Урок"Активна й пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізм "

Активна й пасивна лексика української мови: застарілі

слова (архаїзми й історизми), неологізм

українська мова 6 клас

Мета: ознайомити шестикласників із лексикою активного й пасивного вжитку (архаїзмами, історизмами, неологізмами); формувати загальнопізнавальні вміння аналізувати лексику за активністю вживання, розрізняти слова, що є у повсякденному вжитку, і ті, які рідко використовуються в мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до звичаїв і традицій пращурів.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: уживання слів відповідно до їх значення; доречне використання слів активної і пасивної лексики.

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

 

II. Установчо-мотиваційний етап

Повторення ключових понять з теми.

Гра   «Закінчи  речення»

-  Лексикологія -  це …

- Лексика  вивчає  ….

- Лексикографія  - це …

-  Іншомовні  слова -  це …

- 90%  української  лексики – це…

 

III. Оголошення теми, мети, завдань уроку.  Оголошення епіграфа уроку

 

IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок шестикласників

Пошуково-вибіркова робота

► Прочитати текст. Знайти слова, які вживаються досить часто в мовленні сучасників, і ті, почути які вам не вдавалося. Записати їх у дві колонки таблиці.

Слова активної лексики	Слова пасивної лексики

 

Віддавна осінньо-зимовий сезон належав рукодільництву. На Семена, тобто 14 вересня, вносили до хати господарські снасті бондарі, шевці, кравці тощо. Для жінок це було на Іоанна Предтечі (6 жовтня). З цього часу в сільських оселях мали з’явитися прядки, гребені, веретена та інше похідне причандалля.

Довгими вечорами дівчата й молодиці пряли нитки за допомогою коноворота або веретен. Потім готову пряжу змотували в клубки, з яких снували снівниці та навивали кросна (В. Скуратівський).

 

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Пояснення вчителем нового матеріалу за допомогою узагальнювальної таблиці

Лексика української мови за вживанням

Активна лексика — це слова, які повсякденно використовуються в особистому і суспільному житті (загальновживані слова)
Пасивна лексика — це слова, які вже вийшли з ужитку (застарілі), і нові слова (неологізми), які лише нещодавно були створені або запозичені з інших мов
Застарілі слова		Неологізми
Архаїзми — це застарілі слова, що є назвами різних предметів і явищ, які мають певні найменування в сучасній мові: ячати (кричати); всує (марне); червлений (багряний)	Історизми — це слова, що вийшли з ужитку разом із тими предметами, які вони позначали: волость, галера, рало	Це нові слова, які виникають у мові для позначення нових предметів і явищ: аквізитор (транспортний або страховий агент), дизайнер, сайт

 

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Коментоване письмо

► Записати текст під диктовку. Знайти історизми, архаїзми, неологізми. З’ясувати значення незрозумілих слів.

Сучасникові важко уявити складний процес рукодільництва. А у давнину навіть мала дитина знала всі технологічні прийоми виготовлення лляного чи конопляного полотна, адже в їхні обов’язки входило допомагати матері сукати цівки чи снувати снівниці. Навички виробничого процесу передавалися з покоління в покоління, оскільки переважна більшість одягу, а також домашнього начиння — скатертини, рядготки, ряпчуни, ліжники тощо — виготовлялися вручну в домашніх умовах (З журналу).

 

Лексико-синтаксична робота

► Прочитати слова. З’ясувати, до якої лексики вони належать. За допомогою тлумачного словника з’ясувати їх значення. Увести слова у прості речення, ускладнені звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення.

Дворянин, війш, фунт, мурза, корець, сажень, гайдук, мотика, десятина, посполитий, тіун, даремщина, дідинець, куна, п’ядь.

Довідка: тіун — княжий виконавець; дідинець — укріплення; куна — стовп, до якого прив’язували винних; даремщина — примусова праця.

 

Пошуково-творча вправа.

Підкресліть  різнокольоровими  олівцями  застарілі  слова  і загальновживані.  Випишіть   значення  застарілих  слів,  користуючись  тлумачним  словником.

Дворянин,  посуд,  копійка,  козак,  губернатор,  відро,  сажень,  гайдук,  мірошник,  кайло,  граблі,  нива,  голуб,  ніж,  мотика,  десятина,  гектар,  воєвода,  фунт,  війт,  збори,  кружка,  п’ядь,   драч.

 

Творча вправа

Прочитайте авторські неологізми, спробуйте ввести їх у речення. 

Снігоцвіт (Т.Шевченко),  брунькоцвіт ( П.Тичина),   злотозор (П.Тичина),  срібнопінний  (М.Рильський),  сонцебризний  сміх (П.Тичина),  весновій (А.Малишко).

 

Лексична п’ятихвилинка

► Дописати до кожного тематичного ряду 3—4 слова.

1. Назви старовинної зброї: мушкет, … .

2. Назви старовинного одягу: ночви, … .

3. Назви старовинного посуду: куманці, … .

4. Назви колишніх чинів: жандарм, … .

5. Назви старовинних одиниць виміру: десятина, … .

6. Назви складових компонентів комп’ютера: принтер, … .

7. Назви нових тканин: креп-паризьєн, … .

8. Назви нових професій: візажист, … .

► Скласти 2—3 речення з однорідними членами при узагальнювально-му слові. Пояснити розділові знаки.

 

VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і дати відповіді на питання:

1. Яку лексику називають активною, а яку — пасивною?

2. На які групи ділиться застаріла лексика?

3. Які слова називаються неологізмами і в яких сферах суспільного життя вони вживаються?

4. Які слова називаються індивідуальними неологізмами?

 

VIII. Підсумок уроку

 

IX. Домашнє завдання

1. Підготувати розповідь на тему «Лексика української мови за активністю вживання», дібрати приклади з художньої літератури.

2. Використовуючи активну й пасивну лексику, побудувати діалог на тему «Історія, пов’язана зі святом Покрови».

 

 

 

КАРТКА №1  Спиши   речення,  підкресли  застарілі  слова,  добери  до  них  відповідник слова  сучасної  української  мови  і  впиши їх  на  місці  пропусків. Він  Гнівно спиняв  надмірно  велеречивих  промовців(Н.Рибак). Він Вибрав  кілька  пригорщів достиглих  веприн,  великих, як  терно сливи(І.Франко).Чому  ти  не в  школі, Андрушко? Чи у вас  тепер  вакації? Он  злодій штемпований  кайда ни  волочить (Т.Шевченко).Більше нічого на сказав, ЧіпкаЧіпка,не поклонився навіть старшині  волосній(П.Мирний). Земля  чекала  теплих днів,  а  скрізь крутила  веремія (Д. Луценко).  Для  довідок:   веремія – вир,  вихор;  велеречивий -  багатослівний;  вакації – канікули;   веприна – ягода аґрусу; штемпований – таврований;  волосній – населений  пункт,  де була  управа;  старшина -  керівник.

КАРТКА №2 Прочитайте поезію, випишіть і неологізми. … А якісь слова обов’язково тільки змінює життя нове. То й буває, що відоме слово, але значення його- нове. В нашім побуті така новина для старих людей звучить невлад: Каблуки –шпильки, вид меблів – стінка, а портфель квадратний – дипломат. І якби моя бабуся встали, здивувалися теж би, що двірник – Не людина, як вони вважали, а на скла машини очисниик!      КАРТКА №3 Згрупуйте слова у такому порядку: Назви старовинного одягу. Назви старовинного посуду. Назви колишніх чинів. Назви старовинної зброї. Назви старовинних одиниць виміру. Аршин, верства, вершок, гони, ківш; війт, десяцький, жандарм, осавула, становий; таріль, штофи, куманці, ведмедик, коновки; жупан, запаска, кирея, свита, сіряк; лук, панцир, мушкет, спис, щит.

КАРТКА №4 Розстав  у  поданих  словах  знак наголосу та  пропущені  букви. Скориставшись  «Словником  іншомовних  слів»,  поясни  значення виділених слів. Літургія,  компас,  компроміс,  конгрес,  конс..ліум,  контр..буція,  корупц..я, лаваш,  мантія,  натюрморт,  акорд,  еруд..т,  л..бретто.