Урок "Байка як жанр літератури та її особливості. Езоп – легендарний поет, засновник жанру байки. Висвітлення народної мудрості та узагальнення моральних якосте"

Тема уроку. Байка як жанр літератури та її особливості.

    Езоп – легендарний поет, засновник жанру байки.                                  Висвітлення народної мудрості та узагальнення                                                                         моральних якостей у байках Езопа.

Мета уроку. Зацікавити учнів творчістю давньогрецького байкаря                               Езопа, дати поняття про байку, як літературний жанр,                                                          звернути увагу на особливість її побудови; розкрити                                                              своєрідний історичний шлях байки.

Розвивати навички виразного читання, вміння аналізувати                та коментувати прочитане, виділяти основну думку кожної байки, допомогти учням усвідомити важливість самокритичного погляду для успішної життєдіяльності людини.

Виховувати критичне ставлення до своїх і чужих вчинків,    вміти розрізняти добро і зло, спонукати до роздумів, формувати духовний світ учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: портрет Езопа, репродукція картини Д. Веласкеса "Езоп", словники літературознавчих термінів, тексти легенд про Езопа.

Очікувані результати:

• розвинути  комунікативні та полікультурні компетенції, уміння працювати в групі;                             
• удосконалити вміння формулювати власну думку:

Використані інтерактивні методи і прийоми: вправа "Брейнстормінг», гра "Дослідник", прийом "Дивуй", «гронування» елементи  технології критичного мислення, проектної технології, робота в групах.

 

В Езопа вчіться, добрі люди.

Федр

Хід уроку

І. Організаційно-психологічний момент

Аутотренінг "Установка на самовдосконалення мистецтва спілкування".

Учитель. Діти, привітно, з повагою погляньте на свого сусіда по парті. Сідайте зручно, заплющить очі і думками, уявою перенесіться у те місце, де б ви хотіли бути. Запропоновані речення повторюйте про себе.

• Говорю спокійно, не хвилююся.
• Я володію своєю мовою і собою.
• Буду справляти враження  людини впевненої, доброї.

Розплющить очі, сідайте зручніше в положенні зосередженої, сміливої, впевненої, розумної людини.

ІІ. Евокація

Учитель читає текст.

“Оце я собі думаю; що треба, щоб мати право з людини посміятися, покепкувати, навіть насміятися, із своєї, рідної людини?..

Треба – любити людину. Більше, ніж самого себе.

Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися… із себе, із своїх якихось хиб, недоліків. І буде такий дружній, такий хороший сміх… Той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує… Сміх, спрямований проти різноманітних вад та поганих звичок людей.”

                                                        (Остап Вишня. Думи мої, думи мої).

• На вашу думку про який жанр літератури йдеться мова?
• Які опорні слова вам допомогли здогадавтись?

Дійсно, мова йде про байку. Саме так. Її магічне слово,  сила  незвичайна, бо здебільшого викликає сміх і зацікавлення.

Інтерактивна вправа "Мікрофон"

•                   Коли ви вперше познайомилися з таким твором, як байка?
•                  Які байки ви можете назвати? Хто автори цих творів?
•                  Як ви розумієте рядки однієї з байок Л.Глібова: "Ото на себе не надійся, чужому лихові не смійся!"?
•                  Чи співзвучні наведені слова цієї байки нашому часові?
•                  У чому їх актуальність?
•                  Кого вважають основоположником жанру байки?

Презентація теми уроку.

Учитель.

• Визначимо, яких результатів очікує кожен із вас від уроку.

Інтерактивна вправа "Мікрофон"

Починати свою відповідь, як завжди, можете словами:

• Цей урок навчить мене…
• Я очікую від цього уроку…
• Цей урок допоможе мені…
• Цей урок познайомить мене…

(Зразок відповідей учнів)

• дізнатися про історію виникнення жанру байки у світовій літературі;
• ознайомить із життям і творчістю давньогрецького байкаря Езопа;
• виразно читати байки;
• відповідати на запитання;
• описувати власні почуття, викликані художнім словом;
• критично ставитися до людських вад.

Учитель. Узагальнимо сказане вами.

         Мультимедійна презентація.

Учитель.

- В кінці уроку перевіримо: чи досягли мети, чи справдилися очікувані  

  результати.

ІІІ. Осмислення

1. "Теоретична скринька".

Учитель. З’ясуємо, що таке алегорія, "езопова мова", уособлення.

Робота із словником літературознавчих термінів.

Алегорія (грецьк. – інакомовність, іносказання) – зображення життєвих подій і явищ, що таять у собі прихований зміст.

"Езопова мова" – вимушене іносказання, художнє мовлення, насичене недомовками та іронічними натяками.

Персоніфікація (уособлення) – художній прийом перенесення властивостей людей на тварин, рослин, предмети.

2. "Скринька ерудита"

(Учні по черзі підходять до скриньки, тягнуть картки із запитаннями і дають відповідь)

- Що таке байка?

- З яких частин складається байка?

- Хто є персонажами байок?

- Що характерно для персонажів байки?

3. Робота над узагальненням поняття про байку.

Складання схеми (на основі повтореного)

4. Історичний шлях байки.

    Рольова гра "Дослідник"

(Учень отримав випереджальне завдання: дослідити історичний шлях байки. Зараз він представить до вашої уваги матеріали своєї дослідницької роботи)

Матеріали дослідницької роботи учня.

Народження байки сягає глибини тисячоліть. Витоки її ми знаходимо в античному світі, біля джерел людської цивілізації.

Достовірних відомостей про першого байкаря ми не маємо. Легенда розповідає, що першим байкарем був римський раб Езоп. Це напівлегендарна, напівреальна особа, справжнє буття якої викликало багато сумнівів ще за античних часів. Проте першу згадку про Езопа знаходимо у відомого старогрецького історика Vст. до н.е. Геродота, який називає його рабом з острова Самоса за часів фараона Азаміса.

Пізніше Езоп був викуплений з рабства і служив при дворі лідійського царя. Йому приписують майже всі сюжети античних байок, які дійшли до нас.

Новий літературний період у розвитку байки починається з перших літературних обробок творів Езопа відомими античними письменниками — римським поетом Федром (І ст. н. е.) і грецьким поетом Бабрієм (II ст. н. е.)

Байки Федра прославляє мудрість простої людини. Автор головну увагу приділяє повчанню.

У центральній Європі цей жанр особливо став популярним у другій половині XVII ст. з приходом у літературу видатного байкаря Франції Жана Лафонтена (1621-1695).

Байки принесли Лафонтену всесвітню славу і зробили письменника класиком французької літератури.

Його байки — це жива і яскрава картина життя всіх прошарків французького суспільства — від селянина-бідняка до короля. Їм притаманна їдка іронія, високий громадянський пафос. Мораль виражає віру автора в торжество справедливості і людського розуму.

«Справжнім своїм торжеством на святій Русі,— з гордістю писав В.Г.Бєлінський, — байка зобов'язана Крилову. Він один у нас справжній і великий байкар».

Байка в Україні стала популярною із XVIIст., а утвердилася як жанр у творчості мудреця-філософа ХVІІІ ст.. Григорія Сковороди. Була вона в його збірці "Байки харківські" ще прозовою, але такою мудро-повчальною.

5. "Творче конструювання".

Модель схеми "Історичний шлях байки"

Твори Езопа – це коріння,

з якого пізніше розвивалося гіллясте

дерево – жанр байки.

6. Езоп – легендарний поет, засновник жанру байки.

І варіант подачі матеріалу.

(Учень отримав випереджальне завдання: підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях Езопа)

•     Демонстрація портрета Езопа.
•     За переказами, Езоп жив у давній Греції дві з половиною тисячі років тому (у VI ст. до н.е.). Кажуть, що байкар був рабом-невільником, за походженням фракійцем чи фрігійцем. Мав велике черево, чималу голову, горб на спині. Проте цей негарний раб вирізнявся неабияким розумом. Про його мудрість складалися легенди, які свідчили про те, що він був розумніший від своїх сучасників і повчав їх своїми байками.

Езоп складав байки усно, в прозовій формі. Він будував їх як алегоричні розповіді. Тобто використовував  інокомовлення: живою розмовною мовою розповідається проста буденна історія, а висновки з неї робляться узагальнені, придатні для будь-якої людини, що потрапила в подібну ситуацію. Таким чином, користуючись "езоповою мовою", можна в усі часи висміювати і викривати людські недоліки, вади.

ІІ варіант подачі матеріалу

На мультимедійній дошці експозиція репродукції картини відомого іспанського художника ХVІІ століття Дієго Веласкеса.

(опис портрету)

Езоп постає перед глядачами людиною незалежною і спокійною. Він тримає книгу в правій руці, трохи відхилившись назад. Ліву руку заклав за пазуху.

Дуже виразне обличчя Езопа: набрякло-поблякле від життєвих незгод, випадкових ночівель десь просто неба або на холодній підлозі. Воно має свій чіткий вираз: широкі вилиці, нерозчесане волосся, зморшки біля губ.

У спокійно-втомленому обличчі, схопленому в момент роздумів від прочитаного, відчувається прихована сила переживань, багате внутрішнє життя.

Застигла поза Езопа з непорушним обличчям і задумливими примруженими очима свідчить про те, що саме цієї миті він про щось розмірковує.

 "Запитання → відповідь."

• Чи відчули ви приховане запитання в погляді байкаря? (приховане запитання)

7. Прийом "Дивуй".

Легенди про Езопа.

(Прослуховування легенд у виконанні читців класу за вибором)

•                                  Про Езопа збереглося чимало переказів. В одному з них, наприклад, розповідається, що одного разу господар послав Езопа до міста з якимось дорученням. Дорогою йому зустрівся суддя і суворо запитав:

• Куди ти йдеш?
• Не знаю, - відповів Езоп.

Така відповідь здалася судді підозрілою, і він звелів відвести Езопа до в'язниці.

— Але ж я сказав щиру правду, — запевняв Езоп. — Звідки мені було знати, що я потраплю до в'язниці?

Суддя засміявся і відпустив його.

•                                  Друга легенда розповідає, що одного разу Ксанф наказав Езопові приготувати для своїх гостей страви з найдорожчих продуктів. Раб-мудрець купив свинячих язиків і подав на стіл багато чого, але все тільки з язиків. Здивований хазяїн запитав, чому самі тільки язики на святковому столі.

Прогнозування відповіді Езопа учнями

— А хіба може щось бути кращим від язика? — відповів той.— Він об’єднує людей, він відкриває шлях до знань. Він вчить, переконує, перед ним відчиняються усі двері!

Наступного разу Ксанф наказав приготувати стра­ви із найдешевших продуктів. І знову Езоп приготував язик. На обурення Ксанфа він відповів:

— Але ж язик — то наймерзотніша річ у світі. Він причина усіх чвар, судів, війн. І якщо це орган правди, то разом з тим — брехні і наклепів.

8. Складання сенкану "Езоп".

Езоп

Розумний, мудрий.

Складає, повчає, висміює.

Засновник жанру байки.

Байкар.

Учитель.

    -   Так, байка і сьогодні розважає та повчає. Можливо, саме тому вона така популярна.

Вважають, що Езоп створив близько 400-650 байок. Ми ознайомимося лише з деякими із них.

11.  Пам’ятка "Як декламувати байку".

 

Читаючи віршовану байку, дуже важливо наголосом виділити ключові слова, витримати паузи після цих слів та за допомогою відповідної інтонації створити враження комічного.

 

12. Виразне читання байок у підручнику.

Робота в групах "Літературні дослідження".

І група "Вовк та Ягня"

ІІ група "Мурашка і Цикада"

ІІІ група "Лисиця і виноград"

Завдання:

Прочитати байку.

Дати відповідь на запитання:

• Хто герої байки? Що вони уособлюють?
• Яка мораль байки? У яких словах виражається?
• Що засуджує автор?

13. Презентація групових робіт.

Критично оцініть свою роботу в групі.

І група. Байка "Вовк і Ягня".

Герої байки:

Вовк – тип зухвалої, нещадної, владної людини.

Ягня – символізує невпевненість, схиляння перед силою, владою, страх, рабську покірність.

Мораль: справедливий захист не має сили для тих, хто заповзявся чинити кривду.

Засуджуються: зухвалість, жорстокість, несправедливість, рабська покірність.

 

ІІ група. Байка " Лисиця і виноград".

Герої байки:

Лисиця – тип хитрої, лицемірної людини.

Мораль:відсутність дій на досягнення мети і звинувачення у цьому інших.

Засуджуються: лукавство, нещирість, хитрість, відсутність бажання досягти мети.

ІІІ група. Байка "Мурашка і Цикада".

Герої байки:

Мурашка – тип людини, яка постійно працює.

Цикада – тип людини, яка не звикла працювати.

Мораль: не можна бути в житті безтурботним, не дбати про майбутнє, зневажати працю.

Засуджуються: легковажне ставлення до життя, лінощі, безпорадність.

Прославляється: повага до праці та працьовитих людей.

ІV. Усвідомлення вивченого

1. Інтерактивна вправа "Гронування".

 

 

V. Рефлексія

Учитель. Настав час повернутися до поставленої мети. Я хочу у вас запитати:

• Чи досягли ми очікуваних результатів?
• Чим зацікавив вас урок?
• Що корисного для навчання і подальшого життя винесли з уроку?

Метод "Мікрофон"

(Учні роблять підсумок уроку, використовуючи речення)

• Цей урок навчив мене…
• На цьому уроці я дізнався…
• Тепер я можу розповісти друзям про…
• Найцікавішим для мене було…
• Після цього уроку я зробив для себе висновок…

VІ. Домашнє завдання

• Виписати у зошит мудрі вислови байкаря, пояснити їх значення.
• Використавши подані нижче початок і кінець історій, спробуй продовжити розповідь…

В одному далекому-далекому лісі жив Їжачок…

Подумала Черепаха і сказала: "Справжніх друзів пізнають у біді."

(За бажанням учнів).