Кожний із нас мріє жити за умов стабільної економіки, яка забезпечує можливості для успіху й оберігає від неприємних несподіванок. Звісно, нелегко здійснити таку мрію в країні, де відбувається перехід від однієї системи до іншої. Однак і в тих країнах, які ми відносимо до благополучних, стабільність теж залишається мрією. Статистичні дослідження свідчать, що втрата роботи – психологічна травма, яка за рівнем стресу поступається лише смерті близької людини або тюремному ув'язненню.
Урок в 11 класі
Тема. Безробіття і зайнятість трудових ресурсів
Мета: ознайомити учнів із заходами державної соціальної політики; сформувати поняття «безробіття», «зайнятість», «рівень безробіття»; з’ясувати причини, види та наслідки безробіття; сприяти розумінню економічного змісту природного безробіття; розвивати вміння обчислювати рівень безробіття та пояснювати необхідність державної політики щодо боротьби з безробіттям; виховувати економічне мислення.
Обладнання: - мультимедійний проектор, екран, комп’ютер.
- програмне забезпечення: Microsoft PowerPoint, Microsoft Word
Підготовчий етап: творчі завдання учням (за бажанням, за 1 тиждень).
1. Історія виникнення безробіття. Сутність зайнятості та безробіття. – презентація
2. Види безробіття – презентація
3. Соціально-економічні наслідки безробіття – презентація.
ХІД УРОКУ:
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності
Кожний із нас мріє жити за умов стабільної економіки, яка забезпечує можливості для успіху й оберігає від неприємних несподіванок. Звісно, нелегко здійснити таку мрію в країні, де відбувається перехід від однієї системи до іншої. Однак і в тих країнах, які ми відносимо до благополучних, стабільність теж залишається мрією. Основними проблемами, із якими стикається більшість країн із ринковою економікою, є безробіття та інфляція. Багато економістів вважають безробіття одним із проявів порушення макроекономічної рівноваги, центральною проблемою сучасної економіки. А статистичні дослідження свідчать, що втрата роботи – психологічна травма, яка за рівнем стресу поступається лише смерті близької людини або тюремному ув’язненню.
Сьогодні на уроці ми з вами детальніше розглянемо проблему безробіття та зайнятості, навчимося розрізняти різні види безробіття та обчислювати його рівень, а також охарактеризуємо основні соціально-економічні наслідки цього макроекономічного поняття.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу з практичним закріпленням.
Відомості про виникнення безробіття, його визначення в законодавстві а також кого можна вважати безробітними – про все це розповість нам Юра Васильчук , який підготував ці відомості у вигляді презентації.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ №1
Для закріплення розв’яжемо задачу.
Задача 1
Чисельність населення країни складає 220 млн. чол., із них 48 млн. – діти у віці до 16 років, а також особи, що знаходяться у спеціальних закладах (психіатричних лікарнях, виправних колоніях тощо), 60 млн. чоловік з тих чи інших причин вибули із складу робочої сили, 9 млн. 200 тис. чоловік – безробітні, 2 млн. чоловік зайняті неповний робочий день. Розрахуйте робочу силу в цій країні.
Розв’язання:
Робоча сила = 200 млн. чол. – 48 млн.чол. – 60 млн. чол. = 92 млн. чол.
Як і більшість економічних понять, безробіття поділяють на види. Цю інформацію підготувала Таня Костюк.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ №2
Закріпимо: на кожній парті лежить карточка з описом певного виду безробіття. Вашим завдання буде назвати до якого виду належить конкретна ситуація.
Рівень безробіття вимірюється шляхом співставлення кількості безробітних з наявною робочою силою:
U = |
U |
х 100%, |
(E + U) |
де U – рівень безробіття;
E – зайняті;
U – безробітні.
Рівень безробіття уважається важливим, але не безпомилковим показником. Розрахунок рівня безробіття ускладнюється тим, що критерії віднесення окремих осіб до категорії зайнятих чи безробітних є певною мірою умовними. Завищенню рівня безробіття сприяє зайнятість населення у тіньовій економіці. Водночас рівень безробіття може бути заниженим, оскільки цей показник не враховує частково зайнятих (тих, хто працює неповний робочий день, тиждень, знаходиться у неоплачуваних відпустках тощо), а також працівників, які втратили надію знайти роботу і тому не шукають її.
Задача 2
Чисельність населення країни складає 220 млн. чол., із них 48 млн. – діти у віці до 16 років, а також особи, що знаходяться у спеціальних закладах (психіатричних лікарнях, виправних колоніях тощо), 60 млн. чоловік з тих чи інших причин вибули із складу робочої сили, 9 млн. 200 тис. чоловік – безробітні, 2 млн. чоловік зайняті неповний робочий день. Розрахуйте рівень безробіття в цій країні.
Розв’язання:
U = |
U |
* 100%, тобто |
(E + U) |
Рівень безробіття = |
безробітні |
х 100%. |
робоча сила |
Робоча сила = 200 млн. чол. – 48 млн.чол. – 60 млн. чол. = 92 млн. чол.
Рівень безробіття = |
9,2 млн.чол. |
х 100% = 10%. |
92 млн.чол. |
Задача 3
Розрахуйте рівень безробіття, якщо робоча сила в країні становить 26 млн осіб, а безробітні – 2,6 млн осіб.
Розв’язання
2,6:26*100%=10%
Хоча й існує думка, що безробіття є стимулятором трудової дисциплінованості й активності працюючого населення, однак соціально-економічні втрати від безробіття є настільки значними, що в усьому світі докладається багато зусиль для мінімізації безробіття, і все одно в жодній країні не вдається ліквідувати його повністю.
З основними економічно-соціальними наслідками безробіття нас ознайомить Федонюк Юля.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ №3
ІV. Підсумки уроку.
Підведемо підсумки сьогоднішнього уроку.
1. Ви, Як майбутні наймані працівники, усвідомили сутність зайнятості та безробіття як закономірних наслідків функціонування ринку праці, навчилися розрізняти види безробіття, корегувати власну поведінку у разі втрати роботи.
2. Як відповідальні громадяни зрозуміли соціально-економічні наслідки безробіття.
V. Домашнє завдання.
1. Уявіть, що майже третина економічно активного населення є безробітною .Які наслідки - економічні та політичні – мала б така ситуація?
2. Знайдіть певні приклади в повідомленнях ЗМІ про види соціальної допомоги безробітним з боку держави.
3. За допомогою Інтернет-ресурсів дізнайтеся про показники безробіття в Україні за останні 10 років, визначені за міжнародною методологією та за даними служби зайнятості.