка, а став поважним, шляхетним, спокійним мужчиною… Мені про твоє психічне життя розходиться»; «….ти перестав мене бачити…». Батько непокоїться. «…чому стіни дому твого не чують доброго слова про сусіда твого, не пролетить ніколи питання про долю нашого народу, не дзвенить слово твоєї рідної мови у хаті…?»
6.	Якими словами підкреслено розпач батька?	«Я кинувся б хрестом до ніг твоїх і благав: чи душа твоя колишня, багата й чутлива на людське горе, ідеальна, повна розуміння для життєвих зворушень – осліпла?... Сину…пробудись! Се не може бути правдою, що душа твоя прекрасна завмерла і сім голів, і сім уст, і сім очей випили життя із неї…»
7.	Які думки не дають спокою батькові щодо його старшої доньки?	Не послухала батьків у свій час і вийшла заміж за покликом серця за коханого чоловіка, знаючи наперед, що «на нім смерть своє п’ятно витиснула й жде лиш свого часу, щоб його з собою забрати». Через п’ять років спільного життя залишилася вона вдовою з дітьми. «Я бачу, як ти осамітнена ходиш коло своїх менших і дорослих дітей….глядиш подвійними очима на них. Раз за мужа свого, а раз – за себе».
8.	Чи турботливою матір’ю постає в очах старого батька донька? Що його бентежить?	«Я бачу, як ти з напруженням своїх сил моделюєш ті дрібні істоти, а старшим стараєшся потонути цілою душею в нутро, щоб його добре збагнути і його будучину обчислити». Старика бентежить
		«віддалення доньки моєї від мене» й віддалення її дітей від неї.
7.	У чому особливість ставлення до онуків?    Що його турбує?        Які  настанови їм дає дідусь?	«Я вас виджу і люблю. Але  ви вже не нагадуєте мені мій дитинний вік. Ви чимось досконаліші, дозріліші й виразніші в почуваннях і думках своїх….»  Турбує старика, що діти віддаляються від матері. «Глядіть за собою й не стратьте з очей те золоте пасмо, що в’яже її до мене, а вас до неї – і тим до народу нашого». «Співайте ті пісні, що я їх дитиною співав, що передавав їх матері вашій, а вона передала їх вам, а коли доля вас розкине….по піснях тих і пізнаєте себе, і відживе й мати ваша, і дід, і прадід, і всі приналежні до вас…»
8.	У чому вбачає зміст життя сивочолий старик за біблійним твердження?	Чоловік у розпачі: діти так зайняті собою, що забули слова Божі: «Любити ближнього, як самого себе». Ви любите ближніх лиш через  свою особистість… Пасма золотого не губіть за собою….щоб не згубити сліду матері вашої, і батька, і діда, і прадіда…»
9.	Чим бентежить душу батька наймолодша донька? Що викликає особливе почуття гордості у батька?	«Ти, наймолодша моя, осталась одна без товариша у житті…. Тобі це суджено змалку». «…мені здається, що своєю душею ти тип будучини».
10.	Як турбується батько перед смертю про долю наймолодшої доньки?	Він просить старших дітей опікуватися молодшою сестрою. «Я передаю вам свою наймолодшу самітну дитину під опіку… Опікуйтеся нею так, щоб вона не відчувала, що осталась сиротою, без батька і матері, і в неї товариства нема».
11.	Якої  шанобливої любові, за словами святого апостола Іоана, повинні дотримуватися старші діти по відношенню до наймолодшої одинокої сестри?	«…вона терпелива, независа, не поступає нескромно…не честолюбива, що не самолюбна, що не огірчається, не думає про нічого злого, що не радується несправедливістю, але тішиться правдою. Що зносить усе, вірить усе, надіється всього, терпить усе…»
12.	Які  останні напутні слова батька своїм дітям?	« Згадуйте предків своїх, щоб історія перед вами не згасла, і золотої нитки не згубіть…»

 

Висновки про батьківський заповіт та коментар епіграфа. 

Новела «Думи старика» - це не просто батьківські настанови дітям, а це духовний заповіт українському народу, бути відданим національним традиціям та зразком для майбутніх поколінь.

 

VІ. Підсумки уроку. Рефлексія. Оцінювання, самооцінювання, взаємооцінювання.

Обговорення проблемного питання уроку: 

«Як не згубити «золоту нитку» свого роду?» Чи актуальне це питання сьогодні?

Метод ПРЕС

На мою думку… Тому що ….

Наприклад, ….

Отже,…

 

VІІ. Організація домашнього завдання. Написати твір-роздум на тему  «З родини йде життя людини» (народна творчість).