Урок "Біблійна міфологія"

Про матеріал

Стало традицією розпочинати навчальний рік Уроком знань. Адже знання, освіта - це справді нео­ціненний скарб, що робить людину сильною і багатою.

Але чому, здобувши вищу освіту, зробивши успішну ка­р'єру, людина іноді розгублено озирається в пошуках щас­тя: де той Синій птах, що наповнить життя сенсом і принесе в душу радість?

Кожен сам вирішує, що вкладати в поняття „життя", „справжнє життя", „щасливе життя". Це гроші, слава, нау­кові досягнення, мистецькі творіння, дружба, розуміння потреб інших, турбота про близьких людей, вміння насоло­джуватися природою?.. Починається цей нелегкий вибір ще в дитинстві — в період становлення характеру. І триває упродовж усього життя.

Сьогодні на уроці ми будемо вивчати Біблію,переказувати та аналізувати зміст біблійних оповідей. Будемо з'ясовувати, як вони співвідносяться з реальним життям.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: дати учням уявлення про Біблію; допомогти зрозуміти зміст біблійний них переказів, з’ясувати як вони співвідносяться з реальним життям; сприяти морально-етичному вихованню школярів.

Обладнання: тексти «Дитячої Біблії»; репродукції картин; відеофільм.

                                                                  Хід уроку

                                                                                                  Біблія сильна не

                                                                                                  зібраними в ній

                                                                                                  історіями, а духовним

                                                                                                  змістом, який ці історії                                                                  

                                                                                                   виповнює.

                                                                                                              Г. Сковорода

                                                                                                   Спочатку було слово,

                                                                                                   і Слово було в Бога,

                                                                                                   і Слово було Бог.

                                                                                                 Євангеліє від Іоана, 1:1

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

  1. Слово вчителя світової літератури про життя.

 Стало традицією розпочинати навчальний рік Уроком знань. Адже знання, освіта - це справді нео­ціненний скарб, що робить людину сильною і багатою.

Але чому, здобувши вищу освіту, зробивши успішну ка­р'єру, людина іноді розгублено озирається в пошуках щас­тя: де той Синій птах, що наповнить життя сенсом і принесе в душу радість?

Кожен сам вирішує, що вкладати в поняття „життя", „справжнє життя", „щасливе життя". Це гроші, слава, нау­кові досягнення, мистецькі творіння, дружба, розуміння потреб інших, турбота про близьких людей, вміння насоло­джуватися природою?.. Починається цей нелегкий вибір ще в дитинстві — в період становлення характеру. І триває упродовж усього життя.

       2.Учні читають прислів’я та приказки із «Дерева життя»

 На віку, як на довгій ниві: не пройдеш, ноги не поколовши.

 Життя прожити — не яблука вкусити.

 Літа минаються і не вертаються.

 Прожите, як пролите, не повернеш.

 Я їм, щоб жити, а не живу, щоб їсти ( Сократ).

 А Життя закоротке для щастя і задовге на терпіння.

  Життя наше як павутина.

  Де є життя, там є й надія.

 Життя любить того, хто з ним бореться, а нищить того, хто йому піддається.

 Жити — означає мислити ( Ціцерон).

   а Жити — означає боротись (Сенека).

А Не живи тільки для себе, бо й не родивсь сам від себе.

Золотий час — юнацькі літа.

Двічі молодим не бути.

Молодість лінива — то старість плачлива.

А Чого в молодості навчишся, те на старість як знайдеш.

       3.Складання учнями асоціативний кущ із словом ЖИТТЯ

                               Добробут                                            Праця

                                Здоров’я                  ЖИТТЯ              Пам’ять

                                   Мир                                                

                                                                                  

                                                          Краса і                   Любов

                                                          мистецтво                

     4.Узагальнююче слово   вчителя християнської етики.

Отже, життя — це найбільше диво і найбільша світо­ва таємниця. Це найвеличніший прояв Бога. Життя — це зернина, яка, лягаючи в землю, гине, щоб знову відродити себе в новому колоскові. Життя — це досвід, мудрість, розум, творчість, віра, любов. Життя — це велика відповідальність кожного з нас: перед собою, перед суспільством, перед майбутнім, перед Богом.

ІІ.   Оголошення теми, мети і завдань уроку.                                   

      1.Слово вчителя світової літератури

Тема нашого сьогоднішнього уроку «Біблійна міфологія. Старий Завіт».

Сьогодні на уроці ми будемо вивчати Біблію,переказувати та аналізувати зміст біблійних оповідей. Будемо з’ясовувати, як вони співвідносяться з реальним життям.

Ш.Актуалізація опорних знань учнів

   1.Слово вчителя світової літератури.

На попередніх уроках ми почали вивчати розділ «Міф і література». Тож давайте пригадаємо.

    2.Бесіда з учнями

       - Що таке міф? ( Міф (в перекладі з грецької – слово, переказ, промова, оповідання) - вид усної народної творчості, розповідь про Богів, духів, героїв, надприродні  сили, що брали участь у створені світу.

       - Що таке міфологія? (Міфологія – сукупність міфів якогось народу; наука, що вивчає  особливості міфів.

      - Назвіть спільні риси міфу та казки?

                       1. Жанр усної народної творчості.

                       2. Колективний твір.

                       3. Вигадані події, герої.

                       4. Елементи фантастики.

                       5. Образність поетичність мови.

                - А які відмінні риси міфу від казки?

Казка

Міф

Відмінні риси

1. Свідома вигадка, що мала на меті повчання. В основі — протиставлення мрії і дійсності.

1. Виникли з потреби пояснити світ, природні явища.

2. Дійові особи (люди, рослини, звірі) згруповані контрастно, виступають носіями певних люд­ських якостей.

2. Герої — міфічні істоти, пов'язані з віруваннями наших предків.

3. Герой — сам творець своєї долі, бореться за неї.

3. Віра у вплив вищих сил на долю людей, цілих народів.

4. Традиційна структура і компо­зиція (зачин, основна частина, кінцівка), подібні початки і заключення.

4. Відсутність строгої структури, характерний повільний, неспіш­ний розвиток дії.

5. Сюжет багатоепізодний із дра­матичним розвитком подій, але щасливим закінченням.

5. Сюжет багатоепізодний, але за­кінчення різне.

 

3. Інсценізація давньогрецьких міфів

А п о л л о н (вдивляючись у глибину класу).

Зевеса син достойний, Діонісе!

Прошу, на землю швидше подивися.

Ти бачиш (показує в бік команд) вдалині фігур мелькання?

Про що віщує їх розташування?

Д і о н і с (знизує плечима).

Не знаю, брате мій, людських я прав,

           І Зевс про те велів усім забути!

           Втім, зачекай, Діоніс твій згадав:

           Ті, хто зібрався, не бояться скрути.

           їх витримці позаздрить Лаокоон,

            їх розум мчить скоріш вітрил потужних...

            Я бачу муз, що славлять Гелікон,

            Дивлюсь на аргонавтів, греків мужніх, —

           Як серед них обрати найсильніших?

        Аполлон.

           Відомо як! Влаштуємо змагання -

           Покаже нам хай кожний свій талант.

Діоніс.

Хай буде так, і Зевс тому - гарант!

 

Загибель Ахіла

Федіта.

Улюблений Ахілл, мій син безстрашний,

І тілом, і душею ти прекрасний!

Скажи, чому лице твоє спотворене?

Втіш серденько моє згорьоване.

Ахілл заперечливо хитає головою.

Благаю (піднімає руки до неба), хай боги за свідків

Твоє мовчання - вісточка нізвідки,

Твоє мовчання - скам'янілі квіти...

Чому мені не хочеш розповісти

Про гріх чужий?

Прихиляє його голову до своїх грудей.

Ахілл.

...Не Довго буду жити -

До Аїда я. піду в полон.

Паріс не винен, вбивця - А...

Ахілл падає, вражений стрілою.

 

IVСприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

      1.Слово вчителя християнської етики про Біблію.

Біблія – Слово Боже до людини.

Біблія – найвідоміша і найбільш поширена у світі книга. Вона створювалась упродовж 1500 років. Слово «Біблія» походить від грецького слова «бібліа» - «книги». Біблія це ціла бібліотека книг, адже в ній 66 книг. Автором Біблії є Бог, Дух Св’ятий, який діяв через вибраних людей: пророків, євангелістів, апостолів. Найдавніші частини Біблії були написані  на кам’яних плитах, на папірусі, пергаменті. (див. плакат)

      У 1947 р. в одній з печер Криму, що поблизу Мертвого моря, хлопчик знайшов багато сувоїв біблійних книг. Книги були написані не пізніше 68 р. після народження Христа, а вік цих сувоїв різний. Серед них зберігся сувій книги Ісалії, який мав 7.5 метрів у довжину. За своїм змістом знайдені рукописи повністю співпадають з древніми текстами Біблії, які дійшли до наших днів. Біблія – це історія спасіння людини від початку сотворення.

      2.Словникова робота. Записати у зошити визначення, що таке Біблія.

        Слово біблія походить із грецької мови і означає «книги», оскільки Біблія складається з великої кількості книг, написаних різними людьми і в різні часи, протягом майже тисячоліття. Біблію називають «Книгою Книг», тому що у ній визначається місце людини у світі й сенс її буття.

    3.Біблійна історія «Початок світу. Перші люди». (записати у зошити). Перегляд слайдів.

    4.Бесіда (вчитель християнської етики).

  1. Як звали перших людей? (Адам і Єва.)
  2. Де вони жили? (В Едемському саду, в раю.)
  3. Яке право надав Бог першим людям? (Назвати усі дерева, рослини, тварин).
  4. Яким чином Бог створив Єву? (Він узяв Адамове ребро і пе­ретворив його на жінку.)
  5. Як Господь заповідав їм жити? («З усякого дерева в саду їс­тимеш. З дерева ж пізнання добра й зла не їстимеш, бо того самого дня, коли з нього скуштуєш, відразу помреш».)             
  6. За що розгнівався Бог на Адама і Єву? (За те, що вони з'їли плід із дерева добра і зла.)

5. Коментар учителя.

Як відомо, Бог поселив перших людей у райському саду і заповідав їм доглядати й обробляти його.

Адамові та Єві можна було споживати усі плоди, за ви­нятком плодів із дерева пізнання добра і зла. Чому ж Бог наголосив на цій забороні? Учені доводять, що слово «знати» (а отже, й похідне від нього «пізнання») у давньоєврейській мові має такі значення: «володіти» (порівн. рос.— владеть —> власть, укр.— влада), «панувати», «уміти», «любити». Це особливе сло­во, що важко перекладається на європейські мови.

          Дерево пізнання добра і зла — це дерево влади, панування і Єва, прагнучи влади («будете, як сам Бог»), розривають з між Богом і людьми. За що й були покарані вигнанням із раю.

6. Бесіда (продовження).

1)Хто спокусив Єву? (Змій.)

  1. Як ви гадаєте, втіленням якої сили виступає у переказі (Сили зла.)
  2. Чи визнали Адам і Єва свою провину? (Ні. Адам звинувачував Єву, Єва — змія. І ніхто не хотів визнати себе винним.)
  3. Як ви гадаєте, чи справедливою була кара Господа? (Так, адже людина 8відповідати за свої дії.)

7.Бесіда (вчитель світової літератури).

Давайте пригадаємо міф про появу перших людей у єгипетських міфах.

  • Що спільного у розповідях про походження людей у біблійних оповіданнях та єгипетських міфах? (За Біблією Бог створив людей по образу і подобі своїй; За єгипетськими міфами перші люди походять із тіла Бога творця і є його копією. Отже, і у Біблії, і в єгипетських міфах люди – Божі діти);
  • У єгипетських міфах розповідається про те як Бог покарав перших людей. Подумайте, чому він це зробив? (Люди  сварилися, і Бог вирішив  їх покарати, щоб припинити чвари);
  • Як ви гадаєте, чому Бог не хотів сварок між людьми? (Сварки – це зло);
  • Як Бог повітря Шу вирішив сварку між  Гебом (богом Землі) та Нут (богинею Неба)? (Відділив небо від землі. В підручнику на стр.12 малюнок)

А пригадайте, у 5-му класі ви вивчали міфи з української літератури. Назвіть їх? (Міф про Дажбога – бог над богами; міф про Берегиню – богиня Краси і захисниця її)

8. Читання у ролях біблійної історії «Каїн та Авель» (записати у зошити)

9.Слово вчителя світової літератури.

      Біблійна оповідь про Каїна і Авеля небагатос­лівна. Віруючі не могли отримати з неї відповіді на низку запитань: якщо це було перше на землі вбивство, звідки Каїн знав, як це скоїти? Як і де поховав Каїн Авеля? Який саме знак, яку печать поставив Бог на Каїнові?

Тому не дивно, що історія Каїна і Авеля обросла великою кількістю легенд, в які люди вкладали відповіді на ті запитання, що у них виникали під час читання Біблії (такі легенди, спочат­ку усні, а пізніше й писемні, що не увійшли до Біблії, звуться апокрифами).

Дуже поширеною була легенда, в якій розповідалося про те, що сатана навчив Каїна вбивати: прибравши личину воро­на, вбив перед ним іншого ворона каменем. В інших легендах говориться, що знаряддям убивства була палиця, точніше — гілка з дерева пізнання добра і зла.

На запитання, що зробив Каїн з тілом Авеля, легенда відпо­відає так: Бог послав Каїнові двох "чистих" птахів (голубів). Один з них убив другого і закопав у землю.

Непокоїло віруючих і питання, чому Бог не прийняв жерт­ви Каїна. В одних легендах говориться, що Каїн пожертвував Богові рештки своєї їжі, в інших, що приніс жертву аж надто гордовито, говорячи при цьому про Бога без належної поша­ни, і саме тому він не прийняв цієї жертви.

 10.Слововчителя християнської етики.

    Кара Господня стала по-Божому всемудрого: кожного, хто вбив би Каїна, чекала б семикратна помста. Тому Господь умістив знака на Каїні, щоб не вбив його хто випадково, коли зустріне. Так і ходив Каїн до самої смерті з печаттю свого гріха, що виріс з його невір’я, заздрощів та злоби.

    Тож і кажуть: «Каїнова печать» - печать братовбивці…

11.Слово вчителя світової літератури про «каїнову печать»

Якою була "каїнова печать"? І про це йдеться в легендах: в одних, що це сяйво, схоже на сонячні промені, в інших, що ріг на лобі, ще в інших— два роги.

12.Бесіда-обговорення. Учні-дослідники розкажуть нам про "Вживання імені Авеля й Каїна у тво­рах українських письменників".

Ім'я Каїн стало синонімом слів "злочинець", "вбивця", "ви­родок", вживається воно у нас і як лайливе слово: "Гострив (Мамай) шаблюку щодня, бо й тупив щодня, від каїнів усяких відбиваючись" (О. Ільченко).

У народі існує повір'я, що на місяці, коли він уповні, можна побачити Каїна і Авеля:

Мені колись бабуся говорила,

 На місяці уздрівши тьмяні тіні:

 "То Каїн Авеля підняв на вила,

                    Коли було ще світу сотворіння.

                   Із тих часів і почалися війни

                  Криваві, що мордують всі народи ". П. Воронько

 Ім'я Авеля стало символом невинної жертви. Вислів "брат піднявся (постав, пішов) на брата" означає запеклу ворожне­чу — як сімейну, так і соціальну. У рефераті Михайла Коцю­бинського про Івана Франка є такі слова: "Весь Борислав — одна смердюча яма. Там важка праця, малий заробіток, бруд, п'янство, розпуста, погана їжа і погана горілка, всякі хворо­би; там людина гірше скотини, там брат на брата здіймає ніж, там чад і вічне пекло".

Тут ідеться про особисту ворожнечу.

 А в іншому вірші — про соціальну боротьбу:

Та й справді, світ сей був тоді темниця:

 В кормигу запрягав народ народа,

 На вільне слово ковано кайдани,

 Півроду людського не звано людьми,

Затято йшов війною брат на брата. Леся Українка

Вислів "каїнова печать" ("каїнове тавро") вживається як синонім до вислову "тавро зрадника": "— ... Та горе тобі, якщо ти ухилишся від заклику, — лиховісно закричала стара, наступаючи на Найду і блискаючи палаючими очима, — ганьба впаде на твою голову, печать каїнова ляже на виду твоєму..." (М. Старицький).

Набув поширення як цитата з Біблії у відповідних життєвих ситуаціях і вислів "чи я сторож братовісвоєму»?


 Завіт

"я не сторож брату своєму..."

 Дарма.

В. Простопчук

  13.Слово вчителя світової літератури.

Історія Каїна і Авеля знайшла своє відобра­ження як у світовій, так і у вітчизняній літературі: Дж. Байрона – англійського письменника у творі "Каїн",  Ш. Бодлера – французького письменника у творі "Каїн".

Зображали Каїна і Авеля художники: Хр. Дітріх, А. А. Корреджіо, Тіціан, Я. Тінторетто, П. П. Рубенс, X. ван Р. Рембрандт.

14. Робота з репродукціями.

15.Розповідь учня-археолога про відкрит­тя, що є підтвердженням вірогідності історії про потоп.

Людство завжди цікавило, чи не є історія про потоп відоб­раженням якоїсь давньої катастрофи. На це запитання дав відповідь визнаний археолог Леонард Вуллі, що відкрив сто­лицю найдавнішої на землі держави, яку за місцем розташу­вання назвали Межиріччям, Дворіччям чи Месопотамією. Історія сьогодні про Ноя — нащадка Адама, праведника (тобто людина, котра прожила свій вік чесно, була смиренною і покірною Богові), єдиний обранець серед людей, які на той час населяли Землю. Ною було 500 років, коли у нього народилися сини, й 600 років, коли він будував ковчег. За легендою, Ноїв ковчег опустився на вершину гори Арарат (Туреччина та Вірменія). Її висота 5165м.

16.Повторення біблійної історії про Потоп(записати у зошити).

     1)Чому Бог пожалкував, що створив людину?

     2) Як Він вирішив її покарати?

     3)Чому Ной заслужив ласку Бога? («Ной був чоловік праведний і досконалий між сучасниками; він ходив із Богом».)

   4)Що наказав Бог зробити Ноєві? Що означає слово «ковчег»?

(Бог наказав Ноєві побудувати ковчег, що означає корабель.)

   5)Скільки днів лив дощ? (40 днів і ночей.)

   6)Якою стала Земля після потопу? Знайдіть відповідний уривок.

   7)Скільки днів прибувала вода на землю? (150 днів.)

17.Вікторина "Так — ні" (учні обмінюються зошитами)

  1.             Ной був доброю людиною? (Так).
  2.             Він сам придумав збудувати ковчег? (Ні).
  3.             Ной у всьому слухався Бога? (Так).
  4.             Бог врятував сім’ю Ноя? (Так).
  5.             Ще хтось із людей слухався Бога? (Ні).
  6.             Ной один будував ковчег? (Ні).
  7.             Дощ лив 40 днів? (Так).
  8.             Вода повністю вкрила землю? (Так).
  9.             До потопу на землі були дощі? (Ні).

10) Чи врятував Бог тварин? (Гак).

    11)Ноїв ковчег осів на горі Арарат? (Так)

    12)Гора Арарат справді існує? (Так)

  18. Учні-дослідники розкажуть про «Вживання висловів із історії «Потоп».
«Всесвітній потоп» говорять про велику зливу (це жартів­ливе вживання словосполучення), але насамперед згадують цей вислів тоді, коли йдеться про величезну катастрофу, стихійне лихо.

Вислів «Ноїв ковчег» у переносному значенні використо­вують стосовно різних речей: і надійного притулку від негоди чи злиднів, і переповненого людьми приміщення. Ковчегом іронічно називають громіздке старомодне судно або екіпаж.

«Чисті» — це ті тварини, яких дозволяли їсти тогочасні релігійні приписи, «нечисті» — заборонені для вживання. Сьогодні ці слова характеризують людей порядних, хороших і людей недобрих, непорядних, нечистих на руку.

Голубка з оливковою гілкою у дзьобі — давня емблема миру (оливкова гілка була ознакою богині миру ще у греків і римлян).

 

VЗакріплення вивченого матеріалу

   1.Гра «Заборонений плід» (вчитель християнської етики)

    2.Слово вчителя світової літератури. (Оцінювання)

VI Домашнє завдання.

   Написати міні-твір «Чого навчає нас Біблія»

 

1

 

doc
Додано
16 вересня 2018
Переглядів
1417
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку