üРеформи Марії Терезії та Йосифа II, здійснені на західноукраїнських землях у цілому позитивно вплинули на розвиток краю, сприяли поширенню серед русинів прихильного ставлення до Габсбургів.
Завдання уроку: охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — на початку XIX ст.,з'ясувати соціальне та національне становище українського населення, визначити суть політики австрійського уряду щодо українців;розвивати уміння самостійно опрацьовувати історичні документи, схеми, таблиці, аналізувати матеріал, уміти виділяти основне й другорядне, давати порівняльну характеристику певним історичним процесам; висловлювати власну точку зору.
План вивчення: Соціальне та національне становище українців під владою Австрійської імперіїЕкономічний розвиток західноукраїнських земель у першій половині 19 ст. З ким та з якими подіями пов'язують першу хвилю національного відродження в західноукраїнських землях. Внесок «Руської трійці» в українське національне відродження
Закріплення нових знань2. Проілюструйте подані твердження, що характеризують соціально-економічне становище в західноукраїнських землях у першій половині 19 ст., конкретними фактами. Прагнення уряду перетворити західноукраїнські землі на ринок збуту і джерело сировини. 2. Гальмування урядом розвитку промисловості. 3. Посилення визиску селян. 4. Пасивний опір та гострі соціальні протести селян.
Закріплення нових знань3. Дайте відповіді на запитання: За яких обставин греко-католицьке духівництво перебрало керівництво українцями на Галичині? 2. Якою була роль греко-католицького духівництва в національному відродженні українців? 3. Що характерне для економічного становища західноукраїнських земель? 4. З якими подіями та постатями пов’язана перша хвиля національного відродження в Галичині та Закарпатті?
Закріплення нових знань4. Доберіть до імен історичних постатей першого етапу національного відродження їхні стислі характеристики: а) М. Шашкевич; б) І. Базилович; в) Л. Кобилиця; г) О. Духнович; д) М. Лучкай. Засновник і керівник першого в Галичині освітнього товариства греко-католицьких священиків, автор першої в Галичині «Граматики» книжної української мови. 2. Закарпатський будитель, автор вірша «Я Русин був, есм і буду...». 3. Автор шеститомної «Історії карпатських русинів». 4. Автор першої наукової праці з історії Закарпаття - «Короткого нарису фундації Федора Коріатовича». 5. Організатор і лідер «Руської трійці», співавтор і співвидавець «Русалки Дністрової». 6. Очільник селянського руху на Буковині в 40-х рр. 19 ст.
Закріплення нових знань5. Визначаючи внесок «Руської трійці» в розвиток українського національного руху, І. Франко наголошував, що у трійчан, особливо в М. Шашкевича, задуми були далеко ширшими за просвітницькі; вони прагнули воскресити цілий народ український до нового життя, духовного і громадського. Доведіть слушність думки І. Франка уривками з джерел та конкретними прикладами діяльності членів «Руської трійці».
Підсумок уроку: Адміністративно-територіальний устрій, запроваджений австрійською владою, мав на меті привести їх у відповідність до інших імперських провінцій, уникаючи при цьому рішучих змін, які могли викликати незадоволення місцевої еліти. Реформи Марії Терезії та Йосифа II, здійснені на західноукраїнських землях у цілому позитивно вплинули на розвиток краю, сприяли поширенню серед русинів прихильного ставлення до Габсбургів. Виступи селян на західноукраїнських землях у цей період мали постійний характер. Влада придушувала їх і водночас здійснювала певні поступки для полегшення становища селянства. В економіці краю переважало сільське господарство, яке ґрунтувалося на залишках кріпосницьких відносин. Місцева промисловість перебувала на мануфактурному рівні й не могла конкурувати із центральними провінціями імперії. Наприкінці XVIII ст. русинські «будителі» на Закарпатті першими розпочали досліджувати історичне походження, культуру й мову свого народу. Протягом перших десятиліть XIX ст. ідеї українського національного відродження завдяки діяльності греко-католицького духовенства набули поширення в Східній Галичині.«Руська трійця» сприяла тому, що народна мова русинів стала поступово набувати рис літературної української мови і впроваджуватися в широкий ужиток. Мали історичне значення діяльність «Руської трійці» та видання «Русалки Дністрової».