УРОК 7. ПОНЯТТЯ «ДЕГРАДАЦІЯ ПРИРОДИ». ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ДЕГРАДАЦІЇ ПРИРОДНИХ КОМПОНЕНТІВ

Тема. ПРОБЛЕМА ДЕГРАДАЦІЇ ПРИРОДНИХ КОМПОНЕНТІВ

УРОК 7. ПОНЯТТЯ «ДЕГРАДАЦІЯ ПРИРОДИ». ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ДЕГРАДАЦІЇ ПРИРОДНИХ КОМПОНЕНТІВ

Цілі уроку:

Навчальна: ознайомити учнів із поняттям «деградація при­роди», розглянути основні причини деградації природних компонентів;

Розвиваюча: розвивати критичне і креативне мислення;

Виховна: виховувати розуміння цілісності при­роди і взаємозв'язку між усіма її компонентами.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із зображенням

процесів деградації природних компонентів.

Тип уроку: з використанням Інтернетджерел і інноваційних технологій.

Міжпредметні зв’язки: історія, географія, хімія.

Нові терміни і поняття:  деградація природи, екологічні ситуації, кризи і катастрофи.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап

Перевірка готовності групи до уроку.

Діагностика емоційного стану учнів.

2.        Перевірка домашнього завдання і актуалізація опорних знань

ЗАХИСТ КОНСПЕКТУ

Знайти відповідність

А. Механічні.

Б. Фізичні.

В. Теплове.

Г. Біологічне.

Д. Хімічне.

Е. Світлове.

Є. Електромагнітне.

Ж. Радіоактивне.

З. Шумове.

1.              Світло ел. лампочки вдень.
2.              Віруси
3.              музика
4.              телебачення
5.              СО₂
6.              Кар’єр
7.              вулкан

Індивідуальна бесіда

1. Які види забруднення вам відомі? Чи є зв'язок між ними і деградацією природи?
2. Які забруднення загрожують середовищу внаслідок роботи АЕС?
3. У чому полягають особливості шумового забруднення?
4. Який транспорт більше забруднює середовище — автомобільний чи заліз­ничний? 5.Чи веде це до деградації довкілля? Поясніть свою думку.

3.       Мотивація навчальної діяльності учнів

Початок XXI ст. — занепаду людської моралі; – зростання бідності, злочинності; – підвищення агресивності; – поширення хвороб (особливо СНІДу й злоякісних пухлин); – деградація природи; загострення до критичного рівня конфлікту між техносферою та біосферою.

Демографічний фактор. За даними американського експерта Р. Макнамари, протягом багатьох тисячоліть кількість населення на планеті збільшувалася зі швидкістю руху равлика: понад мільйон років знадобилося, щоб до 1800 р. вона досягла 1 млрд. чоловік. Однак далі темп почав різко зростати: наступний мільярд додався вже за 130 років, третій — за 30, четвертий — за 15 і п'ятий — усього за 12 років! Як наслідок:виснаження ресурсів, забруднення геосфер, негативні кліматичні зміни тощо. У 1750 р. чисельність населення Землі становила близько 500 млн. чоловік; протягом наступних 200 років вона збільшилася вдвоє, ще раз удвоє зросла вже за 80 наступних років, у 1975 р. досягла 4 млрд. чоловік, а в 2002 р. перевищила 6 млрд.(якщо людей рівномірно розподілити по поверхні Землі то відстань між ними дорівнювала б лише 300 м.)

1 хвилина і  населення нашої планети збільшується на 172 людини. Це означає: +1,7 млн. чоловік щотижня ( стільки, скільки зараз проживає в таких містах України, як Запоріжжя, Житомир і Вінниця разом узятих). За прогнозами, в найближчому майбутньому чисельність населення зростатиме приблизно на три особи щосекунди, тобто на 90—100 млн. на рік, а в першій половині XXI ст. досягне 7— 8 млрд.

Як наслідок:

Щороку людство видобуває з надр Землі понад 3,5 млрд. т вугілля, щодня використовує приблизно 10 млн. т нафти та її продуктів. Його вплив сягнув найвіддаленіших куточків земної кулі й навіть поширився на ближній Космос і планети Сонячної системи. Сьогодні на всі живі істоти біосфери негативно діють понад 50 тис. хімічних речовин, які використовує людина.

Щороку в світі синтезується близько 250 тис. нових хімічних сполук, 1,5 тис. шкідливих речовин отруюють атмосферу, приблизно 10 тис. — воду й ґрунти. Більшість із цих синтетичних речовин (особливо нові), як і деякі відходи, що продукуються людиною, не переробляються природою, оскільки є «чужими». Промислові підприємства, теплові електростанції, авто й авіатранспорт щорічно спалюють більш як 5 млрд. т нафти, вугілля й приблизно трильйон кубометрів газу. А у водойми світу щороку скидається близько 500 млрд. т промислових і побутових стоків, у тому числі кілька мільйонів тонн нафти. Адже ж одного літра нафти достатньо, щоб зробити непридатною (для пиття, зрошення, технічних потреб) 1 млн. л води; Щорічно світова промисловість виробляє близько 2100 млн. т твердих відходів, із них 340 млн. т — потенційно небезпечні.

Спеціалісти підрахували, що на початок XXI ст. буде нагромаджено принаймні 1 млн. м3 найнебезпечніших відходів — високорадіоактивних. Однією з найгостріших екологічних проблем людства в найближчі десятиліття залишається необхідність демонтажу сотень блоків АЕС, які відпрацювали свій ресурс, транспортування й безпечне поховання твердих і рідких радіоактивних відходів.

Зменшення біорізноманітності. Вчені стверджують, що протягом найближчих 20—30 років через техногенні зміни в навколишньому середовищі світ може втратити більш як 1 млн. видів рослин і тварин. Швидкість вимирання видів сьогодні в 1000 разів перевищує природну. Близько 10 % видів рослин зони помірного клімату та 11 % видів птахів світу опинилися під загрозою зникнення.

Така сама доля в найближчому майбутньому чигає на 130 тис. видів тропічної зони. Адже добре відомо, що одна з умов ефективного існування, виживання, пристосування до змін будь-якої екосистеми — наявність певної кількості видів живих організмів у ній, котрі еволюційно добре пристосувалися до існування й активно функціонують, взаємодіючи один з одним у процесах обміну речовиною, енергією, інформацією. Інакше кажучи, біологічна різноманітність — це запорука стійкості, витривалості як окремих екосистем, так і біосфери в цілому.

Повідомлення теми і мети уроку

ДЧЦМПЗ?

4.        Вивчення нового матеріалу

СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ РАЗОМ З УЧНЯМИ

Дізнатися…

Навчитися…

РОБОТА З ІНФОРМАЦІЙНИМ МАТЕРІАЛОМ

1.Побудова навігатора знань

2.Складання основних тез до навігатора

ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

Деградація природи — це процес порушення екологічної рівноваги, який спричиняється природними чи антропогенними факторами і призводить до руйнації навколишнього середовища.

Упродовж багатьох років багатства надр, ресурси біосфери спожива­лись і витрачались у максимально можливих обсягах. Людство вступило у XX століття під гаслом: природа не храм, а майстерня. Такий підхід не міг не завершитися глобальною деградацією природного середовища земної кулі. Найчіткіше вона почала проступати як явище, що охопило всю пла­нету, з початку 1970-х років. Розвиток деградаційних процесів на планеті передрікався давно (І століття до н. є. — Цицерон, X ст. — Ібн Сіна (Аві-ценна)). Особливо численними стали застереження про деградацію природи планети у другій половині XX століття, коли окремі локальні екологічні лиха почали переростати в глобальну екологічну кризу. Понад чверть сто­ліття тому, 1972 року, Римський клуб опублікував тривожний прогноз роз­витку людської цивілізації «Межі зростання», виконаний групою фахівців під керівництвом Д. Медоуза, який передрікав небезпечну деградацію при­родного середовища, У другій половині XX століття чимало інших відомих учених висловлювали стурбованість із приводу зростаючої загрози людству з боку наслідків стихійного науково-технічного прогресу. Однак усі ці засте­реження отримали мало заходів у відповідь — екологічна криза природного середовища посилювалась.

Сучасна екологічна криза має якісно іншу природу порівняно з усіма по­передніми кризами. Це перша криза, що охопила всю планету і яка повністю спричинена не природними процесами, а діяльністю людства.

Темпи зміни параметрів біосфери, породжені цією екологічною кризою, ви­явились у сотні й тисячі разів вищими за темпи природної еволюції. Розпоча­лася загальна глобальна деградація природного середовища проживання, яка проявляється у двох типах: порівняно невеликих за потужністю, але які діють упродовж тривалого часу; разових катастрофічних, які виникають у разі аварій і небезпечні не лише за потужністю, а й за раптовістю й різкістю дії.

На фоні загальної деградації природного середовища створюються переду­мови для розвитку надзвичайних екологічних ситуацій та екологічних ката­строф. Під надзвичайними екологічними ситуаціями розуміють виникнення раптових природних лих чи техногенних аварій, що супроводжуються велики­ми економічними збитками. Тривалий стан надзвичайної екологічної ситуації спричинює виникнення екологічної катастрофи. Моделями особливо великих екологічних катастроф стали Чорнобильська, Аральська екологічна криза, ві­йни в Ірані та Іраці.

Головна небезпека для людства полягає не в окремих екологічних ката­строфах, якими б трагічними не були їхні наслідки, а в поступовій деградації природного середовища під впливом, здавалося б, малопомітних результатів виробничої діяльності. Вони спричинюють такі глобальні явища, як глобальне потепління, руйнування озонового шару, кислотні дощі, забруднення всіх гео­сфер планети, деградацію лісів, накопичення і неконтрольоване переміщення токсичних речовин і відходів, спустелювання, ерозію ґрунтів, зменшення біо­логічної різноманітності.

5. Узагальнення, систематизація і контроль знань і вмінь учнів

РОБОТА ЗА НАВІГАТОРОМ І ТЕЗАМИ ДО НЬОГО

1. Чому виникла проблема деградації природи? Це теж саме, що і забруднення? Що є початком захворювання планети, а що кінцевою стадією?
2. Як складалася історія приходу людини до розуміння небезпеки деградаційних процесів ? Чим можна пояснити те. що  сьогодні виникла така ситуація і чи можна було її попередити? Коли і як?
3. Який рівень небезпеки склався сьогодні і що може зробити людство, щоб врятувати життя на планеті?

ТАКСОНОМІЯ БЛУМА

ЗНАЮ: Що таке деградація природи?

РОЗУМІЮ: Які причини деградації природних компонентів?

ЗАСТОСОВУЮ: Яка роль людини в деградації природних компонентів?

АНАЛІЗУЮ: В чому полягає різниця між забрудненням довкілля і його деградацією?

СИНТЕЗУЮ: Яка ваша роль у запобіганні деградації природи?

ОЦІНЮЮ: ДЧЦМПЗ?

VІ. Підсумок уроку

ОЦІНИ РОБОТУ ВИКЛАДАЧА

1. Головна небезпека для людства полягає в окремих екологічних ката­строфах.
2. Моделями особливо великих екологічних катастроф стали Чорнобильська, Аральська екологічна криза, ві­йни в Ірані та Іраці.
3. Деградація природи — це процес порушення екологічної рівноваги, який спричиняється природними чи антропогенними факторами і призводить до руйнації навколишнього середовища.
4. Людство вступило у XX століття під гаслом: природа не майстерня, а храм.
5. Розвиток деградаційних процесів на планеті передрікався давно (І століття н. є.)).
6. Особливо численними стали застереження про деградацію природи планети у другій половині XІX століття,
7. Сучасна екологічна криза має якісно іншу природу порівняно з усіма по­передніми кризами. Це перша криза, що охопила всю планету і яка повністю спричинена не природними процесами, а діяльністю людства.
8. На фоні загальної деградації природного середовища створюються переду­мови для розвитку надзвичайних екологічних ситуацій та екологічних ката­строф.

VII.Домашнє завдання: скласти інфографіку «Майбутнє моєї планети в моїх руках!»