Урок. Брати Я. і В. Грімм «Пані Метелиця». Моральні цінності в казці. Характеристика образів персонажів. Антитеза.
Дідова дочка й бабина дочка (українська народна казка)
Червень 19, 2015Лук'янюк Євген
Був собі дід та баба і мали собі дочку. Ото чи довго пожила баба, чи ні – чує, смерть прийшла. А як умирала, то своєму чоловікові казала:
– Як умру, чоловіче, а ти будеш женитися, то гляди – не бери тої вдови, що біля нас живе з дочкою, бо вона тобі буде жінкою, а нашій дитині не буде матір’ю!
– Добре,– відказав чоловік,– не буду брати не то її, а й ніякої,– і женитися не буду.
Поховав дід бабу і похорон відправив та й живе собі сам. А трохи згодом пішов раз селом та й зайшов до тієї вдови, що жінка не веліла її брати. Тоді чоловік казав: «Не буду женитися ні з якою», а то й забув, що казав. Забіг, побалакав і удову до себе запросив. А вдова зраділа й каже:
– Я вже давно цього ждала!
А незабаром і одружитися умовила.
Усю худобу забрала і до діда жити з дочкою помандрувала.
Ото живуть усі вкупі – дідова дочка й бабина. Що ж – як мати рідненька, то сорочка біленька, а мачушине добро, як зимне тепло. Дуже баба не любила дідової дочки: сказано, як мачуха,– усе гризе голову. Та й діти між собою часто сваряться, надто бабина дочка: звичайно, як зведенята,– у них ніколи ласки нема.
Оце було як підуть на досвітки, то дідова дочка пряде, а бабина знай цілу ніч гуляє, і не раз так бувало, що, гарцюючи, і мички попа-лить. А йдуть додому вранці та дійдуть до перелазу,– бабина дочка й каже до дідової:
– Дай,– каже,–мені починки, сестрице, я подержу, поки ти перелізеш.
– Добре,– каже,– сестрице, на!
От поки дідова дочка перелазить, а бабина дочка, узявши починки, побіжить додому і матері набреше, що дідова дочка цілу ніч гуляла і мички попалила.
– А я пряла і додому поспішала. Бачите, матусю, яка вона ледача!
Дідова дочка црийде додому, а мачуха почне її бити і дідові виказувати:
– Твоя дитина ледащо – не хоче робити, а ти не хочеш учити!
Та що вже мачуха не вигадувала, як з дівчини бідолашної не знущалась, а їй усе байдуже: робить собі мовчки. Та й добре роби – біда» і не роби – біда.
Дід свою рідну дочку жалував, а бабу з її дочкою аж досада брала, як це бачили. І почали вони вдвох радитися, як би дідову дочку витурити з дому, щоб її не було.
Ото й почала баба дідові гризти голову:
– Твоя дитина ледащо – не хоче нічого робити, тільки все гуля та спить. А ти ще й жалуєш, ти б лучче, ніж мав жалувати, то найняв де-небудь, може, що й було б з неї!
– Де я найму її? – каже дід.
– Веди куди хочеш, а щоб дома не була.
Докучила баба своїми словами дідові, аж до живих печінок допекла, бо щодня одно товкла: «Веди!» – та й годі. Нічого було робити дідові: треба вести, хоч і жалко.
Зібралися й пішли. І зайшли у великий ліс. Дочка дідові й каже:
– Верніться, тату, додому, я й сама піду, десь найду собі роботу та й наймуся. Лучче людям робити, ніж мачусі годити.
– Добре,– каже дід.
Попрощався і повернувся додому. А дівчина пішла собі.
Йде та йде великим лісом. Коли стоїть яблунька,– та вже так бур’яном заросла, що її й не видно. От і каже та яблунька:
– Дівонько-голубонько, обчисть мене, доглянь мене,– я тобі у великій пригоді стану!
Дідова дочка закотила рукави, обполола яблуньку і пісочком обсипала. Всяке діло хоче, щоб коло нього панькались. Яблунька подя-кувала, дівчина пішла далі.
Схотілося їй пити. Вона підійшла до криниці, а криничка їй говорить:
– Дівонько-голубонько, вичисти мене,– я тобі у великій пригоді стану!
Дівчина обчистила криничку і пісочком обсипала. Криничка їй подякувала. Пішла дівчина далі.
Коли біжить такий поганий собака та й каже:
– Дівонько-голубонько, обчисть мене, доглянь мене,– я тобі у великій пригоді стану!
Дівчина заходилась, обчистила, собака сказав: «Спасибі, дівонько!» Вона пішла далі.
Коли стоїть піч, і така облуплена, а біля неї глина лежить. Піч каже:
– Дівонько-голубонько, обчисть мене, обмаж мене,– я тобі у великій пригоді стану!
Дівчина замісила глину, полізла у піч, обчистила, обмазала. Піч їй подякувала. Дівчина пішла далі.
Йде та йде,– зустрічає її жінка та й каже:
– Здоровенька була, дівчино!
Дівчина відказала їй:
– Доброго здоров’я!
– Куди ти йдеш, дівчино? – питає жінка.
А дівчина й каже:
– Іду, щоб де найнятися.
– Наймись у мене,– сказала жінка.
– Добре,– відказала дівчина,– наймусь.
– У мене,– каже жінка,– невелике діло, аби ти вміла зробити те, що я скажу.
– А чому ж не зумію? – каже дівчина.– Раз мені покажете, Тіточко, а вдруге і сама знатиму.
Прийшли додому, де та жінка жила. От жінка й каже:
– Ось що, дівчино: оце тобі казани, то ти рано-вранці і увечері нагрій окропу і вилий у корито, і борошенця туди всип, і замішай,– тільки гляди, щоб не гаряче було, а тільки тепленьке. Стань на порозі, двічі свисни, то до тебе позлазяться гадюки, ящірки, жаби і всякий звір. Ти нагодуй їх, вони й порозлазяться, куди кому треба.
Дівчина сказала:
– Добре, тітонько, так робитиму, як ви мене навчили.
Де руки та охота, там скора робота.
Зараз увечері затопила піч, приставила окропу, нагріла трохи, повиливала в корито і борошенця туди всипала й замішала. Стала на порозі, двічі свиснула,– як почали злазитись гадюки, ящірки, жаби і всякий звір, та кожне до корита! Понаїдались усі та й порозлазились.
І так цілий рік дідова дочка там служила і робила те, що їй хазяйка казала. Очам страшно, а руки роблять. А як кінчився рік, то та жінка й каже дівчині:
– Ось що, дівчино: оце вже сьогодні рік, як ти в мене. Коли хочеш, то й другий будь, а не хочеш, то як хочеш: ти мені добре робила, спасибі тобі!
Дівчина подякувала хазяйці за хліб, сіль і за все та сказала:
– Хочу додому. Спасибі вам, паніматко!
Хазяйка каже їй:
– Піди ж вибери якого хочеш коня й воза.
А сама наготовила їй повнісіньку скриню всякого добра і випровадила до лісу ту дівчину. Тоді попрощалися. Сама вернулась додому, а дівчина поїхала собі.
Ото їде дідова дочка повз ту піч, що вона обмазала, коли гляне – аж повнісінька піч пирогів. Піч і каже:
– Дівонько-голубонько, на тобі оці пироги за те, що ти мене прибрала, спасибі тобі!
Дівчина подякувала, і тільки що під’їхала, а пироги так і пороснули у возик. Піч заслонилась, а дівчина поїхала далі.
Ото їде та їде, коли дивиться,– аж біжить собака і несе намисто, таке добре та гарне, ще й шліфоване. Тільки прибіг до возика та й каже:
– На тобі, дівонько-голубонько, за те, що ти мені у великій пригоді стала!
Дівчина взяла, подякувала і поїхала, радіючи.
От їде, і так їй схотілося пити! Подумала: «Заїду до тієї кринички, що я чистила, то, може, там нап’юсь». Заїхала, дивиться – повнісінька криничка води, аж через верх ллється, а біля неї стоїть золоте барильце й кухлик. І каже криничка:
– Напийсь і собі набери барильце, та й кухлик візьми!
Стала та дівчина пити – аж вода така добра, що й зроду такої не пила. Набрала повнісіньке барильце додому, та й кухлика не забула і поїхала далі.
Коли стоїть яблунька – і така хороша, що не можна й сказати: на ній яблучка срібні та золоті, і рясно-рясно! Яблунька й каже:
– Дівонько-голубонько, на тобі ці яблука зате, що ти мене обчистила.
Дівчина сказала: «Спасибі!» – та під’їхала під яблуньку, а яблучка так й пороснули у возик.
Приїхала та дівчина додому та й гукає:
– Ідіть, тату, забирайте добро!
Вийшов дід із хати, дивиться, аж дочка його. Він зрадів, побіг до неї та й каже:
– Де ж ти, дочко, була?
– Служила, тату,– каже дочка.– Зносьте добро!
А добра ж то – повнісінький віз, іще й намисто добре! Стали зносити – то гарне, а то ще краще!
Побачила баба, що стільки дідова дочка навезла усякої всячини, і напалася на діда:
– Веди та й веди і мою дитину, куди свою водив!
Ото як докучила дідові, щодня це кажучи,– сказано, заздрість бабу взяла,– то він врешті сказав:
– Нехай убирається, поведу.
Попрощались і пішли з бабиною дочкою.
Зайшли у ліс. Дід і каже:
– Іди ти, дочко, а я повернусь додому.
– Добре,– відказала бабина дочка.
І розійшлися: дівчина у ліс пішла, а дід додому.
Йде бабина дочка лісом, коли стоїть яблунька та й каже:
– Дівонько-голубонько, обчисть мене, то я тобі у великій пригоді стану!
Дівчина відказала:
– Оце чорт не видав, буду руки каляти. Ніколи мені!
Іде бабина дочка далі, коли стоїть криничка, така зарощена, та й каже:
– Дівонько-голубонько, обчисть мене, я тобі у великій пригоді стану!
– Оце лиха година розносила вас із своїм чистінням! Мені треба йти скоренько,– сказала та дівчина та й пішла далі.
Іде повз ту піч, а піч і каже:
– Дівонько-голубонько, обмаж мене, я тобі у великій пригоді стану!
– Та нехай тебе лиха година маже, не я буду мазатися! – сказала бабина дочка, дуже розсердилась і пішла далі.
Коли біжить собака – такий поганий, що гидко й глянути, та:
– Дівонько-голубонько, обчисть мене,– я тобі у великій пригоді стану!
Дівчина поглянула та й каже:
– Оце бісів батько тебе не видав, такий поганий, а щоб я коло тебе руки кал яла… А щоб ти не діждав! – І пішла далі, лаючись.
Зустрічає її та сама жінка, що дідова дочка у неї служила, та й каже:
– Здорова була, дівчино!
Дівчина відказала:
– Доброго здоров’я, тітко!
– Куди ти йдеш? – спитала жінка.
А бабина дочка й каже:
– Та йду, тітко, щоб де найнятися.
А жінка каже:
– Наймись у мене, дівчино!
– Добре, тітко,– каже дівчина.– А яке ж у вас діло?
– Та в мене діло невеличке, дочко, аби ти зуміла робити,– сказала жінка.
– А чому не зумію,– сказала дівчина.– Ви мені раз розкажете, а вдруге сама знатиму.
– Ось що, дівчино,– каже жінка,– яка твоя робота: оце тобі казани, вранці-рано й увечері нагрій окропу, та щоб не гарячий був, а лише тепленький, вилий у корито, замішай борошном, тоді стань на порозі, двічі свисни,– тільки не бійся,– то до тебе позлазяться всякі звірі, і гадини, і жаби, та наїдяться і порозлазяться, куди кому треба. А що, зумієш так зробити, дівчино?
– Зумію,– відказала дівчина.
Ввечері бабина дочка затопила піч, а як закипіли казани у ключ,– мов грім загримів, бо казани великі були. Тоді дівчина набрала борошна мірку й всипала туди та й замішала не пійло, а лемішку та й висипала у корито. Сама стала на порозі, свиснула двічі… Прилізли гадюки, жаби, ящірки і всякий звір. Ото кожне до корита – та ухватить та й вивернеться. І так усі чисто попеклись.
Тоді бабина дочка бачить, що всі понаїдались і повивертались та не встають, та пішла до хазяйки й каже:
– Що це у вас, тітко, така чудна скотина, що наїлись, та полягали, та й не встають?
– Як не встають? – крикнула хазяйка з ляку та стрімголов на двір…
Побачила, що неживі, ухватилась за голову та в крик:
– Що ти наробила! Ти їх попекла!
І лаяла, і плакала, та нічого не помогло. Потім поскладала печеню в скриню і замкнула. А як скінчився бабиній дочці рік, то вона дала коня шолудивого, воза поламаного, поставила скриню з гадюками печеними і випровадила дівчину в ліс. Яка робота, така й плата!
Поїхала бабина дочка додому та й не знав, що матері везе. Їде бабина дочка, радіючи, що в неї буде те, що в дідової дочки є.
Доїздить до тієї кринички, і дуже їй схотілося пити. Дивиться – як на те ж криничка: вода так і ллється. Вона туди стрімголов кинулась, а криничка закрилась та й каже:
– Е, дівонько-голубонько, не хотіла в пригоді стати – мене причепурити, то не будеш і води пити!
Заплакала дівчина та й поїхала далі.
Доїздить до яблуньки, а на ній так рясно яблук, що ніде курці клюнути, та такі гарні – срібні та золоті. Дівчина каже собі: «Піду хоч яблучок струшу, матері гостинця повезу». Тільки що підійшла, а яблучка – скік угору, аж на вершок. Яблунька й каже:
– Е, дівонько-голубонько, не хотіла мене прибрати – не будеш з мене яблучок зривати!
Заплакала бабина дочка та й поїхала далі.
Коли дивиться – аж біжить собака і несе на шиї разок намиста доброго, ще й шліфованого. Кинулась дівчина за тією собакою, щоб відняти намисто, а собака й каже:
– Е, дівонько-голубонько, не хотіла мені у пригоді стати – не будеш від мене намиста брати!
Та й побігла собі. А бабина дочка знову заплакала та й поїхала додому.
Приїхала у двір до батька та й гукає:
– Ідіть, тату, заберіть речі!
Дід і баба вибігли з хати, дивляться,– аж дочка приїхала. Дуже обоє зраділи, ухватили її в хату, унесли й скриню. Ото як відчинять, подивляться,– аж там самі жаби, гадюки! Вони в крик:
– Дочко, що це таке? – І полякались обоє.
Тоді бабина дочка стала розказувати, що їй було, а баба з дідом слухають. А як розказала вона все те, то баба сказала, жалуючи:
– Мабуть, твоя така доля, що куди не підеш, то золоті верби ростуть! Сиди лучче дома та не рипайся, бо та добра привезла, а ти гадюк! Іще добре, що хоч жива прийшла.
Отак вони собі живуть і хліб жують. Коромислом сіно возять, оберемком воду носять! Дідова дочка пішла заміж та й поїхала собі і живе добре, а бабину ліниву ніхто не бере.
Колодяжна Лариса Анатоліївна
Боромлянський НВК
Тростянецької районної ради
Сумської області
5 клас, зарубіжна література.
(Слайд 1) Тема. Брати Я. і В. Грімм «Пані Метелиця». Моральні цінності в казці. Характеристика образів персонажів. Антитеза.
Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст казки; розвивати навички співвіднесення казкових подій із реальними; уміння аналізувати образи героїв за їхніми вчинками та моральними якостями; формувати навички порівняльної характеристики героїв; порівняти казку „ Пані Метелиця” з казкою «Дідова дочка та бабина дочка», яка має схожий сюжет, повторити поняття про „мандрівний сюжет”, розвивати творчі здібності учнів; виховувати працьовитість, милосердя, чесність та інші моральні якості, що становлять загальнолюдські цінності.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, мультимедійне обладнання, презентація, фрагменти з казки «Пані Метелиця», 1963 р., режисера Готтфріда Кольдіца, українська народна казка «Дідова та бабина дочка».
Структура уроку:
І. Організаційний момент. 1 хв.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. 2 хв.
Плейкаст «Казки гуляють по світу» . Вступне слова вчителя.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку, представлення очікуваних результатів уроку.
ІУ. Актуалізація опорних знань 5 хв.
«Мозковий штурм».
V. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу. 30 хв.
1. Бесіда за змістом прочитаного твору.
2. Робота з підручником.
3. Рольова гра «Пані Метелиця».
4. Перегляд фрагментів із фільму «Пані Метелиця» режисера Готтфріда Кольдіца.
5. Словникова робота.
6. Фізкультхвилинка
7. Складання кластерів «Рідна дочка», «Пасербиця».
8. Компаративне дослідження. Порівняльна характеристика казок «Пані Метелиця» та «Дідова та бабина дочка» за методикою «Кола Вена».
9. Постановка та розв'язання проблемного питання.
10. «Ми – літератори». Творча робота в парах на картках.
І варіант - Скласти сенкан «Пані Метелиця»;
ІІ варіант – записати Поради пані Метелиці;
ІІІ варіант – скласти кластер «Мачуха».
УІ. Узагальнення матеріалу. 3 хв.
УІІ. Оцінювання. Оголошення результатів навчальної діяльності. 3 хв.
VIIІ. Домашнє завдання. 1 хв.
Перебіг уроку
- Організаційний момент.
Учитель. - Доброго дня, зичу вам гарного настрою, взаємоповаги й взаєморозуміння.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
(Слайд 2) Плейкаст «Казки гуляють по світу». Вступне слова вчителя.
Чарівний світ казок… Скільки теплоти вони викликають у нашій душі, повертають усіх у безтурботне дитинство, сповнене сонячним світлом, найфантастичнішими мріями. А також змушують нас замислитися над своєю поведінкою, ставленням до інших, допомагають у прийнятті правильного рішення. Ви перегорнули чимало казкових сторінок, які відкрили світ фантазії й мудрості нашого народу та народів інших країн. Сьогодні ми будемо говорити про казку з німецького фольклору, яку записали брати Грімм - «Пані Метелиця».
(Слайд 3) ІІІ. Оголошення теми уроку, представлення очікуваних результатів уроку.
Учитель. - Діти, скажіть, будь ласка, що ви очікуєте від уроку?
(Я очікуюю…………, запис у зошит теми уроку)
Учитель. – На уроці ми з вами повинні скласти цілісне уявлення про героїв казки, дати їм характеристику; працюючи із змістом казки та обговорюючи вчинки її персонажів, доторкнемося до народної мудрості, до духовних цінностей всього людства . Розглянемо поняття з теорії літератури – антитеза.
Кожна казка чогось навчає. У кінці сьогоднішнього уроку ви повинні дати відповідь на проблемне запитання: « Чого навчає казка братів Грімм «Пані Метелиця».
ІУ. Актуалізація опорних знань
«Мозковий штурм».
(Слайд 4) Що таке мораль?
(Слайд 5) Мораль – це система вимог, норм і правил поведінки людини. Дотримання цих норм суто добровільно. Вона проводить межу між добром і злом, між совістю і безчестям, між милосердям і жорстокістю.
Мора́льні ці́нності втілюють у собі найрізноманітніші прояви добра. До них, зокрема, належать: добро, любов, дружба, працьовитість, справедливість, милосердя, повага, вірність, чуйність, любов до рідного дому. Саме про них ми й будемо говорити на уроці.
- Діти, скажіть, будь ласка, як би ви визначили жанр твору «Пані Метелиця»?
- Що в казці реальне, а що — фантастичне?
(Важка праця нерідної дочки, несправедливе до неї ставлення — реальне; персонаж пані Метелиця, обсипання золотом, підземне царство — фантастичні.)
- Чарівні казки передбачають наявність нереального, фантастичного у характерах героїв, їхній мові, зовнішності та вчинках. У цих казках неодмінно відбуваються чарівні перетворення, діють чарівні речі, використовуються магічні числа.
V. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
(Слайд 6) Бесіда за змістом прочитаного твору:
Учитель. – Жанр ми визначили, сформулюйте тему твору.
(Розповідь про чарівницю з колодязя, що винагороджує працелюбну дівчину і карає ліниву).
- Назвіть героїв казки?
(Реальні – вдова, пасербиця, рідна дочка, півень; казкові – пані Метелиця, хліб, яблуня).
- Хто, на вашу думку, позитивний герой, а хто негативний?
- Розкажіть про події, які сталися в житті пасербиці.
- Охарактеризуйте її ставлення до праці. ( за законами композиції казки тричі відбувається зустріч дівчат із казковими образами: хлібом у печі, яблунею та пані Метелицею).
- Як пані Метелиця віддячила пасербиці за її працьовитість і старанність?
- Як зустріли дівчину мачуха зі своєю донькою? Що вони із заздрощів надумали зробити?
- Який заробіток одержала ледащиця від пані Метелиці? Чому?
- Які риси характеру демонструють обидві героїні в різних випробуваннях?
- Порівняйте становище пасербиці та рідної доньки вдови на початку і в кінці казки. У якої з героїнь це становище змінилося на краще, у якої — погіршилося? Чому так сталося? (Добро завжди там, де панують працелюбність, людяність. У цьому призначення казок: захищати завжди слабких від жорстокості та несправедливості).
- Яка, на ваш погляд, роль півня в казці? (Півень — на боці добра, добрий вісник для гарної людини, він глузує з лінивої дочки; уособлює народну мораль.)
- Чому пані Метелиця віддала пасербиці ще й починок, адже та вже була багатою? (Праця — основа життя людини).
- Що уособлює смола, яку удовина дочка за все життя відмити не могла? (Сором, недобру славу)
- Чому смолу не можна відмити все життя? Невже вдовина дочка не має шансу змінитися? Висловіть свою думку.
Робота з підручником.
(Слайд 7) Учитель. А тепер підтвердіть свої думки текстом твору. Давайте знайдемо й зачитаємо цитати, які підтверджують
1) працьовитість пасербиці 2) ледачість рідної вдовиної доньки:
Пасербиця. «Падчерка мусила виконувати всю хатню роботу».
« ...щодня...пряла доти, поки їй нитка прорізала пальці до крові».
« Дівчина підійшла до печі і лопатою повитягала весь хліб».
«Дівчина струснула яблуню... Вона трусила доти, поки жодного яблука не лишилося на яблуні. Тоді згорнула яблука в купу...»
«Дівчина у всьому догоджала старій, збивала її подушки так сильно, що аж пір’я летіло, наче сніг...»
Вдовина дочка. « Дійшовши до печі й почувши, як хліб кричить... відповіла: «Тільки мені й охоти бруднитися біля тебе!» - і пішла далі».
«Дійшла вона до яблуні й, почувши, як та кричить, відповіла: «От не мала роботи! Ще якесь яблуко на голову мені впаде!» - і пішла далі».
«...другого дня почала лінуватися, третього ще більше – навіть уставати вранці не захотіла. Вона й постелі пані Метелиці не постелила як слід, і подушок не позбивала, щоб ах пір’я летіло».
(Слайд 8) Учитель. - Знайдіть у тексті портрет пані Метелиці та зачитайте його. Дайте їй характеристику (мудра, справедлива, добра, щедра).
Рольова гра. – А яке враження справили сестри на чарівницю, ми зараз дізнаємося.
- Доброго дня! Ви впізнали мене? Я - пані Метелиця. Доля звела мене з двома сестрами, які одного разу завітали до мене. Пасербиця не цуралася ніякої роботи. Не з власної волі дівчина потрапила в мої володіння. На шляху до моєї оселі на неї чекали випробування, які вона з гідністю витримала. Пасербиця повитягала лопатою з печі хліб, допомогла яблуні звільнитися від стиглих плодів… Коли дівчинка була в мене в гостях, то робила всю хатню роботу, відчувала себе справжньою господаркою. Усе горіло в неї в руках. Вона і зовні мені подобалася. Білолиця, чорноброва, з довгими косами, охайно одягнута. Мені було шкода відпускати від себе цю дівчину, але вона дуже сумувала за домівкою, і я її відпустила, щедро віддячивши їй.
Мабуть, мої подарунки викликали заздрість у мачухи та її дочки, тож остання вирішує повторити шлях пасербиці. Але дівчатка різні. Ця - ледача, груба. І зовні неприваблива. Вона товста, незграбна, неохайна, полюбляє спати, а не працювати. Не дивно, що вона не одержала від мене винагороди. А щоб надалі не кортіло їй заздрити й одержувати багатство не по заслузі, я облила її смолою. Гадаю, урок піде їй на користь.
Учитель.
- А ось німецький режисер Готтфрід Кольдіц зобразив життя дівчат у чарівниці по-своєму, тож давайте переглянемо уривки із фільму «Пані Метелиця».
(Слайд 9) Перегляд відео.
Бесіда.
- Скажіть, для чого події у фільмі показані одночасно? (Щоб порівняти поведінку героїв, їхні характери.)
- Яке ставлення дівчат до праці? Чим схожі героїні? Чи зумів передати режисер зміст твору?
- Ми бачимо із даних фрагментів, що пасербиця й удовина дочка протиставляються, порівнюються, відбувається ніби дзеркальне відображення. Такий художній прийом називається антитезою.
Словникова робота.
(Слайд 10) Антитеза – різке протиставлення героїв, ситуацій, характерів, душевних або природних станів тощо.
- А є герой у творі, якому протиставляється в казці пані Метелиця ?(мачусі). Що ви можете сказати про мачуху? (зла, несправедлива, жадібна, груба, заздрісна…)
- Яку роль у казці відіграє антитеза? (З допомогою протиставлення підкреслюються риси добра і зла)
(Слайд 11) Фізкультхвилинка
(Слайд 12) Складання кластерів «Рідна дочка», «Пасербиця».
- Давайте разом складемо кластери, де графічно запишемо риси характеру сестер.
- Які ж найкращі людські риси уславлюються у казці?
(Уславлення найкращих людських рис характеру: доброти, наполегливості, уміння допомогти у скрутну хвилину, працьовитості, любов до рідного дому, скромність, чемність…)
Учитель. (Слайд 13)
- Домашнім завданням вам було додатково прочитати українську народну казку «Дідова дочка та бабина дочка». Який літературознавчий термін згадується вам після прочитання цієї казки? (Мандрівний сюжет)
- Чим казки схожі, а чим відмінні?
Скласти порівняльну характеристику казок «Пані Метелиця» та «Дідова та бабина дочка» за методикою «Кола Вена».
Висновок. Казка «Дідова та бабина дочка» українська, а «Пані Метелиця» — з німецького фольклору. Збирачі фольклору брати Грімм познайомили нас із нею. Як бачимо, усі народи звеличують працю, добре серце людини, уміння бути мудрим і терплячим, підтримувати добрі стосунки з тими, хто поруч і потребує твоєї допомоги. Для тих, хто не поважає інших, не вміє любити і байдуже ставиться до будь-кого, не знаходять добрих слів.
(Слайд 14) Постановка та розв'язання проблемного питання
- Діти, а чому герої народних казок часто не мають власних імен? (Тому, що їхні образи узагальнені, типові; неважливо, як їх звати, важливо, що і як вони ).
- Скажіть, а чого навчає казка вас, сучасних хлопчиків та дівчаток?
(Кожному потрібно працювати, бути щирим та доброзичливим, щоб мати успіх. І хоч сучасні дівчатка і хлопчики — не казкові персонажі, їм добре було б замислитися над поведінкою казкових персонажів, і своєю також... Адже в кожного з них завжди є вибір — на який бік стати, бути добрим чи злим, чемним чи грубим, ніжним чи жорстоким, працьовитим чи лінивим).
(Слайд 15) «Ми – літератори». Творча робота в парах ( за варіантами) на картках
І варіант - Скласти сенкан «Пані Метелиця»;
ІІ варіант – записати Поради пані Метелиці;
ІІІ варіант – скласти кластер «Мачуха».
(Слайд 16) УІ. Узагальнення матеріалу
- Скажіть, діти, що ж ви дізналися сьогодні на уроці, чи справдилися ваші сподівання?
- Дали характеристику пасербиці, удовиній дочці, мачусі та пані Метелиці?
- Розглянули поняття з теорії літератури – антитеза;
- Якими ж треба бути, щоб досягти успіху в житті? ( відповіді учнів: добрими, працьовитими, щирими, привітними; не можна бути лінивими і злими; кожна людина відповідає за свої вчинки).
Учитель. - У казках добро завжди сильніше за зло, добрий отримує нагороду, а злий і байдужий — погане ставлення й покарання. Вони навчають дітей, як треба поводитися, що правильно, а що ні. Тож треба наслідувати той гарний приклад, про який розповідають казки, і, можливо, тоді станеться Диво. Як у казці.
УІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності. Виставлення, мотивація оцінок.
(Слайд 18) VIIІ. Домашнє завдання. Написати «цільового листа» літературному персонажеві, у якому підтримати його або, навпаки, засудити, допомогти порадою, висловити своє ставлення до його вчинків.
*Виготовити скрапбуки або намалювати ілюстрації до казки.
Індивідуальні завдання за картками.
(Слайд 19) Учитель. – Дорогі діти! Я вдячна вам за урок. А ще я вдячна пані Метелиці за її уроки мудрості, справедливості та доброти. А ще хочеться їй сказати:
Шановна пані Метелице! Я вдячна Вам, що допомогли мені внести в душі моїх учнів ніжний, казковий світ і добро. Хай у їхньому житті не зникне віра в Казки й чудеса…
Брати Я. і В. Грімм «Пані Метелиця». Моральні цінності в казці. Характеристика образів персонажів. Антитеза
Брати Я. і В. Грімм «Пані Метелиця». Моральні цінності в казці. Характеристика образів персонажів. Антитеза
Мораль – система вимог, норм і правил поведінки людини. Моральні цінності втілюють у собі найрізноманітніші прояви добра. любов до рідного домудобро. До них, зокрема, належатьлюбовдружбапрацьовитістьсправедливістьмилосердяповагавірністьчуйність
Бесіда за змістом твору
Робота з підручником. Знайти й зачитати цитати, які підтверджують працьовитість пасербиці та ледачість рідної вдовиної доньки
Антитеза – різке протиставлення героїв, ситуацій, характерів, душевних або природних станів тощо.
Кластери
Порівняльна характеристика казок «Пані Метелиця» та «Дідова та бабина дочка» за методикою «Кола Вена»«Дідова та бабина дочка»«Пані Метелиця»
Проблемне питання. Чому герої народних казок не мають власних імен?Чого навчає казка вас, сучасних хлопчиків та дівчаток?
«Ми – літератори». Творча робота в парах І варіант - скласти сенкан «Пані Метелиця»;ІІ варіант – записати поради пані Метелиці;ІІІ варіант – скласти кластер «Мачуха».
Підсумок уроку
Домашнє завдання. Написати «цільового листа» літературному персонажеві, у якому підтримати його або, навпаки, засудити, допомогти порадою, висловити своє ставлення до його вчинків.*Виготовити скрапбуки або намалювати ілюстрації до казки.Індивідуальні завдання.
Шановна пані Метелице! Я вдячна Вам, що допомогли мені внести в душі моїх учнів ніжний, казковий світ і добро. Хай у їхньому житті не зникне віра в Казки й чудеса…style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type
про публікацію авторської розробки
Додати розробку