Урок "Антицерковна політика влади та її наслідки. Ліквідація УАПЦ"

Конспект уроку з історії України

для 10-го класу

Антицерковна політика влади та її наслідки.

Ліквідація УАПЦ

Підготувала учитель історії

Українського гуманітарного ліцею

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

Нечипоренко Леся Іванівна

Київ - 2020

Тема. Антицерковна політика влади та її наслідки. Ліквідація УАПЦ

Мета:

• визначити особливості релігійного життя в УСРР в період НЕПу;
• показати громадсько-політичну діяльність митрополита Василя Липківського у становленні Української автокефальної православної церкви (УАПЦ);
• з’ясувати характер та причини зміни політики більшовиків в релігійному питанні;
• сприяти розвитку критичного мислення, аналізу історичних документів (візуальних, писемних, відео);
• генерувати власну оцінку історичним подіям в духовному житті української нації;
• сприяти вихованню поваги до духовної історії народу України.

Поняття уроку: 

• УАПЦ;
• «безбожна п’ятирічка»;
• антицерковна політика;
• Собори УАПЦ.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

• оперувати хронологічним та понятійним матеріалом;
• аналізувати особливості релігійного життя в УСРР;
• характеризувати громадсько-політичну діяльність Василя Липківського;
• використовувати міжкурсові та міжпредметні зв’язки для узагальнення та систематизації знань з теми уроку.

Проблемне завдання уроку: Розкрити та пояснити протиріччя політики більшовиків в релігійному питанні (на прикладі Радянської України).

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, мультимедійна презентація, відеоролик, ілюстративний ряд до теми, роздатковий матеріал.

План уроку

1. Релігійне життя в УСРР (1921-1937 рр.).
2. Українська автокефальна православна церква (УАПЦ): процес утворення , засади та напрямки діяльності.  
3. Митрополит Василь Липківський – очільник УАПЦ.
4. Ліквідація УАПЦ

Хід уроку

1.          Організаційна частина.

Понад світом церковний дзвін

Величавою піснею плаче

Наче відгомін совісті він,

Наче дихання долі гаряче.

Закликає мене: «Зупинись!

Придивися, послухай, оглянься!»

Раїса Обшарська

2.          Актуалізація опорних знань.

Тема уроку націлює  нас пригадати правознавчий термін - свобода совісті.  Що ми вкладаємо в зміст цього поняття?

Свобода совісті – право кожної людини сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, тобто бути атеїстом.

Хронологічні межі теми уроку 1921 – 1937 рр.  На який період в розвитку України припадають ці дати? (НЕП). Особливостям впровадження НЕПу та її наслідків, зокрема політика коренізаціі. Яку отримала назву в Україні політика коренізації? (українізація). Що було на вашу думку головним, позитивним результатом запровадження політики українізації? (мовна політика, культура, освіта, духовне життя).

1.   Робота з історичною картою.

•     Покажіть на карті:

•     територію УСРР у складі СРСР.
•     головні райони антибільшовицького повстанського руху в 1921 р.
•     райони, що найбільше постраждали від голоду 1921 – 1923 рр.

3.          Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

4.          Вивчення нового матеріалу.

Вчитель.

Радянська влада з перших днів свого утвердження в Україні вела відкриту антицерковну атеїстичну політику. Духовність і церква оголошувалися ворогами нової влади. Вона всіляко намагалась обмежити вплив церкви на суспільне життя. Найнебезпечнішим релігійним супротивником радянська влада вважала Російську православну церкву на чолі з новообраним патріархом Тихоном, який піддав новий режим анафемі. З метою підірвати вплив православної церкви радянська влада не перешкоджала виникненню релігійних груп. Така ситуація сприяла українізації православної церкви, незважаючи на опір патріарха Тихона і православної ієрархії.

1. Робота з джерелами.

•     Опрацюйте історичні джерела та визначте заходи більшовиків у їхній церковній політиці.
•     Які процеси в церковному житті характеризують ці документи?

ІЗ ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПОЛІТБЮРО ЦК КП(Б)У ПРО ВИЛУЧЕННЯ ЦІННОСТЕЙ У ЦЕРКВАХ (31 березня 1922 р.)

Слухали: 1. Про кампанію з вилучення із церков (циркуляр ЦК РКП). Постановили: 1. Циркуляр затвердити й розіслати з тими змінами, що замість підготовчих таємних комісій керівництво вилученням цінностей покладається безпосередньо на Бюро губкому, з огляду на те, що вилучення вже фактично началося.

ІЗ ПОСТАНОВИ ПОЛІТБЮРО ЦК КП(Б)У ПРО ЦЕРКОВНУ ПОЛІТИКУ

(23 листопада 1923 р.)

Про церковну політику (тов. Логінов).

ж) Відтворити губернські комісії з керівництва церковною роботою.

и) Запропонувати органам ДПУ посилити роботу за своєю лінією.

і) Дати директиву про посилення переслідувань монархістів, які намагаються вести свою роботу через церкву (особливо в прикордонних губерніях).

й) Доручити Секретаріату переглянути склад центральної комісії, а також робітників, що безпосередньо виконують її завдання, і подати на затвердження оргбюро.

2. Робота з документальним фото

•                  Яку інформацію можемо отримати про особливості та методи політики більшовиків щодо церкви та церковних установ?

3. Робота з відеороликом

Створіть аудіо-коментар від імені репортера про подію

4. Вчитель. У жовтні 1921 р. відбувся перший Всеукраїнський православний церковний собор, на якому обрали власну ієрархію, затверджено канони та устрій УАПЦ. Закон про автокефалію (самостійність) прийняли в УНР ще 1 січня 1919 р., але тоді у зв’язку зі зміною влади його не було реалізовано. Всеукраїнська Церковна Рада обрала митрополитом священика В. Липківського.

Нова церква швидко зростала і на кінець 1920-х рр. була другою за кількістю парафій та віруючих після Української православної церкви. Головними засадами УАПЦ були національність і незалежність від світської влади, демократизм, прагнення до поновлення давніх українських звичаїв. Богослужіння проводилось українською мовою, священики не носили ряси, бороди і довге волосся. Церковна ієрархія будувалася на виборних засадах.

Швидкий успіх УАПЦ занепокоїв більшовицьке керівництво. До того ж, УАПЦ критично ставилася до радянської влади. Спочатку влада намагалася розкласти церкву із середини, підтримуючи розкольницькі церковні організації.  Незважаючи на всі перешкоди, УАПЦ залишалась найвпливовішою українською церквою.

5. Робота з відеороликом.

•     Перегляньте відеоролик.

https://www.youtube.com/watch?v=es6k4ZZchQA

•     Яку мету ставив перед собою В. Липківський? (визволити українську церкву з-під російської влади)
•     Про які факти з життя Василя Липківського довідалися з відео?
•     Коли та за що митрополита було заарештовано?

6.   Вчитель. Поряд зі спробами внести розкол в українську церкву радянська влада розгорнула широку пропаганду, яка зводилася до висміювання релігії та знущань із віруючих. «Релігія – опіум для народу!» – стало гаслом цієї кампанії. Багато храмів було закрито або зруйновано. Священики зазнавали переслідувань. Так, було розігнано монахів Києво-Печерської лаври, а сам храм перетворили на антирелігійний музей.

Наприкінці 1920-х рр. влада перейшла у відкритий наступ проти УАПЦ. У жовтні 1927 р. під тиском Державного політичного управління (ДПУ) було усунуто і заарештовано митрополита УАПЦ В. Липківського. Він був звинувачений в українському націоналізмі. На початку 1930 р. Синод УАПЦ прийняв рішення про саморозпуск. Це не врятувало колишніх священиків УАПЦ від переслідування.

Друга п’ятирічка була оголошена «п’ятирічкою знищення релігії». Ця кампанія мала сумні наслідки: в Україні на середину 1930-х рр. порівняно з 1913 р. залишилося лише 9 % церков. Решту закрили або зруйнували.

5.          Узагальнення та систематизація знань.

1.   Розглядаємо проблемне питання.

6.          Підсумки уроку.

1.   Вправа «Три М».

•     Назвіть три моменти уроку, які вдалися вам найкраще. Запропонуйте один момент, що поліпшить вашу роботу на наступному уроці.

7.          Інструктаж з домашнього завдання.

Опрацювати § 169 підручника та конспект.