Позакласний захід «Посвята в читачі»
Підібраний матеріал розкриває творчі здібності дітей, активізує увагу, бажання приймати участь.
Сценарій свята «Посвята у читачі»
Мета: розширювати читацький світогляд, уявлення учнів про значення книг у житті людини. Сприяти розвитку допитливості, інтересу до книжок, для пошуку відповідей на запитання; формувати читацькі смаки. Виховувати любов та бережливе ставлення до книжок, прагнення до знань.
Обладнання. Плакати з народними прислів’ями та приказками про книгу:
„Книги читати – усе знати”, „Книга – твій друг”, „Книгу читай, розуму набирай”; виставка книг „Нам без книг ніяк не можна”.
Хід свята
Ведуча.
- Доброго Вам дня друзі: хлопці та дівчата, шановні вчителі та гості нашого свята!
А чи готові ви слухати, щоб наше свято розпочалось?
Тоді пропоную загадки. Якщо відгадаєте, то будете знати чому ми тут зібрались.
Загадки
1.Паперовий кораблик щодня
Перевозить у трюмах знання.
Після плавання цей корабель
Повертається в рідний порт Фель. ( Книга )
2. Сама мовчить, а всіх навчить. ( Книга )
3. Вам розкаже всі пригоди, а сама мовчить ізроду. ( Книга )
4. Вона сама завжди мовчить,
Але всіх дітей навчить. ( Книга )
5. Біла нивка невеличка.
Там розсипана пшеничка.
Очками її зберем,
А думкою розімнем.
Нумо білу нивку обробляти –
Будем все на світі знати. (Книжка)
Ведуча.
– Сьогодні ми запросили вас на свято, присвячене посвяті учнів 1-х класів у читачі. Дорогі друзі, нині в нас незвичайне свято. Сьогодні ми святкуємо іменини.
А іменинники наші – не Сергійко чи Наталочка, не Андрійко чи Маринка. Сьогодні іменинники – наші добрі друзі – книги. Щороку в усіх містах і селах нашої країни під час весняних канікул ми святкуємо книжчині іменини.
1-й учень.
„Свято книжки!” – зазвучало
Серед міста, як сигнал
За годину місто стало,
Як один читальний зал.
Всі читають урочисто –
І безвусі, й вусачі.
Скільки мешканців у місті,
Стільки в місті читачів.
2-й учень.
У тролейбусах читають,
Щось мугикають під ніс,
Сторінки перегортають
Під ритмічний стук коліс.
Лиш з малими читачами
В хаті клопіт вечорами:
Від книжок, хоч треба спати,
Їх ніяк не відірвати.
3-й учень.
В кожнім домі, в кожній хаті –
У містах і на селі, -
Хто навчився вже читати,
Має книжку на столі.
Дружба з книгою – це свято,
Не було б його у нас,
Ми не знали б так багато
Про новий і давній час.
Ведуча. – За час навчання у школі ви, діти, встигли подружитися. Приємно, що у класі у вас є друзі. Добре, що у важку хвилину товариш поруч: він допоможе, порадить. Але бувають у житті такі моменти, коли ти лежиш хворий, сам-самісінький вдома. Дуже
сумно і неприємно тоді на душі. Хто ж тоді може стати вірним другом?
Ведуча. Коли умієш сам читати –
Не треба мамі докучати,
До бабусі теж не треба йти:
"Ну, почитай, мовляв, хоч ти!"
Сестру просити теж не треба,
Щоб прочитала щось для тебе,
Ані благати, ні чекать,
А просто взяти й почитать.
—Діти, ви, напевно, знаєте, що бібліотеки –це океани книг, океани інформації, океани читачів.
Отож, саме сьогодні ми спробуємо з вами поринути у таємничий та казковий світ книги.
4-й учень.
Книги дружать з дітворою,
Полюби їх у житті –
І улюблені герої
Будуть друзями в путі.
5-й учень.
Сторінки книжок завітних
Всіх нас доброму навчать –
Працювати і учитись,
І Батківщину шанувать.
Виконання пісні «А ми любимо читати»
Світ чудовий, світ казковий, таємничий світ.
Відкриває двері школа нам з дитячих літ.
І веде нас по доріжках, за дзвінком , дзвінок.
Сторінки гортає книжка, ля-ля….
Добрий гном і Білосніжка, ля-ля….
Нам дають урок.
Карабаси-Барабаси теж у гості звуть,
Наші друзі в кожнім класі у книжках живуть.
І навчать нас неодмінно, як творить добро,
Неслухняний Буратіно, ля-ля….
Ніжна дівчинка Мальвіна, ля-ля….
І сумний П’єро.
|
П’ятачок із Вінні Пухом, хто не радий їм,
Ведуча. Книга – це мудрість минулих поколінь, Книга – це друг і порадник сьогодні. Вона зберігає у собі красу рідного слова, Чарівність мови. Ми читаємо книжки, беремо їх у бібліотеці, купуємо в магазині... Але ще не всі ставляться до книг так, як вони того заслуговують – з пошаною. ( До зали входять учні в костюмах брудних, пошарпаних книг ). 10-й учень. Наче сірі миші, Книги найбрудніші. Всі вони патлаті, Порвані, горбаті. І не має в них лиця: Без початку, без кінця, Палітурки, як ганчірки. Ті книжки ридають гірко. 1-ша книжка. Бився Гришка з хлопчаками, Він розмахував книжками. Дав Мишку по голові – Замість книжки стало дві! 2-га книжка. На підручнику Антона Намальована корова І написано: „Сія Гарна книжечка – моя”. Хто цю книжку візьме стиха, Той зазнає горя й лиха! 11-й учень. Бідні книги, на шматки Вас порвали хлопчаки! Ми пошлем вас до лікарні – Лікарі там дуже гарні. Там вас, бідних, пожаліють, І почистять, і зашиють, І підклеять вас на славу, І одягнуть у оправу.
Ведуча.
(Ведучі озвучують правила поводження з книгою)
Не роби на сторінках книг позначок чорнилом, не виривай сторінок; Не можна читати під час їжі.
Не можна рвати, малювати, брати брудними руками, загинати сторінки, закладати ручками або олівцями, битися ними, кидати їх.
Не читай у ліжку. Не слинь пальці, коли перегортаєш сторінки.
Не читай під час руху. Бережи книгу від вогню чи вологи. Якщо книга порвалась — обов'язково її підклей. Вчасно повертай книгу у бібліотеку. На неї чекають інші читачі. Ведуча. — Пропоную закріпити свої знання клятвою.
Клятва читача -------------------------------------- Вступаючи до лав читачів бібліотеки, храму книг, моря інформації - клянемося: Читати, читати і читати. Книги берегти і довго дома не тримати. Прочитаним ділитись: переказувати друзям, малювати ілюстрації і навіть самі будемо писати і робити книжки. Всі діти. Обіцяємо!
|
|
Ведучий читає, діти виконують відповідні дії.
За лісами, за морями
Відчиняє сонце брами.
А за брамами отими
Чарівними, золотими
Диво-казка походжає, А розпатлана Яга
Нас гостинно припрошає Всіх не любить, всіх ляка.
До веселої господи Там маленька мишка сіра
Де від Заходу до Сходу Ріпку витягти зуміла.
Щастям повняться простори, Мир богатирі пильнують,
Де зникають біль і горе, Все за зміями полюють.
Де чарівні жари-птиці Диво-диво-дивина-
З квітів п’ють нектар-водицю. Ця чарівна сторона.
Де Телесика гусятко
Мчить додому на крилятках,
Де хитресенька лисичка
Всім дарує небелички.
На стрічці вивішані закриті казкові герої із завданнями
Розкривається 1-й казковий герой –ДІД
Виходить ДІД, несе книжку з казками. Його завдання – впізнати, з якої казки уривок. Віддає книжку:
- Ой, почитайте, будь ласка, бо вже недобачаю та й старий дуже.
Бібліотекар або вчитель:
- – Чуємо, чуємо,- та не материн це голосок. Наша матінка співає тоненьким голоском та й приказує не так. (Відповіді- «Вовк та 7 козенят»)
- – А тісто хто місив? Хто дрова носив? Піч топив? Хто пироги пік?
(Колосок)
- – Та що вже з тобою робити, йди! – Вліз і той. Уже їх шестеро стало, так їм тісно, що й подітись нікуди. Коли це тріщить кущами ведмідь.
(Рукавичка)
- Кличе вона до себе в гості:
- Приходь, – каже, – приходь, лебедику! Я для тебе – як для себе! Кашки наварила.
(Лисичка та Журавель)
- – Тягнуть, потягнуть, а витягти не можуть. От кличе баба онучку… .
(Ріпка)
- Молодці, видно, що ви казки читаєте, бо відповіді всі знаєте!
Розкривається 2-й казковий герой –БАБА
Виходить БАБА, несе чарівну торбинку. Її завдання –дістати річ з торбинки і відгадати, з якої казки. Діти виходять і по черзі витягають речі та відгадують їх.
Бинт –« Айболить», ключик –«Пригоди Буратіно»,
Тарілка – «Лисичка та Журавель», рукавиця –…
Цибуля –… яйце –…
Пиріжок –…
Розкривається 3-й казковий герой –ЗАЙЧИК
Виходить Зайчик, несе папку з малюнками. Його завдання –знайти, що переплутав художник. Показ малюнків дітям. Які казки перемішались?
Розкривається 4-й казковий герой –ВОВК
Виходить ВОВК, несе конверт з буквами. Його завдання – скласти з літер слова казкових героїв.
Ведуча.
–Діти, покажіть, що ви вже знаєте літери і вмієте читати.
Гра «Скласти слово з розрізаних карток».
БУРАТІНО ЦИБУЛІНО ЖУРАВЕЛЬ
Розкривається 5-й казковий герой –ВЕДМЕДИК
Виходить ВЕДМЕДИК, виносить загадки.
До школи прямує хлопчак дерев’яний, Хто моторчик свій заводить?
Чомусь потрапляє у цирк полотняний. В гості з даху, хто приходить?
В пригодах великих побував цей хлопчак. Він для діток, ніби сон,
Він добре відомий вам, чи не так? Милий, славний…
(Буратіно) (Карлсон)
Старенька бабуся у лісі жила, Маленьке, сіреньке, біди наробило.
Гостинці для неї онучка несла. Щось біле, кругленьке хвостиком розбило.
Дівчинку вовк по дорозі зустрів! Бабуся сумує і плаче, дідусь витирає сльозу,
Як дівчинка зветься? Хто б відповів? А курочка кудкудаче: «Я вам золоте принесу!»
(«Червона Шапочка») (Курочка Ряба)
Розкривається 6-й казковий герой –ЛИСИЧКА
Виходить ЛИСИЧКА, виносить букву «К».
- Діти, якою найчастіше описується Лисичка в казках? (Хитрою, улесливою, підступною)
- Тому і завдання у неї саме хитре. Ви повинні назвати якнайбільше казкових
героїв на цю букву.
Орієнтовно: Курочка Ряба Котигорошко
Карлсон Коза-дереза
Кривенька качечка Карабас Барабас
Кіт у чоботях Кіт Леопольд
Колобок Капітошка
Учні: Існує книг багато на землі, Казка – це світ чарівний та незнаний.
Вони цікаві , мудрі та повчальні. Казка – це диво, сповнене краси.
Та кожен з нас, дорослий чи малий, Поринь у казку – це ж бо так цікаво,
Казки читає – дуже вони гарні. Це справді свято, радість для душі.
У казці звірі свою мову мають.
Дерева розмовляють, мов живі.
Добро і правда завжди зло долають,
Тому і люблять казку діти всі.
Розкривається 7-й казковий герой – КОЛОБОК
Вистава на новий лад
Ведучий.
У хатині біла граба
Жили собі Дід та Баба,
І синочка вони мали,
Колобком його назвали.
В день, коли була зимня вже погода,
Трапилась Із ним така пригода.
Дід.
Де це внучок наш подівся?
Який сон йому наснився?
Бачив, як ішов до хати,
Вже, напевно, вклався спати?
Баба.
Внучку, внучечку, озвися!
Та до школи повернися!
Знов приніс, напевно, двійку,
Або десь устряв у бійку…
(З’являється Колобок, позіхає).
Колобок.
Ну, чого ви розкричались?!
З друзями ми просто грались!
Ой, як набридло, як набридло
До школи кожен день ходить,
Ой, як же все мені набридло
Читати там, писать, лічить,
Ой, як набридло, як набридло,
Якби це тільки хто з вас знав!
За що, за що, скажіть, всім дітям
Хтось кару отаку наслав?!
Колобок (сердито).
Не піду я більш до школи
І до вас не повернусь ніколи!
1-й ведучий.
Колобок наш покотився —
І у лісі опинився,
Озирнувся, роздивився
І з ведмедиком зустрівся.
(Виходить Ведмідь з великою жуйкою).
Колобок. Михайле, може, підемо до школи?
Ведмідь.
Ти що? Туди? Ніколи!
Кажуть всі, що я ледащо,
То навчатись мені нащо?
Писать, читати, рахувати…
Краще жуйку продавати!
Колобок, ти не лови ворон,
А купи у мене ось «Дірол»! (Ведмідь протягує Колобкові жуйку, той відмовляється).
Як не хочеш купувати,
Піду іншим продавати!
(Ведмідь виходить, на сцені з’являється Вовк-хуліган).
Колобок.
Нумо, Вовчику-соколе,
Підемо мерщій до школи!
Вовк.
Я до школи не піду,
Бо навчатись не люблю!
Щось не так — я зразу бан!
І зубами клац та клац!
Щоб усі мене боялись,
Щоб усі мене лякались!
Менших люблю ображати,
Ну, а старших —- обзивати!
(Вовк погрожує всім кулаком і виходить. З-за куща виглядає Заєць-боягуз).
Колобок. Підеш, Зайчику, до школи?
Заєць.
Не піду туди ніколи!
І всього там я боюся,
Перелякано дивлюся.
Затряслася кожна жилка.
Геть усе мене лякає,
Певно, кожен про це знає.
Життя у мене нелегке,
Бо серце маю я слабке,
Нічого не навчуся,
Я так всього боюся!
(Заєць ховається за кущ. На сцені з’являється Лисичка з пляшкою «Кока-коли»),
2-й ведучий.
Далі Колобок рушає,
Лиску-модницю стрічає.
Колобок.
Хто це хвостиком махає
І з уроків утікає?
Лисичка.
Сиди, не рухайся,
Навчайся, слухайся —
Усі мені торочать,
А я заміж хочу! (Лисичка показує глядачам пляшку «Коли»).
Діти! Не ходіть до школи!
Пийте краще «Кока-колу»! (Лисичка виходить. Колобок потягується).
Колобок.
Крайнім бути теж не хочу,
Піду висплюся досхочу.
1-й ведучий.
Але тут летить Сорока,
Вісті знає вона всі.
(З ‘являється Сорока, говорить злякано).
Сорока.
Гей, мерщій спішіть до школи,
Бо ви свято проспите!
Там же Осінь зустрічають
Ще й дарунки діти мають!
(Всі дійові особи вибігають на сцену, вони розгублені).
2-й ведучий.
Скажіть, друзі, що робити,
Як вас розуму навчити?
Колобок.
За школою я скучив
І сняться вчителі…
Батьків навіщо мучив?
Так соромно мені! (Звертається до всіх дійових осіб).
Ми з вами, любі друзі,
З країни майбуття.
Після батьків усім нам
Продовжувать життя.
1-й ведучий.
Отож усе залишимо
І з лісу вийдем ми,
А у серцях запишемо,
Що станемо людьми!
Вовк. Не будемо обманювать!
Заєць. Боятись!
Лисичка. Хитрувать!
Всі разом.
Бо дуже нам всім хочеться
Все на дванадцять знать!
Завершуємо свято піснею «Мої казки»
Ось книжечка маленька, в ній - схованка чудес.
Там виріс біб великий аж до самих небес.
Рій казочок веселий живе на сторінках.
Я скарб такий чудовий тримаю у руках.
Приспів:
Казки мої улюблені, улюблені казки.
Хоч їх напам'ять знаю, читаю залюбки.
Казки мої улюблені, улюблені казки.
Хоч їх напам'ять знаю, читаю залюбки.
Ось їде Попелюшка в кареті з гарбуза
І роги наставляє Коза їй Дереза.
Юнак Котигорошко врятує цілий світ,
Царівна-несміяна усіх нас розсмішить.
Приспів.
Ось море синє-синє, там - рибка золота
І біла скатертина чарівна, непроста.
Тікає від бабусі маленький Колобок.
Іще змовчать звірята - напевно, близько вовк.
Бібліотекар:
Любі першокласники! Ми дуже раді, що наша шкільна бібліотека поповнилась новими читачами. З сьогоднішнього дня, ви стали постійними користувачами бібліотеки. Вона завжди відкрита для Вас. Ви, дорогі діти, піднялися ще на одну сходинку на шляху до знань. Нехай цей шлях буде для вас радісним і цікавим.
Читайте, читайте, читайте. Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книги. Людина, яка любить і вміє читати – щаслива людина. Навколо неї завжди багато розумних, добрих і вірних друзів.
У добру щасливу путь у Королівство Книг!
про публікацію авторської розробки
Додати розробку