Урок "Без трудів не їстимеш пирогів. Українська народна казка «Півник і двоє мишенят».

Тема:  Без  трудів  не  їстимеш  пирогів .  Українська  народна  казка  «Півник  і  двоє  мишенят».

Мета:  Ознайомити  дітей  з  українською  народною  казкою  «Півник  і  двоє  мишенят»;  вчити  виразно  інтонувати  казку,  орієнтуватися  у  її  змісті,  аналізувати  вчинки  дійових  осіб,  давати  їм  характеристику;  удосконалювати  діалогічне  мовлення;  розвивати  комунікативні  здібності,  зв’язне  мовлення  учнів, увагу,  пам’ять;  збагачувати  словниковий  запас;  виховувати  бажання  допомагати  дорослим  і  один  одному.

Обладнання:  записи  на  дошці,  ілюстрації  до  казки,  презентація.

ХІД  УРОКУ

1.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ.  ЕМОЦІЙНЕ  НАЛАШТУВАННЯ  НА  УРОК.

•  Діти,  до  нас  на  урок  прийшли  гості,  поверніться,  привітайтеся.  Тепер  станьте  рівнесенько,  давайте  зараз  посміхнемося  один  одному  і  побажаємо  нам  усім  гарної  роботи  на  уроці. 

                 Я всміхаюсь сонечку:  - Здрастуй,  золоте!

                 Я всміхаюсь квіточці:  - Хай вона цвіте!

                 Я всміхаюсь дощику:  - Лийся, мов з відра!

                 Людям усміхаюся,  зичу їм добра!

• А  ще  сьогодні  на  урок  до нас  зазирнуло  сонечко,  щоб трішки  нас  зігріти,  адже  вже  осінь  і  холодно… І  якщо  ви  будете  гарно  працювати,  то  зможете  подарувати  йому  ще  більше  промінчиків.
• Сідають  дівчатка,  сідають  хлопці.

2. МОВНА  РОЗМИНКА.

1). Фонетична  зарядка:

-  Нагадайте  мені,  як  гуде  джміль?  (Дж-дж-дж…)

-  Як  пищить  комар?  (З-з-з…)

-  Летить  жук?  (Ж-ж-ж…).

- Косар  косить?  (Жух-жух-жух…).

2).  Читання  чистомовки.

-  Увага  на  дошку,  подивіться,  яку  чистомовку  нам  дарує  сонечко:

Че-че-че… влітку  сонечко  пече,

   чу-чу-чу… всім  спечу  по  калачу,

                                      чі-чі-чі… не  лежи  на  печі.

• Читаємо  за  мною  всі  разом  «Дощиком».
• Читаємо  по  рядах: «Злива!».  Який  ряд  краще  прочитав?

3).  Читання  складів  на  одному  видиху.

-  Читаємо  разом  за  мною,  на  видих; на  одному  диханні.

МА – МО – МУ – МИ – МІ – МЕ

МАШ  – МОШ – МУШ – МИШ – МІШ – МЕШ

МАШК – МОШК – МУШК – МИШК – МІШК – МЕШК.

• Увага,  завдання!  Складіть  слово  зі  складом  МИШК-.  (Мишка).
• Що  означає  це  слово?  (Маленька  тваринка).
• Що  ще  може  означати  це  слово? (Комп’ютерна   мишка).
• Так,  добре.  Ну,  а  ми  зараз  спробуємо  описати  ось  яку  мишку.  (Відкриваю  малюнок  мишки). 
• Розкажіть,  яка  ця  мишка?  Яке  може  бути  за  розміром?  Яка  в  неї  шубка?  Де  вона  живе?  Хто  на  мишку  полює?

4).  Робота  над  скоромовкою.

Тишком  –  нишком

           Вийшла  мишка  із  нори.

                                                 В  шкряботушки  –

   Ніс  і  вушка  догори.

• Про  що  ця  скоромовка? Які  слова  незрозумілі? Давайте пояснимо  їх  значення.
• Тепер  прочитайте  скоромовку  1  раз  про  себе; читаємо  усі  разом  «Дощиком»;  «Злива!»
• Хто  готовий  розказати  сам? Хто  позмагається  зі  мною?
• Які  ще  скоромовки  ви  знаєте?  (Учні  розповідають  різні,  вивчені  раніше  скоромовки.)

5). Словотворча  робота. 

-  Увага  на  дошку,  наступне  завдання.  Перед  вами  стовпчик  слів,  читаємо  разом : 

Їжак - їжаченята,

 вовк - вовченята,

                                                    жаба - …,

                                                    заєць - …,

                                                    лисиця - …,

                                                    миша - … .

• А  тепер  доберіть  слова,  які  закінчуються  на  -ята.  Які  слова  у  вас  утворилися?  (Жабенята;  зайченята ;  лисенята;  мишенята.) 

3. ПЕРЕВІРКА  ДОМАШНЬОГО  ЗАВДАННЯ.

• Подумайте  і  скажіть,  з  яких  казок  ці  тваринки? («Рукавичка»,  «Лисиця  та  їжак»). (Відкриваю  малюнки  на  дошці.)
• Які  казки  ми  читали  ще?  («Цап  і  баран».)
• Хто  головні  герої  казки  «Цап  і  баран»? 
• Так  чому  Цап  і  Баран  зуміли  перемогти  трьох  вовків?  (Виручали  і  підтримували  один  одного.)
• Чи  можна  їх  назвати  справжніми  друзями? 
• Чого  навчає  ця  казка?  (Справжній  дружбі.)
• Дійсно,  здавна  наш  народ  цінує  справжню  дружбу!

     -  Які  прислів’я   про  дружбу  ви  підготували  вдома?  (Друзі  пізнаються  в  біді;  Берись  дружно, не  буде  сутужно;  Друга  шукай,  а  знайдеш  –  тримай.)

    -  Яке  з  названих  прислів’їв  найбільше  підходить  до  казки  «Цап  і  Баран»?  (Берись  дружно,  не  буде  сутужно.)

4. МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ.  ПОВІДОМЛЕННЯ  ТЕМИ  І  МЕТИ  УРОКУ.

-  Сьогодні  ми  завершуємо  подорож  сторінками  українських  народних  казок.  І  наостанок  ознайомимося  з  ще  однією  чудовою  казкою  «Півник  і  двоє  мишенят».  А  хто  є  її  головними  героями  –  ви  дізнаєтеся,  відгадавши  загадки.

1). Хоч  годинника  немає,

      вранці  він  нас  піднімає.

      Кожен  прокидається  – 

      з  сонечком  вітається.

• Хто це?  (Півень.)

2). У  норі  хатинку  має,

      хліб,  сирочок  полюбляє.

      По  підлозі  тишком-нишком

      бігає  сіренька… (мишка).

5. РОБОТА  НАД  УКРАЇНСЬКОЮ  НАРОДНОЮ  КАЗКОЮ  «ПІВНИК  І  ДВОЄ  МИШЕНЯТ».

-  Так  хто  ж  головні  герої  нашої  казки?  (Півник  і  мишка.)

-  Увага  на  дошку!  Перед  вами  казкові  колоски  з  буквами. «Обмолотивши  їх  і  переставивши  зернята-букви  місцями,  ви  отримаєте  імена  героїв  казки.  (Півник,  Круть,  Верть.)

-  Отже,  приступаємо  до  вивчення  казки  «Півник  і  двоє  мишенят».

1). Слухання  казки  в  аудіо-записі  і  дочитування  її  вчителем.

-  Зараз  ми  послухаємо  аудіо-запис  цієї  казки. Під  час  слухання  казки  подумайте  над  питанням…

2). Проблемне  питання:

• Як  звали  півника? 

(Вкл.  аудіо-запис  до  слів  «А  мишенята  тим  часом…». Далі  казку  читає  вчитель  до  слів  «І  кликати  їх  не  довелося.»,  стор.41)

3). Творча  робота.  Метод  передбачення.

     -  А  зараз  уявіть  себе  казкарями,  подумайте,  як  може  закінчитися  казка?

4). Самостійне  читання  «Бджілкою».

-  А  тепер  дочитаємо  казку  самостійно  і  дізнаємось,  як  закінчується  казка.

(Діти  дочитують  казку  самостійно  пошепки.)

5). Перевірка  первинного  сприймання:

•  Так  як  звуть  півника?  (Голосисте  Горлечко. Чіпляю  підпис-назву  під  ілюстрацією  півника.)
• Що  півник  знайшов?  (Колосок.)
• Що  півник  зробив  з  колоском?  (Обмолотив.)
• А  чим  же  раніше  можна  було  обмолотити  колосок?

6). Словникова  робота.

-   Подивіться  на  малюнок.  Як  же  називається  це  знаряддя  праці? (Ціп).  Півень  молотить  зерно  за  допомогою  знаряддя,  яке  називається  ціп.

-  Ціп – це  знаряддя  для  молотьби  зерна.

-  Що  далі  півник  зробив?  (Відніс  борошно  до  млина.)

-  Млин – це  споруда  для  розмелювання  зерна  на  борошно.

-  Подивіться  на  слова,  записані  на  дошці:

ДОЛІ

ЛОЗА

НЕРОБА

-  Що  означають  ці  слова,  як  ви  думаєте? (Долі – внизу;  лоза – довга  тонесенька  палиця  з  верби;  нероба – людина,  яка  не  хоче  працювати,  ледар.)

7). Вправа  на  розширення  кута  зору.

    - Читаємо  разом  по  одному  слову:

вер/\тілись

                                                 ране/     \сенько

                                                стри/         \вайте

                                            моло/             \титиме

                                   не  нахва/                 \ляться

• 1-й  ряд  читає  ці  слова  «сумно»  (.);
• 2-й  ряд  читає  слова  «радісно»  (!);
• 3-й  ряд  читає  слова  «здивовано» (?).

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      8). Фізкультхвилинка.

9). Самостійне  читання  учнями  уривка  казки.

-  А  зараз  ви  будете  читати  уривок  казки  «про  себе»,  починаючи  зі  слів  «- Ох  і  зголоднів  я!»,  знайдіть  ці  слова  на  с. 41.

6. ІНСЦЕНІЗАЦІЯ  УРИВКА  КАЗКИ.

1). Підготовка  до  інсценізації  казки.

-  Знайдіть  і  зачитайте  слова,  які  сказало  мишеня  Круть.

-  Зачитайте  слова,  які  сказало  мишеня  Верть.

-  На  с. 42 знайдіть слова  півника  і  зачитайте  їх.

2). Переказ  уривка  з  елементами  інсценізації.

-  Діти,  хто  спробує  зіграти  роль  мишенят?

-  А  хто  спробує  побути  в  ролі  півника?

(Учні  виходять  до  дошки,  надягають  відповідні  маски  і  виконують  свої  ролі.)

7. ПІДСУМОК  УРОКУ.

1). Характеристика  дійових  осіб  казки.

• Прочитайте  слова.  (Роботящий,  ледачі,  голосистий,  грайливі,  хазяйновитий,  веселі,  нероби,  справедливий.)
• Які  з  них  відносяться  до  півника?
• А  які  слова  характеризують  мишенят?
• Кому  у  цій  казці  ви  більше  симпатизуєте?  Чому?

2). Робота  над  прислів’ями. 

• Наступне  завдання:  перед  вами  частинки  прислів’в.  Відшукайте  продовження  1-го  прислів’я.  Зачитайте  його.  І  т. д.

1. Без  трудів  не  їстимеш  пирогів.

•  Поясніть,  як  ви  розумієте  це  прислів’я?

2. Хто  дбає,  той  і  має.

•  Поясніть.

3. Хочеш  їсти  калачі,  не  сиди  на  печі.

•  Поясніть.
• Яке  прислів’я  найбільш  влучно  підходить  до  нашої  казки?  (Без  трудів  не  їстимеш  пирогів.)

3). Займи  позицію.

-  Давайте  підсумуємо,  про  що  ж  ця  казка?

* Ця  казка  про  дбайливе  ставлення  до  хліба;

* Ця  казка  про  значення  праці:  по  роботі  й  винагорода.)

-  Правильно,  про  значення  праці.

-  Чого  навчає  цей  твір?

4). Виховний  момент:

-  Діти,  чи  сподобалась  вам  казка?  То ж  давайте  будемо  старатися  бути  схожими  на  півника,  а  «мишенят»  в  нашому  класі  щоб  було  менше.

8. ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ.

- Вдома  вам  потрібно  підготувати  читання  казки  в  особах. (С.40-42).