урок 8 клас "Енергетичні потреби організму"

Енергетичні потреби організму.

 

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів із системою органів організму людини, яка відповідає за перетворення харчових продуктів, що надходять в організм; розкрити енергетичні потреби організму.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати значення для здоров’я людини її енергетичних затрат у залежності від професії, уміння логічно мислити та робити відповідні висновки.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до особистого здоров’я та оточуючих людей.

 

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Форма уроку. Синтетична.

Місце уроку в навчальній темі. Перший у темі.

 

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником та друкованим зошитом.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2. Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

 

Міжпредметні зв ́язки: фізика, хімія, ботаніка, зоологія, кулінарія.

Матеріали та обладнання: малюнки, фото, плакати, харчові продукти в упаковках із зазначенням енергетичної цінності.

Основні поняття та терміни: харчування, енергетичні потреби, глюкоза, амінокислоти, калорійність, глікоген.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 

 Із вивчених раніше у 7 та 8 класах біології рослин та тварин повторити знання про споживання ними поживних речовин.

 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 

 Поставити проблемне запитання:

- у кого із хлопців енергетичні потреби вищі і чому, якщо один з них тривалий час розв’язував математичні задачі, а другий у цей час грав у футбол?

 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 

 Ми кожного дня вживаємо їжу, причому не один раз на день. Чому? Навіщо?

 Учені вважають, що для того, щоб зробити процес харчування раціональним, необхідно враховувати три важливі компоненти:

- кількість енергії, що надходить із їжею;

- запаси енергії, які вже є в організмі;

- енергетичні витрати організму.

Енергія, що надійшла з їжею, повинна бути врівноважена відповідно енергетичним затратам. Затрати виражають у кілокалоріях – ккал (згадати із фізики ці одиниці). Всі енергетичні витрати під час роботи можна підрахувати, і тоді буде відомо, скільки треба з’їсти. Але енергетичні витрати організму мають постійно компенсуватися надходженням енергії з їжею.

 Але як бути у тому випадку, коли людина переїдає чи недоїдає? Де і як організм створює енергетичні запаси?

 Вченими було доведено, що запасатися можуть лише жири та вуглеводи, а білки ні. Вуглеводи в організмі запасаються у вигляді глікогену у печінці та м’язах, але можливості його накопичення обмежені, бо він зберігається лише тоді, коли в тілі наявна значна кількість води (500 г глікогену + 500 г води).

 Жири зберігаються в організмі майже без води. А чи знаєте, де в нашому тілі запасаються жири?

 Недостатнє харчування призводить до порушення нормальної життєдіяльності: зникає активність, виникає апатія, зміни настрою…

 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 

 Виконання завдань у друкованому зошиті, а потім обговорення їх з класом.

 

V. Узагальнення та систематизація знань.

 

 Скільки ж енергії необхідно організму людини для нормальної життєдіяльності?

 Які запасні джерела енергії наявні в організмі?

 Скільки необхідно бути глюкози в крові? Чому неможливе накопичення великої кількості енергії у вигляді глюкози?

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

 

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 

 Оглянути домашні продукти харчування і вияснити, які їхні енергетичні цінності.

 Подумати над енергетичними затратами своїх батьків у залежності від їхніх професій.