Урок читання "Володимир Лучук "Тільки мама". "Приховала"(з народного). Галина Могильницька "Бабусина радість". Прислів’я "

На сонці тепло, а біля матері тепло

 

Тема уроку :Володимир Лучук "Тільки мама". "Приховала"(з народного). Галина Могильницька "Бабусина радість". Прислів’я

Мета:навчати учнів виразно читати, аналізувати віршовані твори; формувати образне мислення; збагачувати словниковий запас на основі прочитаних творів; виховувати почуття поваги і любові до всіх членів сім'ї, любов до матері красою художнього слова.

Матеріал до уроку: чистомовка, прислів'я, загадка, магнітофон, аудіо запис пісні А.Гросу " Мама", твір Л. Дяченко " Мама зі снів".

 

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

 1. Гра " Спіймай спільний звук"

Сон, молоко, сонце, лом, коло ( о )

Рак, рідний, ручка, гирло, город ( р )

Дідусь, бабуся, матуся, сестричка, сім'я ( с )

           2. Робота над чистомовкою. Читайте чітко!

  Ат - ат - ат - мама, тато, сестра, брат.

                    М'я - м'я - м'я - це все моя сім'я.

                    Ся - ся - ся - є іще бабуся.

                    Усь - усь - усь - є іще дідусь.

                    Ки - ки - ки - дядьки і тітки.

                    Ина - ина - ина - це моя родина.

 3. Розвиток зв'язного мовлення.

           - Продовжіть речення " Моя сім'я складається з ..." ( Розповіді дітей).

                    - З кого починається кожна сім'я? ( З мами).

 4. Гра «Розшифруйте прислів'я»

  Наташа - таша (на)

  Сон  + ці (сонці)

  Темрява - мрява + пло (тепло)

  Білка - ка + я (біля)

  Маска - ска + тері (матері)

  Доба - а + ре (добре)                 

На сонці тепло, а біля матері добре.

 

IІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Так звучить тема сьогоднішнього уроку. Ми продовжимо читати твори про найдорожчих нам людей.

                     Ми вічно прагнем вирости,а вона — за нас радіти,

   Ми — без неї сироти, а для неї завжди діти.

— Мама, матінка... Продовжте, як ще ми називаємо маму.

— Мама — порадниця і рятівниця, її сердечність, ніжність, душевна теплота — особливі. Таких немає ні в кого. Материнська любов не знає зради. Вона довічна, непідкупна, істинна. Скільки років нам би не було — десять, двадцять, тридцять чи сорок, ми для неї залишаємося дітьми.

 

ІV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

А)  Робота над віршем Володимира Лучука «Тільки мама» (с. 57)

1) Читання вірша вчителем.

— Назвіть дійових осіб вірша.

— Хто автор цього вірша?

2) Читання вірша учнями самостійно. Гра «Бджілки»

— Прочитайте і зверніть увагу, як мама запитує, повчає, будить?

— Доберіть синоніми до слова лагідно. ( ніжно, ласкаво)

3) Аналіз змісту прочитаного твору.

— Який настрій цього вірша ?  ( спокійний, добрий)

— З яким почуттям потрібно читати слова мами? дитини?( впевнено, спокійно; лагідно, тихіше )

— А з якою інтонацією ти розмовляєш з своєю мамою?

4) Читання вірша за особами.

 

Б)  Робота над прислів'ями (с. 57)

— Прочитайте прислів’я. Поясніть їх значення.

 

В)  Опрацювання усмішки «Приховала» (з народного) (с. 57)

1) Читання усмішки вчителем.

— Подумайте, цей твір вірш, оповідання чи усмішка?

— Між ким відбувається розмова?

— Кого стосується заголовок - мами чи доньки? А ви чули такі слова від своєї мами? Коли?

— Яке прислів'я найбільш підходить до цього твору?

2) Читання за особами.

 

V. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

 

Г) Опрацювання вірша Галини Могильницької «Бабусина радість» (с. 58)

1) Робота над загадкою.

  Ще голубонька рідненька — добра, мила і старенька.

  Я ніколи не журюся, бо у мене є...  (бабуся).

— А хто така бабуся ? ( татова чи мамина мама).

— Як ставиться до вас бабуся?

— Давайте прочитаємо вірш Г. Могильницької і побачимо, що може бути бабусиною радістю!

2) Читання вірша вчителем.

— Чому вірш має таку назву?

— Як хлопчик допомагає бабусі? Яким був онук?

— Із чим поетеса порівнює хлопчика?

3)  Словникова робота.

Щоранку                хвіртку

невеличка              охоче

побіля                    більшає

3) Читання вірша «ланцюжком».

— Чи зрозуміли ви звертання поетеси: " А може, це ти?"

— До чого воно вас спонукає?

— Чому добрий вчинок викликає радість?

4) Гра «Сонечко».

На дошці — сонечко з промінцями. У центрі сонечка — напис: «Моя бабуся (яка?)».

5) Декламація віршів про маму і бабусю.

 

VI. ВИХОВНА ЧАСТИНА.

Читання оповідання Лідії Дяченко " Мама зі снів"

— Чи вразив вас цей твір? Чим  саме?

— До чого він нас спонукає?

Аудіювальний аналіз

1. Цей твір:

А. вірш

Б. оповідання

В. казка 

2. Головний герой :

А. дівчинка Богданка

Б. хлопчик Богданчик

В. старенька нянька

В. Дівчинка сумувала за:

А. татом

Б. мамою  

В. домівкою

Г.  Хто зробив добру справу?

А. старенька нянька

Б. святий Миколай

— Доведіть свою думку, що це саме вона зробила добру справу?  

 

VІI. ПІДСУМОК УРОКУ

- Про кого ми читали на уроці ? Вони є оберегами кожної сім'ї.

- Подумайте і продовжіть речення: " Я люблю свою маму за те, що..."

- Мати маму - це велике щастя. Вам, діти, і нам, дорослим, дуже потрібна мама, її ласкавий погляд, її мудре і лагідне слово, її ніжні і теплі руки, її чарівна і рідна усмішка.

Мати піде, в серці лишить рану - всохне корінь наш і родовід.

Закликаю: бережіть всі маму, діти світу, матір бережіть!

 Гра «Мікрофон»

• На уроці я вчився...

• Найбільше мені сподобалося...

• Я хотів би ще краще навчитися...

• Мамі я розкажу...

 

VIIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати, намалювати малюнок сім’ї.

 

 

 

 

 

Мама зі снів

             Серпик місяця зазирав у вікно величезної спільної дитячої спальні. Маленька Богданка розплющила очиці й заплакала.
— Богданко, чому ти знову плачеш? — тихо спитала няня, прочинивши до кімнати двері.
— Ми з мамою гралися в піжмурки, і вона так заховалася, що я ніяк не можу її знайти, — схлипуючи, пояснило дівчатко.
— Заспокойся, то був лише сон. Ти не можеш пам'ятати маму...
— Чому? Я знаю її! Тільки вона приходить, коли всі сплять.
— Ні, дитинко. Не встигла мама навіть побачити, як ти з'явилася на світ.
— А куди вона так поспішала?
— Мабуть, на небо, до Бога, просити щастя для тебе...
— А що таке щастя? — шморгнула носиком сирітка.
— Не знаю. Напевно, бути комусь потрібним, - задумливо проказала старенька няня.
— Виходить, Бог не послухався моєї мами, тому я нікому не потрібна, — знову зайшлася плачем дівчинка.
— Це не так, Богданко.  У тебе навіть ім'я Богданка означає " дана Богом". Він любить тебе!  Ти, головне,  допомагай мамі.
— Це як?!
— Будь терплячою, слухняною і доброю. Пам'ятай, твоя мама завжди поруч. Коли просиш добра не лише для себе, а й для інших. Розумієш?
— Так! - тихо прошепотіла дівчинка.
— Вмощуйся зручненько та заплющуй оченята. Цієї ночі святий Миколай даруночки дітям під подушечки кладе. Тільки не підглядай, бо залишишся без гостинця.
— Ех, — зітхнуло дівча, — краще б він мою маму замість подарунка привіз, — та лягло на бочок.
            Няня поправила ковдру на сирітці й тихо вийшла. Вона добре знала, що найзаповітніша мрія кожного малюка у дитбудинку — знайти маму.
-    Богданко! Богданко! Мерщій прокидайся, до тебе гості!
Дівчинка сонно відкрила оченята і склякла. Біля ліжечка стояла няня і... мама. Та, яка приходила щоночі в її дитячі сни.
           Богданка миттю повисла у мами на шиї.
— Мамочко, ти більше не ховатимешся від мене?
— Ніколи! — пообіцяла схвильована жінка. — Дідусь Миколай привіз мене до тебе назавжди.

Лідія ДЯЧЕНКО