Урок : "Адам Міцкевич «Світязь». Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А. Міцкевича. Символічні образи, елементи фольклору в творі".

Урок

Тема. Адам Міцкевич «Світязь». Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А. Міцкевича. Символічні образи, елементи фольклору в творі

Мета:

• навчальна: ознайомити учнів з основними етапами життя та творчості А. Міцкевича, зі змістом балади «Світязь», її проблематикою та образами; дати уявлення про сучасну баладу;
• розвивальна: формувати й розвивати навички усного мовлення учнів, удосконалювати навички текстологічного аналізу літературного твору, навички виразного читання напам’ять;
• виховна: стимулювати зацікавленість учнів вивченням творів світової літератури; формувати культуру відповіді (логічність, послідовність, аргументованість, емоційність, самостійність), культуру спілкування на уроці; заохочувати працювати в групі.

Обладнання: портрети А. Міцкевича; фотографії пам’ятників поету у Новогрудку, Варшаві, Львові, Мінську, Вільнюсі, Москві; словник літературознавчих термінів; оцінний лист; презентація (віртуальна екскурсія по пам’ятних місцях, що пов’язані із життям та творчістю А. Міцкевича); ТЗН.

Тип уроку: комбінований урок.

Форма проведення уроку: урок — мандрівка по місцях, пов’язаних із авторами балад.

Хід уроку

І. Організаційний момент

II. Мотивація пізнавальної діяльності

Слово вчителя

— Наша робота з баладою як жанром триває. Сьогодні ми не просто читаємо і обговорюємо твори — ми коментуємо свій вибір, проводимо конкурс на кращого декламатора. Вивчаючи новий матеріал, ми пояснимо, як ідейно-тематична проблематика творів поета пов’язана з його долею, його поглядами.

Оцінний лист

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

1. Розвиток усного зв’язного мовлення. Конкурс на кращого виконавця балад напам’ять (див. оцінний лист)

2. Повідомлення про життєвий і творчий шлях А. Міцкевича (за індивідуальним домашнім завданням)

3. Бесіда за змістом прослуханого повідомлення

• Що незвичайного ви почули з повідомлення про життя А. Міцкевича? (Багато географічних назв різних країн світу, що пов’язані з місцями життя поета: за походженням поляк, народився в Білорусії, жив та навчався в Литві, боровся за свободу Польщі, був висланий до Росії, відвідував Україну.)
• Чи можемо ми стверджувати, що Міцкевич мандрував за власним бажанням? (Його переїзди були пов’язані з історичними подіями в країні, де він жив, з перерозподілом кордонів, із засланням за політичні погляди.)

IV. Оголошення теми й мети уроку

V. Робота над темою уроку

1. Віртуальна екскурсія по пам’ятних місцях, що пов’язані із життям та творчістю А. Міцкевича

(Методична порада. Учитель супроводжує розповідь про поета демонструванням фотографій або комп’ютерної презентації.)

2. Постановка та розв’язання проблемного питання

• До своєї збірки «Кримські сонети» А. Міцкевич узяв епіграфом рядки Й. В. Ґете: «Wer den Dichter will verstehen, / Muss in Dichter’s Lande gehen» («Хто прагне зрозуміти поета, / Той має відвідати країну поета»). Яку саме країну ми маємо на увазі? Можливо, поет згадує кілька країн, об’єднуючи їх за певною ознакою? (Це місця, що зазнали ворожого нападу, мешканці яких захищали свої свободу, життя, незалежність.)

3. Літературознавча робота

• Поетичний твір про озеро Світязь, який Адам Міцкевич написав 1820–1821 рр., заснований на народній легенді. Спробуйте визначити жанр цього твору: зверніться по допомогу до словника літературознавчих термінів, записів у зошитах та виокремте характерні риси цієї поезії Міцкевича.

(Методична порада. Учитель спрямовує учнівське обговорення до висновку про те, що «Світязь» А. Міцкевича — це балада. Упродовж обговорення складає на дошці схему, яку учні занотовують у зошити.)

Висновок. Отже, твір А. Міцкевича «Світязь» — це балада, тому що для нього характерні основні ознаки балади.

(Методична порада. Учитель на дошці, а учні у зошитах додають у центральне коло схеми замість крапок слово балада.)

4. Бесіда за змістом твору

Завдання. Рядками балади дайте відповіді на запитання.

• Які звуки чути над тихим і спокійним озером уночі, яку таємницю хочуть розгадати люди?

(«Стогін жіночий і брязкання зброї,

Вигуки дикого бою».)

• Хто наблизився до розгадки цієї таємниці? («Дідичів Світязя славних нащадок»)
• Чому іншим не вдавалося дізнатися про таємницю Світязя?

(«Тож за цікавість пусту в нагороду

Всім вам загинути б нині,—

Тільки ж бо нашого, пане, ти роду,

Славного в рідній країні!»)

• Про який учинок захисників від ворожої навали автор розповідає дуже шанобливо? Чому беззахисним допомогла вища сила?

(Тому що вони захищали Вітчизну:

…снагою і хистом

Допоможи батьківщині!

Бог захистить нас. Вночі я над містом

Ангела бачила нині.

Світязь мечем він укрив на хвилину,

Мовив, прекрасний, як сонце:

«Поки мужі захищають країну,

Я буду вам оборонцем!»)

• Що було для мешканців міста страшніше за смерть?

(«Неволю ганебну прийняти,

Військо впустивши вороже?»)

• Як урятувала вища сила простих людей на їхнє відчайдушне прохання?

(«Ледве останнє я мовила слово —

Біле нас щось огортає.

Очі втопила я в землю раптово —

Бачу: землі вже немає.

Так врятувався народ безборонний,

Так ми уникли неслави».)

VI. Закріплення набутих знань, умінь і навичок

1. Розвиток усного зв’язного мовлення (робота в групах; кожна група відповідає на одне запитання)

• Чому розповідь ведеться від дівочої особи? Чому їй у подіях відводиться головна роль? (Донька порадила батькові захищати сусідів, попросила вищі сили здолати ворогів.)
• Що сталося з дівчатами і жінками після того, як місто стало озером? Чому саме вони стали білими квітами? У яких творах можна зустріти таке перетворення? (Вони перетворилися на квіти:

«Бачиш квітки? То дівчата і жони,

Змінені в білі купави»;

«Образ чарівний дівочої цноти

Барви квіток затаїли».)

Символ дівчини-квітки часто зустрічається у фольклорі.)

• Чому у баладі не розповідається про воїнів-чоловіків, про те, як вони повернулися з битви до озера? (Напевне, вони всі загинули в нерівній боротьбі. Якщо жінки вирішили, що смерть краща за неволю, то й чоловіки билися за батьківщину до останнього подиху.)

2. Бесіда з елементами позакласного читання

• Чи існують балади у наш час? Послухайте поетичний твір, визначте його жанр і з’ясуйте, фольклорний він чи авторський, дайте йому назву. (Учитель декламує твір В. С. Висоцького «Балада про боротьбу».)
• Чи можете ви назвати автора твору? Яку назву ви запропонували б? (Справжня назва цього твору — «Балада про боротьбу», написав її В. С. Висоцький)
• Назвіть провідну тему цього твору. (Вплив художньої літератури на виховання людини, роль літератури в житті людства.)

VII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивний прийом «Вільний мікрофон»

• Які події в житті людства та які вчинки історичних осіб чи вигаданих героїв зазвичай є темами балад?

VIII. Домашнє завдання

Повторити вивчене за темами «Вступ» та «Билини і балади», підготуватися до контрольної роботи. Зробити начерки для написання твору-мініатюри на одну з тем (на вибір): «Основні конфлікти та провідні ідеї балад і билин»; «Роль балади в житті людства»; «Роль давньоруської билини для формування й розвитку літератури слов’янських народів»; «Мій улюблений герой балади»; «Мій улюблений герой давньоруської билини»; «Роль художніх перекладів у встановленні культурного діалогу між народами».

Додаток до уроку 11

«Баллада о борьбе»

Сpедь оплывших свечей
И вечеpних молитв,
Сpедь военных тpофеев
И миpных костpов
Жили книжные дети,
Не знавшие битв,
Изнывая от мелких
Своих катастpоф.

Детям вечно досаден
Их возpаст и быт, -
И дpались мы до ссадин,
До смеpтных обид.
Hо одежды латали
Hам матеpи в сpок,
Мы же книги глотали,
Пьянея от стpок.

Липли волосы нам
На вспотевшие лбы,
И сосало под ложечкой
Сладко от фpаз,
И кpужил наши головы
Запах боpьбы,
Со стpаниц пожелтевших
Слетая на нас.

И пытались постичь
Мы, не знавшие войн,
За воинственный клич
Пpинимавшие вой,
Тайну слова "пpиказ",
Hазначенье гpаниц,
Смысл атаки и лязг
Боевых колесниц.

А в кипящих котлах
Пpежних боен и смут
Столько пищи для маленьких
Наших мозгов!
Мы на pоли пpедателей,
Тpусов, иуд
В детских игpах своих
Назначали вpагов.

И злодея следам
Hе давали остыть,
И пpекpаснейших дам
Обещали любить,
И, дpузей успокоив
И ближних любя,
Мы на pоли геpоев
Вводили себя.

Только в гpёзы нельзя
Насовсем убежать:
Кpаткий век у забав -
Столько боли вокpуг!
Постаpайся ладони
У мёpтвых pазжать
И оpужье пpинять
Из натpуженных pук.

Испытай, завладев
Ещё тёплым мечом
И доспехи надев,
Что почём, что почём!
Разбеpись, кто ты - тpус
Иль избpанник судьбы,
И попpобуй на вкус
Hастоящей боpьбы.

И когда pядом pухнет
Изpаненный дpуг,
И над пеpвой потеpей
Ты взвоешь, скоpбя,
И когда ты без кожи
Останешься вдpуг
Оттого, что убили его -
Не тебя, -

Ты поймёшь, что узнал,
Отличил, отыскал
По оскалу забpал:
Это - смеpти оскал!
Ложь и зло - погляди,
Как их лица гpубы!
И всегда позади -
Воpоньё и гpобы.

Если, путь пpоpубая
Отцовским мечом,
Ты солёные слёзы
На ус намотал,
Если в жаpком бою
Испытал, что почём, -
Значит, нужные книги
Ты в детстве читал!

Если мяса с ножа
Ты не ел ни куска,
Если pуки сложа
Наблюдал свысока,
И в боpьбу не вступил
С подлецом, с палачом, -
Значит, в жизни ты был
Ни пpи чём, ни пpи чём!

В. С. Высоцкий