Урок № 11. Національний рух у західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії

9 клас Андріївська ЗОШ І-ІІІ ст. Урок № 11. Національний рух у західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії

Завдання уроку: проаналізувати розгортання національно-визвольного руху в Галичині, Буковині й Закарпатті під час європейської революції 1848—1849 рр.; охарактеризувати діяльність Головної руської ради, перебіг революційних подій у Північній Буковині та Закарпатті; розвивати в учнів уміння співвідносити історичні події всесвітньої історії та історії України, опрацьовувати історичні документи, складати хронологічну таблицю, робити висновки й узагальнення.

План вивчення:«Весна народів» у західноукраїнських землях. За яких обставин було створено Головну руську раду. Що визначало основні події української «Весни народів»Результати діяльності Головної руської ради в громадсько-культурному життіЩо обстоювали представники західноукраїнських земель в австрійському парламенті

Опорні дати:

Основні поняття, терміни, назви:революція, «Весна народів», Головна руська рада, Галицько-руська матиця, Руський собор.

Персоналії: Г. Яхимович, Л. Кобилиця, О. Духнович, А. Добрянський.

Актуалізація опорних знань Тестова перевірка домашнього завдання Фронтальне опитування

Робота з картою:

Вивчення нового матеріалу «Весна народів» у західноукраїнських землях

Словник:«Весна народів» - революційні події в Європі 1848-1849 рр., започатковані Лютневою революцією 1818 р. у Франції. Невід’ємним складником революції стали визвольні рухи багатьох національно поневолених народів Східної та Центральної Європи, боротьба цих народів за національну свободу. Звідси походить назва «Весна народів».

Вивчення нового матеріалу2. За яких обставин було створено Головну руську раду. Що визначало основні події української «Весни народів»

Григорій Яхимович (1792-1863)

Сторінка «Зорі Галицької» за 15 травня 1848 р.

Національна символіка галицьких українців

Вивчення нового матеріалу3. Результати діяльності Головної руської ради в громадсько-культурному житті

Печатка Галицько-руської матиці

Вивчення нового матеріалу4. Що обстоювали представники західноукраїнських земель в австрійському парламенті

Франц-Йосиф І (1830-1916)

Закріплення нових знань. Дайте відповіді на запитання до фрагмента джерела.« Від останнього мого листа багато перемінилося. Русини наші досягли за півроку більше, ніж за десять років. Не говорю тут про політичні виступи, але в літературнім відношенні... Високе правительство ізрекло рівноправність нашого малоруського язика із другими Австрійської держави. Внаслідок того має бути язик руський заведен у школах, судах й урядах нашої Русі Галицької... У школи заводиться руський язик. Молодіж охоче береться до науки. В народних і городських училищах ледве не всюди в нашій Галицькій Русі навчають читання й писання руського. При гімназіях також закладені кафедри руського язика, де вся молодіж має учитися по-руськи... У Львівськім університеті заснована кафедра язика і словесності малоруської, котрих-то предметів я маю честь бути професором...»

Закріплення нових знань. Хто автор фрагмента документа - листа до О. Бодянського? 2. Про які події йдеться в документі? Коли вони відбулися? 3. Як автор ставиться до описаного? Чому ви так думаєте? 4. Чим були зумовлені зміни, про які зазначає автор? Якими були наслідки описаних подій для України?

Закріплення нових знань2. Складіть хронологічну таблицю подій української «Весни народів».

Закріплення нових знань3. Складіть речення, використавши назви, поняття і терміни, що стосуються подій 1848-1849 рр.: «Весна народів», «Зоря Галицька», «Головна руська рада», «Центральна рада народова», «Собор руський», «національно-територіальна автономія».

Закріплення нових знань4. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагменті джерела.«Для швидкого і сильнішого піднесення нашої руської письменності і розширення між народом усіх практичних наук виникла нагальна потреба у з'їзді всіх учених русинів, які б, порадившись і порозумівшись між собою, спільними силами взялися б розвивати руську письменність, досі занедбану. Вони поділили б між собою роботу, до снаги кожному і по талану кожного, встановили б межі і форму язика. І отримали б сили для створення найважливішого для нас інституту з іменем "Матиця Руська". За взірці взято було б такі заклади у чехів, сербів та інших слов'ян, за допомогою яких ці народи протягом короткого часу досягли високого степеня просвіти» (Я. Головацький).

Закріплення нових знань5. Схарактеризуйте одним реченням діячів української «Весни народів»: Г. Яхимовича, М. Устияновича, А. Добрянського, Л. Кобилицю, І. Капущака.

Підсумок уроку: Виникнення Головної руської ради стало переломним моментом розвитку українського національного руху на західноукраїнських землях. Таким чином українці вперше створили власний орган громадського самоврядування, який висунув політичну програму. На Слов’янському з’їзді в Празі галицькі русини домоглися визнання їх представниками українського народу. Досягнута на з’їзді угода залишилася єдиним у XIX ст. свідченням можливості польсько-українського компромісу на рівних засадах. Свідченням нового рівня політичної свідомості західних українців стала ідея возз’єднання всіх західноукраїнських земель у єдине адміністративне утворення.

Домашнє завдання: Підручник